Рішення

від 27.09.2019 по справі 340/2155/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2155/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом фермерського господарства "Глорія" (далі - позивач) до Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду, загальною площею - 0,9792 га, за заявою ФГ "Глорія" від 17.04.2019 р..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що розробивши та погодивши у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, 17.04.2019 року звернувся до відповідача із заявою про його затвердження. Однак, на адвокатський запит було повідомлено про відмову у затвердженні поданого проекту землеустрою як такого, що не набрав потрібної кількості голосів. Вважаючи таку бездіяльність протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у поданому до суду відзиві посилався на те, що проект рішення яким було рекомендовано затвердити проект землеустрою не було підтримано депутатами сільської ради, а тому відповідно воно не набрало потрібної кількості голосів для його прийняття. У зв'язку з цим представник просив відмовити в задоволенні позову (а.с.74-77).

Згідно ст.ст.262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 24 січня 2017 року Фермерському господарству Глорія рішенням 13 сесії сьомого скликання Глодоської сільської ради №195 надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, загальною площею 0,9792 га, цільове призначення: для іншого с/г призначення (код КВЦПЗ 01.13), терміном на 49 років, із земель сільськогосподарського призначення, в тому числі - 0.9792 га - під господарськими будівлями за адресою - вул. Іванова,2а, с. Глодоси, Новоукраїнського району, Кіровоградської області (а.с.24).

На підставі вказаного рішення та договору на виконання робіт від 23.08.2018 року розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 0.9792 га, який було погоджено експертом державної експертизи згідно висновку від 15.10.2018р. №11440/82-18 (а.с.57).

15.12.2018 р. у Державний земельний кадастр внесено земельну ділянку площею 0,9792га, якій було присвоєно кадастровий номер: 3524080600:51:000:0526 за адресою: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Глодоси, вул. Іванова,2а, цільове призначення - 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення (а.с.17).

17 квітня 2019 року голова ФГ Глорія Сиса В.І. звернувся з заявою до Глодоської сільської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 49 років (а.с.14).

23 травня 2019 року відбулось засідання 34 сесії 7 скликання Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.

Відповідно до витягу з протоколу, встановлено, що за результатом розгляду заяви голови ФГ Глорія щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для іншого с/г призначення по вул. Іванова,2а - рішення не прийнято. При цьому, зміст протоколу свідчить, що з 13 депутатів сільської ради на сесії були присутні - 10. За результатами голосування по питанню затвердження проекту: за - 0, проти -0, утримались - 11. Рекомендовано звернутись до суду (а.с.65).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стаття 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) вказує, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статей 116 та 123 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, в тому числі на умовах оренди, врегульовано правовими нормами статей 123 та 124 цього ж Кодексу.

Як зазначено в частині другій статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських рад у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища належать, в т.ч. делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (п.9).

Відповідно ст.ст.12, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста; забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Положеннями ст.124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 30 Закону України Про землеустрій передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Частиною 4 ст.123 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Дана правова позиція узгоджується у відповідності з ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Частиною 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Як зазначено в частині другій статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Положеннями ст.124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 30 Закону України Про землеустрій передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Частиною 4 ст.123 Земельного кодексу України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Дана правова позиція узгоджується у відповідності з ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Частиною 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно з ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною 8 ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельної ділянки у користування;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо передачі земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у користування або рішення про відмову передання земельної ділянки у користування.

Приведені вище норми Земельного кодексу України визначають, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів .

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч.7 ст.118 Кодексу).

Згідно ч.8 ст.118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

При цьому, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч.9 ст.118 Кодексу).

З наведеної правової норми вбачається обов'язковість дій відповідача у затвердженні проекту землеустрою в разі отримання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

В силу норм Земельного кодексу України, передача земельної ділянки, без її формування, шляхом розроблення документації із землеустрою неможлива, оскільки законодавством встановлений чіткий механізм передачі земельних ділянок у власність із земель державної чи комунальної власності у власність громадян, якому передує процедура формування земельної ділянки та її державна реєстрація шляхом присвоєння кадастрового номера.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

За правилами ч.ч.2-3 ст.50 цього Закону, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;

розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

кадастровий план земельної ділянки;

матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

матеріали погодження проекту землеустрою.

проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають також і акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, кадастровий план земельної ділянки.

Як вбачається з витягу протоколу 34 сесії сільської ради 7 скликання від 23.05.2019 року підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою стало те, що він не набрав потрібної кількості голосів. Таким чином, відповідачем з непередбачених чинним законодавством підстав відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою.

Судом також враховано, що даний проект було погоджено експертом державної експертизи, про що видано відповідний висновок (а.с.57), а тому на цій стадії не встановлено невідповідність положень проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Також враховано, що було проведено державну реєстрацію земельної ділянки, присвоєно кадастровий номер земельній ділянці 3524080600:51:000:0526, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Враховуючи всі обставини, суд звертає увагу на те, що ст. 186-1 Земельного кодексу України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

В даному випадку, відповідачем за результатами розгляду заяви позивача та проекту землеустрою не було прийнято рішення (висновку), передбаченого ст.186-1 ЗК України про затвердження цього проекту або відмову в його затвердженні, що свідчить про протиправну бездіяльність сільської ради.

Як свідчить витяг з протоколу сесії Глодоської сільської ради, відповідач не обґрунтував яким вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає виготовлений за заявою позивача проект землеустрою та не прийняв належним чином оформленого рішення, чим допустив протиправну бездіяльність.

Так, зі змісту відзиву встановлено, що підставою для відмови у стало те, що проект землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в межах земельної ділянки знаходиться дорога місцевого значення, яка не може бути об'єктом оренди.

Судом досліджено оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ФГ Глорія в оренду терміном на 49 років.

Відповідно до пояснювальної записки, встановлено, що відведення земельної ділянки не вплине на використання суміжних земельних ділянок (а.с.22).

Крім того, відповідно до акту прийому - передачі межевих знаків на зберігання встановлено, що власники / користувачі суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено. Суд зазначає, що акт прийому - передачі межевих знаків на зберігання був погоджений та підписаний в тому числі і Глодоським сільським головою без зауважень (а.с.49, зв. бік). Крім того, будь - яких доказів, що ФГ Глорія перегороджено в'їзд до ФГ Софія , як зазначено в протоколі засідання сесії, до суду не надано.

Дослідженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивачу, судом встановлено, що він відповідає вищевказаним вимогам стосовно змісту та складу.

Будь-яких відомостей про те, в чому саме встановлено невідповідність змісту складу проекту, матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів не надано.

Таким чином, суд звертає увагу, що Земельним кодексом України передбачено механізм передачі в оренду земель комунальної власності та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав право відмовляти позивачу в затверджені проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність з підстав, не передбачених Земельним кодексом України.

Крім того, аналізуючи норми чинного законодавства України суд зробив висновок, що орган, який передає земельні ділянки у власність, може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише у випадку відсутності його погодження, не проведення обов'язкової державної експертизи або відсутності дозволу на його виготовлення.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність такої відмови.

Вирішуючи питання про зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою суд зазначає таке.

Як зазначалось судом, статтею 118 Земельного кодексу України прямо передбачено обов'язок органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування прийняти відповідне рішення у випадку надання особою погодженого проекту землеустрою. Крім того, нормою ч. 10 ст. 118 ЗК України також передбачено право особи на оскарження відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або у випадку залишення клопотання без розгляду.

Судом встановлено, що наданий позивачем на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність погоджений у встановленому законом порядку (а.с.57).

Відповідно до пункту 4 частини першої 1статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неналежному розгляді поданої позивачем заяви та неприйнятті жодного з тих рішень, які передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, вважаю, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення, тобто рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в оренду ФГ Глорія .

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

При цьому, оцінка поданих особами та самостійно зібраних судом доказів в адміністративних справах здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України в порядку, що встановлений законодавчими приписами цього кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ФГ Глорія то сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн. підлягає стягненню на його користь з Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, яка полягає у неналежному розгляді заяви Фермерського господарства Глорія від 17.04.2019 про затвердження проекту землеустрою.

Зобов'язати Глодоську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області на найближчій сесії прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання в оренду загальною площею - 0.9792 га, за заявою ФГ Глорія від 17.04.2019 року.

Стягнути з Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства Глорія (код ЄДРПОУ-32120028) судовий збір у сумі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько