Рішення

від 26.09.2019 по справі 689/1054/19

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 689/1054/19

2/689/370/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Кульбаби А.В.,

з участю: секретарів судового засідання - Білоус Г.В., Фурман Н.Л.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_3,

третьої особи - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в залі суду в смт. Ярмолинці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, сільський голова с. Солобківці Ярмолинецького району Хмельницької області ОСОБА_2 , про захист честі, гідності та ділової репутації,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про захист честі, гідності та ділової репутації. В позовній заяві зазначив, що під час розгляду справи Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області про притягнення його до адміністративної відповідальності йому стало відомо про те, що Солобковецькою сільською радою до суду подану довідку-характеристику. Як вбачається із змісту вказаної довідки-характеристики: Зауважень з боку сільської ради немає, характеризується із негативної сторони . Характеризуючі обставини, викладені у довідці-характеристиці вихідний № НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1, ображають його честь та гідність, вважає, що посадові особи органу місцевого самоврядування, умисно, з метою особистої помсти, паплюжать його честь та гідність, оскільки до обрання ОСОБА_2 сільським головою с. Солобківці, сільським головою був саме він, а тому для нього та його оточення, а це не лише жителі с. Солобківці Ярмолинецького району Хмельницької області, невідомо де взялася його характеристика із негативної сторони . Тобто, вказана інформація є недостовірною, оскільки до кримінальної відповідальності він не притягувався, у конфліктних ситуаціях не перебував, і такою, що порушує його особисті немайнові права, а тому завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам та перешкоджає йому повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Просив суд визнати недостовірною інформацію, поширену Солобковецькою сільською радою Ярмолинецького району Хмельницької області у довідці-характеристиці від ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_2. Зобов`язати Солобковецьку сільську раду Ярмолинецького району Хмельницької області через засоби масової інформації, районну газету Вперед спростувати інформацію, поширену у довідці-характеристиці від ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_2 щодо негативної характеристики ОСОБА_1 . Стягнути із Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області на його користь моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

До початку розгляду судом справи по суті представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає. Вказав, що зазначене в характеристиці характеризується з негативної сторони не є інформацією, а суб`єктивною оцінкою, яка ніде не оприлюднювалася Солобковецькою сільською радою. На їхній погляд, ця інформація є достовірною і пов`язана із схильністю позивача створювати конфліктні ситуації. Жодних тверджень про те, що Солобковецька сільська рада завдала позивачу моральної шкоди, останній суду не надав. Вважає, що моральна шкода позивачу не спричинювалася. На їхню думку, поведінку позивача можна охарактеризувати неоднозначно. Так, на одному з пленарних засідань сесії сільської ради позивач, перебуваючи на посаді Солобковецького сільського голови, погрожував травматичним пістолетом депутатам, присутнім за засіданні; в грудні 2017 року в присутності працівника сільської ради ОСОБА_3 з метою запобігання правопорушенню з боку позивача, як суб`єкта декларування, запропонував останньому подати декларацію, за період не охоплений раніше поданими деклараціями. У відповідь позивач почав погрожувати присутнім звільненням та, виражаючись нецензурними словами, образив ОСОБА_3 . Після закінчення каденції сільського голови позивач не повернув до сільської ради проектно-кошторисну документацію на будівництво водопроводу та свердловини в с. Солобківці, який виготовлений за кошти місцевого бюджету. Крім цього, в січні 2018 року в присутності працівників сільської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на пропозицію сільського голови ОСОБА_2 повернути проектно-кошторисну документацію, позивач знову почав погрожувати присутнім. Також, за інформацією Ярмолинецького ВП ГУНП в Хмельницькій області позивач протягом 2018 року тричі звертався до Ярмолинецького відділу поліції із скаргою на неправомірні дії працівників сільської ради та жителів с. Солобківці, однак за результатами перевірок ці факти не підтвердились. В 2019 році на позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 192 КУпАП. До того ж, позивач неодноразово звертався із заявами в інші органи на неправомірні дії працівників сільської ради, де наводив факти, про недостовірність яких позивач знав, але результати перевірок порушень не виявили. Такі дії позивача негативно впливали на роботу та імідж органу місцевого самоврядування. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, сільський голова с. Солобківці ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що стосовно інформації характеризується з негативної сторони , то висновок ним зроблено на підставі узагальненого відношення до громадянина працівників сільської ради, жителів села та членів виконкому. Тому вважає її достовірною і пов`язана із схильністю позивача створювати конфліктні ситуації. У відзиві навів ті ж самі доводи щодо негативної характеристики ОСОБА_1 , які зазначені у відзиві Солобковецької сільської ради. Просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що від правоохоронних органів до Солобковецької сільської ради надійшов запит щодо надання на нього характеристики. Зазначив, що спочатку секретар сільської ради набрала текст (проект) позитивної характеристики. Але зазначена інформація не сподобалася теперішньому сільському голові ОСОБА_2 і він доручив підготувати негативну характеристику працівнику сільської ради ОСОБА_3 Ствердив, що нікому травматичною зброєю не погрожував, в тому числі місцевим депутатам і ОСОБА_3 Вказав, що він вночі ходив з травматичним пістолетом поблизу річки, але брав його з собою лише для самозахисту. Проектно-кошторисна документація на водопровід знаходилася в сільській раді, адже він її залишив в службовому кабінеті.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 показав суду, що минулого року до нього приїхав працівник Управління захисту економіки у Хмельницькій області та повідомив, що сільський голова видав їм негативну характеристику. Зазначив, що про вказану довідку-характеристику дізналося дуже багато людей: приватний підприємець ОСОБА_20 , сільський голова с. Правдівка ОСОБА_19 , сільський голова с. Ясенівка ОСОБА_8 , сільський голова с. Савинці ОСОБА_9 , сільський голова с. Скаржинці ОСОБА_10 , сільський голова с. Баламутівка ОСОБА_11 , сільський голова с. Москалівка тощо. Ствердив, що поширенням недостовірної інформації принижені його честь, гідність та ділова репутація, а також йому завдана значна моральна шкода, яка полягає в тому, що при спілкуванні із вказаними людьми він намагався доводити протилежне, приходилося докладати великі зусилля для підняття свого авторитету серед сільських голів, з якими він раніше спілкувався та співпрацював. Внаслідок чого він дуже сильно хвилювався. Як наслідок, його ділова репутація та авторитет значно знизились. Також пояснив, що сільським депутатам він пістолетом не погрожував, нецензурними словами ОСОБА_3 не ображав, а показання свідка ОСОБА_12 вважає безпідставними, оскільки світло проводив Ярмолинецький РЕМ згідно списків, які формувалися місцевими депутатами, в порядку черговості.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що проект позитивної характеристики підготувала секретар сільської ради ОСОБА_13 . Однак, сільський голова сказав, що вони не можуть його охарактеризувати позитивно і дав доручення підготувати проект негативної характеристики , оскільки ОСОБА_1 постійно створював конфліктні ситуації. Зазначив, що інформація, яка поширена у характеристиці, є достовірною. Сільський голова не мав підстав для видачі позитивної характеристики. Зазначену характеристику в засобах масової інформації вони не оприлюднювали. Вказав, що немає правових підстав спростовувати інформацію в той самий спосіб, оскільки згідно вимог ЦК України в цьому разі документ відзивається. Заступник голови Ярмолинецької районної ради ОСОБА_14 не мав права видавати позитивну характеристику на ОСОБА_1 , оскільки сільський голова підконтрольний та підзвітний лише сільській раді. Розмір відшкодування моральної шкоди в 20 000 грн. не є розумним, адже жодної моральної шкоди сільська рада позивачу не завдала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, сільський голова с. Солобківці ОСОБА_2 , проти задоволення позову заперечив. Суду пояснив, що дійсно ним була надана вказівка секретарю сільської ради змінити слова позитивно характеризується на слово характеризується з негативної сторони , оскільки позивач постійно створював конфліктні ситуації, погрожував застосуванням фізичної сили та зброєю. Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 йому було відомо, що ОСОБА_1 обвинувачувався за неподання електронної декларації. Інших фактів, зокрема про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, працівникам сільської ради відомо не було.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов слід задоволити частково.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 виконавчий комітет Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області видав позивачу, ОСОБА_1 , довідку-характеристику, в якій зазначено, що зауважень з боку сільської ради немає, характеризується з негативної сторони . Ця обставина підтверджується копією довідки-характеристики, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 за № НОМЕР_2 (а.с. 9). Зазначена довідка-характеристика була видана на запит Управління захисту економіки в Хмельницькій області по справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Ця обставина підтверджується дослідженим в судовому засіданні копією запиту Управління захисту економіки у Хмельницькій області. Згідно постанови Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а провадження по справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 6 серпня 2018 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, а кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, закрито. Ця обставина підтверджується дослідженими в судовому засіданні копією ухвали Ярмолинецького районного суду від 06.08.2018р. та копією постанови Ярмолинецького районного суду від 29.11.2018р.

Згідно характеристики, виданої Ярмолинецькою районною радою Хмельницької області ОСОБА_1 23 січня 2019 року, за період роботи на посаді Солобковецького сільського голови (Солобковецька сільська рада Ярмолинецького району Хмельницької області), співпрацюючи з Ярмолинецькою районною радою, ОСОБА_1 зарекомендував себе як відповідальний керівник, який вміло забезпечував організацію поточного (оперативного) управління Солобковецькою сільською радою, характеризувався позитивно (а.с. 10).

Відповідно до частини 4 статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Згідно із статтею 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

А стаття 299 ЦК України передбачає, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

У відповідності до статті 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.

Стаття 276 ЦК України передбачає, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

За змістом частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Частина 4 статті 277 ЦК України передбачає, що спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 277 ЦК України якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Як роз`яснено у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебачення чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. А п. п. 24, 25 Постанови передбачають, що, задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено. Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Судом встановлено, що інформація, поширена Солобковецькою сільською радою у довідці-характеристиці від ІНФОРМАЦІЯ_1 № НОМЕР_2, є недостовірною, адже вона не відповідає дійсності та викладена неправдиво. Так, у зазначеній довідці-характеристиці стверджено, що зауважень з боку сільської ради немає, характеризується з негативної сторони . Тобто, виконавчий комітет у характеристиці не виклав мотивів, чому саме він прийшов до такого висновку; не зазначено, які факти та обставини свідчать про негативну характеристику позивача, тоді як претензій (зауважень) в сільської ради до громадянина ОСОБА_1 немає. Як зазначила в судовому засіданні свідок, секретар сільської ради ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 сільський голова дав їй вказівку підготувати характеристику на позивача, водночас, не вказавши яку саме. Вона підготувала проект позитивної характеристики згідно шаблону, який був в неї наявний. Але сільський голова ОСОБА_2 не погодив цей проект та сказав переписати і зазначити, що ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони, сказавши при цьому, що останній створював конфліктні ситуації. ОСОБА_13 також показала, що при написанні проекту негативної характеристики вона керувалася лише вказівками сільського голови.

Під час судового розгляду представник відповідача та третя особа не надали жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували фактичне твердження сільського голови ОСОБА_2 у довідці-характеристиці про те, що позивач характеризується з негативної сторони. Так, відсутні докази того, що позивач притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, які б свідчили про порушення останнім принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетичну поведінку в особистому чи суспільному житті. Ця обставина свідчить про порушення права позивача на повагу до гідності, честі та ділової репутації.

У зв`язку із зазначеним, оскільки зазначена довідка-характеристика була видана на запит правоохоронного органу (Управління захисту економіки у Хмельницькій області) по справі про обвинувачення у вчиненні позивачем адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, та могла бути використана судом при накладенні адміністративного стягнення, в разі доведення винуватості останнього, відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП (при врахуванні судом особи порушника), тому суд приходить до переконання, що видача цієї недостовірної характеристики порушує особисті немайнові права позивача - гідність, честь та ділову репутацію, та могло перешкодити, в разі не закриття справи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, ОСОБА_1 повно і своєчасно здійснити свої особисті немайнові права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідно визнати недостовірною інформацію, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, ОСОБА_1 , а саме: слова - характеризується з негативної сторони , викладену відповідачем, Солобковецькою сільською радою Ярмолинецького району Хмельницької області, у довідці-характеристиці, що видана виконавчим комітетом Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області ІНФОРМАЦІЯ_1, вихідний № НОМЕР_2.

В той же час, при застосуванні способу захисту порушеного права позивача - спростування недостовірної інформації, викладеної у довідці-характеристиці, суд приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до припису ч. 5 ст. 277 ЦК України якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Водночас, враховуючи ту обставину, що вказана довідка-характеристика долучена до матеріалів справи про адміністративне правопорушення (наявна на а.с. 22) і не може бути відкликана, а також враховуючи те, що про неї дізналося широке коло осіб (працівники правоохоронних та судових органів, інші особи), тому суд приходить до переконання, що дієвим та адекватним способом захисту порушеного права позивача на спростування недостовірної інформації, та, враховуючи вимоги припису абз. 3 п. 24 та п. 25 Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009р., є зобов`язання Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області протягом 1 (одного) місяця з дня набрання рішенням суду законної сили через Ярмолинецьку районну газету Вперед спростувати недостовірну інформацію, поширену у довідці-характеристиці від ІНФОРМАЦІЯ_1, вихідний № НОМЕР_2, щодо негативної характеристики ОСОБА_1 .

Згідно припису статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі і гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України)

Так, згідно ч. 3 ст. 23 Цивільного Кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до припису абз. 1 і 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації тощо. А згідно п. 9 цієї Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, допитаний в якості свідка в судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 , ствердив суду, що про існування зазначеної негативної характеристики дізналося дуже багато людей, це і працівники правоохоронних, судових органів, органів місцевого самоврядування (сільські голови сіл Ярмолинецького району), приватні підприємці, а також жителі с. Солобківці, де він проживає. Зазначив, що внаслідок поширення цієї недостовірної інформації він зазнав сильних душевних страждань, адже він жодного разу не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, і тому був дуже обурений видачею такої негативної характеристики. Під час розгляду судом справи про адміністративне корупційне правопорушення він переживав, чи врахує суд зазначену характеристику при накладенні адміністративного стягнення. Крім цього, внаслідок незаконних дій органу місцевого самоврядування в особі сільського голови ОСОБА_2 , були принижені його честь, гідність та значно була знижена його ділова репутація.

Судом встановлено, що внаслідок поширення недостовірної інформації відповідачем були принижені гідність, честь, та ділова репутація позивача. Як наслідок протиправних дій відповідача позивач переніс душевні страждання.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину душевних страждань позивача, погіршення його здібностей, ступінь вини відповідача, а саме - умисний характер приниження його честі та гідності, значний ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Керуючись вимогами розумності, виваженості та справедливості, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Суд не бере до уваги та розцінює критично заперечення представника відповідача та третьої особи з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а ч. 2 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А частина 1 статті 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд відхиляє твердження представника відповідача та третьої особи, що слова, наведені у характеристиці, - характеризується з негативної сторони , не є інформацією, а суб`єктивною оцінкою, яка ніде не оприлюднювалася сільською радою. Так, згідно абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму ВСУ № 1 від 27.02.2009р. під поширенням інформації слід розуміти: викладення в характеристиках тощо. Тобто, така інформація є фактичним твердженням, а не оціночним судженням, оскільки викладена органом місцевого самоврядування в характеристиці, яка видана на запит правоохоронного органу.

Доводи представника відповідача та третьої особи про те, що інформація, викладена у довідці-характеристиці, щодо негативної характеристики позивача, є достовірною, жодними належними і допустимими доказами не підтверджені.

Зокрема, допитана в судовому засіданні секретар Солобковецької сільської ради ОСОБА_13 показала, що спочатку за вказівкою сільського голови ОСОБА_2 вона підготувала проект позитивної характеристики на ОСОБА_1 . Після цього сільський голова попросив підготувати негативну характеристику, сказавши, що позивач створює конфліктні ситуації. Водночас, зазначила, що сільській раді не було даних про те, чи притягувався позивач до кримінальної чи до адміністративної відповідальності.

Представником відповідача та третьою особою не надано суду доказів, які б свідчили, що позивач характеризувався з негативної сторони. Не надано суду ні постанови суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, ні вироку суду про притягнення до кримінальної відповідальності. Разом з тим, як встановлено судом, 6 серпня 2018 року ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв`язку із дійовим каяттям, а кримінальне провадження відносно нього закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. А 29 листопада 2018 року постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрито на підставі ч. 5 ст. 38 КУпАП.

Не заслуговують на увагу і твердження представника відповідача та третьої особи про те, що на одному із пленарних засідань сесії сільської ради в 2017 році позивач, перебуваючи на посаді Солобковецького сільського голови, погрожував травматичним пістолетом депутатам, присутнім на засіданні.

Так, з цього приводу представником відповідача та третьою особою не надано суду жодних належних і допустимих доказів. Суд не бере до уваги з цього приводу показання свідка ОСОБА_4 , оскільки він є зацікавленою особою (працює заступником сільського голови з питань діяльності виконавчих органів влади). Крім цього, ОСОБА_4 пояснив суду, що до правоохоронних органів депутати сільської ради з приводу, на його думку, неправомірної поведінки ОСОБА_1 , не зверталися.

А у відповідності до припису ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Суд не бере до уваги та відхиляє твердження представника відповідача та третьої особи про те, що в грудні 2017 року в присутності працівників сільської ради позивач ображав працівника сільської ради ОСОБА_3 нецензурними словами.

Так, як встановлено судом, ОСОБА_3 не звертався до суду із позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації. Також з цього приводу суд не бере до уваги показання свідків, які є зацікавленими особами, - ОСОБА_17 , яка працює головним спеціалістом Солобковецької ОТГ, та свідка ОСОБА_13 , яка працює секретарем Солобковецької сільської ради, і перебувають в трудових відносинах із відповідачем. Крім цього, ці показання жодним об`єктивним належним і допустимим доказом не підтверджені.

Розцінює суд критично і показання свідка ОСОБА_18 (головного спеціаліста Солобковецької сільської ради) з приводу того, що на початку 2018 року позивач в с. Солобківці поблизу магазину Катерина виражався на його адресу нецензурними словами та ображав керівника сільської ради, адже ці показання дані також зацікавленою особою і жодними належними і допустимими доказами не підтверджені.

Не заслуговують на увагу і доводи представника відповідача, третьої особи та показання свідка ОСОБА_4 щодо неповернення ОСОБА_1 проектно-кошторисної документації щодо будівництва водогону та свердловини в с. Солобківці, оскільки допитаний в якості свідка позивач зазначив, що проектно-кошторисна документація була наявна в сільській раді при його звільненні, а до правоохоронних органів щодо привласнення (викрадення) ОСОБА_1 вказаної документації представники сільської ради не зверталися.

Щодо твердження представника відповідача та третьої особи про схильність позивача створювати конфліктні ситуації шляхом направлення чисельних звернень до правоохоронних органів, то суд констатує, що згідно вимог статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Необгрунтованим є також посилання представника відповідача та третьої особи про те, що в 2019 році на позивача складено протокол за статтею 192 КУпАП, однак постанови суду про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, останні суду не представили.

Суд розцінює критично і відхиляє покликання представника відповідача про те, що заступник голови Ярмолинецької районної ради ОСОБА_14 не уповноважений був підписувати характеристику ОСОБА_1 23 січня 2019 року, оскільки представником відповідача не надано суду доказів скасування чи визнання нечинною зазначеної характеристики. Водночас, в судовому засіданні позивач ствердив суду, що, працюючи на посаді сільського голови с. Солобківці, співпрацював із Ярмолинецькою районною радою.

Не бере суд також до уваги і показання свідка ОСОБА_12 щодо негативної характеристики ОСОБА_1 , адже останній, перебуваючи на посаді сільського голови с. Солобківці, не допоміг у проведенні електроенергії на його вулицю, оскільки, як пояснив в судовому засіданні позивач, електроенергію (світло) проводив Ярмолинецький РЕМ в порядку черговості згідно списків, які формувалися депутатами сільської ради.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем заявлено 3 позовні вимоги: 2 вимоги немайнового характеру та 1 позовна вимога - майнового. Так, за подачу позовних вимог немайнового характеру позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1536, 80 грн. (768, 40 грн. + 768, 40 грн.). Оскільки, ці немайнові позовні вимоги позивача задоволено судом в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1536, 80 грн.

Водночас, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди позивачем не сплачено 1921 грн. судового збору. Ця позовна вимога позивача задоволена частково (на 50 %). Отже, з відповідача на користь держави необхідно стягнути 960 грн. 50 коп., а з позивача на користь держави - 960 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України,

вирішив:

Позов задоволити частково.

Визнати недостовірною інформацію, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, ОСОБА_1 , а саме: слова - характеризується з негативної сторони , викладену відповідачем, Солобковецькою сільською радою Ярмолинецького району Хмельницької області, у довідці-характеристиці, що видана виконавчим комітетом Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області ІНФОРМАЦІЯ_1, вихідний № НОМЕР_2.

Зобов`язати Солобковецьку сільську раду Ярмолинецького району Хмельницької області протягом 1 (одного) місяця з дня набрання рішенням суду законної сили через Ярмолинецьку районну газету Вперед (32100, смт. Ярмолинці, вул. Петропавловська, 48, код ЄДРПОУ 21311715) спростувати недостовірну інформацію, поширену у довідці-характеристиці від ІНФОРМАЦІЯ_1, вихідний № НОМЕР_2, щодо негативної характеристики ОСОБА_1 .

Стягнути із Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області (32162, Ярмолинецький район, с. Солобківці, вул. Грушевського, 2, Код ЄДРПОУ 04402729) на користь ОСОБА_1 (32162, адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області (32162, Ярмолинецький район, с. Солобківці, вул. Грушевського, 2, Код ЄДРПОУ 04402729) на користь ОСОБА_1 (32162, адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1 536 грн. 80 коп.

Стягнути із Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області (32162, Ярмолинецький район, с. Солобківці, вул. Грушевського, 2, Код ЄДРПОУ 04402729) на користь держави судовий збір в розмірі 960 грн. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 (32162, адреса проживання: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 960 грн. 50 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд Хмельницької області на протязі 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 30 вересня 2019 року.

Суддя А.В. Кульбаба