Рішення

від 27.09.2019 по справі 910/9177/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2019Справа №910/9177/19

Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Блажівської О.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу №910/9177/19

за позовом Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров`я України

(04053, м.Київ, вул.Володимира Винниченка, 9, код ЄДРПОУ 01981856)

до Товариства з обмеженою відповідальністю НЕОМЕДІК

(04070, м.Київ, вул.Сагайдачного/Ігорівська, 10/58, код ЄДРПОУ 39975478)

про стягнення 35 855,19 грн, -

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний заклад Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров`я України 12 липня 2019 року звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю НЕОМЕДІК про стягнення 35 855,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Неомедік неналежно виконано зобов`язання в частині сплати орендної плати, витрат на утримання орендованого майна, комунальні витрати та інші послуги, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НЕОМЕДІК заборгованість зі сплати орендної плати із застосуванням індексу інфляції у розмірі 27 534,90 грн, пеню у розмірі 3 766,48 грн, штраф за прострочення більше трьох місяців оплати орендної плати у розмірі 826,05 грн, заборгованість зі сплати за послуги на утримання майна із застосуванням індексу інфляції у розмірі 3 597,37 грн, пеню за прострочення оплати послуг на утримання майна - 59,40 грн, 3 % річних від прострочених платежів (орендної плати - 68,09 грн та послуг на утримання майна) - 2,90 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 вказану позовну заяву залишено без руху.

26.07.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/9177/19, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Зазначена ухвала суду направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103051541670 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю НЕОМЕДІК , яка зазначена в позовній заяві та міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04070, м.Київ, вул.Сагайдачного/Ігорівська, 10/58.

06.08.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №0103051541670 із зазначенням причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання, дата довідки: 03.08.2019.

Зазначена ухвала суду була направлена повторно рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103051542260 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю НЕОМЕДІК , яка зазначена в позовній заяві та міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04070, м.Київ, вул.Сагайдачного/Ігорівська, 10/58.

14.08.2019 на адресу суду повернулось поштове відправлення за №0103051542260 із зазначенням причини повернення: інші причини, дата довідки: 12.08.2019.

23.08.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли оригінали документів, долучених до позовної заяви.

23.08.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме оригіналу Договору оренди №7396 нерухомого майна, що належить до державної власності від 14.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 задоволено клопотання Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров`я України про витребування доказів, в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву (01032, м.Київ, бульв.Шевченка, 50-Г) оригінал або нотаріально завірену копію Договору оренди №7396 нерухомого майна, що належить до державної власності від 14.04.2016.

Станом на момент розгляду справи, відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю НЕОМЕДІК (далі - Орендар, Відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №7396 (далі - Договір №7396).

Відповідно до умов Договору №7396 ТОВ НЕОМЕДІК прийнято в платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення в будівлі лабораторного корпусу загальною площею 22,60 кв. м., розташоване за адресою: вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера Б у м. Києві, що перебуває на балансі Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони Здоров`я України (далі - Балансоутримувач).

Відповідно до п.3.1. Договору №7396 Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.95 №786 та становить без ПДВ за базовий місяць оренди - грудень 2015 - 5 521,75 грн.

Згідно із п.3.3. Договору №7396 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць із врахуванням пункту 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік .

Відповідно до п.3.6.Договору №7396 Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, із врахуванням пункту 9 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" (п.3.7.Договору №7396).

Згідно із п.3.8.Договору №7396 у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Відповідно до п.3.9.Договору №7396 надміру-сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету, підлягає в установленому порядку заліку в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого заліку у зв`язку з припиненням орендних відносин поверненню Орендарю. Для забезпечення повернення зазначених коштів сторони керуються вимогами Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 та Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року № 106 Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету (зі змінами).

Згідно із п.5.3. Договору №7396 орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Відповідно до п.5.11. Договору №7396 орендар зобов`язується здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого Майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг.

Цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 14.04.2016 року до 14.03.2019 року включно (п.10.1.Договору №7396).

26.04.2016 між Державним закладом Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров`я України (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Неомедік , (далі - Орендар) укладено Договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, комунальних послуг та інших послуг №4/86 (далі - Договір №4/86).

Згідно із п.1.1.Договору№4/86 предметом даного Договору є відшкодування Орендарем на користь Виконавця витрат, пов`язаних з утриманням приміщення загальною площею 22,6 кв.м (далі-Приміщення), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера Б (лабораторний корпус) (далі - Будівля) та перебуває в тимчасовому користуванні Орендаря на підставі Договору від 14.04.2016 № 7396 (план розміщення приміщення - Додаток № 2 до Договору).

Під витратами Сторони розуміють: витрати комунальних послуг (опалення приміщення, холодне та гаряче водопостачання та водовідведення, послуги з постачання електроенергії, освітлення приміщення в тому числі освітлення місць загального користування тощо), інших витрат пов`язаних з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог згідно чинного законодавства (Вивезення побутових відходів, дератизація та дезінфекція приміщення), вимог щодо дотримання норм пожежної безпеки, прибирання місць загального користування, які використовує орендар (п.1.2.Договору №4/86). Оплата витрат здійснюється згідно розрахунку - Додаток № 1 до даного Договору (п.1.3.Договору №4/86).

Відповідно до п.1.4.1. Договору №4/86 Орендар відшкодовує Виконавцю витрати отриманих комунальних та інших послуг згідно цін і тарифів, які встановлені відповідними комунальними підприємствами для орендарів (власників приміщень) та банківські послуги.

Оплата витрат Орендарем здійснюється відповідно лічильників (у разі їх встановлення) або пропорційно займаної площі. Договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою Сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання тощо (п.1.5.Договору №4/86).

Відповідно до п.2.2.5. Договору №4/86 орендар зобов`язаний вносити плату за отримані послуги протягом 15 днів з моменту виставлення рахунку Виконавцем; підписувати та повертати на адресу Виконавця один примірник акту наданих послуг не пізніше 10 днів з моменту його виставлення Виконавцем. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати наданих послуг.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення терміну дії Договору оренди від 14.04.2016 № 7396 (п.5.1.Договору №4/86).

Позивачем зазначено, що зобов`язання щодо оплати орендної плати Орендар виконував включно по вересень 2018 року. З жовтня 2018 року ТОВ НЕОМЕДІК припинив сплату орендної плати, однак умови договору щодо повернення майна Балансоутримувачу не виконав.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Неомедік неналежно виконано зобов`язання в частині сплати орендної плати, витрат на утримання орендованого майна, комунальні витрати та інші послуги, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НЕОМЕДІК заборгованість зі сплати орендної плати із застосуванням індексу інфляції у розмірі 27 534,90 грн, пеню у розмірі 3 766,48 грн, штраф за прострочення більше трьох місяців оплати орендної плати у розмірі 826,05 грн, заборгованість зі сплати за послуги на утримання майна із застосуванням індексу інфляції у розмірі 3 597,37 грн, пеню за прострочення оплати послуг на утримання майна - 59,40 грн, 3 % річних від прострочених платежів (орендної плати - 68,09 грн та послуг на утримання майна) - 2,90 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За приписами ст.765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п.1 ст.762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Частина 5 ст.762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджено, що з квітня 2016 відповідач користується державним нерухомим майном - нежитловим приміщенням в будівлі лабораторного корпусу загальною площею 22,60 кв. м., розташоване за адресою: вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера Б у м. Києві, що перебуває на балансі Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони Здоров`я України .

За розрахунком позивача, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №7396 заборгованість відповідача з орендної плати становить 27 534,90, а за Договором про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, комунальних та інших заборгованість за послуги на утримання орендованого майна і застосуванням індексу інфляції становить 3 597,37 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки погашення заборгованості станом на день розгляду справи відповідачем не здійснено, оскільки відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості, а сума заборгованості, що є предметом позову не спростована, позовна вимога про стягнення суми заборгованості зі сплати орендної плати із застосуванням індексу інфляції у розмірі 27 534,90 грн та позовна вимога про стягнення заборгованості зі сплати за послуги на утримання майна із застосуванням індексу інфляції у розмірі 3 597,37 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості позивач також просить стягнути:

- за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7396 від 14.04.2016: пеню у розмірі 3 766,48 грн, штраф за прострочення більше трьох місяців оплати орендної плати у розмірі 826,05 грн та 3 % річних від прострочених платежів з орендної плати- 68,09 грн.

- за Договором про відшкодування втрат на утримання орендованого нерухомого майна, комунальних та інших послуг №4/86 від 26.04.2016: пеню за прострочення оплати послуг на утримання майна - 59,40 грн та 3 % річних від прострочених платежів з послуг на утримання майна - 2,90 грн.

Пунктом 1 ст.216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 3.7 Договору від 14.04.2016 № 7396 установлено, що несвоєчасно або не в повному обсязі перерахована Балансоутримувачу частина орендної плати, що підлягає індексації, стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, а не штрафною санкцією.

Перевіривши за допомогою Система Ліга наданий позивачем розрахунок щодо стягнення штрафу за прострочення більше трьох місяців оплати орендної плати у розмірі 826,05 грн та 3 % річних від прострочених платежів з орендної плати - 68,09 грн за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7396 від 14.04.2016, суд вважає його арифметично вірним, а позовні вимоги про стягнення штрафу за прострочення більше трьох місяців оплати орендної плати у розмірі 826,05 грн та 3 % річних від прострочених платежів з орендної плати - 68,09 грн такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши за допомогою Система Ліга наданий позивачем розрахунок щодо стягнення пені за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7396 від 14.04.2016 у розмірі 3 766,48 грн, суд вважає його арифметично невірним та таким, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 817,49 грн.

Перевіривши за допомогою Система Ліга наданий позивачем розрахунок за Договором про відшкодування втрат на утримання орендованого нерухомого майна, комунальних та інших послуг №4/86 від 26.04.2016 щодо стягнення 3 % річних від прострочених платежів з послуг на утримання майна у розмірі 2,90 грн, суд вважає його арифметично вірним, а позовну вимогу про стягнення 3 % річних від прострочених платежів з послуг на утримання майна у розмірі 2,90 грн такою, що підлягає задоволенню.

Перевіривши за допомогою Система Ліга наданий позивачем розрахунок щодо стягнення пені за Договором про відшкодування втрат на утримання орендованого нерухомого майна, комунальних та інших послуг №4/86 від 26.04.2016 у розмірі 59,40 грн, суд вважає його арифметично невірним та таким, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 38,31 грн.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2018 року у справі №5-249кс15.

Крім того, суд зазначає, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров`я України .

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НЕОМЕДІК (04070, м.Київ, вул.Сагайдачного/Ігорівська, 10/58, код ЄДРПОУ 39975478) на користь Державного закладу Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров`я України (04053, м.Київ, вул.Володимира Винниченка, 9, код ЄДРПОУ 01981856) заборгованість зі сплати орендної плати із застосуванням індексу інфляції у розмірі 27 534 (двадцять сім тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн 90 коп, пеню у розмірі 817 (вісімсот сімнадцять) грн 49 коп, штраф за прострочення більше трьох місяців оплати орендної плати у розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) грн 05 коп, 3% річних від прострочених платежів з орендної плати у розмірі 68 (шістдесят вісім) грн 09 коп, заборгованість зі сплати за послуги на утримання майна із застосуванням індексу інфляції у розмірі 3 597 (три тисячі п`ятсот дев`яносто сім) грн 37 коп, пеню за прострочення оплати послуг на утримання майна у розмірі 38 (тридцять вісім) грн 31 коп, 3% річних від прострочених платежів з оплати послуг на утримання майна у розмірі 2 (дві) грн 90 коп, судовий збір у розмірі 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн 87 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.Є. Блажівська