Рішення

від 26.09.2019 по справі 280/3184/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 вересня 2019 року (10 год. 10 хв.)Справа № 280/3184/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В., секретар судового засідання Стовбур А.Ю.,

за участю представників: позивача - Пшеця О.В., відповідачів - Большакова К.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС до Головного управління ДФС у Запорізькій області; Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС (далі - позивач або ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1 або ГУ ДФС у Запорізькій області), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2 або ДФС України), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви (вх. № 30660 від 24.07.2019) просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оформлене протоколом № 2 від 03.014.2019;

зобов`язати відповідача виключити позивача з переліку ризикових суб`єктів господарювання;

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.06.2019 № 1201705/35979987;

зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 11.05.2019.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає про рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, оформлене протоколом № 2 від 03.014.2019 є протиправним з огляду на відсутність у позивач ознак ризиковості, визначених п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податків, які не затверджені жодним нормативно-правовим актом ДФС України, а існують лише у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-17 Критерії ризиковості платника податків . Так, відповідачем 1 не було надано жодного обґрунтування правомірності включення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання на підставі пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості. Оскаржуване рішення відповідача безпосередньо порушує права ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС , оскільки воно має наслідком зупинення реєстрації та відмову у реєстрації податкових накладних, а надалі спричиняє негативні наслідки для контрагентів позивача та їх бажання вступати в ділові стосунки з позивачем, для господарської діяльності ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС , його ділової репутації тощо. Також зазначає про безпідставність прийняття комісією ГУ ДФС рішення від 24.06.2019 №1201705/35979987 про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказував, що реальність господарської операції, в межах яких виписано податкову накладну, беззаперечно підтверджується первинними документами, тобто всі здійснені господарські операції є прозорими та стандартними, підтвердженими усіма обов`язковими первинними документами. Податковому органу надані всі первинні документи, які підтверджують правомірність складення податкової накладної. Ураховуючи викладене, просить скасувати оскаржуване рішення комісії ГУ ДФС України та зобов`язати відповідача 2 зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 08.07.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 05.08.2019.

25.07.2019 до суду від представника відповідача 1 надійшов відзив на позов (вх. № 30848), в якому останній зазначає, що за приписами Постанови КМУ №117 від 21.02.2018 одним із критеріїв визначення ризиковості платника податку є наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій. Пояснює, що протоколом Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 03.01.2019 №2 ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС включено до реєстру ризикових платників податку за критерієм: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником , у зв`язку з відсутністю СГ за податковою адресою. Тобто, у Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області є законні підставі розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС . На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

05.08.2019 у підготовчому засіданні, у зв`язку із поданням заяви про зміну предмету позову та уточненої позовної заяви залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Державну фіскальну службу України та оголошено перерву до 04.09.2019.

12.08.2019 від представника відповідачів надійшов уточнений відзив на позовну заяву (вх. № 33380), в якому представник відповідачів позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що комісія ГУ ДФС у Запорізькій області, діючи у відповідності до приписів Податкового кодексу України, забезпечуючи виконання покладених на неї функцій та повною мірою використовуючи надані їй законодавством права правомірно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийняла рішення про зупинення реєстрації податкової накладної. Вказує, що позивачем не надано документів у повному обсязі, наявність яких передбачена пунктами 13, 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117. На підставі викладеного, вважає, що у Комісії ГУ ДФС були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою суду від 04.09.2019 закрито підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи по суті на 04.09.2019.

04.09.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.09.2019.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним в уточненому адміністративному позові та відповіді на відзив.

Представник відповідачів позов не визнав з підстав, викладених в уточненому відзиві на позов. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Сторони під час розгляду справи у судовому засіданні повідомили, що ними надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 26.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС (код ЄДРПОУ 35979987), зареєстроване як юридична особа 18.06.2008, номер запису 1 103 102 0000 023215, як платник податку на додану вартість зареєстроване 01.07.2013, що підтверджується Витягом з Реєстру платників податку на додану вартість № 1908274500009 від 25.01.2019. Згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наше товариство здійснює економічну діяльність за наступними видами: допоміжна діяльність у рослинництві (код КВЕД 01.61); кування, пресування, штампування, профілювання; порошкова металургія (основний) (код КВЕД 25.50); оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); збирання безпечних відходів (код КВЕД 38.11); будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20) (а.с.25-29).

31 травня 2019 року позивачем у Електронному кабінеті платника виявлено інформацію про відповідність ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС критеріям ризиковості платника податків, період дії ознаки ризиковості: дата початку: 04.01.2019, Тип ознаки, за якою внесено в реєстр ризикових платників: пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Листом від 03.06.2019 №03/06-1, позивач звернувся до ГУ ДФС у Запорізькій області із запитом про надання копії протоколу засідання Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС до переліку ризикових суб`єктів господарювання. У запиті також позивач просив повідомити про підстави включення ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС до переліку ризикових платників із зазначенням конкретного абзацу підпункту 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Листом від 10.06.2019 №32561/10/08-01-07-03-17 ГУ ДФС у Запорізькій області надано відповідь, що протоколом Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 03.01.2019 ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС (код ЄДРПОУ 35979987) відповідно до пп.1.6. п.1 Критеріїв віднесено до переліку ризикових платників податку, у зв`язку із наявністю податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником у зв`язку з відсутністю СГ за юридичною адресою. Також, контролюючим органом надано витяг з протоколу № 2 від 03.01.2019 засідання Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, створеної відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.03.2018 №799, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою встановлено порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та порядок роботи комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (а.с.20-22).

У Витягу з протоколу № 2 від 03.01.2019 зазначено, що член Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області доповів про можливе включення до категорії ризикових за критерієм наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником : - ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС (код ЄДРПОУ 35979987). Ухвалили: визначити наступні суб`єкти господарювання такими, що відповідають критеріям ризиковості (відповідно до пп.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податку): - ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС (код ЄДРПОУ 35979987). Надано доручення секретарю Комісії забезпечити внесення до бази ризикових платників підприємства, що відповідають критеріям ризиковості: - ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС (код ЄДРПОУ 35979987). Отже фактично зазначеним протокольним рішенням визначено суб`єкта господарювання - ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС таким, що відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.23).

Позивач вважає включення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання на підставі пп.1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості неправомірним, та відповідно, рішення про внесення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оформлене протоколом від 03.01.2019 № 2 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Разом з цим, для здійснення господарської діяльності між ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС (Постачальник) та ТОВ СТРЕМЯНКА (Покупець) укладено Договір поставки № 007 від 07.05.2019, за змістом якого, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність товар, а покупець прийняти та сплатити товар за цінами в кількості, номенклатурі та асортименті, вказаними в рахунках-фактурах, які є невідданою частиною договору (а.с.93-97).

За видатковою накладною № РН-0012 від 21.05.2019, товар - лист 4,0x1500x3000 мм. у кількості 1,450 тон та лист 5,0x1250x2500 мм. у кількості 3,750 тон загальною вартістю 123 968,00 грн., у т.ч. ПДВ 20661,33 грн. переданий у власність ТОВ СТРЕМЯНКА (а.с.103).

Транспортування товару відповідно до п. 2.1 Договору поставки від 07.05.2019 №007 здійснювалось автомобільним транспортом покупця, автомобільний перевізник ТОВ Оптима транс , автомобіль ДАФ НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 (водійське посвідчення НОМЕР_3 ), що підтверджується товарно-транспортною накладною №РН-0012 від 21.05.2019. Навантаження товару здійснювалось на складі продавця за адресою: м.Запоріжжя, вул. Скворцова, 232 б, який орендується позивачем у ПрАТ ЗТСК ЗАПОРІЖГОЛОВПОСТАЧ на підставі Договору № 15/Р оренди, будівлі, споруди, іншого об`єкта нерухомості від 31.12.2018. На підставі Рахунку-фактури №ГС-0000180 від 02.05.2019 ТОВ ЗАПОРЖДНЕПРТРАНС здійснено оплату за оренду складських приміщень та вантажно-розвантажувальні послуги за травень 2019 року, що підтверджується платіжним дорученням № 401 від 03.05.2019.

Факт наявності товару - металопрокату листового гарячекатаного 4-5 мм у кількості 5,200 тон на момент його продажу на користь ТОВ СТРЕМЯНКА у власності ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС підтверджується Інвентаризаційним описом №20-05 від 20.05.2019 товарно-матеріальних цінностей Металопрокат листовий гарячекатаний 4-5 мм .

Також, судом встановлено, що реалізований на адресу ТОВ СТРЕМЯНКА товар був придбаний позивачем у ТОВ ЄВРОМЕТПРОФІЛЬ на підставі Договору поставки №05-11/01-2019 від 11.01.2019, що підтверджується видатковою накладною №109 від 13.05.2019, платіжним дорученням № 408 від 13.05.2019, випискою по рахунку ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС у ПАТ Укргаз-банк за 13.05.2019, карткою рахунку 631: Контрагенти: ТОВ ЄВРОМЕТПРОФІЛЬ : Замовлення: Сч. Вход. (07.05.19) за травень 2019 року. Переміщення товару на дільницю, орендовану ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС здійснено на складі орендодавця ПрАТ ЗТСК ЗАПОРІЖГОЛОВПОСТАЧ згідно листа позивача від 13.05.2019 № 13/05-1. За фактом придбання товару складена податкова накладна № 9 від 13.05.2019, яка зареєстрована у ЄРПН, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 23000 на запит від 30.05.2019 №23000 (а.с.111-123).

Так, відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань позивачем в електронній формі складено податкову накладну № 2 від 11.05.2019 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.85).

Податкова накладна № 2 від 11.05.2019 складена за фактом попередньої оплати за товар (металопрокат листовий гарячекатаний) у сумі 123 968,00 грн. у межах виконання Договору поставки № 007 від 07.05.2019.

Попередню оплату здійснено ТОВ СТРЕМЯНКА на підставі рахунку-фактури №СФ-0009 від 07.05.2019 (а.с.98), факт отримання позивачем попередньої оплати підтверджується платіжним дорученням №84 від 11.05.2019 та випискою по рахунку ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС у ПАТ Укргазбанк за 11.05.2019, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 Замовлення; Контрагенти: ТОВ СТРЕМЯНКА за травень 2019 року, карткою рахунку 361 Контрагенти: ТОВ СТРЕМЯНКА за травень 2019 року (а.с.99-102).

Згідно з квитанцією від 30.05.2019 № 9112441406 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну №2 від 11.05.2019 прийнято, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена ПН/РК відповідає критеріям пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с.86).

Відповідно до пп.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПК України, позивачем на адресу відповідача 1 подано Повідомлення № 2 від 14.06.2019 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, із додатками у кількості 31. Окремо були подані пояснення за підписом директора ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС . Разом із поясненнями на адресу контролюючого органу надано копії наступних документів: копію Договору поставки №007 від'07.05.2019; копію рахунку-фактури № СФ-0009 від 07.05.2019; копію платіжного доручення №84 від 11.05.2019; копію виписки по рахунку ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС у ПАТ Укргазбанк за 11.05.2019; копію оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 Замовлення; Контрагенти: ТОВ СТРЕМЯНКА за травень 2019 року; копію картки рахунку 361 Контрагенти: ТОВ СТРЕМЯНКА за травень 2019 року; копію видаткової накладної №РН-0012 від 21.05.2019; копію товарно-транспортної накладної №РН-0012 від 21.05.2019; копію Договору № 15/Р оренди, будівлі, споруди, іншого об`єкта нерухомості від 31.12.2018; копію рахунку-фактури №ГС-0000180 від 02.05.2019; копію платіжного доручення №401 від 03.05.2019; копію Інвентаризаційного опису №20-05 від 20.05.2019 товарно-матеріальних цінностей Металопрокат листовий гарячекатаний 4-5 мм ; копію сертифікату якості №83031 від 13.11.2017; копію сертифікату якості №502061 від 12.01.2019; копію Договору поставки №05-11/01-2019 від 11.01.2019; копію видаткової накладної №109 від 13.05.2019; копію платіжного доручення № 408 від 13.05.2019; копію виписки по рахунку ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС у ПАТ Укргазбанк за 13.05.2019; копію картки рахунку 631: Контрагенти: ТОВ ЄВРОМЕТПРОФІЛЬ : Замовлення: Сч. Вход. (07.05.19) за травень 2019 року; копію листа ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС від 13.05.2019 № 13/05-1; копію податкової накладної № 9 від 13.05.2019; копію витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №23000 на запит від 30.05.2019 № 23000.

До вказаних вище пояснень була також додана товарно-транспортна накладна №РН-0012 від 21.05.2019, яка підтверджує факт транспортування товару від продавця ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС (м. Запоріжжя) до покупця ТОВ СТРЕМЯНКА (Київська область).

Однак, рішенням Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1201705/35979987 від 24.06.2019 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 11.05.2019 (а.с.91).

Підставою вказаного рішення зазначено, що платником податку не надано контролюючому органу первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с.91).

Вважаючи прийняті рішення про внесення ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оформлене протоколом від 03.01.2019 № 2 та про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1201705/35979987 від 24.06.2019 протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування та зобов`язання виключити ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС з переліку ризикових суб`єктів господарювання та зареєструвати податкову накладну № 2 від 11.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як зазначено у п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п. 2 Порядку №117 комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п. 3 Порядку №117, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п. 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України Наказом №144 від 21.03.2018 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок №144).

У вказаному Порядку №144 зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі Журнал ризикових платників податків розділу Робота Комісії регіонального рівня підсистеми Аналітична система ІТС Податковий блок як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1 - 1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2).

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п. 1. 6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

Якщо суб`єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1 - 1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії.

Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії.

Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п. 1.6 Критеріїв.

В Листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 Критерії ризиковості платника податку , зокрема, зазначено: Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо (п. 1.6):

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Суд зауважує, що ГУ ДФС у Запорізькій області внесено ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС 03.01.2019 до переліку ризикових платників податку відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з ознакою наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником .

Проте, відповідачем під час розгляду справи не було надано суду матеріали, на підставі яких ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС було віднесено до ризикових платників податків, та іншу інформацію, що розглядалась Комісією, які згідно з Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків обов`язково додаються до протоколу засідання Комісій.

Інформація, яка б свідчила про проведення ризикових операцій ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС , в матеріалах справи відсутня.

Під час розгляду справи відповідачем суду не надано доказів, які б підтверджували правомірність включення позивача до переліку ризикових підприємств.

Разом з цим, під час розгляду справи судом встановлено наступне:

ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС зареєстроване за адресою: 69104. м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 30-А, кв. 107;

ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС зареєстроване як платник податків 19.06.2008, як платник ПДВ зареєстроване 01.07.2013 (а.с.29);

ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС має відкритий поточний рахунок у національній валюті № НОМЕР_4 у відділенні № 179/07 ПАТ АБ УКРГАЗБАНК , МФО 320478 (а.с.60);

керівником ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_2 , відомості про те, що зазначена особа була засновником чи директором суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років контролюючим органом у оскаржуваному рішенні не наведено;

ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС у встановлені Податковим кодексом України строки подані податкові декларації з ПДВ за жовтень-грудень 2018 року, отримання яких контролюючим органом підтверджується Квитанціями № 2 від 16.11.2018, від 19.12.2018 та від 14.01.2019, які наявні в матеріалах справи (а.с.30-50);

ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС у встановлені Податковим кодексом України строки подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2018 рік, отримання якої податковим органом підтверджується квитанцією № 2 від 28.02.2019, а також Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік, отримання якого контролюючим органом та Держстатом України підтверджується Квитанцією № 2 від 28.02.2019 (а.с.51-59);

в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не наведена та у належний спосіб не обґрунтована інформація, яка б свідчила про проведення ризикових операцій ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС .

Окрім того, відповідно до абзацу 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків до протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Документів, які визначені абзацом 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків відповідачем суду не надано.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено можливість застосовування п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку до ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Таким чином, рішення комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі від 03.01.2019 №2, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 частини другої статті 2 КАС України, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що оскаржуване протокольне рішення від 03.01.2019 №2 прийнято відповідачем з порушенням порядку встановленого нормами чинного законодавства, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

При цьому, дискреційними є повноваження відповідача - суб`єкта владних повноважень, обирати у конкретній ситуації між альтернативними, кожна з яких є правомірною.

За приписами частини третьої статті 245 КАС України, у разі скасування індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Головного управління ДФС у Запорізькій області виключити з переліку ризикових платників ТОВ ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Крім того, судом при задоволенні вказаної вимоги у наведений спосіб було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 24.07.2018 у справі №806/2254/15, від 01.03.2018 у справі №826/22282/15, від 29.03.2018 у справі №816/303/16, від 03.04.2018 у справі №815/6881/16, від 13.06.2018 у справі №815/6768/15.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з абз.1-2 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , затвердженому 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117 (далі Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ) комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідачем 1 не надано до суду доказів додержання вимог п.21 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів.

У п.17 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації , зокрема, зазначено: … Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні. Забезпечення обліку матеріалів роботи комісії контролюючого органу покладається на секретаря такої комісії. … .

Відповідачем 1 не надано до суду копію протоколів засідань Комісії під час прийняття Рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріалів роботи комісії тощо.

Відтак, відповідачем 1 документально не доведено додержання процедури розгляду матеріалів.

Відповідно до п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого 29.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

Згідно з п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції з поставки товару.

У рішенні від 24.06.2019 № 1201705/35979987 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 11.05.2019 підставою відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДФС у Запорізькій області зазначено: Прийнято рішення про: відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Підстави: ненадання платником податку копій документів: …Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)… .

Судом досліджено Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено та додані до нього документи, які надсилались позивачем до контролюючого органу.

У чому саме полягає: … ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. … , як то зазначено у Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідач-1,2 документально суду не довів.

Звідси, пропозиції відповідача-1,2 надати позивачу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , як то зазначено у Квитанції, на думку суду є необґрунтованими.

Судом з`ясовано, що вказані пояснення надаються платником податків у довільній формі.

Суд вважає, що контролюючий орган не може вимагати від позивача того, що не регламентовано нормою права. Що саме повинен був зазначити у поясненнях позивач, хід викладення інформації відповідач суду не довів.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надавались письмові пояснення та документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.

На думку суду, позивачем надані документи та пояснення, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної позивачем податкової накладної №2 від 11.05.2019.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що рішення від 24.06.2019 № 1201705/35979987 про відмову в реєстрації спірної податкової накладної прийнято відповідачем 1 не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є неправомірним і підлягає скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 11.05.2019.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачі, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довіли правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктами владних повноважень у справі були Головне управління ДФС у Запорізькій області та Державна фіскальна служби України, то з бюджетних асигнувань цих органів солідарно повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору, документально підтверджені у сумі 3842,00 грн.

Разом з цим, 16.09.2019 до суду від представника позивача надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу. Зазначена заява отримана представником відповідача - 13.09.2019, що підтверджується відповідною відміткою на клопотанні.

У зазначеній заяві позивач просить суд стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Представник відповідачів заперечив проти клопотання щодо стягнення судових витрат. На обґрунтування заперечень зазначив, що сума коштів, яку представник позивача просить стягнути на свою користь, є не співмірною з фактично виконаними послугами та роботами через типовість таких справ, судову практику по розгляду таких справ. Також звертає увагу суду, що в заяві вказано на підставі чого вираховується сума грошових коштів яка потребує стягненню, а саме: послуга згідно додаткової угоди №2 та № 3 - підготовка клопотань, письмових пояснень, відповідей, та інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, відсутня в рекомендаціях (Харківської або Чернігівської області) щодо застосування рекомендаційних (мінімальних) ставок адвокатського гонорару на яку посилається позивач, а тому як обчислювалась сума гонорару за дану послугу відповідачам не відомо. Окрім того, справи з позовними вимогами про скасування рішення щодо реєстрації податкової накладної у позивача є типовими та одноманітними, стягнення 10 000 грн. є завищеною та не обґрунтованою, оскільки відповідачами у таких справах є один і той самий орган, спір виникає з аналогічних підстав, відносини у яких виникає спір регулюються одними нормами права. Зазначає, що суд, враховуючи принцип справедливості, має прийняти до уваги позицію ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії . Так, ЕСПЛ наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір. З урахуванням вищезазначеного просить зменшити розмір стягнення витрат на оплату правничої допомоги позивача до 5000 грн.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатським бюро ПШЕЦЬ ОЛЕКСАНДР в особі Керуючого бюро Пшець Олександра Вікторовича договір про надання правової допомоги № 15/05/19 від 15.05.2019.

За умовами п. 2 Додаткових угод № 1 від 25.06.2019 та № 2 від 23.07.2019, винагорода (гонорар) за надання правової допомоги по даному Договору визначена сторонами наступним чином:

- підготовка позовної заяви - 2500,00 грн.;

- представництво інтересів в судових засіданнях - 1000,00 грн. (за один судо/день);

- підготовка клопотань, письмових пояснень, відповідей, та інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань - 1500,00 грн. за один документ.

Вартість наданих адвокатських послуг відповідає розміру гонорару за надання аналогічних послуг адвокатів, яка склалася в Україні, що підтверджується рекомендованими (мінімальними) ставками адвокатського гонорару, які були затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 та рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018. Зазначені рішення долучені до матеріалів справи.

Адвокатське бюро ПШЕЦЬ ОЛЕКСАНДР виставило рахунок на оплату послуг №1 від 03.09.2019 на суму 10000,00 грн.

Вказані послуги прийняті позивачем за Актом № 1 прийняття-передачі наданих послуг від 03.09.2019 та оплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 461 від 04.09.2019, які містяться в матеріалах справи.

Суд зазначає, що позовна заява від 25.06.2019 (вх. № 27430 від 03.07.2019) та уточнена позовна заява від 23.07.2019 (вх. № 30660 від 24.07.2019) підписано безпосередньо представником позивача, послуги щодо підготовки позовної заяви та уточненої позовної заяви прийняті позивачем за відповідним Актом № 1 прийняття-передачі наданих послуг від 03.09.2019 та оплачено відповідним платіжним дорученням, а відтак понесення витрат позивачем за вказані послуги підтверджується належним чином та підлягає відшкодуванню.

Щодо понесених судових витрат на представництво позивача у судових засіданнях, суд зазначає наступне.

На протязі розгляду справи №280/3184/19 судом засідання призначались на 05.08.2019, 04.09.2019 та 26.09.2019.

З огляду на тривалість судового засідання 05.08.2018 короткий проміжок часу, з урахуванням принципу справедливості суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу щодо участі у судових засіданнях суму у загальному розмірі 1800,00 грн.

Крім того, сума витрат на підготовку відповіді на відзив та відповіді на уточнений відзив у розмірі 3000,00 грн. не є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг, із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; із ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на складність справи, з урахуванням принципу справедливості та рекомендованими (мінімальними) ставками адвокатського гонорару, які були затверджені рішенням Ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 та рішенням Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача витрати на правову допомогу щодо складання відповіді на відзив та відповіді на уточнений відзив - 700,00 грн.

Разом з цим, суд приймає до уваги позицію ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії . Так, ЕСПЛ наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначено ЄСПЛ у п.268 Рішення по справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п.30, ECHR 1999-V). .

Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п.95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пп.34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п.80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п.88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004.

Правові позиції щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката викладені в постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №821/1594/17 (адміністративне провадження №К/9901/39873/18), від 08.05.2018 у справі №810/2823/17 (адміністративне провадження №К/9901/7937/18) від 05.09.2019 №826/841/17 (адміністративне провадження №К/9901/5157/19).

Отже, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. підлягають частковому задоволенню в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу загальному розмірі 6500,00 грн. солідарно з відповідачів.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 30-А, кв. 107, код ЄДРПОУ 35979987) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146); Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС (ідентифікаційний код юридичної особи 35979987, 69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, 30-А, кв.107) до переліку ризикових суб`єктів господарювання, оформлене протоколом від 03.01.2019 № 2.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Запорізькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.06.2019 № 1201705/35979987.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 11.05.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС .

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3250 грн. (три тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРІЖДНЕПРТРАНС за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3250 грн. (три тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27.09.2019.

Суддя Ю.В. Калашник