Ухвала

від 23.09.2019 по справі 344/8030/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

23 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 344/8030/16-ц

провадження № 61-16858ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 23 серпня 2019 року про роз`яснення постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредо-ІФ , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі- продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому, та визнання майнових прав на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредо-ІФ (далі - ТОВ Кредо-ІФ ), ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому, та визнання майнових прав на квартиру.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 27 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому, від 09 березня 2015 року № 1/14, укладений між ТОВ Кредит-ІФ та ОСОБА_2 , предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , визнано недійсним. У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Кредо-ІФ , ОСОБА_2 про визнання права на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 площею 61,1 кв. м на п`ятому поверсі та комори між третім та четвертим поверхами у другому під`їзді за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 22 травня 2019 року постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2018 року залишено без змін.

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про роз`яснення постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2018 року.

Заява обґрунтована тим, що постановою апеляційного суду визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому від 09 березня 2015 року № 1/14, укладений між ТОВ Кредо-ІФ та ОСОБА_2 , проте правовстановлюючим документом, на підставі якого виникло право власності на квартиру, є інший договір купівлі-продажу, а саме від 17 травня 2016 року № 2/16. Тому заявник просив роз`яснити, що за змістом постанови апеляційного суду недійсними необхідно вважати будь-які договори купівлі-продажу, укладені між ТОВ Кредо-ІФ та ОСОБА_2 , предметом яких є квартира АДРЕСА_1 .

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 серпня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2018 року відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що у заяві про роз`яснення судового рішення заявником фактично порушено питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу, який не був предметом спору.

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким роз`яснити постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2018 року.

Заявник посилається на те, що на час вжиття нею заходів з виконання судового рішення у цій справі з`ясовано, що відповідач ОСОБА_2 зареєструвала право власності на спірну квартиру на підставі іншого договору купівлі-продажу, а саме №2/16 від 17 травня 2016 року, тому виникла необхідність у роз`ясненні судового рішення.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

За правилами частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) Верховний Суд вже викладав в своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або

2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

За вказаною нормою, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

За змістом зазначеної норми процесуального права рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо припускається декілька варіантів його тлумачення, існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок незрозумілості резолютивної частини рішення. Роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Зі змісту судового рішення вбачається, що резолютивна частина постанови є зрозумілою, чітко викладеною і не ускладнює його реалізацію.

Фактично в заяві про роз`яснення заявник ставить питання про визнання недійсним договору купівлі-продажу, який не був предметом спору у справі.

Отже, апеляційний суд правильно встановив відсутність підстави для роз`яснення постанови від 25 червня 2018 року та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

Ураховуючи, що касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 23 серпня 2019 року є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, на підставі частини п`ятої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду оскаржуваного судового рішення.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 23 серпня 2019 року про відмову у роз`ясненні постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кредо-ІФ , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі - продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому, та визнання майнових прав на квартиру відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Яремко А. С. Олійник С. О. Погрібний