Рішення

від 20.09.2019 по справі 463/5040/18

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/5040/18

Провадження № 2/463/432/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:головуючого - судді Мармаша В.Я.

при секретарі с/з - Заставній С.Л.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4 Я ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Громадської організації Львівський прес-клуб про визнання відомостей недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію, спростування та видалення таких відомостей , -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, яким просив визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують права та свободи, ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію відомості, озвучені відповідачем ОСОБА_6 ОСОБА_7 25.04.2018 під час прес-конференції у Львівському прес-клубі при оприлюдненні, розкритті, озвученні та презентації антології підстав і роботи агентів поліцейських та прокуратури у Львівській області; зобов`язати відповідачів озвучити і розмістити на сайті You Tube на сторінці Press Club ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет спростування наступного змісту: ОСОБА_6 ОСОБА_7 повідомляє, що озвучені мною 25.04.2018 під час прес-конференції у Львівському прес-клубі при оприлюдненні, розкритті та презентації антології підстав і роботи агентів поліцейських та прокуратури у Львівській області відомості стосовно ОСОБА_1 є недостовірними та такими, що не відповідають дійсності. ; зобов`язати відповідача громадську організацію Львівський прес-клуб видалити в You Tube на сторінці Press Club ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет відеоролик прес-конференції 25.04.2018 на тему Кому служать агенти-хабародавці на Львівщині , у якому оприлюднена інформація стосовно ОСОБА_1 Позов мотивує тим, що 25.04.2018відповідачем ОСОБА_6 ОСОБА_7 під час прес-конференції у Львівському прес-клубі при оприлюдненні, розкритті, озвученні та презентації антології підстав і роботи агентів поліцейських та прокуратури у Львівській області в частині, що стосується позивача, була поширена недостовірна інформація, яка порушила його особисті немайнові права, завдала шкода його особистим немайновим благам та перешкодили йому повно і своєчасно здійснити своє особисте немайнове право. Дана прес-конференція була поширена 25.04.2018 прямим ефіром на сайті You Tube на сторінці Press ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належить відповідачу громадській організації Львівський прес-клуб , та надалі продовжує перебувати у вільному доступі у мережі Інтернет. Зазначена інформація, а саме наступний текст, який відображено у позовній заяві, та був оприлюднений на прес-конференції характеризує позивача негативно в суспільстві, дискредитує його в очах громадськості та принижує його честь, гідність і ділову репутацію. Негативна інформація щодо нього, висловлена відповідачем, має характер наклепу, тобто поширення завідомо неправдивої інформації, що ганьбить іншу особу, а тому така інформація підлягає спростуванню. Вищевказана інформація, яку поширив відповідач, не відповідає дійсності та є недостовірною, оскільки не підтверджена жодними доказами. При цьому поширена інформація є доведеною до відома багатьох осіб. Відповідач видає припущення за достовірні факти, на основі яких робить однозначні висновки, не даючи спостерігачам об`єктивно оцінити вказану інформацію та зробити свої висновки щодо поданої інформації. Враховуючи, що оприлюднені відомості можуть бути перевірені, не можна вважати твердження автора оціночними судженнями. Отже, порушення прав позивача поширенням недостовірної інформації полягає у тому, що такі відомості ганьблять його честь, гідність та ділову репутацію в очах невизначеного кола осіб, які можуть переглянути дану прес-конференцію. Як на підставу позову вказує на положення ст.ст. 16, 23, 270, 277, 1167 ЦК України.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали із аналогічних викладеним у позовній заяві підстав.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник у судовому засіданні проти позову заперечили та надали суду відзив на позов, у якому зазначили, що інформація, яка була оприлюднена на прес-конференції відповідачем, є виключно оціночними судженнями, які не містять фактичних даних, а тому не підлягають спростуванню. Крім того, уся інформація щодо ОСОБА_1 , яка була оприлюднена нею, міститься у копіях вироків судів, що знаходяться у відкритому доступі, та були надані нею суду або витребувані за її клопотанням. Таким чином, поширена нею інформація не утворює складу дифамаційного правопорушення, висловлена була не з метою приниження честі, гідності, ділової репутації позивача, була викладена як позиція правозахисника в інтересах ОСОБА_8 , озвучена з метою привернути увагу суспільства до масових зловживань працівниками правоохоронних органів та критичної оцінки питань, які становлять суспільний інтерес. При цьому позивач не вірно обрав спосіб захисту прав, оскільки не скористався правом на відповідь щодо озвученої на прес-конференції інформації.

Представник відповідача громадської організації Львівський прес-клуб у судове засідання з розгляду даної справи жодного разу не з`явився, відзив на позов не подавав, належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи за місцезнаходженням. З врахуванням наявних у справі доказів суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Позовна заява надійшла до суду 30.08.2018. Ухвалою судді від 09.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. 16.11.2018 відповідачем подано письмовий відзив на позов. Всі наявні у справі докази надані сторонами у справі або витребувані за їх клопотанням судом.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12 , 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та закріплює, що кожен має право на повагу до його гідності (ст.ст. 3, 28 Конституції України). Водночас, Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

У відповідності із положеннями ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.Згідно з положеннями ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу . Згідно з положеннями ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України. У статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основноположних свобод, ратифікованою Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. За змістом цієї норми свобода слова, преси як захисника інтересів громадськості, критика представників держави, висловлення своєї думки в процесі обговорення питань, що становлять громадський інтерес, є однією з найважливіших свобод людини. Втрутитись у процес реалізації цієї норми національна влада може лише у випадках, передбачених ч. 2 ст. 10 Конвенції, зокрема, якщо це передбачено законом, направлено на захист репутації або прав інших осіб і є необхідним у демократичному суспільстві.

Аналіз зазначеного національного законодавства та ст. 10 Конвенції і практики її застосування свідчить, що межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. В абзаці 6 п. 3 Рішення Конституційного Суду України у справі про поширення відомостей від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003 визначено, що проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян. Тому якщо посадові чи службові особи діють без правових підстав, то повинні бути готовими до критичного реагування з боку суспільства.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгенс проти Австрії зазначається, що межа допустимої критики щодо політика, який виступає у своїй публічній якості, є ширшою ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо відкриває кожне своє слово та вчинок для ретельної уваги журналістів та всього суспільства і тому має виявляти більшу терпимість. У справі Хендісайд проти Сполученого королівства Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що при дотриманні умов п. 2 статті 10 Конвенції, право вільно передавати інформацію поширюється не лише на «інформацію» та «ідеї» , які сприймаються сприятливо або вважаються необразливими чи нейтральними, але й такі, які ображають, шокують чи викликають стурбованість. Такі є вимоги плюралізму, толерантності і лібералізму, без яких немає «демократичного суспільства» . Аналогічно у справі Українська прес-група проти України констатується, що публікації, які містили критику політиків, були викладені жорсткою, полемічною, саркастичною мовою. Немає сумніву, що для позивачів вони були образливими і навіть шокуючими. Проте, обираючи свою професію, вони залишили себе відкритими для суворої критики і пильного нагляду; це той тягар, який політики мають прийняти в демократичному суспільстві. Таким чином, свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих ст. 10 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження закладені в п. 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, ст. 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів. У згаданій вище справі Лінгенс проти Австрії Європейський суд з прав людини розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем. Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи. Вільне вираження поглядів є істотним чинником повноцінного розвитку особистості в суспільстві, як і здатність особи сприймати заперечення, спонукання, заохочення через думки, ідеї, висловлені іншими людьми.

Судом встановлено, що підтверджується відеозаписом прес-конференції, оглянутим судом, що відомості, які позивач просить визнати недостовірними та такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію, були поширені відповідачем ОСОБА_3 25.04.2018під час прес-конференції у Львівському прес-клубі при оприлюдненні, розкритті, озвученні та презентації антології підстав і роботи агентів поліцейських та прокуратури у Львівській області. Дана прес-конференція була поширена прямим ефіром на сайті You Tube на сторінці Press Club Lviv та надалі продовжує перебувати у вільному доступі у мережі Інтернет.Таким чином, відповідачем була поширена інформація, оскільки через мережу Інтернет доведена до відома невизначеного (значного) кола осіб, й така стосується безпосередньо фізичної особи, тобто позивача.

Проведений аналіз змісту відомостей, які позивач просить визнати недостовірними та такими, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію, дозволяє зробити наступні висновки. Відомості, стосовно яких заявлено позовні вимоги (окрім трьох тверджень: … у 2014 році … затримання відбулося пана ОСОБА_9 , який в цей період працював у міграційній службі, його затримали з хабарем, його руки світилися, тобто вилучені речові докази. ; … за короткий період до цього затримання пана ОСОБА_9 звинуватили у видачі підробленого документа та передачі замовнику, тобто людина була обвинуваченою в кримінальному злочині. ; … справу про підроблений паспорт виготовлений саме ОСОБА_10 у міграційній службі дивовижним чином закривають ) , не містять жодних фактичних даних безпосередньо щодо позивача, а містять лише критичну оцінку відповідача певним подіям та недолікам у роботі правоохоронних органів. У них відсутнє твердження про факти, а є лише оціночні судження. Оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів автора публікації, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

У Постанові ВС від 28.03.2018 (справа № 761/8035/16-ц,провадження № 61-13161св18) в аналогічних правовідносинах зазначається про відсутність правових підстав для втручання у право особи на поширення інформації, яке хоч і містить некоректні висловлювання, але не підлягає спростуванню, а отже і задоволення заявлених позовних вимог, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів).

Виходячи із вищенаведеного, суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення позову в частині вимог щодо визнання відомостей недостовірними та такими, що принижують честь і гідність, ділову репутацію позивача в частині поширення відповідачем відомостей, стосовно яких заявлено позовну вимогу (окрім наведених вище трьох тверджень). Оскільки відсутні підстави для задоволення первинної вимоги, немає підстав і для задоволення позову в решті похідних вимог щодо спростування вказаних відомостей.

Натомість, наступні оприлюднені твердження: … у 2014 році … затримання відбулося пана ОСОБА_9 , який в цей період працював у міграційній службі, його затримали з хабарем, його руки світилися, тобто вилучені речові докази. ; … за короткий період до цього затримання пана ОСОБА_9 звинуватили у видачі підробленого документа та передачі замовнику, тобто людина була обвинуваченою в кримінальному злочині. ; … справу про підроблений паспорт виготовлений саме ОСОБА_10 у міграційній службі дивовижним чином закривають , є за своїм змістом повідомленням про певний факт, який, на відміну від оціночних суджень, може бути перевірений на предмет відповідності дійсності.

Процесуальний статус особи, затриманої на місці вчинення злочину, обвинуваченого у вчиненні злочину та засудженого за вчинення злочину регулюється виключно нормами КПК України. Позивач ОСОБА_1 в жодному із випадків не набував статусу особи, затриманої за вчинення злочину, обвинуваченого у вчиненні злочину, як відсутній і вирок суду, яким позивача було б засуджено за виготовлення підробленого паспорта . Зазначений висновок суду не спростовується жодними дослідженими у справі доказами, в тому числі копіями судових рішень, оглянутих судом за клопотанням сторін.

Заперечення на позов з тих підстав, що відповідач не мав на увазі саме процесуальний статус ОСОБА_1 в розумінні кримінально-процесуального законодавства,суд вважає необґрунтованими. З точки зору будь-якого стороннього розумного та обізнаного із відповідними положеннями кримінально-процесуальногозакону спостерігача повідомлена відповідачем інформація не може сприйматися інакше, як вказівка на процесуальний статус позивача як особи, затриманої за вчинення злочину, обвинуваченого чи засудженого за виготовлення підробленого паспорта . При цьому поширенням відповідної інформації порушуються особисті немайнові права позивача, а саме його честь, гідність та ділова репутація, оскільки дозволяє сторонньому спостерігачу прес-конференції відповідача зробити безпідставний висновок про набуття позивачем відповідного процесуального статусу у кримінальному судочинстві, якого він насправді не набував.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у п.п. 24-25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року за № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Таким чином, виходячи із аналізу поширеної відповідачем інформації, слід визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача виключно інформацію, оприлюднену ОСОБА_6 ОСОБА_7 25.04.2018 під час прес-конференції у Львівському прес-клубі, наступного змісту: … у 2014 році … затримання відбулося пана ОСОБА_9 , який в цей період працював у міграційній службі, його затримали з хабарем, його руки світилися, тобто вилучені речові докази. ; … за короткий період до цього затримання пана ОСОБА_9 звинуватили у видачі підробленого документа та передачі замовнику, тобто людина була обвинуваченою в кримінальному злочині. ; … справу про підроблений паспорт виготовлений саме ОСОБА_10 у міграційній службі дивовижним чином закривають .

Одночасно заявлені у позові способи захисту порушеного немайнового права в частині поширеної відповідачем інформації, що порочить позивача, шляхом зобов`язання відповідачів озвучити і розмістити на сайті You Tube на сторінці Press Club Lviv у мережі Інтернет спростування наступного змісту: ОСОБА_6 ОСОБА_7 повідомляє, що озвучені мною 25.04.2018 під час прес-конференції у Львівському прес-клубі при оприлюдненні, розкритті та презентації антології підстав і роботи агентів поліцейських та прокуратури у Львівській області відомості стосовно ОСОБА_1 є недостовірними та такими, що не відповідають дійсності. , та зобов`язання відповідача громадської організації Львівський прес-клуб видалити в You Tube на сторінці Press Club ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет відеоролик прес-конференції 25.04.2018 на тему Кому служать агенти-хабародавці на Львівщині , у якому оприлюднена інформація стосовно ОСОБА_1 , то такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем жодними доказами не доведено (не заявлено перед судом клопотань про їх витребування), що відповідач громадська організація Львівський прес-клуб є власником сайту Press ІНФОРМАЦІЯ_1 у мережі Інтернет.

З огляду на вищенаведене, суд обирає спосіб захисту цивільного права позивача, який є максимально наближеним (адекватним) до способу, заявленого позивачем та способу поширення недостовірної інформації. А тому відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7 слід зобов`язати розмістити на сторінці You ІНФОРМАЦІЯ_2 у мережі Інтернет, яка є загальнодоступною, спростування поширеної інформації у спосіб повідомлення, що інформація, оприлюднена ОСОБА_6 ОСОБА_7 25.04.2018 під час прес-конференції у Львівському прес-клубі наступного змісту: … у 2014 році … затримання відбулося пана ОСОБА_9 , який в цей період працював у міграційній службі, його затримали з хабарем, його руки світилися, тобто вилучені речові докази. ; … за короткий період до цього затримання пана ОСОБА_9 звинуватили у видачі підробленого документа та передачі замовнику, тобто людина була обвинуваченою в кримінальному злочині. ; … справу про підроблений паспорт виготовлений саме ОСОБА_10 у міграційній службі дивовижним чином закривають є недостовірною.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позов немайнового характеру частково задоволено до відповідача ОСОБА_3 , в задоволенні позовних вимог до відповідача громадської організації Львівський прес-клуб відмовлено , а тому половину сплаченого судового збору слід стягнути із відповідача ОСОБА_6 ОСОБА_7 на користь позивача .

Керуючись ст.ст. 12-13, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 3, 9, 28, 32, 34, 68 Конституції України, ст.ст. 16, 23, 201, 275, 277 ЦК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст. 30, 47-1 Закону України Про інформацію , суд -

ухвалив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, оприлюднену ОСОБА_6 ОСОБА_7 25.04.2018 під час прес-конференції у Львівському прес-клубі, наступного змісту:

… у 2014 році … затримання відбулося пана ОСОБА_9 , який в цей період працював у міграційній службі, його затримали з хабарем, його руки світилися, тобто вилучені речові докази. ;

… за короткий період до цього затримання пана ОСОБА_9 звинуватили у видачі підробленого документа та передачі замовнику, тобто людина була обвинуваченою в кримінальному злочині. ;

… справу про підроблений паспорт виготовлений саме ОСОБА_10 у міграційній службі дивовижним чином закривають .

Зобов`язати ОСОБА_6 ОСОБА_7 розмістити на сторінці You Tube у мережі Інтернет спростування зазначеної інформації у спосіб повідомлення, що інформація, оприлюднена ОСОБА_3 25.04.2018 під час прес-конференції у Львівському прес-клубі наступного змісту:

… у 2014 році … затримання відбулося пана ОСОБА_9 , який в цей період працював у міграційній службі, його затримали з хабарем, його руки світилися, тобто вилучені речові докази. ;

… за короткий період до цього затримання пана ОСОБА_9 звинуватили у видачі підробленого документа та передачі замовнику, тобто людина була обвинуваченою в кримінальному злочині. ;

… справу про підроблений паспорт виготовлений саме ОСОБА_10 у міграційній службі дивовижним чином закривають є недостовірною.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 352 (триста п`ятдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. сплаченого судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 353-355, п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Громадська організація Львівський прес-клуб , код ЄДРПОУ: 26412823, 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 11.

Суддя Мармаш В. Я.