Постанова

від 23.09.2019 по справі 758/334/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 758/334/15-ц

провадження № 61-26492св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Аванто ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва, у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Поливач Л. Д., Шахової О. В., від 06 червня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Аванто (далі - ТОВ Аванто ) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що з 2008 року отримувала медичні стоматологічні послуги у ТОВ Аванто . 10 липня 2013 року у зв`язку з хірургічним втручанням із встановленням зубного імпланту лікарями ТОВ Аванто їй було призначено антибіотик групи пеніциліну - Аугментин. 13 липня 2013 року з`явилися перші ознаки алергічної реакції і лікарем швидкої допомоги їй було поставлено діагноз токсична еритема на аугментин і направлено на госпіталізацію в алергологічний центр, де вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 17 липня 2013 року по 05 серпня 2013 року з діагнозом медикаментозна алергія на аугментин .

Посилаючись на те, що внаслідок халатного відношення та непрофесійності лікаря ОСОБА_4 , їй була заподіяна майнова шкода, оскільки вона понесла значні витрати на лікування, та моральна шкода, так як вона отримала сильний емоційний стрес, що призвело до зміни способу життя, просила задовольнити її позовні вимоги та стягнути з відповідача на її користь на відшкодування майнової шкоди 16 848, 46 грн та 50 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Подільського районного суду міста Києва, у складі судді Декаленко В. С., від 10 жовтня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Аванто на користь ОСОБА_1 16 848, 46 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що внаслідок неправильного призначення лікарем відповідачу антибіотика Аугментин , який не переноситься позивачем, в останньої виник розлад здоров`я, що призвів до її госпіталізації та витрат на лікування. Судом встановлено наявність причинного зв`язку між протиправними діями лікаря та наслідком - розладом здоров`я. Враховуючи винні дії лікаря, які призвели до душевних страждань позивача, що мали прояв у її хвилюванні через розлад здоров`я, понесенні страждань через необхідність лікування алергії, тривалість стаціонарної госпіталізації, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди визнано таким, що підлягають до часткового задоволення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Аванто задоволено. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року скасовано і ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв`язку між діями працівника відповідача та настанням алергічної реакції у позивача. Відповідачем було проведено тести на встановлення алергії у позивача на Аугментин , що дали негативний результат та не виявили наявність реакції на цей препарат. Крім того, відсутні висновки експертів про те, що саме реакція у вигляді прояву алергії має безпосередньо відношення до препарату Аугментин та виникла як наслідок прийому лише цього препарату і не пов`язана з іншими причинами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У червні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2017 року і залишити в силі рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені із порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги той факт, що у 2009 році після призначення відповідачем антибіотика Аугментин цей препарат не приймала, оскільки на той момент у зв`язку з алергією на пеніцилін їй прописаний інший антибіотик Кліндаміцин, про що позивач повідомила лікаря ТОВ Аванто . Алергічна реакція на антибіотик, який було призначено лікарем відповідача, підтверджується медичними документами (виписка медичної карти), однак вказаним доказам апеляційний суд не надав належної оцінки. Рішення Апеляційного міста Києва ґрунтується на письмовому висновку спеціаліста, який фактично був спростований самим спеціалістом під час надання пояснень у судовому засіданні.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (далі - ЦПК України) , що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

10 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 758/334/15-ц розподілено судді-доповідачеві.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу

У поданих запереченнях на касаційну скаргу відповідач посилається на те, що антибіотик Аугметин призначався позивачу тричі, після перших двох призначень у пацієнта жодних алергічних реакцій не виникало. Доводи касаційної скарги не містять обґрунтування кожного елементу цивільного правопорушення, зокрема, наявності протиправної поведінки і причинного зв`язку між виникненням алергії у позивача і діями відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 2008 року позивач отримувала стоматологічні послуги у ТОВ Аванто .

05 липня 2013 року позивач звернулась до мережі передової стоматології ТОВ Аванто за наданням їй стоматологічних послуг.

