ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/888/19-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Агрімент" до Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Агрімент" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №1189361/42545488 від 10 червня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 23 травня 2019 року № 7;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23 травня 2019 року № 7, датою її подання.
1. Аргументи учасників справи.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 червня 2019 року комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №1189361/42545488 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 23 травня 2019 року. Вказане рішення відповідач вважає протиправними, з огляду на наступне:
1.1. Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних відповідачем зазначено відсутність первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання -передачі товарів (робіт - послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Хоча позивачем у відповідності до норм Податкового кодексу надано відповідачу всі документи, які підтверджують реальність господарських операцій.
1.2. На думку позивача, відповідачем порушено норми податкового законодавства України, оскільки оскаржувані рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення, та не містить переліку конкретних документів, які на думку фіскального органу не надано позивачем в підтвердження господарських операцій.
2. Відповідач, подав відзив на адміністративний позов в обґрунтування якого зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне:
2.1. Позиція позивача ґрунтується на тому, що рішення відповідача прийняте з порушенням норм законодавства, а платником надано всі документи для підтвердження реальності господарських операцій, в тому числі в рішенні податкового органу відсутнє зазначення належних підстав для відмови в реєстрації податкових накладних. Разом з тим, позивачем на вимогу податкового органу надано пояснення та ряд документів доданих до нього, однак не надано документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
3. Процесуальні дії в справі.
3.1. 07.08.2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.
3.2. 13.09.2019 року усною ухвалою суду закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду, що відображено в протоколі судового засідання.
4. Доводи учасників справи.
4.1. 13.09.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи викладенні в адміністративному позові, подавши при цьому заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
4.2. 13.09.2019 року представник відповідача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження. В судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві.
4.3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
5. Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
5.1. Приватне підприємство «Агрімент» зареєстровано в якості юридичної особи з 10 жовтня 2018 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 1 038 102 0000 011768. Основний вид діяльності: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля. (а.с.14)
Відповідно до витягу з реєстру платників податку на додану вартість № 1824124500172, позивач є платником податку на додану вартість з 01.11.2018 року. (а.с.15)
5.2. 17 січня 2019 року між позивачем та ТОВ «Бестком Дистриб`юшн» укладений договір поставки товару №1701/19. За умовами договору позивач прийняв на себе зобов`язання поставляти та передавати у власність ТОВ «Бестком Дистриб`юшн» товар. Поставлений товар оплачується протягом 30-ти днів з моменту отримання товару. (а.с.91-93)
Відповідно до видаткової накладної № РН-0000084 від 23.05.2019 року вбачається, що ТОВ «Бестком Дистриб`юшн» отримав товар на суму 9062193,12 грн в т.ч. ПДВ 1510365,52 грн. (а.с.94)
5.3. 15.01.2019 року між ПП "Агрімент" та ТОВ "Бестком Дистриб`юшн" укладено договір про надання послуг завантаження та розвантаження. (а.с. 127-129)
Згідно умов зазначеного договору ТОВ "Бестком Дистриб`юшн" зобов`язується за завданням ПП "Агрімент" надавати за плату послуги із завантаження та розвантаження товару. Вартість послуг із завантаженням становить 15000,00 грн, в тому числі за 1 місяць.
Відповідно до акту № БК-0000019 здачі - прийняття робіт (надання послуг) ТОВ "Бестком Дистриб`юшн" за договором № 1501/19 від 15.01.2019 року, проведені такі роботи (надані послуги): - по завантаженню та розвантаженню товарів, які відбувалися без залучення автотранспортних засобів та відбувалися за рахунок використання фізичної сили працівників. Загальна вартість робіт (послуг) становить 15000,00 грн, в тому числі ПДВ 2500,00 грн. (а.с.130).
Зі змісту платіжного доручення № 166 від 02.05.2019 року видно про оплату позивачем суми 15000,00 грн за надані послуги згідно договору № 1501/19 від 15.01.2019 року, в тому числі 2500,00 грн ПДВ. (а.с.131)
Відповідно до листа ТОВ "Бестком Дистриб`юшн" від 01.04.2019 року, ТОВ "Бестком Дистриб`юшн" орендує складські приміщення у ТОВ "Вест Буковина", за адресою: м.Чернівці, вул. Руська 248 М. (а.с.132)
01.02.2019 року між ТОВ "Бестком Дистриб`юшн" та ТОВ "Вест Буковина" укладено договір оренди № 02/02-2019. (а.с.133-135)
5.4. Позивачем складено для ТОВ "Бестком Дистриб`юшн" податкову накладну №7 від 23 травня 2019 року на загальну суму 9062193,12 грн, сума податку на додану вартість 1510365,52 грн. (а.с.18-19)
5.5. Зі змісту квитанції №1 від 29.05.2019 року встановлено, що податкова накладна прийнята, однак, її реєстрація зупинена. Зокрема, у вказаній квитанції зазначено, що: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/PK від 23.05.2019 № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/PK відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с. 20)
5.6. Судом дослідженні первинні документи, що підтверджують господарські операції, а саме реальність факту придбання товару, зокрема:
- Рибні консерви «Ризькі шпроти в олії» (код УКТЗЕД 1604139010) ввезені на митну територію України за контрактом №PCMAG/l9-1 від 14.01.2019року (а.с.31-32), інвойси №FA/24/2019 від 12.02.2019 року (а.с.34), №FA/105/2019 від 10.05.2019року (а.с.40), вантажно-митна декларація №318788 від 19.02.2019року на суму 13622,40 Євро (а.с.35), вантажно-митна декларація №332300 від 17.05.2019р. на суму 14136 Євро; (а.с.38)
- Цукрозамінник в таблетках (код УКТЗЕД 21069092) ввезені на митну територію України за контрактом №PCMAG/-1 від 14.01.2019р., інвойс №FA/112/2019 від 17.05.2019року (а.с. 46)., вантажно-митна декларація №332825 від 21.05.2019р. па суму 20643,1 Євро (а.с.44);
- Рибні консерви «Печінка тріски» (код УКТЗЕД 1604209090) ввезені па митну територію України за контрактом №1СА-4/2019 від 19.02.2019 року (а.с.48-50), інвойси №0000520 від 19.02.2019р. (а.с. 52) та №0000570 від 23.04.2019р. (а.с.56), вантажно-митна декларація №323627 від 18.03.2019р. на суму 29558,03 доларів США (а.с.51), вантажно-митна декларація №332958 від 21.05.2019р. на суму 24630,85 доларів США;
- Рибні консерви «Печінка тріски» (код УКТЗЕД 1604209090). Крем з печінки (код УКТЗЕД 1604209090). «Паштет ісландський тріски» (код УКТЗЕД 1604201000). «Тріска у власному соку» (код УКТЗЕД 1604199200) ввезені на митну територію України за контрактом №ІСА -5/2019 від 05.03.2019р. (а.с.59-62), інвойси №0000544 від 19.03.2019р. (а.с.64) та №0000552 від 26.03.2019р. (а.с.70), вантажно-митна декларація №328920 від 22.04.2019р. на суму 27854,17 доларів США (а.с. 63), вантажно-митна декларація №330273 від 03.05.2019р. на суму 16727,46 доларів США та на суму 11778,12 доларів США (а.с.67-68);
- Рибні консерви «Тунець філе» (код УКТЗЕД 16041411) ввезені на митну територію України за контрактом №G2019 від 22.01.2019р (а.с.77-80)., інвойс №G.l5163/2019 від 22.01.2019р., вантажно-митна декларація №332302 від 17.05.2019р. па суму 46550 доларів США. (а.с.81)
Судом встановлено, що товар поставлений згідно договору №1701/19 від 17.01.2019р. та видаткової накладної №000084 від 23.05.2019р. Переміщення на склад покупця відбувалось згідно договору про завантаження та розвантаження №1501/19 від 15.01.2019р.
5.7. В ході розгляду справи судом встановлено, що у відповідь на отриману квитанцію №1 позивачем до податкового органу направлено пояснення у довільній формі від 30 травня 2019 р.(а.с.24). До пояснення додано пакет документів, які підтверджують реальність господарських операції.
5.8. 10.06.2019 року позивачем отримано рішення комісії ДФС України в №1189361/42545488 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 23.05.2019 року в ЄРПН із зазначенням підстави: «Ненадання платником податку копій документів. Первинних документів щодо постачання/придбання товарі в/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків» . (а.с.16-17)
5.9. Судом також дослідженні платіжні доручення, які підтверджують розрахунки за вищевказаними договорами, зокрема: платіжне доручення від 20.03.2019 року на суму 29558,03 доларів США (а.с.53), платіжне доручення від 15.04.2019 року на суму 27584,17 доларів США (а.с.66) , платіжне доручення від 10.04.2019 року №15JBKLJ0 від 10.04.2019 року на суму 30148,57 доларів США (а.с.74) платіжне доручення від 06.02.2019 року на суму 13965,00 доларів США та платіжне доручення від 03.05.2019 року на суму 32585,00 доларів США. (а.с.87-88)
5.10. Також судом дослідженні платіжні доручення, які підтверджують розрахунки за договором № 1701/19 від 17.01.2019 року, між ТОВ Бестком Дистриб`юшн та ПП Агрімент зокрема: № 1478 від 03.05.2019 року на суму 900000,00 грн, № 1505 від 10.05.2019 року на суму 200000,00 грн, №1508 від 13.05.2019 року на суму 20000,00 грн, № 1511 від 14.05.2019 року на суму 20000,00 грн, № 1517 від 15.05.2019 року на суму 350000,00 грн, № 1526 від 16.05.2019 року на суму 250000,00 грн, № 1524 від 15.05.2019 року на суму 100000,00 грн, № 1527 від 17.05.2019 року на суму 400000, 00 грн, № 1532 від 20.05.2019 року на суму 170000,00 грн, № 1538 від 21.05.2019 року на суму 50000,00 грн, № 1542 від 22.05.2019 року на суму 1600000,00 грн, № 1540 від 22.05.2019 року на суму 400000,00 грн, № 1541 від 22.05.2019 року на суму 50000,00 грн, № 1555 від 28.05.2019 року на суму 700000,00 грн, № 1556 від 29.05.2019 року на суму 665000,00 грн, №1560 від 30.05.2019 року на суму 570000,00 грн, № 1561 від 30.05.2019 року на суму 500000,00 грн. (а.с.96-112)
6. До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
6.1. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
6.2. Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним з питань оподаткування, та встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно пп. «а» , «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами пункту 74.1. статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).
6.3. Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
6.4. На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року N 117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно з вимогами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок N 177), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.
Як вбачається з п. 5 Порядку N 177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Згідно з вимогами п. п. 6 та 7 Порядку N 177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
6.5. Вимоги п. 6 та п. 7 Порядку N 177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної) через те, що податкова накладна відповідає вимогам п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Таким чином, зупиняючи реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачем застосовано загальне формулювання.
Вказане свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з неоднозначних підстав.
Згідно з вимогами п. 10 Порядку N 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
На виконання п. 10 Порядку N 117Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом N 144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).
Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).
Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.
Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року N 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.
До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.
За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.
Згідно Листа Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 р. N 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та абзацу першого пункту 49.2і пункту49.18статті49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1статті16та пункту46.2статті46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв.
Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв.
Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. п. 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.
У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у п. 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".
Відповідно до вимог п. 12 та 13 Порядку N 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;
2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;
3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з вимогами п. 14 Порядку N 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Як вбачається з п. 15 Порядку N 117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку N 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з вимогами п. п. 18-20 Порядку N 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до вимог п. 21 Порядку N 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як слідує з п. 22 Порядку N 117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку N 117 таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
6.6. Аналіз вище зазначених норм законодавства дає підстави вважати, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Надаючи правову оцінку безпосередньо оскаржуваному рішенні за №1189361/42545488 від 10.06.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що вказане рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містять загальну інформацію про ненадання платником податку копій документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт - послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків).
Однак у випадку позивача в даній графі рішення «не підкреслено» , тобто не зазначено, які конкретно документи необхідно надати, що в свою чергу і вимагається типовою формою цього рішення.
Окрім наведених вище аргументів, судом достовірно встановлено, що господарська операція за результатами якої видані податкова накладна № від 07.05.2019 року носить реальний характер. Позивач, на момент здійснення такої господарської операції мав достатні технічні, людські та матеріальні ресурси. Зокрема, в ході розгляду справи дослідженні документи щодо походження, транспортування та реалізації товару, а саме: копії контрактів купівлі - продажу, інвойсів, вантажно- митні декларації, та ін.
При цьому, вказані документи також відповідно до повідомлень про надання пояснень та копій документів згідно переліку надавались і відповідачу.
6.7. На думку суду, факт зупинення і відмови в реєстрації податкової накладної не спростовує, а ні факту здійснення платником податків господарської операції, а ні факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.
Таким чином, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "Бестком Дистриб`юшн", відповідач не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкової накладної, а відтак суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН прийняте не у спосіб визначений законом, а тому є протиправними та підлягає скасуванню.
6.8. Що стосується вимоги позивача про покладення на ДФС України обов`язку зареєструвати податкову накладну №7 від 23.05.2019року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Аналізуючи дані положення КАС України, суд дійшов висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
З огляду на протиправність оскаржуваного рішення відповідача, а також те, що вказаними рішеннями порушено права і інтереси позивача, вимога зобов`язального характеру також підлягає задоволенню.
6.9. Згідно зі статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З огляду на наведене, суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався позивач, оскільки наведений перелік доказів повністю спростовує позицію відповідача, відтак адміністративний позов слід задовольнити повністю.
7. Розподіл судових витрат.
7.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 1921,00 грн слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Агрімент" до Державної фіскальної служби України задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №1189361/42545488 від 10 червня 2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 23 травня 2019 року № 7.
3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23 травня 2019 року № 7, датою її подання.
4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Агрімент" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України сплачений судовий збір в сумі - 1921,00 грн.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Приватне підприємство "Агрімент" (вул. Головна, 287-А, м.Чернівці, 58032, код ЄДРПОУ: 42545488)
Відповідач - Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04655, код ЄДРПОУ: 39292197)
Суддя Боднарюк О.В.
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2019 |
Оприлюднено | 30.09.2019 |
Номер документу | 84563379 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Боднарюк Олег Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні