Рішення

від 25.09.2019 по справі 914/910/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2019 справа № 914/910/19

м.Львів

за позовною заявою : Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані", м.Бориспіль Київської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Натен Кепітал Менеджмент", м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову 254 647,44 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані", м.Бориспіль Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Натен Кепітал Менеджмент", м.Львів про стягнення 254647,44грн., з яких 177130,01грн. основного боргу, 15056,05грн. інфляційних втрат, 31718,40грн. пені, 21886,48грн. відсотків річних, 8856,50грн. штрафу.

Ухвалою суду від 16.05.2019р. позов залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня отримання ухвали суду на усунення недоліків.

10.06.2019р. за вх.№24201/19 в документообігу суду зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 13.06.2019р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче провадження призначено на 10.07.2019р.

Ухвалою суду від 10.07.2019 підготовче засідання відкладено на 22.07.2019р.

Ухвалою суду від 22.07.2019р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 09.09.2019р.

Ухвалою суду від 09.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2019.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 25.09.2019р. не забезпечив, подав заяву за вх.№39266/19 від 25.09.2019, у якій позовні вимоги підтримав та просить суд проводити розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання по розгляду справи по суті 25.09.2019 р., як і в засідання 10.07.2019р., 22.07.2019р. та 09.09.2019р. відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив. Відзиву не подав, не скористався своїми процесуальними правами.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Натен Кепітал Менеджмент" зареєстровано за адресою: 79000, м. Львів, вул. Зелена, буд.253, кв. 27 , куди й скеровувались ухвали господарського суду рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Ухвала про відкриття провадження у справі від 13.06.2019 повернута Укрпоштою з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, адресат відсутній та ухвали про відкладення від 10.07.2019 та від 22.07.2019 були повернуті з відміткою Укрпошти за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, судом не порушено норм процесуального права щодо своєчасного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду даної справи.

Суд звертає увагу відповідача на те, що свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві, тоді як ця адреса співпадає з адресою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 17.04.2019р. у справі №922/1714/18.

При цьому, згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Частина 2 ст.202 ГПК України визначає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Отже, судом було забезпечено змагальність сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позиція позивача.

06 березня 2017 року між ТзОВ Юніверсал Фіш Компані (Постачальник) та ТзОВ Натен Кепітал Менеджмент (Покупець) було укладено Договір поставки № 16870.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору ТОВ Юніверсал Фіш Компані зобов`язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені Договором строки продукцію (надалі -Товар) у власність ТОВ Натен Кепітал Менеджмент , а Покупець приймати Товар у власність та оплачувати його на умовах Договору.

Постачання Товару здійснювалося на умовах EXW-склад Постачальника або DDP-склад Покупця (згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року).

Право власності на Товар, а також ризик випадкового пошкодження Товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної на Товар в пункті поставки (пункт 2.8 Договору).

Відповідно до пункту 2.9. Договору зобов`язання Постачальника з поставки кожної окремої партії Товару вважається виконаним з моменту поставки Покупцю Товару та підписанням Сторонами оформленої належним чином накладної.

Під час приймання Товару Постачальник надає Покупцеві підписану накладну на Товар. Товар вважається прийнятим Покупцем з моменту підписання уповноваженим представником Покупця оформленої належним чином накладної на Товар (пункти 5.2.. 5.3 Договору!

Згідно пункту 6.4. Договору, Покупець зобов`язаний оплатити поставлений Постачальником Товар протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки відповідної партії Товару.

Днем оплати Товару вважається день надходження коштів на поточний рахунок Постачальника (п.6.5 Договору).

Позивач виконав умови Договору належним чином та в повному обсязі.

Протягом строку дії зазначеного Договору Позивач, у відповідності до його умов, здійснював постачання Товару Відповідачу.

Підтвердженням належного виконання зобов`язань Позивача перед Відповідачем являються підписані та засвідчені печатками обох сторін, видаткові накладні, що засвідчують факт приймання-передачі Товару.

Так, на виконання своїх договірних зобов`язань Постачальник передав, а Покупець прийняв Товар у період з 01 серпня 2018 року по 14 серпня 2018 року на загальну суму 287 130,01 грн., згідно наступних видаткових накладних:

- видаткова накладна № 46723 від 01.08.2018 року на суму 9630,01 грн.;

- видаткова накладна № 49656 від 14.08.2018 року на суму 277500,00 грн.

Видаткова накладна, згідно якої виникла заборгованість Відповідача перед Позивачем № 49656 від 14.08.2018 року на суму 277 500,00 грн.

Враховуючи умови пункту 6.4. Договору, а також те, що поставка Товару згідно якої виникла заборгованість відбулась 14.08.2018 року, Відповідач зобов`язаний був в повному обсязі розрахуватися з Позивачем за поставлений Товар згідно видаткової накладної № 49656 до 22.08.2018 року.

Позивач вважає, що в порушення взятих на себе зобов`язань, Відповідач лише частково розрахувався за Товар згідно видаткової накладної № 49656 від 14.08.2018 року в сумі 100 369,99 грн., вартість Товару в розмірі 177130,01 грн. залишена Відповідачем не сплаченою.

Крім того, Позивач, заявляє вимоги про стягнення 31718,40 грн. пені, відповідно до п.7.3 Договору, 15056,05 грн. інфляційних втрат, 21886,48 грн. відсотків річних відповідно до ст.625 ГПК України та п..7.4 Договору, штрафу у розмірі 8856,50 грн. відповідно до п.7.2 Договору.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Договір №16870 від 06.03.2017 року на підставі якого заявлено позовні вимоги, за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки, відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідач по справі не вжив заходів щодо погашення заборгованості в добровільному порядку. Станом на час розгляду справи Відповідач не погасив основний борг та не надав доказів погашення заборгованості, яка заявлена до стягнення.

З огляду на зазначене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено доводи позивача про існування у відповідача заборгованості по оплаті вартості отриманого товару в сумі 177130,01 грн. за договором поставки №16870 від 06.03.2017 року, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 177130,01 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. (ч.1 ст.549 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання ( ч.1 ст.549 ЦК України). Штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання ( ч.2 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.3 Договору, у випадку порушення строків оплати поставленого Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню, що нараховується на несплачену суму за весь час прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевірка розрахунку пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат здійснена судом за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" (аналогічна правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду від 14.02.2018р. у справі № 917/1622/16).

Здійснивши перерахунок пені за допомогою програми "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2019", суд встановив, що за період з 22.08.2018р. по 19.02.2019р. від суми боргу 177130,01 грн. розмір пені становить 31718,40 грн. Відтак суд приходить до висновку, що стягнення з відповідача підлягає пеня, заявлена позивачем у розмірі 31718,40 грн.

Відповідно до п.7.2 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань згідно даного договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 5% від вартості відповідної партії товару.

Здійснивши перерахунок штрафу за допомогою програми "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2019", суд встановив, що штраф становить 8856,50 грн. (177130,01 х 5 %). Відтак суд приходить до висновку, що стягнення з відповідача підлягає штраф, заявлений позивачем у розмірі 8856,50 грн.

Нормами ст.625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Згідно п.7.4. Договору, у випадку , якщо прострочення оплати складе більше 10 календарних днів, Покупець повинен сплатити на користь Постачальника 20 % річних простроченої суми за весь період прострочення.

Здійснивши перерахунок відсотків річних за допомогою програми "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2019" встановив, що:

за період з 22.08.2018 по 31.08.2018 від суми боргу 177130,01 грн. розмір 3 % річних становить 145,59 грн.;

за період з 01.09.2018 по 12.04.2019 від суми боргу 177130,01 грн. розмір 20 % річних (п.7.4. Договору) становить 21740,89 грн.

Відтак суд приходить до висновку, що стягнення з відповідача підлягають відсотки річних, заявлені позивачем у розмірі 21886,48 грн.

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат за допомогою програми "ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ "Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2019" встановив, що за період з 22.08.2018р. по 12.04.2019р. від суми боргу 177130,01 грн. розмір інфляційних втрат становить 15030,60 грн. Відтак, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає до часткового задоволення, а саме до стягнення належить 15030,60 грн. інфляційних втрат. В задоволенні решти вимоги про стягнення інфляційних втрат відмовити за безпідставністю нарахування.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги з підлягають до задоволення частково і до стягнення з відповідача належить: 177130,01 грн. основного боргу, 31718,40 грн. пені, 8856,50 грн. штрафу, 21886,48 грн. відсотків річних, 15030,60 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Відтак, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача у розмірі 3819,34 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-80, 123, 129, 221, 236-238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Натен Кепітал Менеджмент" (79066, м.Львів, вул.Зелена, буд.253, кв.27, ідентифікаційний код 40897917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Фіш Компані" (08300, Київська область, м.Бориспіль, вул.Головатого, буд.83, ідентифікаційний код 39415619) 177130,01 грн. основного боргу, 31718,40 грн. пені, 8856,50 грн. штрафу, 21886,48 грн. відсотків річних, 15030,60 грн. інфляційних втрат і 3819,34 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В задоволенні решти позовних вимоги відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено 27.09.2019р.

Суддя Кітаєва С.Б.