10 липня 2013 року позивачу у стоматології Аванто було проведено хірургічне втручання для встановлення зубного імпланту у зв`язку з діагнозом - адентія 14 зуба.

Згідно змісту наявного в матеріалах справи щоденника лікаря та листка-призначення позивачу 10 липня 2013 року було призначено прийом антибіотика Аугментин 1 т. х 2 р. в день, який пацієнт приймала після імплантації 03 червня 2009 року, оскільки він не викликав у неї побічних реакцій (а. с. 119 т. 1).

Надання послуг підтверджується також випискою із медичної карти стоматологічного хворого, картки амбулаторного лікування № 11614, в яких відображено хід та порядок надання стоматологічних послуг із зубопротезування (імплатнації) та містяться всі данні і показники, необхідні для якісного та повного надання послуг із зубопротезування.

Згідно з наявної в матеріалах справи інформаційної згоди на проведення ортопедичного лікування від 11 вересня 2008 року та інформаційної згоди на проведення хірургічного лікування від 19 вересня 2008 року відповідачем було проінформовано ОСОБА_1 про можливі ускладнення при проведенні анестезії і при прийомі лікарських засобів, про що свідчить відповідний підпис позивача. Позивач прийняла роз`яснення лікаря щодо можливих ускладнень, які можуть виникнути під час лікування і при проведення хірургічної операції прийомі по призначенню лікаря анальгетиків та/або антибіотиків, а також проінформувала лікаря про всі випадки алергії до лікарських і інших засобів в минулому та в теперішньому часі і надала згоду на хірургічне лікування.

В день проведення хірургічного втручання, 10 липня 2013 року, згідно інформаційної добровільної згоди на проведення медичного втручання зубна імплантація лікарем було повідомлено та роз`яснено позивачу можливі ускладнення прийому анальгетиків та антибіотиків (у випадку їх виникнення), а саме: алергічні реакції; зміна вітамінного, імунологічного балансів; порушення складу кишкової мікрофлори, незважаючи на ці роз`яснення, позивач все ж прийняла рішення про лікування на запропонованих лікарем умовах (а. с. 134, 135, 138 т. 1).

У медичній картці стоматологічного хворого ОСОБА_1 відображено, що вона неодноразово зверталася до відповідача за наданням їй послуг з лікування та імплантації зубів і неодноразово їй призначався антибіотик Аугментин, але відсутні дані у заповненій нею анкеті про наявність у неї алергічних реакцій на препарати групи пеніциліну, а саме: антибіотик Аугментин.

12 липня 2013 року лікар провів огляд і позивач мала задовільний стан здоров`я, не мала скарг, а 19 липня 2013 року позивач відмінила прийом у зв`язку з проявом у неї алергічної реакції.

З 17 липня 2013 року по 05 серпня 2013 року позивач знаходилась на стаціонарному лікуванні в першому алергологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні № 6 з діагнозом Медикаментозна алергія на аугментин, що проявилася генералізованою кропив`янкою (ураження шкіри 50 %) .

Після лікування в першому алергологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні № 6 позивач продовжила користуватися послугами стоматології Аванто , у зв`язку з чим їй було проведено тести ПБТ (прямий безофільний тест) від 27 серпня 2013 року та РГМЛ (реакція гальмування міграції лімфоцитів), за висновком якого Аугментин не повинен викликати реакцію гіперчутливості негайного типу, а отже не повинні виникати відповідні реакції на препарат Аугментин .

За висновком головного позаштатного спеціаліста Міністерства охорони здоров`я України з алергології, імунології, клінічної імунології, лабораторної імунології Чоп`як В. В. від 05 жовтня 2015 року, проведеного на замовлення відповідача Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького, причиною виникнення алергічної реакції, яка проявляється почервонінням - гіперемією можуть бути: токсикоз-алергічні реакції, пов`язані з токсичним впливом на організм певних хімічних сполук, які входять у продукти харчування, косметичні засоби, біологічні добавки, ліки, напої або знаходяться в повітрі тощо; несумісність ліків і певних продуктів харчування; непереносимість певних ліків, пов`язана з ферментативною недостатністю; метаболічні порушення печінки; реагінові розлади, пов`язані з гіперпродукцією імуноглобуліна Е (часто генетично зумовлені); атиповий перебіг герпетичної інфекції І та ІІ типів; активна реплікація герпесів VI та VII типів. Алергічні реакції на антибіотики пеніцилінового ряду, до якого відноситься аугментин, а саме: на лактамне кільце препарату, є реакціями типу - імуноглобулін Е-залежними -негайними. Вони проявляються протягом 1-12 год. в залежності від дози, алергічної схильності пацієнта, стану його печінки.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Згідно частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що тягар доказування у спорах про відшкодування шкоди лежить на відповідачеві, який повинен довести, що шкода завдана не з його вини, в даному випадку не з вини його працівника.

Відповідно частини другої статті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди. Аналогічна відповідальність наступає й за завдану моральну шкоду, крім випадків, установлених частиною другою статті 1167 ЦК України .

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Частиною першою статті 10 ЦПК України, 2004 року, визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд, із урахуванням вказаних норм матеріального права, встановлених обставин справи, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено обставин, на які вона посилалася в обґрунтування заявлених вимог, а саме причинно-наслідкового зв`язку між діями лікаря ТОВ Аванто та перенесеною позивачем алергічною реакцією, яка настала внаслідок вживання лікарських препаратів, антибіотика Аугментин.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач з 2008 року отримує стоматологічні послуги у ТОВ Аванто , у 2009 році їй призначався антибіотик Аугментин, оскільки він не викликав у неї побічних реакцій.

Апеляційним судом досліджено медичну документацію, встановлено, що позивачем надано інформаційну згоду на проведення ортопедичного лікування від 11 вересня 2008 року та інформаційну згоду на проведення хірургічного лікування від 19 вересня 2008 року, відповідачем було проінформовано ОСОБА_1 про можливі ускладнення при проведенні анестезії і при прийомі лікарських засобів, про що свідчить відповідний підпис позивача.

В день проведення хірургічного втручання, 10 липня 2013 року, згідно інформаційної добровільної згоди на проведення медичного втручання зубна імплантація лікарем було повідомлено та роз`яснено позивачу можливі ускладнення прийому анальгетиків та антибіотиків.

12 липня 2013 року лікар провів огляд позивача, остання мала задовільний стан здоров 'я і не мала скарг.

Відповідно до висновку головного позаштатного спеціаліста Міністерства охорони здоров`я України з алергології, імунології, клінічної імунології, лабораторної імунології Чоп`як В. В. від 05 жовтня 2015 року, проведеного на замовлення відповідача Львівським національним медичним університетом імені Данила Галицького, причиною виникнення алергічної реакції, зокрема можуть бути несумісність ліків і певних продуктів харчування.

Із урахуванням зазначеного, апеляційним судом зроблено обґрунтований висновок про те, що позивач не довела тієї обставини, що саме реакція у вигляді прояву алергії безпосередньо пов`язана із прийомом препарату Аугментин та виникла на підставі лише прийому вказаного препарату у зв`язку із недбалістю лікарів ТОВ Аванто і не пов`язана з іншими причинами (вживання несумісних із препаратом речовин, їжі, напоїв тощо). Окрім того, відповідачем було проведено тести на виявлення алергії у позивача на Аугментин (після проведення хірургічного втручання та призначення препарату Аугментин), що дали негативний результат та не виявили наявності реакції на цей препарат.

Із урахуванням викладеного, позивач не довела протиправності дій чи бездіяльності лікарів ТОВ Аванто , а такожпричинно-наслідкового зв`язку між діями працівників відповідача щодо неправильного призначення лікарських препаратів та настанням алергічної реакції у позивача внаслідок їх вживання, що спричинило їй шкоду.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується із правильними по суті висновками суду апеляційної інстанції, оскільки судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування правильного по суті судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення апеляційного суду - без змін.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 06 червня 2017 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович