Ухвала

від 23.09.2019 по справі 643/14009/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/1631/19 Слідчий суддя: ОСОБА_1

Справа № 643/14009/19 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019200350000035 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалоюслідчого судді було задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019200350000035 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, та накладено арешт на майно, перелік якого вказаний в ухвалі. Слідчий суддя вказав, що необхідність накладення арешту на вилучене майно обумовлюється необхідністю збереження предметів, які можливо використати як знаряддя злочину чи містить його сліди, що відповідає п. 1 ч. 2 ст. 167, ч. 3 ст. 170 КПК України. Представник власника майна, не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2019 року в частині накладення арешту на грошові кошти в розмірі 14000 доларів США та 10000 євро, які належать ОСОБА_7 . В апеляційній скарзі її автор зазначає, що ухвала слідчого судді не містить належного обгрунтування, її мотивувальна частина фактично складається лише з цитування статей КПК України без надання їм правової оцінки. Грошові кошти належать дружині ОСОБА_9 , що підтверджується декларацією, поданою ОСОБА_9 з а 2018 рік, де в розділі 12 зазначено, що у власності ОСОБА_7 є готівкові кошти в розмірі 23000 доларів США. ОСОБА_7 має захворювання, з метою лікування звернулася до клініки, що знаходиться в Німеччині, при цьому на час поїздки на картковий рахунок ОСОБА_7 залишала грошову гарантію в розмірі 10000 євро, що було однією з вимог при укладенні договору про надання медичних послуг. ОСОБА_7 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні. Доводи органу досудового розслідування про те, що грошові кошти можуть бути отримані злочинним шляхом не підтверджено жодними доказами. Натомість декларація та наявна можливість мати такі кошти внаслідок продажу нерухомого майна у власності ОСОБА_7 слідством не спростовано. Прокурор не надав доказів щодо необхідності арешту майна. Арешт грошових коштів фактично ставить під загрозу життя та здоров`я скаржника, так як вказані кошти необхідні їй для подальшого лікування.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення виходячи з наступного:

З наданих суду матеріалів встановлено, що в провадженні Першого СВ СУ ТУ ДБР в м. Полтаві перебувають матеріали кримінального провадження № 42019200350000035 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

У клопотанні зазначається, що 28.12.2018 року між Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів код ЄДРПОУ 14015318 та ДП «УЦ «Безпека» код ЄДРПОУ 14315569 укладено договір відповідно до якого, Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів від ДП «УЦ «Безпека» отримано грошові кошти на розвиток матеріально-технічної бази. У свою чергу ДП «УІД «Безпека» отримало кошти від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. В подальшому, на виконання даного договору між Державним науково- дослідним інститутом хімічних продуктів та ДП «УЦ «Безпека» між Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів код ЄДРПОУ 14015318 укладено договір на постачання обладнання згідно з специфікацією, з ГОВ «Конторг» код ЄДРПОУ 38271147. У ході проведення досудового розслідування отримано висновок аналітичного дослідження від 09.08.2019 року № 33/18-28-16-10/14015318 «Про результати дослідження фінансово-господарської діяльності Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів код ЄДРПОУ 14015318 щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або інших правопорушень за період 01.01.2017 року по 30.06.2019 року».

Відповідно до вказаного висновку, а також відомостей викладених на сайті публічних закупівель «prozorro», між Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів код ЄДРПОУ 14015318 укладено договір на постачання обладнання згідно з специфікацією, з ТОВ «КОНТОРГ» код ЄДРПОУ 38271147.

Так, згідно Єдиного реєстру податкових накладних безпосереднім предметом вказаного договору є постачання промислової техніки, зокрема вимірювальних комплексів, установки «ВОК «Вулкан-2005м», «маятникового коперу Zwick 5113», пресів та інших предметів вказаних у дослідженні. Відповідно до договірних умов ТОВ «Конторг» отримало на власні розрахункові рахунки грошові кошти від Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів, проте відповідно до відомостей викладених у дослідженні ТОВ «КОНТОРГ» не має достатньої для виготовлення даного складного обладнання кількості трудових ресурсів (працює лише 12 працівників), матеріальних ресурсів (вартість основних засобів на кінець 2018 року складає лише 244 тис. грн.), досвіду проектування і виробництва (відсутня реалізація аналогічного обладнання), а також відсутність інформації щодо його придбання на території України та за її межами. Окрім цього, розмір ймовірного завищення вартості «ВОК «Вулкан-2005м» складає понад 500 тис. гривень.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що службовими особами Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів у 2019 році в рамках вказаного договору придбано у ТОВ «КОНТОРГ» автомобіль марки «Ford» «Transit» (сума 1 050 000, 00 грн.) ймовірно за завищеними цінами. Водночас встановлено, що вказаний автомобіль ТОВ «КОНТОРГ» придбало у ПП «МАГР-АВТО» за суму 893 891,00 грн. Окрім цього, в рамках вказаного договору службовими особами Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів у 2019 році придбано у ТОВ «КОНТОРГ» автомобіль марки «Ford» «Ranger» (сума 1 031 300, 00 грн.) ймовірно за завищеними цінами. Водночас, встановлено, що вказаний автомобіль ТОВ «КОНТОРГ» придбало у ПП «МАГР-АВТО» за суму 991 300, 00 грн.

Водночас, керівником ПП «МАГР-АВТО» та ТОВ «КОНТОРГ» є одна особа ОСОБА_10 . Також, встановлено, що продаж автомобілів для ТОВ «КОНТОРГ» є нетиповим видом діяльності та враховуючи пов`язаність ПП «МАГР-АВТО» та ТОВ «КОНТОРГ» є підстави вважати, що наявне штучне збільшення вартості вказаних автомобілів. Окрім цього, службовими особами Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів 28.05.2019 року укладено договір на постачання складських одиниць та деталей (згідно специфікації в кількості 12020 одиниць) вартістю 12 494 889, 60 грн. з ТОВ «Альгира» код ЄДРПОУ 38626309. В подальшому відповідно до інформації, яка міститься в ЄРПН ТОВ «Альгира» 13.06.2019 року зареєстровано податкову накладну, відповідно до якої ТОВ «Альгира» продано Державному науково-дослідному інституту хімічних продуктів деталі вартістю 35000000, 00 грн. без ПДВ та 11.07.2019 року зареєстровано податкову накладу, відповідно до якої ТОВ «Альгира» продано Державному науково-дослідному інституту хімічних продуктів деталі вартістю 499118, 20 грн. без ПДВ. Водночас висновком аналітичного дослідження встановлено, що ТОВ «АЛЬГИРА» до укладання вищевказаного договору з Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів фактично діяльність не здійснювало, матеріальними та трудовими ресурсами не володіло та відповідно до інформації викладеної в дослідженні мало господарські відносини з ПП «ГАЛИШІ» предметом якого було надання обладнання в оренду, а також закупівля штампів, кондукторів та пресформ.

Окрім цього, відповідно до інформації оперативного підрозділу ТОВ «Альгира» за попередньою змовою з ПП «Галиш» провело безтоварну операцію по закупівлі обладнання, фактично ПГІ «Галиш» на ТОВ «Альгира» обладнання не постачало, а лише отримало грошові кошти з рахунків підприємства. Дані кошти ТОВ «Альгира» отримала від Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів. В подальшому отримані від ТОВ «Альгира» кошти ПП «Галиш» конвертувало в готівку та здійснило їх передачу ТОВ «Альгира». Дану готівку, службові особи ТОВ «Альгира» використали на придбання штампів та технологічної оснастки для виробництва у невстановлених осіб. Окрім цього, відповідно до п. п. 2 п. 8 Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах та організаціях, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 21.10.2009 року основними завданнями представництв є: приймання від підприємств продукції оборонного призначення згідно з умовами відповідних контрактів (договорів) і контроль за виконанням умов постачання цієї продукції споживачам.

На підставі ухвали слідчого судді було проведено обшук на земельній ділянці кадастровий номер 5911000000:04:003:0217 із будівлями та спорудами Державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів, що розташовані за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 59, яка на праві постійного користування належить Державному науково-дослідному інституту хімічних продуктів, під час якого виявлено та вилучено перелік речей, документів та грошових коштів, які зазначені у клопотанні.

Щодо вилучених грошових коштів, то слідчий у клопотанні вказав, що вони могли бути одержані злочинним шляхом, враховуючи обставини кримінального правопорушення та місце їх вилучення, та імовірно належать ОСОБА_9 .

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Згідно із ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на зміст встановлених слідством обставин кримінального правопорушення є достатні підстави вважати, що виявлені грошові кошти відповідають критеріям ст. 98 КПК України. У клопотанні слідчого наведено переконливі доводи, які це підтверджують. Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що кошти, а саме 14000 доларів США та 10000 євро, були виявлені у службовому приміщенні в кімнаті відпочинку у сейфі директора ДНДІХП ОСОБА_9 , тобто за його місцем роботи, а не за місцем мешкання родини. Враховуючи, що на час розгляду клопотання слідчим суддею стороною обвинувачення були належним чином доведені та обгрунтовані підстави, необхідність та мета застосування такого заходу кримінального провадження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді.

При цьому, розгляд клопотання про арешт майна здійснювався за відсутності його власника. Слідчий суддя приймав рішення, виходячи з наявних матеріалів та на підставі безпосередньо досліджених доказів. Оскільки зміст декларації ОСОБА_9 , про яку зазначає представник, інформація про лікування його дружини ОСОБА_7 не були відомі слідчому судді на момент розгляду клопотання, власник майна або його представник не позбавлені права в такому випадку звернутися до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України.

За таких обставин ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що відповідає вимогам ч.1ст.173 КПК Україниі підстав для її скасування з мотивів вказаних в апеляційній скарзі апелянта, на думку колегії суддів, немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 30 серпня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019200350000035 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді