Постанова

від 25.09.2019 по справі 607/2773/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 607/2773/16-ц

провадження № 61-23644св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Публічне акціонерне товариство ОКСІ БАНК , Товариство з обмеженою відповідальністю ТФ Трембіта ,

треті особи: приватні нотаріуси Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Схід-Захід ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 07 березня 2017 року у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Міщія О. Я., Ткача З. Є.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства ОКСІ БАНК (далі - ПАТ ОКСІ БАНК ), Товариства з обмеженою відповідальністю ТФ Трембіта (далі - ТОВ ТФ Трембіта ), треті особи: приватні нотаріуси Львівського міського нотаріального округу Новосад О. П., ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Схід-Захід (далі - ТОВ Торговий дім Схід-Захід ), про визнання недійсними правочинів та зобов`язання вчинити дію.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що правочини вчинено з порушенням закону, оскільки під час укладання договору іпотеки була відсутня згода його дружини на передачу нерухомого майна в іпотеку; крім того спірні договори купівлі-продажу предмета іпотеки вчинено без дотримання визначеної Законом України Про іпотеку процедури попереднього належного повідомлення іпотекодавця про намір реалізувати предмет іпотеки з визначеною ціною продажу предмета іпотеки, станом на дату вчинення спірних договорів купівлі-продажу предмета іпотеки, постановою державного виконавця на предмет іпотеки накладений арешт із внесенням відповідного запису до державного реєстру, що само по собі унеможливлювало вчинення нотаріусом правочину з відчуження майна.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсними пункти 5.3, 5.3.1 та 5.3.2 договору іпотеки від 18 лютого 2011 року, укладеного між ним та ПАТ ОКСІ БАНК , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області, реєстровий № 3414; визнати недійсним договір купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені від 24 листопада 2014 року, укладений між ПАТ ОКСІ БАНК та TOB ТФ Трембіта , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О. П., реєстровий № 6771; визнати недійсним договір купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені від 24 листопада 2014 року, укладеного між ПАТ ОКСІ БАНК та TOB ТФ Трембіта , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О. П.; скасувати державну реєстрацію права власності TOB ТФ Трембіта на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності TOB ТФ Трембіта на земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована в с. Байківці на території Байковецької сільської ради Тернопільського району, кадастровий номер 6125280600:02:001:3436.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 грудня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсними: договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений між ПАТ ОКСІ БАНК та ТОВ ТФ Трембіта від 24 листопада 2014 року, за реєстровим № 6771; договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений між ПАТ ОКСІ БАНК та ТОВ ТФ Трембіта від 24 листопада 2014 року, за реєстровим № 6766. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із недотримання вимог закону в частині обов`язку іпотекодержателя направити іпотекодавцю повідомлення про намір реалізувати предмет іпотеки, яке направляється не менш як за тридцять днів до укладання договору купівлі-продажу із зазначенням ціни продажу предмета іпотеки, у порядку статті 38 Закону України Про іпотеку . Крім того, суд першої інстанції виходив із того, що предмет іпотеки - будинок підпадає під дію Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , який набрав чинності 07 червня 2014 року та згідно з положеннями якого протягом його дії інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють із урахуванням його норм.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 07 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання судом першої інстанції договорів купівлі-продажу від 24 листопада 2014 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду виходив із того, що ПАТ ОКСІ БАНК вручив директору ТОВ Торговий дім Схід-Захід та ОСОБА_3 письмову вимогу про усунення у тридцятиденний термін порушень щодо погашення кредитних зобов`язань із попередженням про те, що у випадку невиконання вимоги банк розпочне процедуру звернення стягнення на майно одним із способів на вибір банку, зокрема продати від свого імені предмет іпотеки. Станом на 10 жовтня 2014 року борг ТОВ Торговий дім Схід-Захід за кредитним договором від 18 лютого 2011 року № 07\11-ВКЛ-1301 становив 2 042 829, 82 грн, а за кредитним договором від 30 листопада 2012 року № 13\12-ВКЛ-1301 - 50 695, 36 дол. США. Обставину отримання позивачем письмової вимоги сторони визнали, у зазначений строк ОСОБА_3 вимогу про усунення порушень щодо погашення кредитних зобов`язань не виконав, а тому банк зверненув стягнення на предмет іпотеки у порядку статті 38 Закону України Про іпотеку шляхом продажу від свого імені предмета іпотеки. Ціна продажу предмета іпотеки встановлена на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності відповідно до пункту 6 статті 38 Закону України Про іпотеку . Оспорювані позивачем договори посвідчені нотаріусами відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Договір іпотеки укладався з ОСОБА_1 із метою забезпечення кредитних зобов`язань юридичної особи TOB Торговий дім Схід-Захід перед ПАТ ОКСІ БАНК . Згідно з умовами пункту 1.1 кредитних договорів кредит надавався на поповнення обігових коштів юридичній особі TOB Торговий дім Схід-Захід , а не на споживчі цілі, а отже, положення Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не застосовуються до спірних правовідносин.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У квітні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 07 березня 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що хоча в частині першій статті 38 Закону України Про іпотеку прямо не передбачено, що у повідомленні іпотекодержателя має бути визначена ціна продажу предмета іпотеки, проте для суду першої інстанції було очевидним те, що зміст частини першої статті 38 Закону України Про іпотеку необхідно розуміти у взаємозв`язку із змістом частини сьомої цієї статті і статті 11 Закону, частини першої статті 641 ЦК України, тобто повідомлення іпотекодержателя, адресоване іпотекодавцю, про намір реалізувати предмет іпотеки, яке має бути направлене не менш як за тридцять днів до укладання договору купівлі-продажу, має містити ціну предмета іпотеки, адже іпотекодавець, який несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, повинен, як зазначає Європейський суд з прав людини щодо якості закону передбачити ступінь, яка є розумною у сформованій ситуації, тих наслідків, які ця дія може спричинити за собою , а саме з урахуванням суми боргу позичальника, оцінити запропоновану ціну викупу предмета іпотеки власним фінансовим можливостям та надати собі та іпотекодердателю відповідь (акцепт пропозиції) чи маю я об`єктивну (фінансову) можливість викупити предмет іпотеки? . Це повідомлення за змістом та суттю повинно бути офертою на викуп предмета іпотеки особою, яка має на це переважне право шляхом акцепту (чи відмови) від пропозиції іпотекодавця протягом тридцятиденного строку з дати отримання повідомлення. Ще одним доказом неправомірних дій іпотекодержателя є те, що договори купівлі-продажу предмета іпотеки укладені під час накладення арешту на майно.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі , витребувано цивільну справу та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано указану справу до Верховного Суду.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає нормам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Враховуючи те, що апеляційним судом рішення суду першої інстанції переглядалося лише в частині вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними договору купівлі-продажу предмета іпотеки, укладеного 24 листопада 2014 року між ПАТ ОКСІ БАНК та ТОВ ТФ Трембіта , та договору купівлі-продажу предмета іпотеки, укладеного цього ж дня між ПАТ ОКСІ БАНК та ТОВ ТФ Трембіта за реєстровим № 6766, суд касаційної інстанції переглядатиме оскаржуване судове рішення лише у цій частині.

Судом установлено, що 18 лютого 2011 року між ПАТ ОКСІ БАНК та TOB Торговий дім Схід-Захід укладений генеральний договір на здійснення кредитних операцій № 01\11-ГД-1301, яким визначено загальні умови надання кредитодавцем послуг позичальнику зі здійснення активних операцій, зокрема: надання кредитів, у тому числі надання овердрафту і відкриття кредитних ліній; надання гарантій; врахування та авалювання векселів, а також загальні умови передачі в заставу майна/майнових прав в забезпечення виконання позичальником зобов`язань перед кредитодавцем за вказаними операціями.

18 лютого 2011 року в межах генерального договору на здійснення кредитних операцій № 01/11-ГД-1301 між ПАТ ОКСІ БАНК та TOB Торговий дім Схід-Захід укладений кредитний договір із відкриттям відновлюваної лінії № 07/11-ВКЛ-1301, у межах якого ПАТ ОКСІ БАНК надало TOB Торговий дім Схід-Захід кошти у розмірі 1 500 000,00 грн та кредитний договір із відкриттям відновлюваної мультивалютної кредитної лінії № 13/12-ВКЛ-1301 у межах генерального договору на здійснення кредитних операцій від 18 лютого 2011 року № 01\11-ГД-1301 та додаткового договору від 30 листопада 2012 року № 1 до генерального договору на здійснення кредитних операцій від 18 лютого 2011 року № 01/11-ГД-1301 у межах якого ПАТ ОКСІ БАНК надав TOB Торговий дій Схід-Захід грошові кошти у розмірі 40 000,00 дол. США.

Із метою забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 30 листопада 2012 між ПАТ ОКСІ БАНК та ОСОБА_1 укладений договір поруки, яким визначено, що поручитель відповідає перед кредитодавцем за порушення зобов`язання боржником як солідарний боржник всім своїм майном та у тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитом, процентів, неустойки, комісійних винагород, відшкодування збитків.

18 лютого 2011 року між TOB Торговий дім Схід-Захід та ПАТ ОКСІ БАНК укладений договір іпотеки, згідно з яким товариство зобов`язалося забезпечити виконання зобов`язань позичальника та вимог іпотекодержателя за генеральним договором на здійснення кредитних операцій від 18 лютого 2011 року № 01\11-ГД-1301, укладеного між TOB Торговий дім Схід-Захід та іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, щодо повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі. Кредит відповідно до вказаного кредитного договору надається позичальнику іпотекодержателем на таких умовах:загальна сума кредитних операцій за всіма кредитними договорами (сума, яка фактично видана, а також яка підлягає до видачі іпотекодержателем позичальнику за умовами кредитних договорів), не може бути більшою ніж 2 000 000,00 грн; строк дії кредитного договору до 17 лютого 2014 року.

Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить іпотекодавцю - майновому поручителю на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданного Байковецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 18 листопада 2010 року, на підставі рішення Виконавчого комітету сільської ради від 23 вересня 2010 року № 84; право власності зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 18 листопада 2010 року та записано в Книзі № 5 за номером 444, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, виданим Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 18 листопада 2010 року за № 28051771, реєстраційний номер 32109539. Домоволодіння складається із: житлового будинку з цокольним поверхом (цегла), позначеного за планом земельної ділянки літ. А , житловою площею 206,2 кв. м та загальною - 513,5 кв. м; огорожі (метал), позначеної за планом земельної ділянки за № 1-3 ; вимощення (плитка), позначеного за планом земельної ділянки за літ. І . Згідно з витягом із реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 18 листопада 2010 року за № 28051912, загальна вартість домоволодіння становить 965 837,00 грн та земельна ділянка площею 0,1519 га, що розташована в с. Байківці на території Байковецької сільської ради, яка належить іпотекодавцю - майновому поручителю на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ТР № 07іб7, виданного Байковецькою сільською радою народних депутатів 20 лютого 1996 року на підставі рішення сесії Байковецької сільської ради народних депутатів від 15 лютого 1996 року № 41, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 21. Відповідно до відомостей, викладених у Витязі з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, виданого Управлінням Держкомзему у Тернопільському районі Тернопільської області 16 лютого 2011 року за № 65 (Витяг із поземельної Книги про земельну ділянку): кадастровий номер земельної ділянки 6125280600:002:001:3436, цільове призначення - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.

У договорі іпотеки від 18 лютого 2011 року, міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність.

У пункті 5.3 визначено, що за рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватись таким чином (договір про задоволення вимог іпотекодержателя): 5.3.1 у випадку набуття права звернення на предмет іпотеки іпотекодавець - майновий поручитель передає у власність іпотекодержателю предмет іпотеки. Ціна придбання визначається шляхом експертної оцінки предмета іпотеки на день придбання. У разі, якщо ціна предмета іпотеки, який передається іпотекодержателю у власність, є меншою від суми заборгованості, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок іншого майна позичальника. Витрати на проведення експертної оцінки предмета іпотеки покладаються на іпотекодавця - майнового поручителя або позичальника.

Рішення про прийняття у власність предмета іпотеки приймається іпотекодержателем одноосібно. Підписанням цього договору іпотекодавць -майновий поручитель засвідчує, що він надає іпотекодержателю згоду на перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя за рішенням іпотекодержателя. Іпотекодавець - майновий поручитель засвідчує, що є достатньою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки є цей договір та письмове рішення іпотекодержателя про прийняття у власність предмета іпотеки. Цей договір та письмове рішення іпотекодержателя мають силу договору купівлі-продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іпотекодавцем - майновим поручителем; 5.3.2 у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель має право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених Законом України Про іпотеку . При цьому ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою сторін не менше його заставної вартості, визначеної у пункті 1.4 цього договору з урахуванням зносу або шляхом експертної оцінки. Витрати на проведення експертної оцінки покладаються на іпотекодавця - майнового поручителя або позичальника. Розподіл виручки від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю - майновому поручителю.

Заборгованість позичальника за кредитним договором вважається погашеною в день отримання від покупця коштів за предмет іпотеки у повному обсязі. У випадку, якщо іпотекодержатель не має можливості укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки за ціною, зазначеною в цьому пункті, іпотекодержатель має право укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки з визначенням ціни предмета іпотеки на підставі оцінки предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид предмета іпотеки.

Із метою погашення кредитного боргу, який виник у TOB Торговий дім Схід-Захід , 10 жовтня 2014 року банком направлено ОСОБА_1 та TOB Торговий дім Схід-Захід вимоги про усунення у тридцятиденний строк порушень щодо погашення заборгованості за кредитними договорами та попередження, що у випадку незадоволення вимоги, банк зверне стягнення на іпотечне майно із достроковим погашенням заборгованості.

24 листопада 2014 року ПАТ ОКСІ БАНК передав у власність TOB ТФ Трембіта шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені.

У пункті 4 цього договору, його сторони обумовили ринкову вартість земельної ділянки станом на 24 листопада 2014 року, а в пункті 5 зазначили, що ця ціна складає 287 175,00 грн, є ціною продажу земельної ділянки.

Окремо у пунктах 7 та 8 договору сторони передбачили, що земельна ділянка не перебуває під забороною відчуження (арештом), а продавець гарантував, що земельна ділянка не перебуває в спорі, й щодо неї відсутні права третіх осіб.

Того ж дня між ПАТ ОКСІ БАНК та ТОВ ТФ Трембіта укладений договір купівлі-продажу предмета іпотеки - домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У пункті 4 договору його сторони обумовили ринкову вартість домоволодіння станом на 21 листопада 2014 року, а в пункті 5 зазначили його вартість - 2 116 500,00 грн, є ціною продажу домоволодіння.

Пунктами 7 та 8 договору сторони передбачили, що домоволодіння не перебуває під забороною відчуження (арештом), а продавець гарантував, що домоволодіння не перебуває в спорі, й щодо неї відсутні права третіх осіб.

За наслідками укладення цих правочинів TOB ТФ Трембіта набуло право власності на домоволодіння та земельну ділянку.

Нормативно-правове обґрунтування

Можливість і порядок звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені, у тому числі, й статтями 35-37 Закону № 898-IV.

Зокрема, частиною першою статті 35 Закону № 898-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до статті 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Статтею 38 Закону України Про іпотеку визначено, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Протягом тридцятиденного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотекодержателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю.

Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов`язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Установивши, що ПАТ ОКСІ БАНК у порядку визначеному Законом України Про іпотеку за 30 днів до укладення договорів купівлі-продажу вручив директору ТОВ Торговий дім Схід-Захід та ОСОБА_1 письмову вимогу про усунення порушень та погашення кредитних зобов`язань із попередженням про те, що у випадку невиконання цієї вимоги банк розпочне процедуру звернення стягнення на майно одним із способів на вибір банку, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування судового рішення суду першої інстанції у частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 24 листопада 2014 року предметів іпотеки, а саме: земельної ділянки та будинковолодіння, оскільки банк задовольнив свої кредиторські вимоги у порядку, визначеному Законом України Про іпотеку та договором іпотеки.

За таких обставин та з підстав, передбачених наведеними нормами права, правильним та обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання оспорюваних ОСОБА_1 договорів купівлі-продажу іпотечного майна недійсними, оскільки ПАТ ОКСІ БАНК скористався наданим йому правом у позасудовому порядку задовольнити свої кредиторські вимоги за рахунок переданого в іпотеку майна.

Твердження заявника про те, що хоча в частині першій статті 38 Закону України Про іпотеку прямо не передбачено, що у повідомленні іпотекодержателя має бути визначена ціна продажу предмета іпотеки, проте для суду першої інстанції було очевидним те, що зміст частини першої статті 38 Закону України Про іпотеку необхідно розуміти у взаємозв`язку із змістом частини сьомої цієї статті і статті 11 Закону, частини першої статті 641 ЦК України, тобто повідомлення іпотекодержателя, адресоване іпотекодавцю, про намір реалізувати предмет іпотеки, яке має бути направлене не менш як за тридцять днів до укладання договору купівлі-продажу, має містити ціну предмета іпотеки, є безпідставними, оскільки ціна продажу предмета іпотеки встановлена на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності відповідно до пункту 6 статті 38 Закону України Про іпотеку .

Твердження заявника про те, що ПАТ ОКСІ БАНК відчужив майно у період коли на нього був накладений арешт, а отже, ці договори суперечать публічному порядку, є безпідставними, оскільки ці обставини не були включені в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 . Крім того, ухвала про накладення арешту на майно скасована ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 січня 2015 року.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо встановлених обставин справи. Проте згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Розглядаючи зазначений позов, суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у касаційній скарзі заявник.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 401, 409, 410 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 07 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик