Постанова

від 12.12.2019 по справі 320/4105/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4105/19 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Безименної Н.В.,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,

представника позивача Мухи О.О.,

представника відповідача Стовбчатого А.Ю.,

представника ПрАТ Українська пивна компанія Петровської-Караченцевої Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (повний текст складено 27.09.2019, суддя Басай О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Нотаріальна палата України, Державне підприємство Національні інформаційні системи , ПрАТ Українська пивна компанія , про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Нотаріальна палата України, Державне підприємство Національні інформаційні системи , ПрАТ Українська пивна компанія в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" від 09.07.2019 №2089/5.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що наказ № 2089/5 від 09 липня 2019 року Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно прийнято Міністерством юстиції України відповідно до вимог Порядку № 990 та статті 37-1 Закону, якими передбачено обов`язок Міністерства, у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав прийняти вмотивоване рішення, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав, та довідки від 05 липня 2019 року, складеної за результатами проведення камеральної перевірки, в ході якої встановлено численні порушення при вчиненні позивачем реєстраційних дій. Крім того, у змісті самого наказу прямо зазначено підстави його прийняття, а тому такий є мотивованим.

Також, апелянт вказує, що прийняття відповідних рішень відноситься до дискреційних повноважень Міністерства юстиції України, а тому під час прийняття рішення за результатами камеральної перевірки Міністерству юстиції України надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватись від дій) чи один з варіантів можливих рішень, що в теорії адміністративного права прийнято називати дискреційними повноваженнями.

Також, апелянт наголошує, що застосований Міністерством юстиції України захід реагування до позивача, що передбачений статтею 37-1 Закону, є найменш суворим та пропорційним до вчиненого порушення.

02.12.2019 до суду апеляційної інстанції від Нотаріальної палати України надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа вказує, що вказівка на виявлені в ході камеральної перевірки порушення не є достатнім вмотивуванням прийняття спірного наказу,з здійснення повноважень Мін`юстом потребує обґрунтування (мотивування) прийнятих ним рішень у самому наказі.

09.12.2019 до суду апеляційної інстанції від ПрАТ Українська пивна компанія надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа вказує, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки відповідач не надав доказів належного виконання вимог законодавства щодо проведення перевірки державного реєстратора - нотаріуса ОСОБА_1, а також не надав доказів належного направлення ОСОБА_1 документів щодо перевірки.

10.12.2019 до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відзиві позивач вказує, що на підставі результатів моніторингу було видано наказ про проведення камеральної перевірки, який не надсилався позивачу відповідно до вимог законодавства, що є порушенням п. 7 Порядку №990.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивача, думку представника відповідача та думку представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що Міністерством юстиції України 30.06.2009 ОСОБА_1 видано Свідоцтво НОМЕР_1, яке є підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності (т. 1, а.с. 18).

Також згідно Реєстраційного посвідчення №220 від 02.11.2009 ОСОБА_1 зареєстрована приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу (т. 1, а.с. 19).

Відповідно до ст. 37-1 Закону України від 01.07.2004 №1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990 "Про затвердження Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації", Міністерством юстиції України прийнято Наказ від 07.06.2018 №2156/7, яким у термін до 01.07.2019 вирішено провести моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та затверджено перелік державних реєстраторів, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, до якого включено ОСОБА_1 - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області (т. 2, а.с. 18 - 20).

Даний Наказ опубліковано на офіційному сайті Мінюсту 07.06.2019 о 17:15 год.

За результатами проведення моніторингу реєстраційних дій ОСОБА_1 складено Акт від 19.06.2019 (т. 2, а.с. 32 - 34).

Зі змісту Акту слідує, що у ході моніторингу реєстраційних дій позивача встановлено порушення вимог ст.ст. 3, 10, 16 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 25 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України №1127 від 25.12.2015 за заявами №№ 31425069, 29494295, оскільки не додано:

- електронну копію договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчену 07.11.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_1 за реєстровим №1514 (заява №31425069);

- електронну копію договору оренди землі, посвідчену 04.08.2018 приватним нотаріусом ОСОБА_1 за реєстровим №1004 (заява №29494295).

Наказом Міністерства юстиції України від 24.06.2019 №2373/7 "Про проведення камеральної перевірки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1" утворено Комісію для проведення камеральної перевірки, та наказано провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 31).

Згідно службової записки від 26.06.2019 №3553-19.3.2-19 Міністерством юстиції було запропоновано Відділу прес-служби Управління інформаційної політики розмістити Наказ від 24.06.2019 №2373/7 на сайті Міністерства у рубриці "Моніторинг реєстраційних дій та камеральні перевірки" (т. 2, а.с. 29).

За результатами проведення камеральної перевірки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 Комісією складено Довідку від 05.07.2019 (т. 2, а.с. 24 - 28), зі змісту якої вбачається, що при перевірці реєстраційних дій позивача виявлені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме:

- за завами №№ 28775987, 28821287, 28935091 приватним нотаріусом не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук у базі даних заяв),

- за заявами №№ 310,42069 та 29494295 не додано електронні копії договорів.

У Довідці вказано, що відповідно до ч. 2 ст. 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 9 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990, Комісія запропонувала тимчасово заблокувати доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 тимчасово заблоковано доступ державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці (т. 2, а.с. 23).

Вважаючи вказаний Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження надсилання Наказу Міністерства юстиції України від 24.06.2019 №2373/7 протягом трьох робочих днів позивачу, то камеральну перевірку проведено з порушенням встановленої процедури, а отже прийнятий за результатами такої перевірки наказ від 09.07.2019 №2089/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" є протиправним.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 37-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952-IV (далі - Закон України №1952-IV) контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі, якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

Частиною 2 ст. 37-1 Закону України №1952-IV встановлено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав.

Процедуру здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань визначено Порядком №990.

Відповідно до п. 1 Порядку №990 моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

Згідно п.п. 4 - 7 Порядку №990 моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб`єкти державної реєстрації, визначені Мін`юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін`юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін`юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб`єктів державної реєстрації.

Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін`юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін`юсту. Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Наказ Мін`юсту про проведення камеральної перевірки в обов`язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Копія наказу Мін`юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб`єкту державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 9 - 10 Порядку №990 результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що проведенню камеральної перевірки передує обов`язок відповідача повідомити державного реєстратора про факт проведення такої перевірки та правові підстави її проведення.

У свою чергу, невиконання наведених вимог законодавства призводить до визнання такої перевірки та рішень, прийнятих за її результатами, незаконними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.07.2019 у справі №420/5711/18.

Як було зазначено вище, наказом Міністерства юстиції України від 24.06.2019 №2373/7 призначено проведення камеральної перевірки у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1.

Водночас, доказів на підтвердження надсилання вказаного наказу протягом трьох робочих днів позивачу, як того вимагає п. 7 Порядку №990, відповідач не надав.

Разом з тим, відповідач стверджував, що про прийняття наказу Міністерства юстиції України від 24.06.2019 №2373/7 позивача було повідомлено належним чином, на підтвердження чого надано копії списків згрупованих відправлень та відомості про відстеження поштових відправлень (т. 2, а.с. 175 - 179).

Дослідивши вказані докази колегія суддів зазначає, що ними підтверджується факт порушення відповідачем вимог п. 7 Порядку №990, оскільки списки згрупованих поштових відправлень датовані 02.07.2019 (а.с.177, т.2) та 17.07.2019 (а.с175, т.2), а наказ про призначення проведення камеральної перевірки прийнято 24.06.2019.

Оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження надсилання наказу Міністерства юстиції України від 24.06.2019 №2373/7 протягом трьох робочих днів позивачу, колегія суддів приходить до висновку, що камеральну перевірку проведено з порушенням встановленої процедури, а отже прийнятий за результатами такої перевірки наказ Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" є протиправним.

Щодо наявності у відповідача дискреційних повноважень в питаннях визначення певного виду санкцій, колегія суддів вважає, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14.11.2018 у справі №814/2229/17, від 17.07.2019 у справі №420/5711/18.

При прийнятті рішення у даній справі колегія суддів також враховує, що законодавець, наділяючи Міністерство юстиції України функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним видів заходів впливу до державних реєстраторів, зобов`язав контролюючий орган мотивувати таке рішення.

Тобто, Міністерство юстиції України зобов`язане навести підстави прийняття такого рішення, зазначити належні і достатні мотиви за яких застосовано саме такий захід впливу та обґрунтувати строки його застосування.

Однак, у оскаржуваному наказі відсутні будь-які мотиви, за яких позивачу тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно саме на 3 місяці і за які порушення застосовано саме цей вид стягнення.

При цьому, суд звертає увагу, що стаття 37-1 Закону України №1952-ІV не визначає мінімальних та максимальних строків застосування заходу стягнення у вигляді блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. Проте, як захід стягнення його накладення повинно відповідати загальним принципам: законності, справедливості, індивідуальності, пропорційності.

Відтак, визначаючи вид стягнення та встановлюючи строк обмеження у доступі до Державного реєстру прав відповідачу слід було врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням цих обставин у наказі про застосування заходу стягнення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.07.2019 у справ №820/2849/17.

Відтак, доводи відповідача про те, що застосований до позивача захід реагування є найменш суворим та пропорційним до вчиненого порушення колегія суддів вважає необґрунтованими.

Інші доводи та аргументи відповідача зводяться до оцінки порушень, допущених позивачем під час вчинення реєстраційних дій, що не спростовує висновки суду про невмотивованість застосованого стягнення, оскільки підставою для визнання неправомірним оскаржуваного рішення є не тяжкість допущених позивачем недоліків, а недотримання відповідачем вимог щодо обґрунтованості такого рішення та встановленого законом порядку проведення перевірки.

Відтак, з огляду на те, що оскаржуваний наказ прийнято за наслідком камеральної перевірки, проведеної з порушенням встановленого законом порядку, а у оскаржуваному наказі відсутні будь-які обґрунтування необхідності застосування до позивача стягнення у вигляді блокування доступу саме на тримісячний строк, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такий наказ підлягає скасуванню, оскільки є протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що наказ Міністерства юстиції України від 09.07.2019 №2089/5 "Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" є необґрунтованим, прийнятим без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, прийнятим з порушення процедури його прийняття.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій прояв у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Таким чином, підсумовуючи встановлені судом обставини, надавши оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи та всім аргументам сторін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно абз. 3 ч. 3 ст. 37-1 Закону №1952-IV у разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб`єкта державної реєстрації прав.

Дослідивши оскаржуваний наказ, колегія суддів приходить до висновку, що він не відповідає зазначеним вимогам закону, оскільки відповідачем не було вирішено питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебували на розгляді у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1

Щодо доводів апелянта про те, що таке питання вирішувалося, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься лише лист Міністерства юстиції України від 10.07.2019 №5674/19.3.2/34-19, направлений приватному нотаріусу Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1, у якому зазначено, що документи, які подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у державного реєстратора - приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 слід передати на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі (а.с.22, т.2), разом з тим, ні у оскаржуваному наказі, ні у даному листі не визначено безпосередньо суб`єкт, якому б передавалися на зберігання реєстраційні справи у паперовій формі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді Н.В. Безименна

О.О. Беспалов