Рішення

від 02.07.2019 по справі 205/4527/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

02.07.2019 Єдиний унікальний номер 205/4527/17

Провадження № 2/205/2309/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

за участю секретаря Далакян Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обме6женою відповідальністю ТК ТЕЛЕПОРТ про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 19 липня 2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.2-3).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29 грудня 2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода, вчинена з вини ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП належний позивачу автомобіль марки Мерседес-Бенц Спрінтер 316 CDI , д/н НОМЕР_1 , зазнав механічних ушкоджень.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.03.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної ДТП та накладено адміністративне стягнення.

Сума матеріального збитку заподіяна в результаті пошкодження автомобіля під час ДТП автомобіля марки Мерседес-Бенц Спрінтер 316 CDI , д/н НОМЕР_1 , складає 136 684,10 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ як власника наземного транспортного засобу марки DAF 95 , д/н НОМЕР_2 , застрахована в ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп ( поліс № АІ / 9388706 ), ліміт страхової суми становить 100 000,00 грн. Страхова компанія повідомила позивача про те, що сума страхового відшкодування становить 95 877,41 грн.

Різниця між фактичними збитками та сумою страхового відшкодування становить 49 596,69 грн., яка підлягає сплаті на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на обґрунтування позовної заяви, позивач просить суд, стягнути із ОСОБА_2 та ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ на свою користь суму матеріальної шкоди в розмірі 56 896,69 грн., з якої: матеріальна шкода заподіяна пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП - 49 596,69 грн., вартість робіт пов`язаних із зберіганням та транспортування транспортного засобу - 7 300,00 грн. ; стягнути із відповідачів судові витрати.

Заочним рішенням суду від 25 жовтня 2017 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 (а.с.34-37).

Не погодившись із заочним розглядом справи співвідповідач ОСОБА_2 подав 01 грудня 2017 року до суду заяву про перегляд заочного рішення суду (а.с.40-41), яку ухвалою суду від 04 грудня 2017 року залишено без руху із надання строку для усунення вказаних недоліків (а.с.46).

Ухвалою суду від 12 грудня 2017 року заяву про перегляд заочного рішення подану ОСОБА_2 прийнято до провадження (а.с.52).

Ухвалою суду від 27 вересня 2018 року залишено без задоволення (а..с91-92).

02 жовтня 2018 року співвідповідач ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ подало до суду заяву про перегляд заочного рішення суду від 25.10.2017 року (а.с.95-98), яку ухвалою суду від 03 жовтня 2018 року прийнято до провадження (а.с.102).

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року скасовано заочне рішення суду від 25.10.2017 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.103).

18 лютого 2019 року позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог (а.с.106-107), в якій посилаючись на викладені обставини просить суд стягнути із ОСОБА_2 та ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ на свою користь матеріальну шкоду заподіяну пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП в сумі 36 899,46 грн., з якої: вартість робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ - 29 599,46 грн., витрати пов`язані із зберіганням та транспортування транспортного засобу - 7 300,00 грн.; стягнути із відповідачів судові витрати в сумі 640,00 грн. та витрати на проведення оцінки в сумі 1 500,00 грн.

Відповідачі фактично ухвалу про скасування заочного рішення суду від 25.10.2017 року та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не отримав, проте за змістом ч.7, п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вищевказані документи вважаються врученими відповідачам, оскільки надсилались за адресою їх місцезнаходження та проживання зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Письмових заяв та відзивів на позов відповідачі не надавали.

У відповідності до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами ч.5 ст.. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного договору страхування, на вимогу відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суд, з`ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов`язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Судом встановлено, що 29 грудня 2016 року о 05-20 год. на а/д Київ-Чоп на 367 км + 30м, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем DAF 95 , д/н НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Mersedes Benz , д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який стояв попереду та після чого здійснив інертний рух та скоїв зіткнення з автомобілем Hyndai , д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем DAF , д/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 .

В результаті ДТП автомобілю марки Mersedes Benz , д/н НОМЕР_1 , завдано механічних ушкоджень.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинення ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.7).

У відповідності до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із ремонтної калькуляції №17-97488 від 25.01.2017 року вбачається, що розмір завданої шкоди внаслідок ДТП власнику автомобіля марки Mersedes Benz , д/н НОМЕР_1 , становить 136 684,10 грн., який з урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 95 887,41 грн. (з.а.с.14).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ , який є власником автомобіля DAF 95 , д/н НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп , про що свідчить поліс №АІ/9388706, строком дії з 14.03.2016 року по 09.03.2017 року (а.с.8).

Позивач звертався до ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп із заявою про відшкодування шкоди, яку йому було завдано внаслідок ДТП. Страхова компанія повідомила його, що сума страхового відшкодування становить 95 877,41 грн., яка буде перерахована на реквізити вказані у заяві (а.с.10).

За змістом ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами), - власником джерела підвищеної небезпеки вважається юридична особа або громадянин, який здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки, на підставі права власності, повного господарчого володіння, оперативного управління, або у зв`язку з іншими підставами (договору оренди, довіреності) .

У відповідності до ст..1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки №4 від 01.03.2013 року, при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Суд зауважує, що ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ на виконання зобов`язань по договору страхування здійснено відшкодування матеріальної шкоди на користь позивача, що не заперечується сторонами, у розмірі 95 877,41 грн., розмір якої вирахувано із ремонтної калькуляції №17-97488 від 25.01.2017 року (з.а.с.14). У свою чергу позивач в уточнення своїх вимог надає звіт про оцінку вартості майнової шкоди заподіяної ушкодженням транспортного засобу за №004/01/17 від 12.01.2017 року відповідно до якого розмір завданої шкоди внаслідок ДТП власнику автомобіля марки Mersedes Benz , д/н НОМЕР_1 , становить 125 486,87 грн., що є вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу (а.с.110-115), що не приймається судом до уваги як належний доказ, так як відшкодування шкоди проведено у повному обсязі відповідно до ліміту відповідальності за полісом страхування АІ №9388708 від 12.03.2016 року, що прийнято та не заперечується позивачем та іншими учасниками спору.

Тобто, із викладеного, суд робить висновок, що ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ належним чином здійснено страхове відшкодування, яке у свою чергу покрило витрати на ремонт пошкодженого ТЗ, у відповідності до ремонтної калькуляції №17-97488 від 25.01.2017 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованим та безпідставним, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд враховує, що позовні вимоги не належать до задоволення, а тому сплачений позивачем судовий збір відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192 ЦК України, Законом України Про страхування від 07.03.1996 року, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV від 01.07.2004 року, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 263-264, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обме6женою відповідальністю ТК ТЕЛЕПОРТ про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано.

Суддя: В.С. Шавула