Постанова

від 25.09.2019 по справі 187/424/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/564/19 Справа № 187/424/17 Суддя у 1-й інстанції - Караул О.А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О., Деркач Н.М.

за участю секретаря - Лященко С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хутірське про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хутірське

на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Петриківського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до СТОВ "Хутірське" в якій просив суд визнати договір оренди земельної ділянки від 27.10.2015 року за № 576, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 12164615, складеного СТОВ "Хутірське" відносно земельної ділянки (паю) розташованої на території Петриківської селищної ради, площею 3.1089 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належної на праві власності ОСОБА_1 , недійсним. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що йому на праві приватної власності, належить земельна ділянка (пай), яка розташована на території Петриківської селищної ради, площею 3.1089 га і призначеная для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 26.10.2012 року він уклав договір оренди земельної ділянки з сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю " Хутірське". Договір був підписаний обома сторонами і зареєстрований у відділі Держкомзема Петриківського району Дніпропетровської області за № 122370004000881. Цей договір укладався на три роки і термін його дії сплив в 2015 році. Усі умови за договором були виконані і претензії у сторін по його виконанню немає, дія договору не подовжувалася. 27.10.2015 року до нього звернувся представник СТОВ "Хутірське" з пропозицією про укладення нового договору оренди земельної ділянки (паю) строком на сім років, на що він відмовився від цієї пропозиції, оскільки запропонований представником Відповідача проект договору оренди земельної ділянки (паю) був складений в порушенні вимог Закону "про оренду землі" і Указу Презедента України від 02.02.2002 року, так як передбачав інтереси тільки однієї сторони - Орендаря. Фактично новий проект договору дублював старий договір оренди землі від 2012 року, без поліпшення договірних умов для Орендодавця. Запропонований представником Орендаря проект договору оренди землі від 2015 року складений в односторонньому порядку, без урахування прав і інтересів Орендодавця. На пропозицію позивача переглянути окремі пункти цього договору (зокрема пункт 7, термін оренди земельної ділянки і пункт 9, розмір орендної плати) представник Орендаря відмовився заявивши, що договір типовий і узгодженню з Орендодавцем ці пункти не підлягають. Зважаючи на вищевикладене, позивач відмовився від підписання запропонованого договору оренди земельної ділянки, оскільки він був складений без урахування його прав і інтересів як Орендодавця, крім того позивач планував самостійно обробляти ділянку землі, що йому належить. 14.04.2017 року позивач направив на адресу Відповідача письмове повідомлення про те, щоб він не проводив на його земельній ділянці, весняно-польових робіт (оранка, культивація, посів та інші роботи) оскільки має намір обробляти його самостійно. 24.04.2017 року на адресу позивача прийшов лист від Відповідача де повідомляється, що 27.10.2015 року позивач нібито підписав із СТОВ "Хутірське" договір оренди земельної ділянки (паю), і цей договір зареєстрований 17.11.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за№ 12164615. Крім того, в цьому листі повідомляється, що позивач отримав орендну плату за 2016 рік в повному об`ємі і заборгованість СТОВ "Хутірське" по орендній платі відсутня. Позивач вважає, що вказані в листі обставини є надуманими і не відповідають дійсним обставинам справи. Так, в договорі оренди земельної ділянки від 27 жовтня 2015 року стоїть не його підпис оскільки позивач його не підписував і не мав таких намірів з вищезгаданих причин. Також зазначав, що отримана в 2016 році плата не є орендною платою, а компенсацією за заподіяну позивачу шкоду, оскільки Відповідач самовільно, без його згоди, використовував земельну ділянку (пай) у своїх інтересах. В цілях мирного врегулювання конфлікту Відповідач запропонував позивачу добровільно компенсувати заподіяний йому збиток за незаконне користування його земельною ділянкою. Таким чином те, що Відповідач називає в листі орендною платою за 2016 рік, є компенсацією за незаконне користування земельною ділянкою (том 1 а.с. 2-4).

Рішенням Петриківський районний суд Дніпропетровської області від 16 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хутірське про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задоволені.

Визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки від 27.10.2015 року за № 576, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 12164615, укладеного між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Хутірське" та ОСОБА_1 відносно земельної ділянки (паю) розташованої на території Петриківської селищної ради, площею 3.1089 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належної на праві власності ОСОБА_1 (том 1 а.с.150-155).

В апеляційній скарзі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Хутірське посилаючись на порушення судом 1 інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвали нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (том 1 а.с.163-168).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення .

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії Р2 № 169630, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 531 від 29.10.2002 року позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка (пай), яка розташована на території Петриківської селищної ради, площею 3.1089 га і призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 26.10.2012 року у відділі Держкомзему Петриківського району Дніпропетровської області за № 122370004000881 ОСОБА_1 передав а СТОВ Хутірське в особі генерального директора ОСОБА_2 . прийняв в оренду строком на 3 роки земельну ділянку (пай) площею 3.1089 га в платне користування для товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно договору оренди земельної ділянки №576 від 27.10.2015, зареєстрованого 17.11.2015 року у відділі Держкомзему Петриківського району Дніпропетровської області за № 12164615 ОСОБА_1 передав а СТОВ Хутірське в особі генерального директора ОСОБА_2 . прийняв в оренду строком на 7 років земельну ділянку (пай) площею 3.1089 га кадастровий номер 1223755100:01:033:0029 в платне користування для товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно листа ОСОБА_1 на адресу СТОВ Хутірське від 14.04.2017 року, ОСОБА_1 ставить до відома відповідача, що він має намір обробляти свій пай самостійно та вимагає не проводити на його земельній ділянці, весняно-польових робіт (оранка, культивація, посів та інші роботи).

Згідно відповіді СТОВ "Хутірське" від 24.04.2017 року відповідач ставить до відома, що 27.10.2015 року позивач підписав із СТОВ "Хутірське" договір оренди земельної ділянки (паю), і цей договір зареєстрований 17.11.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 12164615, у зв`язку з чим СТОВ "Хутірське" користується земельною ділянкою законно. Крім того, в цьому листі повідомляється, що позивач отримав орендну плату за 2015-2016 рік в повному об`ємі і заборгованість СТОВ "Хутірське" по орендній платі відсутня.

Згідно списків пайщиків СТОВ "Хутірське" на видачу сільськогосподарської продукції за 2016 рік ОСОБА_1 отримав від СТОВ "Хутірське" за 2016 рік 500 кг. пшениці, 1300 кг. кукурудзи, 200 кг. соняшника.

Ухвалою суду від 13.06.2017 року за клопотанням позивача була призначена судова почеркознавча експертиза з метою встановлення належності позивачу підпису у оригіналі договору оренди земельної ділянки від 27.10.2015 року.

Відповідно до висновку експерта № 3148-17 від 02.11.2017 року встановлено, що Підпис від імені ОСОБА_1 в графі Підпис зі сторони Орендодавця договору оренди земельної ділянки № 576 від 27.10.2015, укладеного між ОСОБА_1 та СТОВ "Хутірське", щодо оренди земельної ділянки (паю) площею 3,1089 га, кадастровий номер 1223755100:01:033:0029 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач оспорюваний договір оренди не підписував, наміру його укладання не мав, а тому такі обставини свідчать про відсутність волевиявлення на укладання договору, у зв`язку з чим оспорюваний договір є недійсним.

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України з огляду на таке.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Звертаючись з позовом, ОСОБА_1 як на підставу недійсності договору оренди земельної ділянки посилався на те, що волевиявлення на укладання оспорюваного договору не було.

Однак вказані посилання позивача спростовуються наступним.

Відповідач не заперечую того факту, що позивач звертався до нього з пропозицією укласти спірний договір у 2015 році, однак, як він зазначає, договір укладено не було, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди по деяким умовам договору.

Однак, зі справи вбачається, що спірний договір було відповідним чином зареєстровано. Також вбачається зі списків пайщиків СТОВ "Хутірське", що позивач отримував орендну плату після 2015 року (том 1 а.с. 32-37) та у 2017 році направляв лист на адресу відповідача з вимогою не засіювати належну йому земельну ділянку.

Вказані обставини свідчать про те, що позивач був обізнаний та згоден з умовами договору оренди та отримуючи орендну плату в повній мірі виражав своє волевиявлення щодо укладеного договору.

Між тим, за клопотання відповідача ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 лютого 2019 року по вказаній цивільній справі призначено повторну судово-почеркознавчу експертизу (том 1 а.с.243-245,246-248).

27.05.2019 року на виконання ухвали апеляційного суду надійшов висновок експерта № 986-19 від 08.04.2019 року, з якого вбачається, що в двох примірниках Договору оренди земельної ділянки № 576 від 27 жовтня 2015 року в графі "Орендодавець" підписи виконані саме ОСОБА_1 (том 2 а.с.1,2-8).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що правочин може бути визнаний судом недійсним з підстав, визначених законом.

Таким чином, наявність волевиявлення учасника правочину на укладання угоди, саме на зазначених в ній умовах, вільність такого волевиявлення і відповідність його внутрішній волі є необхідною умовою дійсності правочину. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Аналізуючи викладене та враховуючи те, що спірний договір оренди земельної ділянки ОСОБА_1 підписував особисто, договір має всі істотні умови, позивач був обізнаний про те, відповідач користується його земельною ділянкою та отримував за це від нього орендну плату, а тому висновки суду 1 інстанції про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 27.10.2015 року № 576 є помилковими.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та невірно застосував норми матеріального права у спірних правовідносинах.

Виходячи з наведеного, рішення суду 1 інстанції про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апелянтом при подачі апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 1173, 00 грн. (том 1 а.с.162). Оскільки апеляційну скаргу СТОВ "Хутірське" задоволено, то судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь СТОВ "Хутірське".

Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хутірське - задовольнити.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2018 року - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хутірське про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хутірське (ЄДРПОУ 30824114) судовий збір у розмірі 1 173 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: