Рішення

від 18.09.2019 по справі 759/3109/19

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/3109/19

пр. № 2/759/3675/19

18 вересня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бабич Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Волошина А.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Бондаренко І.П.,

розглянувши у підготовчому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу Філія ГК-3 про повернення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 18.02.2019 року звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу Філія ГК-3 про повернення грошових коштів в розмірі 2000 грн. 00 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що він є особою пенсійного віку і займається ремонтом побутових насосів. Для цього він, маючи достатній інструмент, знання та навики, розмістив в гаражі, який належить його синові, ОСОБА_2 , майстерню. Його син є членом Гаражно-будівельного кооперативу Філія ГК-3, який знаходиться у Святошинському районі м. Києва за адресою: 03062, м. Київ, вул. Ґалаґанівська, будинок 3. Право власності ОСОБА_2 на гаражний бокс АДРЕСА_2 , підтверджене Свідоцтвом на право власності від 17.04.2006 р. серії НОМЕР_2 , виданим Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації. Позивач зазначив, що не має взаємовідносин з кооперативом, не є його членом, та не має жодних договорів, укладених з кооперативом. Проте, займаючись ремонтом насосів, він перебуває на території Гаражно-будівельного кооперативу Філія ГК-3 . Серед членів кооперативу багато його колишніх колег по роботі, з якими працював на Київському верстатобудівному концерні, що знаходився в м. Києві, на просп. Перемоги, 67. 13.09.2016 року до нього особисто звернулась головний бухгалтер кооперативу - ОСОБА_3 , та передала Припис без номера та дати за підписом голови правління, членів ревізійної комісії, трьох членів кооперативу та бухгалтера (всього 8 осіб), в якому містилась вимога щодо сплати ним транспортних послуг з ремонту доріг, ремонт туалету та відшкодування коштів, які могли виникнути в результаті зміни тарифів за спожиту в 2016 році електроенергію, посилаючись на Постанову НКРЕ №1449. Він прийняв цей припис, але звернув увагу ОСОБА_3 на те, що особисто він не є членом кооперативу та не має з кооперативом жодних договорів та інших зобов`язань. А, отже, вимагання грошових коштів в такий спосіб від нього є незаконним. Окрім того, платежі за електроенергію своєчасно оплачуються ним та сином відповідно до лічильників, які встановлені в гаражному боксі. Проте, надалі, ОСОБА_3 донесла до відома інших членів кооперативу, які особисто знають позивача, інформацію про те, що він, начебто, є боржником кооперативу і цей борг не визнає та відмовляється сплачувати, що ці кошти мають бути витрачені на ремонтні роботи дорожнього покриття, а його відмова від сплати коштів призводить до неможливості відновити частину дорожнього покриття, що виникло внаслідок пошкодження теплових мереж та проходить територією кооперативу. Після описаних обставин, позивач змушений був сплатити в касу кооперативу суму 1 000 грн. двома платежами. У жовтні 2018 року було відремонтовано дві ділянки дорожнього покриття: частина загальної дороги та невеликий шматок території навпроти гаража НОМЕР_5 . Після цього, до нього повторно звернулась ОСОБА_3 та вручила новий припис без номера та дати, відповідно до якого він повинен сплатити в касу кооперативу 1 000 грн. в строк до 15.12.2018 року. Припис був підписаний в.о. голови правління ОСОБА_3 та секретарем засідання правління ОСОБА_4. В приписі містилось посилання на Протокол №3 від 09.03.2017 р., Протокол №4 від 08.02.2018 р. та Протокол НОМЕР_7 від 29.11.2018 р. На його вимогу надати вказані в приписі протоколи ОСОБА_3 повідомила, мотивуючи це тим, що позивач не є членом кооперативу, а отже не має права ознайомлюватись з протоколами засідань правління кооперативу. Як зазначив позивач він неодноразово звертав увагу ОСОБА_3 на те, що він не є членом кооперативу, не вчиняв шкоди майну кооперативу. ОСОБА_3 знову донесла до відома інших членів кооперативу неправдиву інформацію про те, що позивач своїми діями приводить до псування майна кооперативу, кооператив з власних коштів відновив дорожнє покриття, зазначивши, що в позивача є борг перед кооперативом, який він не визнає та відмовляється сплачувати. Це повторно призвело до звернень до нього інших членів кооперативу, голови правління кооперативу, працівників кооперативу з питаннями, чому він відмовляється від оплати боргу перед кооперативом. Ставлення до нього людей, з якими в минулому працював та яких знаю, погіршувалось. Після декількох тижнів та систематичних нагадувань і шантажу ОСОБА_3 про існування у нього боргу перед кооперативом, він змушений був сплатити 1 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру. В квитанції до прибуткового касового ордеру №3 від 30.12.2018 р. було посилання на Протокол від 29.11.2018 р. з виправленим номером. В результаті чого в нього зараз є два тексти протоколів від 29.11.2018 року, які відрізняються як за текстом, так і за підписом одних і тих же осіб. На думку позивача, в період з 13.09.2016 року до 30.12.2018 року ОСОБА_3 , як посадова особа Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу Філія ГК-3 , незаконним способом, із застосуванням психологічного примусу, шантажу та систематичних нагадувань шляхом доведення до відома інших осіб неправдивої інформації, яка принижує позивача честь та гідність, безпідставно стягнула з позивача грошові кошти в сумі 2 000 грн., о і змусило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 20.02.019 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження, ухвалою від 25.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду (а.с. 22-23, 94-95). 26.04.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій останній заперечував щодо задоволення вимог позивачаа з підстав його необгрунтованості (а.с. 37-38). 03.06.2019 року від позивача до суду надійшла відповід на відзив, в якій позивач на вимогах позову наполягав з підстав викладених в позовній заяві (а.с.70-72). 11.05.2019 року до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява (а.с. 87-89). Ухвалою суду від 25.06.2019 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви та повернути зустрічний позов разом з додатками заявнику. В судовому засіданні позивач та його представник, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення вимог заперечував з підстав його необгрунтованості. Суд, вислухавши доводи та заперечення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Встановлено, що гаражному кооперативу ГК-3 надано землю у постійне користування для обслуговування та експлуатації гаражів на АДРЕСА_1 (а.с. 55-56)

Судом встановлено, і не оспорюється учасниками процесу, що позивач ОСОБА_1 користувався гаражним бокс АДРЕСА_2 , яке належить його синові ОСОБА_2 . (а.с.13).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 правлінням ГБК "Філія ГК-3" було винесено припис, за яким останні мали сплатити 1000,00 грн. (а.с.8).

30.07.2016 року позивач ОСОБА_1 сплатив 1000,00 грн. (а.с.9).

В подальшому, ОСОБА_1 знову було винесено припис, згідно якого останній мав сплатити в строк до 15.12.2018 року 1000,00 грн. (а.с.10).

30.12.2018 року ОСОБА_1 сплатив 1000,00 грн. (а.с.11).

Як вбачається з протоколу №7 засідання членів правління кооперативу від 27.11.2018 року, на якому вирішили зобов`язати в строк до 20.12.2018 року 10 членів гаражних боксів НОМЕР_6, гар. НОМЕР_7, гар.НОМЕР_8, гар.НОМЕР_9, гар.НОМЕР_10, гар.НОМЕР_11, гар.НОМЕР_12, гар.НОМЕР_13, гар.НОМЕР_14, гар. НОМЕР_15 сплати членські внески по 780,00 грн. Зобов`язати ОСОБА_1 сплатити гроші в сумі 1000,00 грн транспортних послуг за ремонт проїздної частини дороги в касу кооперативу до 20.12.2018 року (а.с. 12).

Як вбачається з витягу ТОВ "Сервіоніка" зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , засновником є ОСОБА_1 (а.с. 44-47).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідачем незаконно отримано кошти в розмірі 2000,00 грн. від ОСОБА_1 , оскільки останній не є членом даного кооперативу, і винесені відповідачем приписи про сплату таких коштів не може бути належним доказом правомірності отримання таких коштів.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як зазначає Верховний Суд кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях.

Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Враховуючи правову природу кондикційних зобов`язань (стаття 1212 ЦК України), для яких вина не має значення, важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої, тобто обов`язок відповідача повернути безпідставно набуте (збережене) майно не є заходом відповідальності.

Отже в силу ст. 1212 ЦК України, одержані відповідачем, кошти мають бути повернуті, як такі, що одержані без належної правової підстави.

Також відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 83,1212 Цивільного кодексу України, ст. 81-82, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу Філія ГК-3 про повернення грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу Філія ГК-3 на користь ОСОБА_1 грошові кошити в розмірі 2000,00 (дві тисячі) грн.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу Філія ГК-3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 27.09.2019 року.

Зазначити дані позивача : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Зазначити дані відповідача : Обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельного кооператив Філія ГК-3 , код ЄДРПОУ: 26549775, юридична адреса: м. Київ, вул. Галаганівська, 3

Суддя: Бабич Н.Д.