Постанова

від 27.09.2019 по справі 640/20636/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20636/18 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Громадської організації Микільська Слобідка на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації Микільська Слобідка до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядженням,-

В С Т А Н О В И Л А:

Громадська організація Микільська Слобідка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.06.2018 №931 Про благоустрій та берегоукріплення набережної Лівобережжя (на земельній ділянці площею 4,01 га, що розташована між вулицею Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом) у Дніпровському районі міста Києва .

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем при прийнятті розпорядження № 931 від 01.06.2018 Про благоустрій та берегоукріплення набережної Лівобережжя (на земельній ділянці площею 4,01 га, що розташована між вулицею Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом) у Дніпровському районі міста Києва не здійснювалася оцінка впливу на довкілля та не проводилось громадське обговорення планової діяльності, чим порушено статтю 38 Конституції України, статтю 3 Закону України Про місцеве самоврядування , статті 4, 7 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , що має своїм наслідком порушення права позивача на участь у вирішенні питань місцевого значення шляхом участі у обговоренні планової діяльності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

При цьому суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність порушень відповідачем, статті 38 Конституції України, статті 3 Закону України Про місцеве самоврядування , статті 4, 7 Закону України Про оцінку впливу на довкілля при прийнятті оскаржуваного розпорядження, з огляду на що, в ході розгляду справи судом не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів ГО Микільська Слобідка .

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Апелянт зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом неповно досліджені докази у справі та не надано належної оцінки всім обставинам по справі, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апелянта обґрунтовані тим, що до Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) матеріали оцінки впливу на довкілля стосовно планової діяльності з благоустрою та берегоукріплення набережної Лівобережжя (на земельній ділянці площею 4,01 га, що розташована між вулицею Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом), що спростовує висновки суду першої інстанції.

Згідно з п.2 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 01.06.2018 року Виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) прийнято розпорядження №931 від 01.06.2018 Про благоустрій та берегоукріплення набережної Лівобережжя (на земельній ділянці площею 4,01 га, що розташована між вулицею Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом) у Дніпровському районі міста Києва , яким вирішено здійснити у 2018-2020 роках благоустрій та берегоукріплення набережної Лівобережжя (на земельній ділянці площею 4,01 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0090), розташованої між вулицею Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом) у Дніпровському районі м. Києва (т. 1, а.с. 7-8).

Розпорядження № 931 від 01.06.2018 Про благоустрій та берегоукріплення набережної Лівобережжя (на земельній ділянці площею 4,01 га, що розташована між вулицею Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом) у Дніпровському районі міста Києва опубліковано на офіційному веб-сайті виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Вважаючи дане розпорядження протиправним, прийнятим з порушення норм чинного законодавства, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає відповідно до Конституції України Закон України Про місцеве самоврядування від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).

Водночас, спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України визначає Закон України Про столицю України - місто - герой - Київ від 15.01.1991 року №401-XIV (далі - Закон №401-XIV).

Приписами статті 3 Закону №280/97-ВР визначено, що громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 08.10.2013 року №1810 затверджено Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Регламент), який регулює організаційно-процедурні питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 1.1 глави 1 розділу I Регламенту встановлено, що Виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу VII Регламенту виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на основі та на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, рішень Київської міської ради та інших актів законодавства України, доручень Київського міського голови, першого заступника голови, заступників голови та керівника апарату, а також за власною ініціативою та ініціативою районних в місті Києві державних адміністрацій видає розпорядження в межах функцій органу місцевого самоврядування та функцій місцевого органу виконавчої влади.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулює Закон України Про оцінку пливу на довкілля від 23.05.2017 року №2059-VIII (далі - Закон №2059-VIII).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону №2059-VIII встановлено, що вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

В розрізі приписів частини 1 статті 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава (ч. 2 ст. 2 Закону №2059-VIII).

Частиною 1 статті 3 Закону №2059-VIII передбачено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з абзацом 7 пункту 10 частини 3 статті 3 Закону №2059-VIII передбачено, що друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: інфраструктурні проекти проведення робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, берегоукріплення, зміни і стабілізації стану русел річок.

Приписами статті 4 Закону №2059-VIII встановлено гласність оцінки впливу на довкілля.

Так, у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - на офіційному веб-сайті уповноваженого центрального органу із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа.

Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб`єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб`єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об`єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.

Інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюється суб`єктом господарювання протягом трьох робочих днів з дня їх отримання суб`єктом господарювання шляхом розміщення в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

Звіт з оцінки впливу на довкілля та надана суб`єктом господарювання інша документація, необхідна для оцінки впливу на довкілля, є відкритими (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) і надаються уповноваженим органом, органом місцевого самоврядування та суб`єктом господарювання для ознайомлення. Доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої наданої суб`єктом господарювання документації щодо планованої діяльності забезпечується шляхом їх розміщення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органу місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності, у приміщенні суб`єкта господарювання та, додатково, може розміщуватися в інших загальнодоступних місцях, визначених суб`єктом господарювання. Громадськості надається можливість робити копії (фотокопії) та виписки із зазначеної документації, а також можливість ознайомлення з інформацією за місцем розміщення.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган, органи місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності, забезпечують суб`єкту господарювання протягом трьох днів з дня його звернення можливості для оприлюднення документів та інформації, зазначених у частинах третій та четвертій цієї статті, та розміщення і доступ до документації, зазначеної у частині п`ятій цієї статті, у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу або органу місцевого самоврядування.

Уповноважений територіальний орган та уповноважений центральний орган забезпечують безоплатний доступ громадськості до всієї (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) інформації, що стосується процесу прийняття висновку, в міру її надходження.

У виняткових випадках, якщо документація щодо планованої діяльності чи звіт з оцінки впливу на довкілля містять конфіденційну інформацію суб`єкта господарювання, така інформація за обґрунтованою заявою суб`єкта господарювання відокремлюється, а решта інформації надається для ознайомлення громадськості. При цьому інформація, що стосується впливу на довкілля, у тому числі про кількісні та якісні показники викидів і скидів, фізичні та біологічні фактори впливу, використання природних ресурсів та поводження з відходами, є відкритою і доступ до неї не може бути обмежений.

Опублікування інформації в друкованих засобах масової інформації, розміщення на дошках оголошень та виготовлення копій для їх фізичного розміщення з метою ознайомлення громадськості забезпечує суб`єкт господарювання. Суб`єкт господарювання одночасно з поданням звіту з оцінки впливу на довкілля подає уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу відомості, що підтверджують факт та дату опублікування, розміщення або оприлюднення в інший спосіб повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля. Уповноважений орган перевіряє та вносить зазначену інформацію до звіту про громадське обговорення.

Уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою, вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет. Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №2059-VIII суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового зв`язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Абзацом 2 частини 4 статті 5 Закону №2059-VIII встановлено, що суб`єкт господарювання має право самостійно (з дотриманням вимог частини другої цієї статті) подати повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, безпосередньо до уповноваженого центрального органу з метою отримання його висновку з оцінки впливу на довкілля. У такому разі уповноважений центральний орган протягом трьох робочих днів з дня отримання такого повідомлення надсилає копію повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, до уповноваженого територіального органу за місцем провадження діяльності з метою отримання його зауважень та пропозицій з приводу планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством (ч. 1 ст. 6 Закону №2059-VIII).

Згідно зі статтею 7 Закону №2059-VIII громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно із статтею 5 цього Закону.

Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).

Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження та пропозиції відсутні.

Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.

Аналіз вищевикладених норм законодавства вказує про встановлений Законом №2059-VIII алгоритм дій суб`єкта господарювання у процесі оцінки впливу на довкілля з метою, серед іншого, забезпечення своєчасного, адекватного, та ефективного інформування громадськості.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.06.2018 року №931 Про благоустрій та берегоукріплення набережної Лівобережжя (на земельній ділянці площею 4,01 га, що розташована між вулицею Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом) у Дніпровському районі міста Києва відповідно до законів України Про благоустрій населених пунктів , Про регулювання містобудівної діяльності , Про охорону культурної спадщини , Про місцеве самоврядування в Україні , Про оцінку впливу на довкілля , статті 86 Водного кодексу України та статті 61 Земельного кодексу України, з метою забезпечення у належному стані території Лівобережжя у Дніпровському районі м. Києва визначено здійснити у 2018-2020 роках благоустрій та берегоукріплення набережної Лівобережжя (на земельній ділянці площею 4,01 га (кадастровий номер 8000000000:66:178:0090), розташованої між вулицею Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом) у Дніпровському районі м. Києва.

Зазначеним розпорядженням визначено комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київський центр розвитку міського середовища замовником робіт.

Пунктом 3 спірного розпорядження комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київський центр розвитку міського середовища у установленому порядку доручено отримати вихідні дані для проектування; визначити генеральну та проектну та генеральну підрядну будівельну організацію для виконання робіт; забезпечити розроблення проектної документації, проведення її експертизи та затвердження; забезпечити дотримання вимог законодавства України щодо порядку виконання будівельних робіт та вимог водного та природоохоронного законодавства; під час виконання робіт, зазначених у пункті 1 цього розпорядження забезпечити дотримання Правил благоустрою міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051; під час укладання договору підряду на виконання робіт, зазначених у пункті 1 цього розпорядження, обов`язково передбачити умови щодо надання підрядною будівельною організацією гарантій якості виконаних робіт та встановити гарантійний строк експлуатації об`єкта не менше ніж десять років, а також безумовне повернення в разі виявлення контролюючим органом завищення обсягів та вартості виконаних робіт коштів у сумі завищення.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що в Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля опубліковано повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля 28.11.2018 року за №201811232235/6252, зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень 29.12.2018 року за 201811232235/7317, звіт з ОВД 27.02.2019 року за № 201811232235/8952, звіт про громадське обговорення 15.04.2019 року за № 201811232235/10469, висновок з оцінки впливу на довкілля/рішення про відмову 15.04.2019 року №201811232235/10470.

З аналізу положень Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 року №1026, відомості, які зазначені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля є належним та достатніми доказами на підтвердження дотримання вимог Закону України Про оцінку довкілля .

Судом першої інстанції вірно вказано, що оцінка впливу на довкілля, в даному випадку, є наступним етапом після прийняття відповідачем оскаржуваного розпорядження.

Тобто, здійснення оцінки впливу на довкілля не є підставою для прийняття спірного розпорядження, а є підставою для здійснення подальших робіт, які визначені в ньому.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи позивача про відсутність оцінки впливу на довкілля та громадського обговорення планової діяльності при прийнятті оскаржуваного рішення є хибними, оскільки необхідність їх здійснення є наступним етапом після прийняття останнього. Крім того, оскаржуваним розпорядженням визначено комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київський центр розвитку міського середовища замовником робіт, який має забезпечити у 2018 році розроблення проектної документації, проведення її експертизи та затвердження.

З аналізу статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності вбачається, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. До проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля , додаються результати оцінки впливу на довкілля.

Вищевикладене підтверджує висновок суду першої інстанції, що відсутність оцінки впливу на довкілля на даному етапі виконання оскаржуваного розпорядження не призводить до порушення норм чинного законодавства, оскільки таку оцінку має бути проведено у подальшому.

Посилання апелянта на повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля від 03.07.2019 року №20196273964/12878 не спростовуються висновків суду першої інстанції, а навпаки вказують на вчинення дій замовником робіт направлених на дотримання норм законодавства. При цьому, аргументи апелянта не доводять існування зобов`язання щодо проведення оцінки впливу на довкілля до винесення відповідного розпорядження.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції викладені в рішенні, прийнятому за повного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального права.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочиства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Громадської організації Микільська Слобідка залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Текст постанови виготовлений 27.09.2019.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: Л.В. Бєлова

І.О. Лічевецький