Рішення

від 17.09.2019 по справі 520/7215/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 р. справа № 520/7215/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Літвінової А.С.,

представника відповідача - Зекової С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" (пров. 1 Травня, буд. 8, с. Вільшани, Дергачівський район, Харківська область, 62360, код ЄДРПОУ 40244010) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.04.2019 № 00000191405, № 00000171405, № 00000181405, винесені Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі Акту перевірки від 14.03.2019 № 803/20-40-14-05-07/40244010.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" жодного порушення податкового законодавства не допускало, у зв`язку з чим позивач вважає, що прийняті відповідачем повідомлення-рішення від 01.04.2019 № 00000191405, № 00000171405, № 00000181405 прийняті з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що вважає доводи та аргументи позивача, покладеними в обґрунтування позовних вимог, безпідставними та помилковими, а позов відповідно таким, що не підлягає задоволенню, оскільки до перевірки не надано первинні та інші документи в повному обсязі. Також відповідно до даних Єдиного реєстру судових рішень визнано винним гр. ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України у судовій справі № 199/5543/18 наявний вирок суду, у зв`язку з чим він не був належним учасником цивільних та господарських правовідносин, що як наслідок не опосередковується реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет. Також представником відповідача зазначено, що проведеним аналізом податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, встановлено, що СВК "Молочна-Країна" у ланцюгах постачання-реалізації вбачається "обрив ланцюга" товарної номенклатури та їх кількості.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача зазначив, що позивачем до перевірки надано усі документи виключно у межах вказаного періоду та по господарських взаємовідносинам із названим контрагентом. Стосовно посилань на вирок по справі № 199/5543/18 позивачем зазначено, що перелік матеріалів , які є підставами для висновків під час проведення перевірок, встановлених ст. 83 ПКУ, в якому зазначена - податкова інформація. Також позивачем зазначено, що вказаним вироком суду ознаки узгоджених кримінально-караних дій в діях позивача та працівників СВК "Молочна країна" не встановлено. Сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.

Представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому виклав позицію, зазначену у відзиві.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову, з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Головним Управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВН М`ясний стандарт з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо господарських взаємовідносин з СВК Молочна країна за період жовтень 2017 року, січень-лютий 2018 року та встановлення подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) за результатом якого складено акт від 14.03.2019 № 803/20-40-14-05-07/40244010.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки контролюючого органу, директором ТОВ НВН М`ясний стандарт 20.03.2019 подано до канцелярії ГУ ДФС України у Харківській області заперечення на даний акт (Вх. №22363/10 від 20.03.2019).

На вищевказане заперечення від контролюючого органу надійшла відповідь №15852/10/20-40-14-05-11 від 29.03.2019 та відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 00000191405 від 01.04.2019, № 00000171405 від 01.04.2019, № 00000181405 від 01.04.2019.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені ТОВ НВН М`ясний стандарт до ДФС України.

За результатами розгляду скарги ДФС України 13.06.2019 прийнято рішення про залишення оскаржуваних ППР без змін, а скарги без задоволення.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Стаття 110 Податкового кодексу України встановлює, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, відповідальність за порушення норм Податкового законодавства наступає у разі вчинення платником податків протиправних дій.

Судом встановлено, що ТОВ НВН М`ясний стандарт зареєстровано як юридичну особу приватного права 01.02.2016 за кодом ЄДРПОУ 40244010 (юридична адреса: 62360, Харківська обл., Дергачівський район, селище міського типу Вільшани, провулок 1-го травня, будинок 8).

ТОВ НВН М`ясний стандарт здійснює наступні види економічної діяльності: Код КВЕД 10.11 Виробництво м`яса (основний); Код КВЕД 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; Код КВЕД 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою; Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; Код КВЕД 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Судом встановлено, що ТОВ НВН М`ясний стандарт укладено договір оренди нерухомого майна №01/02-17 від 01.02.2017.

Для здійснення перевезення товару ТОВ НВН М`ясний стандарт укладено договір оренди автомобіля (Договір про надання оренди транспортного засобу №080717/1 від 10.07.2017).

За результатом проведення перевірки, контролюючим органом на підставі наданих підприємством фінансово - господарських документів встановлено факт здійснення позивачем господарських взаємовідносин із СВК Молочна країна (код за ЄДРПОУ 39524473).

Між ТОВ НВН М`ясний стандарт (код за ЄДРПОУ 40244010) та СВК Молочна країна (код за ЄДРПОУ 39524473) укладено Договір купівлі-продажу № 3010/01 від 30 жовтня 2017 року щодо придбання товарів - м`ясної продукції.

Позивачем надано наступні прибуткові ордери на підтвердження придбання продукції: №3110-01 від 31.10.2017 на суму 821748,47 грн, № 1901-04 від 19.01.2018 на суму 650040,00 грн, № 202-01 від 02.02.2018 на суму 650040,00 грн.

Загальна вартість придбаного товару 2121828,47 грн.

Також позивачем надано підтвердження повної плати придбаного товару: платіжні доручення № 35 від 01.11.2017 на суму 115045,00 грн, № 41 від 16.11.2017 на суму 310900,00 грн, №43 від 22.11.2017 на суму 377300,00 грн, № 47 від 29.11.2017 на суму 18200,00 грн, № 49 від 30.11.2017 на суму 303,47 грн, № 71 від 05.02.2018 на суму 91005,00 грн, №76 від 14.02.2018 на суму 210752,00 грн, № 75 від 20.02.2018 на суму 256478,00 грн, № 79 від 23.02.2018 на суму 47450,00 грн, № 82 від 27.02.2018 на суму 46650,00 грн, № 84 від 28.02.2018 на суму 380000,00 грн, № 85 від 02.03.2018 на суму 170800,00 грн, №86 від 05.03.2018 на суму 50000,00 грн, № 87 від 07.03.2018 на суму 46945,00 грн.

Загальна сума сплачених коштів 2121828,47 грн.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту позивачем надані податкові накладні № 10 від 17.04.2017 на суму 821748,47 грн (в тому числі ПДВ 136958,08 грн), №11 від 19.04.2017 на суму 650040,00 грн (в тому числі ПДВ 108340,00 грн), № 12 від 20.04.2017 на суму 650040,00 грн (в тому числі ПДВ 108340,00 грн)

На підтвердження транспортування товару позивачем надано наступні товарно-транспортні накладні: №3110-01 від 31.10.2017, № 1901-04 від 19.01.2018, № 202-01 від 02.02.2018.

На кожне відвантаження товару отримано декларацію виробника, а саме декларації № 126 від 12.10.2017 (виробник ПП Апрель Плюс ), № 41 від 18.01.2018 (виробник ПП Заготпродукт ), № 42 від 31.01.2018 (виробник ПП Заготпродукт ).

На кожне отримання товару підприємством ТОВ НВН М`ясний стандарт надавав доручення, оформлені на директора.

Станом на 31.03.2018 між ТОВ НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ (код за ЄДРПОУ 40244010) та СВК Молочна країна (код за ЄДРПОУ 39524473) кінцеве сальдо відсутнє. В підтвердження повних розрахунків надані платіжні доручення, які зазначені в акті перевірки, підтверджуючи здійснення повного закриття заборгованості.

Оплата за поставлену продукцію здійснена безготівковими платежами відповідно до платіжного доручення № 35 від 01.11.2017 на суму115045,00 грн, №41 від 16.11.2017 на суму 310900,00 грн, 43 від 22.11.2017 на суму 377300,00 грн, №47 від 29.11.2017 на суму 18200,00 грн, № 49 від 30.11.2017 на суму 303,47 грн, № 71 від 05.02.2017 на суму 91005,00 грн, № 76 від 14.02.2018 на суму 210752,00 грн, № 75 від 20.02.2018 на суму 256478,00 грн, № 79 від 23.02.2018 на суму 47450,00 грн, № 82 від 27.02.2018 на суму 46650,00 грн, № 84 від 28.02.2018 на суму 170800,00 грн, № 85 від 02.03.2018 на суму 170800,00 грн, № 86 від 05.03.2018 на суму 50000,00 грн, № 87 від 07.03.2018 на суму 46945,00 грн.

В ході перевірки позивачем надані наступні бухгалтерські документи та копії документів (що підтверджено листами про надання відповідей на запити та переліком наданих додатків до них): копія Договору між СВК Молочна країна та ТОВ НВН М`ясний стандарт № 3010/01 від 30 жовтня 2017 р.; копія рахунку - фактури № 14 від 31 жовтня 2017 р.; копія видаткової накладної № 3110-01 від 31 жовтня 2017 р. ; копія товарно - транспортної накладної № 3110-01 від 31 жовтня 2017 р; копія декларації виробника № 126 від 12.10.2017 р.; обігово-сальдова відомість по рах.631 за період 01.10.2017 р.-31.10.2017 р.; обігово-сальдова відомість по рах.6442 за період 01.10.2017 р.-31.10.2017 р.; обігово-сальдова відомість по рах.281 за період 01.10.2017 р.-31.10.2017 р.; копія видаткової накладної № 1901-04 від 19 січня 2018 р. - 1 примірник на 1 аркуші; копія товарно - транспортної накладної № 1901-04 від 19 січня 2018 р. ; копія декларації виробника № 41 від 18.01.2018 р.; обігово-сальдова відомість по рах.631 за період 01.01.2018 р.-31.01.2018 р. ; обігово-сальдова відомість по рах.6442 за період 01.01.2018 р.-31.01.2018 р.; обігово-сальдова відомість по рах.281 за період 01.01.2018 р.-31.01.2018 р. ; обігово-сальдова відомість по рах.201 за період 01.01.2018 р.-31.01.2018 р. ; копія видаткової накладної № 202-01 від 02 лютого 2018 р.; копія товарно - транспортної накладної № 202-01 від 02 лютого 2018 р.; копія декларації виробника № 42 від 31.01.2018 р.; обігово-сальдова відомість по рах.631 за період 01.02.2018 р.-28.02.2018 р.; обігово-сальдова відомість по рах.6442 за період 01.02.2018 р.-28.02.2018 р.; обігово-сальдова відомість по рах.281 за період 01.02.2018 р.-28.02.2018 р.; обігово-сальдова відомість по рах.201 за період 01.02.2018 р.-28.02.2018 р.; копія договору оренди нежитлового приміщення № 01/02-17 від 01.02.2017 р.; копія Акту приймання - передачі до договору оренди нежитлового приміщення № 01/02-17 від 01.02.2017 р.; копія додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення № 01/02-17 від 01.02.2017 р.; копія експлуатаційного дозволу № 20-04-02 від 01 березня 2017 р.; копія експертного висновку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Івано-Франківської регіональної державної лабораторії № 002863 п/17 від 26 грудня 2017 р.; копія наказу № 13/06/-1 від 13.06.2017 р. Про внесення змін до штатного розкладу ; копія штатного розпису від 13.06.2017 р.; копія наказу № 29/12/-1 від 29.12.2017 р. Про внесення змін до штатного розкладу ; копія штатного розпису від 29.12.2017 р.; копія штатного розкладу та копія наказу на призначення директора; копія наказу №1 від 01.02.2016р. про облікову політику підприємства.

З акту перевірки вбачається, що контролюючим органом вказано, що не були надані: Штатний розклад, Картки рахунку 63 по СВК Молочна країна та Прибуткові ордери або прибуткові накладні, та в п.2.6 здійснене посилання що ТОВ НВН М`ясний стандарт не надав до перевірки: сертифікати відповідності, експертні висновки; карточку по розрахункам з постачальником СВК Молочна країна ; прибуткові накладні, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) сировини (матеріалів), які використовуються для обліку руху матеріалів.

З приводу вказаного суд зазначає, що п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до наказу № 1509 від 28.02.2019 року Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВН М`ясний стандарт , мова в ньому йде про взаємовідносини між СВК Молочна країна (ЄДРПОУ 39524473). На запити № 1 від 01.03.2019 та № 2 від 06.03.2019, що були вручені посадовій особі ТОВ НВН М`ясний стандарт 01.03.2019 о 9.30 у приміщенні, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Благовещенська, буд. 30 та 06.03.2019 о 18.00, головному державному ревізору - інспектору відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області було надано документи, що стосуються предмета перевірки у такому порядку:

Лист - відповідь № 1 від 05.03.2019 р. із документами, завіреними належним чином було вручено інспекторові особисто;

Лист - відповідь № б/н від 06.03.2019 р. було передано до канцелярії ГУ ДФС у Харківській області за адресою: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46 за бажанням інспектора, про що свідчить штамп про прийняття листа - відповіді та документів, що додавалися до нього;

Лист - відповідь № 2 від 07.03.2019 р. було направлено замовним листом з описом вкладення 07.03.2019 р. до канцелярії ГУ ДФС у Харківській області за адресою: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 46 та було доставлено до канцелярії 12.03.2019.

Згідно з абз. 3 п. 44.7 ст . 44 Податкового кодексу України у разі, якщо під час проведення перевірки, платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше, ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 Кодексу. Згідно ст. 85.7 ст . 85 Податкового кодексу України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області жодного опису надано не було, перевірку подовжено не було, документи, що додавалися - враховано не було, що свідчить про порушенням чинного законодавства, недбале ставлення до платника податків та перевищення посадових повноважень посадових осіб контролюючих органів.

Проте контролюючим органом зроблено висновок, що ТОВ НВН М`ясний стандарт відповідно п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, не надано документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

У ході перевірки контролюючим органом досліджено повний рух бухгалтерських документів, договорів, видаткові накладні на придбання товару (сировини), товарно - транспортні накладні щодо перевезення товару (сировини), податкові накладні зареєстровані в ЄДРПН, які оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Податкового кодексу України, перевірені платіжні доручення, які відображені у банківських виписках, про що в акті перевірки повністю відображені взаємовідносини з вище наведеним підприємством-постачальником.

Незважаючи на те, що перевіряючий особисто перевірив вищенаведені документи та відобрази їх наявність у акті перевірки, також відобразив розрахунки щодо придбання товарів (сировини), перевіряючим констатовано факт, що операції з придбання товарів (сировини) у СВК Молочна країна віднесені до декларацій з ПДВ та незважаючи на власну констатацію факту перевіряючий здійснив висновок, що вищенаведене придбання призвело до порушення пп. а п. 198.1; абзаців першого та другого пп.198.3 ст. 198 та п.201.1 ст. 201 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755- VI з урахуванням змін та доповнень та здійснив висновок, що перевіряючим встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання товарів (сировини) у контрагента СВК Молочна країна .

Щодо висновків акту перевірки про ненадання затвердженого переліку осіб, які мають право давати дозвіл і (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2.13. глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів № 427 від 11.04.2017, № 565 від 20.06.2018 Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Згідно ч.5 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 із змінами та доповненнями: Підприємство самостійно:

- визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства;

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

- розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Згідно з ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 із змінами та доповненнями: облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Виходячи з вищенаведеного, на підставі наданого наказу про призначення директора, штатного розкладу та підставі наданого наказу про облікову політику № 1 від 01.02.2016 відповідальність за ведення бухгалтерського обліку підприємства покладено на директора підприємства. Логічно - послідовним є той факт, що, якщо підприємством не затверджено перелік осіб, які мають право підписувати первинні документи для цілей бухгалтерського та управлінського обліків, то таких осіб на підприємстві немає, а єдиною уповноваженою особою є директор підприємства. Тому доцільно вважати даний висновок контролюючого органу необґрунтованим.

Щодо посилань контролюючого органу в акті перевірки стосовно ненадання експертного висновку як первинного документу, суд зазначає, що наявність або відсутність документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) не може мати вирішального значення для встановлення вирішального значення фактичного руху активів так як сертифікати відповідності, паспорти якості та інше не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку.

Вказаний висновок викладено в Ухвалі ВАСУ від 01.06.2016 по справі № К/800/51127/15.

Стосовно тверджень відповідача в акті перевірки щодо надання видаткових накладних від постачальника без надання прибуткових накладних або прибуткових ордерів та інших підтверджуючих оприбуткування товару у з в зв`язку з чим перевіряючий не вбачає обліку товару (запасів), суд зазначає наступне.

Так у акті перевірки перевіряючий посилається на порушення п.3.1 Методичні рекомендацій № 2 та перевіряючий посилається на порушення п. 5.2 Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів та здійснює наступний висновок: Проведеним аналізом даних обігово-сальдової по рахунку 281 з даними видаткових та податкових накладних встановлено невідповідність номерів первинних документів, вказаних в обігово-сальдових відомості по рах.28, з номерами видаткових накладних, наданих до перевірки.

Відповідно п. 1.1. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Ключове слово в методичних рекомендаціях можуть застосовуватися, тобто не є обов`язковим для виконання.

Але аналізуючи ті же Методичні рекомендації та Закон України Про бухгалтерській обік із змінами та доповненнями суд зазначає наступне:

Згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 із змінами та доповненнями: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію ;

Згідно ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999 із змінами та доповненнями: Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. .

Згідно ПСБО 9 Запаси :

Запаси - активи, які:

утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством/установою. ;

Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, в установах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством/установою ще не визнано доходу;

- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, в установі, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу.

Згідно п. 3.1. Методичних рекомендацій надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади.

Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов`язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Після перевірки первинних документів складаються облікові регістри аналітичного та синтетичного обліку. Для цього, зокрема, можуть застосовуватися облікові регістри, затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.12.2000 № 356 "Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку" та від 25.06.2003 № 422 "Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку малими підприємствами".

Таким чином висновок контролюючого органу про невідповідність номерів первинних документів, вказаних в обігово-сальдових відомості по рах.28, з номерами видаткових накладних, наданих до перевірки. є хибним, оскільки, як зазначено позивачем, бухгалтерський облік ТОВ НВН М`ясний стандарт ведеться в автоматизованій системі 1С Підприємство 8.2 та при перенесенні даних до автоматизованої системи, система автоматично присвоює свій порядковий номер документа, а номер та дата вхідного документу, що присвоюється постачальником, вноситься до регістрів, як додаткова інформація. Побачити інформацію про номер та дату вхідного документа можливо тільки сформувавши реєстр первинних документів. Реєстр первинних документів із автоматизованої системи додано позивачем до матеріалів справи. Вхідний документи в обігово-сальдових відомостях в розрізі контрагентів та надходження товарів також відображається під номером документу, що присвоїла автоматична програмна система.

Також перевіряючий, аналізуючи податкову інформацію щодо постачальника товару (сировини), зробив висновок про те, що відповідно до вироку щодо ОСОБА_1 укладений договір від 30.10.2017 №3010/01 між СВК Молочна країна та ТОВ НВН М`ясний стандарт не опосередкується реальним виконанням операції, а саме проведеним аналізом податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН перевіряючий вбачає у ланцюгах постачання-реалізації обрив ланцюга товарної номенклатури та їх кількості.

З приводу зазначеного висновку, суд зазначає наступне.

Перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, встановлений ст.83 ПК України, в якому зазначена податкова інформація.

Статтею 71 ПК України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та порядок її отримання контролюючим органом регламентований ст.ст.72,73 ПК України. Пунктом 72.1 ст.72 визначений перелік джерел інформації, яка використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Згідно з п.71.1.6 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Статтею 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючи органи функцій та завдань.

Таким чином, умовами використання податкової інформації під час перевірок повинно бути те, що вона зібрана відповідно до положень ПК України та зберігається та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Суд вважає, що використання податкової інформації щодо контрагента СВК Молочна Країна виходить за поняття отриманої та опрацьованої інформації, оскільки така інформація не може містити висновків посадової особи про безтоварність, нереальність господарських операцій суб`єкта господарювання. Висновки щодо порушення податкового законодавства суб`єктом господарювання можуть міститься лише в актах перевірки такого суб`єкта, яка здійснюється на підставі, встановленої законом, та обов`язково на підставі первинної документації суб`єкта господарювання. Відсутні будь-які дані про проведення перевірки первинної документації СВК Молочна Країна .

Саме для виключення безпідставного використання податкової інформації у висновках відповідного суб`єкта господарювання, який перевіряється, в ПК України були внесені зміни Законом від 17.07.2015 та п.86.7 ст.86 ПК України був доповнений абзацом, згідно з яким контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст.60 цього Кодексу.

Вказані зміни в ПК України є логічно - послідовними з точки зору того, що лише у встановленому законом порядку обставини можуть бути взяті до уваги та на них можна посилатися як на належні докази контролюючому органу при викладенні висновків акту перевірки відносно суб`єкта господарювання. В акті перевірки не вказано будь-яких доказів щодо перевірки СВК Молочна Країна та прийняття рішень контролюючим органом за встановленими порушеннями податкового законодавства вказаним суб`єктом господарювання.

Суд звертає увагу, що контролюючому органу не надано право робити заяви про нереальність проведених господарських операцій в актах перевірок, рішення суду про визнання угод недійсними перевіряючими не надано, а також посилання в акті перевірки на таке рішення не здійснено, що свідчить про його відсутність.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів, навіть при наявності вироків проти контрагентів у кримінальному провадженні. Верховний Суд у справах № 802/1853/16-а, № 813/1766/17, №826/3498/15, №815/6470/16 вказав, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Так у п. 3.2.2 розділу 3 Висновки Акту головний державний ревізор - інспектор відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області посилається на відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ НВН М`ясний стандарт товарів (робіт, послуг) у контрагента-постачальника СВК Молочна країна (ЄДРПОУ 39524473). Але, в розумінні ст.16 Податкового кодексу України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту. Крім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов`язаннями. В силу положень Цивільного кодексу, Господарського кодексу України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ НВН М`ясний стандарт та його контрагенти є окремими суб`єктами господарювання та права зі статусом юридичної особи, а відтак ТОВ НВН М`ясний стандарт та його контрагенти є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються Законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Крім того, Податковий кодекс України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов`язання з податку на додану вартість, як наявність розбіжностей між податковим кредитом постачальника та ТОВ НВН М`ясний стандарт , та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак фіктивності контрагента.

Так, 02 квітня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного в рамках справи № 2а-3925/12/2170, адміністративне провадження №К/9901/3257/18 досліджував питання правомірності встановлення актом податкової перевірки нікчемності правочину та вказав, що право органу державної податкової служби самостійно визнавати нікчемними правочини законом не передбачено.

Аналогічна правова позиція висловлена 17.01.2018 р. та 24.01.2018 р. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в контексті справ № 2а-9880/12/1370, № 2а-11097/12/2070, № 826/3446/13-а, № 2а-11097/12/2070, № 2а-6341/12/2070.

Суд зазначає, встановлення актом перевірки нікчемності правочину знаходиться за межами компетенції податкового органу, не належить до функції контролю дотримання платниками податків податкового законодавства.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності. Це однаковою мірою стосується як витрат із податку на прибуток, так і сум податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Вказаного висновку дійшов 20 березня 2018 року Верховний Суд справи № 805/10886/13-а.

Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про відсутність укладених трудових договорів між контрагентом та фактичним виконавцем робіт/ послуг, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку (дана позиція викладена і у справах: Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 грудня 2018 року в рамках справи № 805/2030/16-а, від 21 грудня 2018 року по справі № 826/5774/17, від 20 грудня 2018 року по справі №826/9632/16, від 20 грудня 2018 року по справі №826/20081/16, від 20 грудня 2018 року по справі № 815/4992/16, від 20 грудня 2018 року по справі № 820/2946/18, від 20 грудня 2018 року по справі № 818/770/17).

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3. встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Первинні документи повинні містити такі обов`язкові реквізити: назва документа, дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та відображені у звітності, згідно норм п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, згідно яких для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, вимоги до складання яких визначаються чинним в Україні законодавством.

Судовим розглядом встановлено, що в межах розгляду даної справи ТОВ НВН М`ясний стандарт у своїй діяльності додержано норм чинного законодавства, про що свідчать надані первинні бухгалтерські документи, які оформлені у відповідності до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Таким чином суд приходить до висновку, що податковий кредит, отриманий від СВК Молочна країна (ЄДРПОУ 39524473) позивачем включено до податкової звітності згідно абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та на підставі зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином, не йдучи в розріз з наданими первинними документами, з урахуванням вимог п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України, яким визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін та без порушень строків реєстрації податкових накладних, а також з наявність всіх первинних документів оформлених належним чином згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV зі змінами та доповненнями.

Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, чинне законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Отже, допущені постачальником порушення вимог законодавства при творенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Окрім того, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі № 810/5645/14 та в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13-а, адміністративне провадження № К/9901/2848/18, від 06 березня 2018 року у справі № 2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження № К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження № К/9901/19905/18).

Також суд зазначає, що загальні положення ст. 61 Конституції України та спеціальні норми Податкового кодексу передбачають індивідуальну відповідальність особи за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Європейський суд з прав людини у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо особи, яка допустила порушення. Ця обставина не є підставою для позбавлення іншого платника податку на додану вартість права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічний висновок Європейський суд з прав людини виклав у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02) у рішенні від 09.01.2007 року: На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, платник податків не має повноважень та обов`язку відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання контрагентом його обов`язків із складення та подання декларації з податку на додану вартість, обов`язку сплати податку, а також вчинення інших дій, пов`язаних з провадженням господарської діяльності контрагента.

Якщо податковий орган володіє інформацією про такі зловживання зі сторони певної юридичної особи, він може вжити необхідних заходів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання.

А тому дефектність та навіть фіктивність контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність останнього з протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність господарських операцій.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 01.04.2019 № 00000191405, № 00000171405, № 00000181405, винесені Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі Акту перевірки від 14.03.2019 № 803/20-40-14-05-07/40244010, винесені з порушенням вищенаведених норм права, а тому підлягають скасуванню.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст.2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Захист прав суб`єктів господарювання є однією з найважливіших категорій права. Способами захисту прав суб`єктів господарювання є ті законодавчо закріплені заходи, за допомогою яких проводиться відновлення порушеного права. Здійснення такого захисту передбачає органічне поєднання конкретних способів, засобів і форм з активними, цілеспрямованими діями суб`єкта господарювання, права якого були порушені, перелік способів захисту прав суб`єктів господарювання не має вичерпного характеру, що допускає можливість захисту прав суб`єктів господарювання іншими способами, які передбачені законом.

Відповідно до положень ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний позивачем спосіб.

Крім того, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставини кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" (пров. 1 Травня, буд. 8, с. Вільшани, Дергачівський район, Харківська область, 62360, код ЄДРПОУ 40244010) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.04.2019 № 00000191405, № 00000171405, № 00000181405, винесені Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі Акту перевірки від 14.03.2019 № 803/20-40-14-05-07/40244010.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Пушкінська, буд.46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВН М`ЯСНИЙ СТАНДАРТ" (пров. 1 Травня, буд. 8, с. Вільшани, Дергачівський район, Харківська область, 62360, код ЄДРПОУ 40244010) судовий збір у сумі 3566 (три тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн 37 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 27 вересня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов