Рішення

від 26.09.2019 по справі 280/3656/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року Справа № 280/3656/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Еліт-Дізайн про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Еліт-Дізайн (далі - відповідач, ПП ВКФ Еліт-Дізайн ), в якому позивач просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків ПП ВКФ Еліт-Дізайн застосованого на підставі рішення заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області від 08.07.2019.

Ухвалою суду від 05.08.2019 відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи призначено без участі/повідомлення представників сторін.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято наказ №1909 від 05.06.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП ВКФ Еліт-Дізайн з питань дотримання вимог податкового зобов`язання України при визначені по взаємовідносинам з ТОВ Адайком (ЄДРПОУ 42071325) у жовтні 2018, ТОВ Фірма Картал (ЄДРПОУ 42079958) у грудні 2018 (включено до складу податкового кредиту у лютому 2019), ТОВ Раянда (ЄДРПОУ 42163630) у грудні 2018 (включено до складу податкового кредиту у березні 2019) - показників декларацій з ПДВ та за 2018 - фінансової звітності з її відображенням у декларації з податку на прибуток. Разом з тим, під час виходу на перевірку співробітникам контролюючого органу було відмовлено у допуску до проведення перевірки. Зазначає, що ПП ВКФ Еліт-Дізайн не виконує встановлені діючим законодавством обов`язки, навмисно створює умови щодо унеможливлення проведення ГУ ДФС у Запорізькій області позапланової документальної виїзної перевірки, а саме: перешкоджає законній діяльності посадових осіб контролюючого органу під час виконання ними службових обов`язків, не виконує законні вимоги посадових осіб, не допускає посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів. Вказує, що у зв`язку із викладеним керівником ГУ ДФС у Запорізькій області було прийнято обґрунтоване рішення про застосування адміністративного арешту, який позивач просить суд підтвердити.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що 08.07.2019 о 9 годині 00 хвилин, виконувачем обов`язки заступника начальника ГУ ДФС в Запорізькій області, прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, примірник якого поштою направлено платнику податків та отримано лише 24.07.2019. Вказує, що при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків, перевірці підлягає накладення арешту в межах вказаного 96-ти годинного строку, та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим, що відповідає вимогам підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України та розділу IV Порядку №632. Зазначає, що оскільки з моменту звернення до суду ГУ ДФС в Запорізькій області з позовною заявою 29.07.2019 відбулося з явним порушенням визначеного строку у 96 годин (21 доба х 24 години = 504 години) з моменту умовного адміністративного арешту майна відповідача, а доказів своєчасного звернення з позовом до суду не надано, тому застосований адміністративний арешт є припиненим, відповідно до вимог підпункту 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 Податкового кодексу України, як наслідок позовні вимоги податкового органу є такими, що не підлягають задоволенню. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято наказ №1909 від 05.06.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП ВКФ Еліт-Дізайн (ЄДРПОУ 33011339) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначені по взаємовідносинам з ТОВ Адайком (ЄДРПОУ 42071325) у жовтні 2018, ТОВ Фірма Картал (ЄДРПОУ 42079958) у грудні 2018 (включено до складу податкового кредиту у лютому 2019), ТОВ Раянда (ЄДРПОУ 42163630) у грудні 2018 (включено до складу податкового кредиту у березні 2019) - показників декларацій з ПДВ та за 2018 рік - фінансової звітності з її відображенням у декларації з податку на прибуток.

З метою ознайомлення з направленням на проведення перевірки від 05.06.2019 №1207, а також для вручення наказу від 05.06.2019 №1909, головним державним ревізором- інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Головного управління ДФС у Запорізькій області Мільчевською Марією Миколаївною здійснено вихід на юридичну адресу ПП ВКФ Еліт-Дізайн : 69071, м.Запоріжжя, вул.Цитрусова, 1, кв.64.

Разом з тим, директором ПП ВКФ Еліт-Дізайн відмовлено у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, із зазначенням на невідповідність наказу чинному законодавству та намір його оскарження до суду.

На підставі приписі п.81.2 ст.81 ПК України контролюючим органом складено акт від 10.06.2019 за №929/08- 01-14-07/33011339 про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

У зв`язку з відмовою платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової перевірки, заступником начальника ГУ ДФС у Запорізькій області 08.07.2019 року о 09 год. 00 хв. прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна ПП ВКФ Еліт-Дізайн , застосування якого контролюючий орган просить підтвердити у даній справі.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За визначенням пункту 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

У пункті 94.2 цієї статті передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна, до яких згідно підпункту 94.2.3 віднесено таку обставину як: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 ст. 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Відповідно до пункту 94.10 ст. 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Підпунктом 94.19.1 пункту 94.19 статті 94 ПК України визначено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з: відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим

Суд зазначає, що для реалізації вказаного повноваження контролюючого органу щодо звернення до суду на предмет перевірки обґрунтованості накладеного арешту на майно протягом 96 годин з часу прийняття рішення про такий арешт статтею 283 КАС України передбачено право звернення до суду із відповідної заявою. Виключно у межах цього провадження суд наділений повноваженнями розглянути подання контролюючого органу у 96 годинний строк.

Отже, з огляду на сплив такого строку як на момент звернення з позовом до суду так і на дату ухвалення рішення у справі, у суду відсутні підстави для задоволення позову оскільки, застосований арешт є припиненим в силу положень Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиції неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема в постанові суду від 18.04.2019 у справі №280/3656/19.

Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Щодо відшкодування витрат відповідача на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи понесено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Згідно ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Так, судом встановлено, що витрати на правову допомогу складаються з наступних складових: опрацювання позовної заяви ГУ ДФС про підтвердження адміністративного арешту , формування позиції щодо способу захисту у вказаній справі та формування доказів позиції відповідача по справі - 1000 грн.; отримання в суді ухвали про відкриття провадження у справі від 05.08.2019 - 500,00 грн.; підготовка та подання письмового відзиву - 2000 грн.; підготовка клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін - 500 грн.; підготовка та подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи та здійснення ознайомлення в суді - 500,00 грн.; підготовка та подання письмових заперечень відповідача на відзив позивача в порядку ст.164 КАС - 1000 грн.; підготовка проекту заяви про стягнення судових витрат та формування додатку до неї - 500 грн.

Суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/West Alliance Limited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі Ятрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Щодо витрат на отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі (500 грн.), суд зазначає, що такі не пов`язанні з розглядом справи та є надмірними, у зв`язку з тим, що ухвали суду, зокрема і про відкриття провадження направляються судом всім учасникам справи рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення, виявлення представником відповідача бажання на отримання ухвали суду безпосередньо в суді не може бути підставою для покладення таких витрат на іншу сторону.

Так само і витрати на опрацювання позовної заяви (1000 грн.) суд вважає є тотожними витратами на підготовку відзиву, оскільки саме під час підготовки відзиву здійснюється аналіз позовної заяви та доданих до неї доказів.

За таких обставин, зважаючи на предмет спору, складність адміністративної справи, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн. підлягають зменшенню до 4500,00 грн.

В свою чергу, клопотання представника ГУ ДФС у Запорізькій області про відмову у стягнення витрат на правничу допомогу суд визнає не обґрунтованим, оскільки витрати на суму 4500,00 грн. є такими, що пов`язані з розглядом справи та відповідно мають бути компенсовані відповідачу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) до Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Еліт-Дізайн (69071, м.Запоріжжя, вул.Цитрусова, буд.1, кв.64, код ЄДРПОУ 33011339) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту - відмовити.

Заяву Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Еліт-Дізайн про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути на користь Приватного підприємства Виробничо-комерційна фірма Еліт-Дізайн витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

В задоволенні решти заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова