ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 543/1177/18 Номер провадження 22-ц/814/2017/19Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Є.А. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2019 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого: Триголова В.М.,
суддів: Бондаревської С.М., Лобова О.А.,
секретар: Ачкасова О.Н.,
з участю адвокатів: Юхимовича В.Ф., Чолана М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Рост Агро - адвоката Чолана Михайла Васильовича
на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 20 травня 2019 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Рост Агро , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Реєстраційна служба Оржицької районної ради в особі Демченка Юрія Юрійовича, Державна реєстраційна служба Оржицької районної державної адміністрації, про визнання договору оренди землі недійсним ,-
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ Рост Агро про визнання договору оренди землі недійсним.
Позов мотивований тим, що позивач є власником земельної ділянки, яка розташована на території Савинської сільської ради, Оржицького району, Полтавської області площею 4, 08 га кадастровий номер 5323685100:00:005:0067, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №005198 від 15.09.2003 року. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.09.2018 року державним реєстратором 18.12.2014 року здійснено державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки підставою для чого зазначено договір оренди землі від 01.03.2014 року, укладений ТОВ Рост Агро з ОСОБА_1 . Позивач вважає зазначений договір оренди землі недійсним. Підставами позову зазначила наступне: договір оренди землі вона не підписувала; прізвище орендодавця зазначено ОСОБА_1 , хоча її прізвище ОСОБА_1 ; місце розташування земельної ділянки вказано невірно, а саме Воронинцівська сільська рада, хоча її земельна ділянка знаходиться на території Савинської сільської ради; предметом оренди є земельна ділянка з кадастровим номером 5323680400:00:009:0160, яка їй не належить; договір оренди землі орендарем не підписаний; державна реєстрація речового права оренди землі проведена за заявою не уповноваженою на те особою.
З цих підстав позивач просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий №5323680400:00:009:0160), б/н, укладений 01.03.2014 року між ТОВ Рост Агро в особі директора Бернацького Максима Михайловича та ОСОБА_1 , відповідно до якого 18.12.2014 року за номером запису 8124188 зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий №5323685100:00:005:0067, яка належить ОСОБА_1 .
Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 20 травня 2019 рокувідмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Рост Агро , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Реєстраційна служба Оржицької районної ради в особі Демченка Юрія Юрійовича, Державна реєстраційна служба Оржицької районної державної адміністрації, про визнання договору оренди землі недійсним.
Не погодившись з рішенням районного суду, представник ТОВ Рост Агро - адвокат Чолан М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити мотивувальну та резолютивну частини рішення, відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Скаржник вважає помилковим висновок суду про те, що позивач не укладала спірний договір оренди землі, вказана в договорі оренди земельна ділянка їй не належить, а державним реєстратором помилково зареєстровано речове право оренди земельної ділянки належної позивачці за ТОВ Рост Агро .
Відповідач у своїй скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не були взяті до уваги усі докази, зокрема, примірник договору, наданий стороною відповідача з підписом ОСОБА_1 , пояснення свідка ОСОБА_6 щодо обставин укладення договору, довідки бухгалтерії ТОВ Рост Агро про отримання ОСОБА_1 орендної плати.
Також скаржник зазначає, що у судовому засіданні було встановлено і стороною позивача не спростовано, що 01.03.2014 року укладений спірний договір оренди землі з ОСОБА_1 , який нею підписаний, в подальшому на підставі вказаного договору позивачем отримувалась орендна плата протягом 2014-2018 років.
Не погоджуючись з обгрунтуванням позовних вимог, відповідач зазначає, що усі наведені підстави для визнання договору недійсним виникли у зв`язку із допущенням з боку працівника ТОВ Рост Агро ОСОБА_6 опечаток у тексті договору.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено і вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, яка розташована на території Савинської сільської ради, Оржицького району, Полтавської області площею 4, 08 га кадастровий номер 5323685100:00:005:0067, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №005198 від 15.09.2003 року та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.09.2018 року державним реєстратором 18.12.2014 року здійснено державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки, підставою для чого зазначено договір оренди землі від 01.03.2014 року укладений ТОВ Рост Агро з ОСОБА_1 .
На даний час фактично земельна ділянка знаходиться в користуванні ТОВ Рост Агро , що визнається сторонами та підтверджується письмовими доказами (Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інші).
Як вбачається із спірного договору оренди землі від 01.03.2014 року, примірник якого надано державною реєстраційною службою у договорі:
- прізвище орендодавця зазначено ОСОБА_1 , хоча прізвище позивача (власника ділянки) ОСОБА_1 ;
- місце розташування земельної ділянки вказано Воронинцівська сільська рада хоча земельна ділянка знаходиться на території Савинської сільської ради, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії;
- предметом оренди є земельна ділянка з кадастровим номером №5323680400:00:009 :0160 , яка належить невідомій особі;
- договір оренди землі орендарем не підписаний;
- державна реєстрація речового права оренди землі проведена за заявою не уповноваженої на те особою, що підтверджується довіреністю строк дії якої на час реєстрації оренди землі закінчився.
Заперечуючи проти позову відповідач пояснював, що помилка в прізвищі орендодавця, місця розташування земельної ділянки і кадастрового номера земельної ділянки виникла з технічних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до змісту ст.ст. 14-15 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього він має відповідати вимогам, встановленим законом, зокрема вимогам ст. 203 ЦК України, згідно з якою особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з положеннями ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом.
Таким чином, встановивши, що позивач ОСОБА_1 не є орендодовцем у вказаному договорі, зазначена в договорі оренди землі земельна ділянка їй не належить, відсутні істотні умови договору оренди землі, передбачені відповідним Законом, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що спірний договір між сторонами не укладався і визнаватися недійсним не може.
Неспроможними є посилання в апеляційній скарзі ТОВ Рост Агро на те, що спірний договір був укладений сторонами, проте, з помилками та опечатками у його тексті, оскільки у ст.ст. 14-15 Закону України Про оренду землі викладені вимоги, яким повинен відповідати договір оренди земельної ділянки. Невідповідність договору вимогам чинного законодавства щодо форми та змісту договору у свою чергу є підставою для настання відповідних наслідків.
Щодо доводів відповідача про отримання ОСОБА_1 орендної плати, необхідно зазначити, що із наданих бухгалтерських документів (довідки) неможливо встановити за оренду якої саме земельної ділянки позивач отримала орендну плату. При цьому, сторона позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснила, що за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано декілька земельних ділянок.
За таких обставин, судова колегія дійшла до висновку, що порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 20 травня 2019 рокута задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Рост Агро - адвоката Чолана Михайла Васильовича- залишити без задоволення.
Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 20 травня 2019 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді : С.М. Бондаревська
О.А. Лобов
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2019 |
Оприлюднено | 01.10.2019 |
Номер документу | 84601176 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Триголов В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні