КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2019 року м. Київ №320/4105/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В.,
за участю секретаря судового засідання Чубко А.Ю.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Федоріна І.В.,
представника третьої особи - Нотаріальної палати України - не прибув,
представника третьої особи - Державного підприємства "Національні інформаційні системи" - не прибув,
представника третьої особи - Приватного акціонерного товариства "Українська пивна компанія" - Петровської-Караченцевої Л.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: Нотаріальна палата України, Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Приватне акціонерне товариство "Українська пивна компанія", про визнання протиправним та скасування наказу,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, без урахування права позивача на участь у процесі його прийняття, а тому підлягає скасуванню. Крім того, на думку позивача, її діями не було порушено права та законні інтереси фізичних чи юридичних осіб або держави.
Згідно з ухвалою від 08.08.2019, суд відкрив провадження в адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання на 29.08.2019.
Відповідачем 28.09.2019 подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що за наслідками перевірки позивача встановлено порушення вимог закону, яке виразилось у тому, що ОСОБА_2 під час розгляду заяв про держану реєстрацію прав на нерухоме майно не проводила пошуків наявності в Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію на це саме майно, що могло призвести до порушення прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Також відповідач стверджує, що позивачем порушено встановлений законом обов`язок державних реєстраторів виготовляти та розміщувати у Державному реєстрі прав електронні копії документів. Крім того, відповідач наполягає на тому, що перевірку позивача проведено з дотриманням вимог закону, а застосований до позивача захід реагування передбачений ст. 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" і є найменш суворим і пропорційним до вчиненого порушення.
У зв`язку з неявкою до судового засідання представника третьої особи, судове засідання 29.08.2019 відкладено на 10.09.2019.
У судовому засіданні 10.09.2019 судом постановлено ухвалу про залучення ПрАТ "Українська пивна компанія" до участі у розгляді справи №320/4105/19, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та оголошено перерву до 17.09.2019.
До суду 16.09.2019 надійшли письмові пояснення третьої особи ПрАТ "Українська пивна компанія" щодо обставин даної адміністративної справи, в яких вказано, що третє особа вважає адміністративний позов обґрунтованим з підстав, на які посилається позивач. Крім того, третя особа вважає, що приймаючи оскаржуваний наказ відповідач не врахував негативні наслідки блокування позивачу доступу до реєстру для інших осіб, а таке рішення перешкоджає господарській діяльності ПрАТ "Українська пивна компанія". Так, у зв`язку з прийняттям відповідачем наказу про тимчасове блокування позивачу доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нотаріус Газматова А.А. під час здійснення державної реєстрації права власності та при внесенні даних про видане свідоцтво від 21.05.2019 не змогла завершити державну реєстрацію права власності ПрАТ "Українська пивна компанія", яке вже було посвідчене свідоцтвом від 21.05.2019, а тому зупинила таку реєстраційну дію (т. 2, а.с. 180 - 198).
Згідно наявних в матеріалах справи письмових пояснень третьої особи Нотаріальної палати України остання вважає що блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно призводить до порушення прав нотаріуса на здійснення професійної діяльності і обмежує її у здійсненні права на працю, адже левова частка нотаріальних дій нерозривно пов`язана із необхідністю внесення змін до такого реєстру. Крім того, оскаржуване рішення, на думку третьої особи, є невмотивованим (т. 1, а.с. 238 - 241).
У судовому засіданні 17.09.2019 судом оголошено перерву у зв`язку з витребуванням доказів до 24.09.2019.
Також до суду надійшли письмові пояснення третьої особи Державного підприємства "Національні інформаційні системи", в яких вказується на те, що підприємство, будучи технічним адміністратором Державного реєстру прав, не уповноважене приймати владно-управлінські рішення, а лише безпосередньо їх виконує.
Судове засідання 24.09.2019 знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
У судовому засіданні 26.09.2019 представники позивача та третьої особи - ПрАТ "Українська пивна компанія" позов підтримали.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи слідує, що Міністерством юстиції України 30.06.2009 ОСОБА_2 видано Свідоцтво №7537, яке є підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності (т. 1, а.с. 18).
Також згідно Реєстраційного посвідчення №220 від 02.11.2009 ОСОБА_2 зареєстрована приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу (т. 1, а.с. 19).
Відповідно до ст. 37-1 Закону України від 01.07.2004 №1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990 "Про затвердження Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації", Міністерством юстиції України прийнято Наказ від 07.06.2018 №2156/7, яким у термін до 01.07.2019 вирішено провести моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та затверджено перелік державних реєстраторів, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до якого включено Газматову А . А - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області (т. 2, а.с. 18 - 20).
Даний Наказ опубліковано на офіційному сайті Мінюсту 07.06.2019 о 17:15 год.
За результатами проведення моніторингу реєстраційних дій ОСОБА_2 складено Акт від 19.06.2019 (т. 2, а.с. 32 - 34).
Зі змісту Акту слідує, що у ході моніторингу реєстраційних дій позивача встановлено порушення вимог ст.ст. 3, 10, 16 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 25 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України №1127 від 25.12.2015 за заявами №№ 31425069, 29494295, оскільки не додано:
- електронну копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчену 07.11.2018 приватним нотаріусом Газматовою А.А. за реєстровим №1514 (заява №31425069);
- електронну копію договору оренди землі, посвідчену 04.08.2018 приватним нотаріусом Газматовою А.А. за реєстровим №1004 (заява №29494295).
Наказом Міністерства юстиції України від 24.06.2019 №2373/7 "Про проведення камеральної перевірки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2" утворено Комісію для проведення камеральної перевірки, та наказано провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 31).
Згідно службової записки від 26.06.2019 №3553-19.3.2-19 Міністерством юстиції було запропоновано Відділу прес-служби Управління інформаційної політики розмістити Наказ від 24.06.2019 №2373/7 на сайті Міністерства у рубриці "Моніторинг реєстраційних дій та камеральні перевірки" (т. 2, а.с. 29).
За результатами проведення камеральної перевірки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 Комісією складено Довідку від 05.07.2019 (т. 2, а.с. 24 - 28), зі змісту якої вбачається, що при перевірці реєстраційних дій позивача виявлені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме:
- за завами №№ 28775987, 28821287, 28935091 приватним нотаріусом не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв),
- за заявами №№ 310,42069 та 29494295 не додано електронні копії договорів.
У Довідці вказано, що відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 9 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990, Комісія запропонувала тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.
Наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці (т. 2, а.с. 23).
Вважаючи вказаний Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 37-1 Закону №1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.
У разі, якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
Частиною 2 ст. 37-1 Закону №1952-IV встановлено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав.
Процедуру здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено Порядком №990.
Відповідно до п. 1 Порядку №990 моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.
Згідно п.п. 4 - 7 Порядку №990 моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:
1) порушення строків, визначених Законами;
2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;
3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;
4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;
5) скасування (видалення) записів з реєстрів;
6) державні реєстратори та/або суб`єкти державної реєстрації, визначені Мін`юстом.
Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін`юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.
За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін`юсту, що проводила такий моніторинг.
У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації. З`явився
Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін`юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін`юсту. Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.
Копія наказу Мін`юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації.
Відповідно до п.п. 9 - 10 Порядку №990 результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.
Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що проведенню камеральної перевірки передує обов`язок відповідача повідомити державного реєстратора про факт проведення такої перевірки та правові підстави її проведення.
У свою чергу, невиконання наведених вимог законодавства призводить до визнання такої перевірки та рішень, прийнятих за її результатами, незаконними.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.07.2019 у справі №420/5711/18.
Як зазначено вище, Наказом Міністерства юстиції України від 24.06.2019 №2373/7 призначено проведення камеральної перевірки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2.
Водночас, доказів на підтвердження надсилання вказаного наказу протягом трьох робочих днів позивачу, як того вимагає п. 7 Порядку №990, відповідач суду не надав.
У своїх письмових поясненнях відповідач стверджує про те, що про прийняття Наказу Міністерства юстиції України від 24.06.2019 №2373/7 позивача було повідомлено належним чином, на підтвердження чого надав копії списків згрупованих відправлень та відомості про відстеження поштових відправлень (т. 2, а.с. 168 - 179).
Дослідивши вказані докази суд зазначає, що ними підтверджується факт порушення відповідачем вимог п. 7 Порядку №990, оскільки списки згрупованих поштових відправлень датовані 02.07.2019 та 17.07.2019, а Наказ про призначення проведення камеральної перевірки прийнято 24.06.2019.
Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження надсилання Наказу Міністерства юстиції України від 24.06.2019 №2373/7 протягом трьох робочих днів позивачу, суд приходить до висновку, що камеральну перевірку проведено з порушенням встановленої процедури, а отже прийнятий за результатами такої перевірки Наказ Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" є протиправним.
Стосовно наявності у відповідача дискреційних повноважень в питаннях визначення певного виду санкцій, суд не заперечує цього факту, але вважає, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14.11.2018 у справі №814/2229/17, від 17.07.2019 у справі №420/5711/18.
Крім того, згідно абз. 3 ч. 3 ст. 37-1 Закону №1952-IV у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав.
Дослідивши оскаржуваний наказ, суд приходить до висновку, що він не відповідає зазначеним вимогам закону, оскільки відповідачем не було вирішено питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебували на розгляді у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової А.А.
При прийнятті рішення у даній справі судом також враховується, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, зобов`язав контролюючий орган мотивувати таке рішення. Тобто Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви за яких застосовано саме такий захід впливу та обґрунтувати строки його застосування.
Так, у оскаржуваному наказі відсутні будь-які мотиви, за яких позивачу тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме на 3 місяці і за які порушення застосовано саме цей вид стягнення.
Стаття 37-1 Закону №1952-ІV не визначає мінімальних та максимальних строків застосування заходу стягнення у вигляді блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Проте як захід стягнення його накладення повинно відповідати загальним принципам: законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.
Тому, визначаючи вид стягнення та встановлюючи строк обмеження у доступі до Державного реєстру прав відповідачу слід було врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у наказі про застосування заходу стягнення.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.07.2019 у справ №820/2849/17.
За наведених обставин суд відхиляє доводи відповідача про те, що застосований до позивача захід реагування є найменш суворим та пропорційним до вчиненого порушення.
Інші доводи та аргументи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву та поясненнях по суті справи зводяться до оцінки порушень, допущених позивачем під час вчинення нею реєстраційних дій, що не спростовує висновки суду про невмотивованість застосованого стягнення, оскільки підставою для визнання неправомірним оскаржуваного рішення є не тяжкість допущених позивачем недоліків, а недотримання відповідачем вимог щодо обґрунтованості такого рішення та встановленого законом порядку проведення перевірки.
З урахуванням того, що оскаржуваний наказ прийнято за наслідком камеральної перевірки, проведеної з порушенням встановленого законом порядку, відповідачем не було вирішено питання про передачу документів, які були подані для проведення реєстраційних дій та перебували на розгляді у позивача, у оскаржуваному наказі відсутні будь-яке обґрунтування необхідності застосування до позивача стягнення у вигляді блокування доступу саме на тримісячний строк, суд приходить до висновку, що такий наказ підлягає скасуванню.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Цей же принцип знайшов свій прояв у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.
Таким чином, підсумовуючи встановлені судом обставини, надавши оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи та всім аргументам сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 1 605,60 грн.
Суд зазначає, що позивачем в адміністративному позові заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Положеннями абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 ст. 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою зазначеної статті за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 грн.
Таким чином під час звернення до суду необхідно було сплатити судовий збір у сумі 768,40 грн.
З урахуванням викладено, сума судових витрати, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 768,40 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, проте таке клопотання позивачем під час розгляду справи не подано.
У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Отже питання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору у розмірі 837,20 грн. з Державного бюджету України може бути вирішено ухвалою суду окремо за клопотанням позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
в и р і ш и в:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" від 09.07.2019 №2089/5.
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, Печерський район, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) судові витрати у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 27.09.2019.
Суддя Басай О.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2019 |
Оприлюднено | 29.09.2019 |
Номер документу | 84562362 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Басай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні