Постанова

від 30.06.2020 по справі 205/4527/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/826/20 Справа № 205/4527/17 Суддя у 1-й інстанції - Шавула В. С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обме6женою відповідальністю ТК ТЕЛЕПОРТ про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обме6женою відповідальністю ТК ТЕЛЕПОРТ про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 29 грудня 2016 року сталась дорожньо-транспортна пригода, вчинена з вини ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП належний позивачу автомобіль марки Мерседес-Бенц Спрінтер 316 CDI , д/н НОМЕР_1 , зазнав механічних ушкоджень.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.03.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаної ДТП та накладено адміністративне стягнення.

Сума матеріального збитку заподіяна в результаті пошкодження автомобіля під час ДТП автомобіля марки Мерседес-Бенц Спрінтер 316 CDI , д/н НОМЕР_1 , складає 136 684,10 грн.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ як власника наземного транспортного засобу марки DAF 95 , д/н НОМЕР_2 , застрахована в ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп ( поліс № НОМЕР_3 ), ліміт страхової суми становить 100 000,00 грн. Страхова компанія повідомила позивача про те, що сума страхового відшкодування становить 95 877,41 грн.

Різниця між фактичними збитками та сумою страхового відшкодування становить 49 596,69 грн., яка підлягає сплаті на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на обґрунтування позовної заяви, позивач просить суд, стягнути із ОСОБА_2 та ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ на свою користь суму матеріальної шкоди в розмірі 56 896,69 грн., з якої: матеріальна шкода заподіяна пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП - 49 596,69 грн., вартість робіт пов`язаних із зберіганням та транспортування транспортного засобу - 7 300,00 грн. ; стягнути із відповідачів судові витрати.

Заочним рішенням суду від 25 жовтня 2017 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 (а.с.34-37).

Не погодившись із заочним розглядом справи співвідповідач ОСОБА_2 подав 01 грудня 2017 року до суду заяву про перегляд заочного рішення суду (а.с.40-41), яку ухвалою суду від 04 грудня 2017 року залишено без руху із надання строку для усунення вказаних недоліків (а.с.46).

Ухвалою суду від 12 грудня 2017 року заяву про перегляд заочного рішення подану ОСОБА_2 прийнято до провадження (а.с.52).

Ухвалою суду від 27 вересня 2018 року заяву про перегляд заочного рішення подану ОСОБА_2 залишено без задоволення (а.с.91-92).

02 жовтня 2018 року співвідповідач ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ подало до суду заяву про перегляд заочного рішення суду від 25.10.2017 року (а.с.95-98), яку ухвалою суду від 03 жовтня 2018 року прийнято до провадження (а.с.102).

Ухвалою суду від 16 жовтня 2018 року скасовано заочне рішення суду від 25.10.2017 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.103).

18 лютого 2019 року позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій посилаючись на викладені обставини просить суд стягнути із ОСОБА_2 та ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ на свою користь матеріальну шкоду заподіяну пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП в сумі 36 899,46 грн., з якої: вартість робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ - 29 599,46 грн., витрати пов`язані із зберіганням та транспортування транспортного засобу - 7 300,00 грн.; стягнути із відповідачів судові витрати в сумі 640,00 грн. та витрати на проведення оцінки в сумі 1 500,00 грн.(а.с.106-107)

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено (а.с. 156-159).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом 1 інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити (а.с. 165-166).

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористались.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Судом 1 інстанції встановлено, що 29 грудня 2016 року о 05-20 год. на а/д Київ-Чоп на 367 км + 30м, водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем DAF 95 , д/н НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем Mersedes Benz , д/н НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який стояв попереду та після чого здійснив інертний рух та скоїв зіткнення з автомобілем Hyndai , д/н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобілем DAF , д/н НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_4 .

В результаті ДТП автомобілю марки Mersedes Benz , д/н НОМЕР_1 , завдано механічних ушкоджень.

Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.7).

Із ремонтної калькуляції №17-97488 від 25.01.2017 року вбачається, що розмір завданої шкоди внаслідок ДТП власнику автомобіля марки Mersedes Benz , д/н НОМЕР_1 , становить 136 684,10 грн., який з урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 95 887,41 грн. (з.а.с.14).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ , який є власником автомобіля DAF 95 , д/н НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп , про що свідчить поліс № НОМЕР_3 , строком дії з 14.03.2016 року по 09.03.2017 року (а.с.8).

Позивач звертався до ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп із заявою про відшкодування шкоди, яку йому було завдано внаслідок ДТП. Страхова компанія повідомила його, що сума страхового відшкодування становить 95 877,41 грн., яка буде перерахована на реквізити вказані у заяві (а.с.10).

Судом 1 інстанції також встановлено, що ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ на виконання зобов`язань по договору страхування здійснено відшкодування матеріальної шкоди на користь позивача у розмірі 95 877,41 грн., розмір якої вирахувано із ремонтної калькуляції №17-97488 від 25.01.2017 року (з.а.с.14).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд 1 інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними, оскільки ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ належним чином здійснено страхове відшкодування, яке у свою чергу покрило витрати на ремонт пошкодженого ТЗ, у відповідності до ремонтної калькуляції №17-97488 від 25.01.2017 року.

Зокрема суд 1 інстанції зазначив, що позивач в уточнення своїх вимог надав звіт про оцінку вартості майнової шкоди заподіяної ушкодженням транспортного засобу за №004/01/17 від 12.01.2017 року відповідно до якого розмір завданої шкоди внаслідок ДТП власнику автомобіля марки Mersedes Benz , д/н НОМЕР_1 , становить 125 486,87 грн., що є вартістю відновлювального ремонту з урахуванням зносу (а.с.110-115), однак такий звіт не був прийнятий до уваги як належний доказ, так як відшкодування шкоди проведено у повному обсязі відповідно до ліміту відповідальності за полісом страхування АІ №9388708 від 12.03.2016 року, що прийнято та не заперечується позивачем та іншими учасниками спору. Докази здійснення ремонту за наданим звітом відсутні.

Із вказаними висновками суду 1 інстанції погоджується погоджується й колегія суддів, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 1187, 1188 ЦК України шкода, яка завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, та відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Так згідно, ремонтної калькуляції №17-97488 від 25.01.2017 року вбачається, що розмір завданої шкоди внаслідок ДТП власнику автомобіля марки Mersedes Benz , д/н НОМЕР_1 , становить 136 684,10 грн., який з урахування коефіцієнту фізичного зносу становить 95 887,41 грн. (з.а.с.14).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ТОВ ТК ТЕЛЕПОРТ , який є власником автомобіля DAF 95 , д/н НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп , про що свідчить поліс № НОМЕР_3 , строком дії з 14.03.2016 року по 09.03.2017 року (а.с.8).

Позивач звертався до ПрАТ УСК Княжа Вієнна Іншуранс Груп із заявою про відшкодування шкоди, яку йому було завдано внаслідок ДТП. Страхова компанія повідомила його, що сума страхового відшкодування становить 95 877,41 грн., яка буде перерахована на реквізити вказані у заяві (а.с.10).

Зі звіту про оцінку вартості майнової шкоди заподіяної внаслідок ушкодження транспортного засобу № 004/01/17, вбачається, що вартість відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням зносу становить 125 486,87 грн. (а.с. 110).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Враховуючи те, що позивачем не доведено фактично понесені витрати у сумі 36 899,46 грн., які необхідні для відновлення пошкодженого транспортного засобу, тому суд 1 інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Що стосується позовних вимог про стягнення супутніх витрат пов`язаних зі зберіганням та транспортуванням транспортного засобу у розмірі 7300 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України (яка діяла на момент звернення до суду з позовом) кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, з долученого до матеріалі справи товарного чеку №01/01 від 19 січня 2017 року не вбачається, що позивачем були сплачені кошти в сумі 6 800 грн.

З наданого позивачем акту виконаних робіт № ДБЛЦ0000007 від 18.01.2017 р. та фіскального чеку від 18.01.17 на суму 500 грн. також не вбачається, що вказана сума була сплачена позивачем.

Отже, суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дослідив надані докази, на підставі яких дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на те, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд у складі колегії суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку .

Судді: