Рішення

від 18.09.2019 по справі 140/1620/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1620/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Савчук О. І.,

за участю представника позивача Таргонія П . В.,

представника відповідача Клекоцюка Р. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства АВГ КАРС до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство АВГ КАРС (далі - ПП АВГ КАРС , позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 19.04.2019 року № UA205110/2019/000427/2 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митним органом було безпідставно відмовлено у визнанні заявленої митної вартості імпортованого автомобіля, оскільки декларант позивача надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Крім того, оскаржуване рішення не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке корегування. Вказує, що відповідач не виконав обов`язок щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом. Додатково повідомляє, що відповідно до звіту №1191/19 про оцінку транспортного засобу від 07.05.2019 року ринкова вартість автомобіля LAND ROVER модель VELAR, 2018 року виготовлення, VIN: НОМЕР_1 , що ввозився на митну територію України на дату оцінки складає 35558,00 Євро, що нижче заявленої декларантом митної вартості у митній декларації. Крім того зазначає, що ПП АВГ КАРС здійснено передоплату за товар в повному розмірі згідно з умовами договору, проте даний факт залишено поза увагою відповідачем.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки під час опрацювання документів доданих до митної декларації №UA205100/2019/006635 та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику встановлено, що Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 60 100 Євро . З огляду на вказане, відповідний запит щодо визначення митної вартості транспортного засобу було направлено до спеціалізованого підрозділу, а саме Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Волинської митниці ДФС.

За результатом опрацювання запиту та документів поданих до митного оформлення встановлено, що згідно експортної декларації від 28.03.2019 року №19PL341010E0090236 відправником товару є BALTCOAST OU Graniidi 1, Tallin 10413, Естонія. При цьому, в інвойсі від 27.03.2019 року №2703.2/BC-AWGC та експортної декларації від 28.03.2019 року №19PL341010E0090236 слідує, що експортований транспортний засіб є новим, хоча в той же час згідно поданої ЕМД №UA205100/2019/006635 автомобіль задекларовано як бувший у вжитку.

З огляду на вказане, а також із врахування згенерованих АСАУР ризиків, декларанту направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, проте, на вимогу митниці жодного додаткового документа декларантом надано не було.

Відповідач вказує, що за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення про коригування митної вартості UA205110/2019/000427/2 від 19.04.2019 року. Митну вартість визначено на рівні 60 100 євро.

Крім того, відповідач зазначає, що згідно норм іноземного та українського законодавства поданий до митного оформлення автомобіль є новим.

Також, звертає увагу суду, що звіт про оцінку транспортного засобу від 07.05.2019 року №1191/19 не є висновком експерта. Більше того, оцінювач не повідомляється про кримінальну відповідальність за проведення завідомо неправдивої оцінки. Зазначає, що аналіз даного звіту про оцінку не дозволяє належно встановити звідки оцінювачем було взято інформацію щодо ціни КТЗ у країні придбання або в провідних країнах експортерах, адже звіт такої інформації не містить. Оцінювачем наведено лише три числових значення, походження яких є невідомим. В той же час, оцінювачем встановлено значну кількість пошкоджень транспортного засобу, які під час проведення митного огляду автомобіля 05.04.2019 року були відсутні.

Відтак, з наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 23.07.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, 14.02.2019 року між ПП АВГ КАРС (Покупець) та BALTCOAST OU (Продавець) укладено контракт №04/19-ВАС за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець оплатити згідно відповідного інвойсу (фактури) за легкові автомобілі нові та бувші у використанні (надалі Товар).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 контракту ціна товару вказується у відповідному інвойсі та формується на умовах DAP згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року. Загальна вартість контракту складає 1000000,00 євро.

Пунктом 4.1 контракту визначено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 60 календарних днів з моменту поставки (а.с.23).

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 25.03.2019 року до Контракту №04/19-ВАС від 14.02.2019 року пункт 4.1 контракту викладено у новій редакції, а саме: покупець здійснює оплату вартості товару на умовах попередньої оплати протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу (або проформи) від продавця. За попереднім погодженням з продавцем можлива оплата вартості товару на умовах післяоплати протягом 30 календарних днів з моменту поставки (а.с.27).

08.04.2019 року декларантом позивача було подано Волинській митниці ДФС митну декларацію №UA205100/2019/006635 та комплект документів для митного оформлення ввезеного на територію України легкового автомобіля марки - LAND ROVER, модель - VELAR, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм циліндрів - 1997 см. куб., потужність - 221 kW, тип кузова - універсал, колісна формула - 4 х 4, бувший у використанні, пробіг - 12197 км, календарний рік виготовлення - 2018, модельний рік виготовлення - 2018. Не перебував на обліку в іноземних органах реєстрації. Декларантом визначена митна вартість зазначеного товару за основним методом у сумі 36000,00 євро (а.с.53-54).

Під час опрацювання документів поданих позивачем для здійснення митного контролю та митного оформлення, відбулося спрацювання наступних профілів ризику:

101-1 - Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації або посвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів ;

103-1 - Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби ;

105-2 - Контроль правильності визначення митної вартості товарів ;

106-2 - Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів ;

107-3 - Контроль правильності класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД ;

109-4 - Перевірка правильності визначення країни походження ;

210-1 - Проведення митного огляду транспортного засобу ;

911-1 - Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки .

За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 60 100 Євро (а.с.66-73).

Митним органом декларанту було надіслано електронне повідомлення, зі змісту якого вбачається, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до експортної декларації №19PL341010E0090236 відправником товару є BALTCOAST OU Graniidi 1, Tallin 10413, Естонія. В інвойсі від 27.03.2019 року №2703.2/BC-AWGC та експортній декларації від 28.03.2019 року №19PL341010E0090236 зазначено, що експортований транспортний засіб є новим, в той же час згідно поданої ЕМД автомобіль задекларовано як бувший у вжитку. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР та згідно наказу ДФС України №780 від 28.11.2018 року Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у використанні декларанту запропоновано надати: декларацію країни відправлення (Естонія); договір із третіми особами, в республіці Польща, згідно якого здійснювалось відправлення з м. Хелм; каталоги, специфікації, виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням) (а.с.76).

Листом від 15.04.2019 року декларант позивача повідомив митний орган про те, що ПП АВГ КАРС здійснює імпорт даного товару саме як вживаного. Крім того зауважує, що не усі норми національного законодавства, зокрема, але не виключно, митного та податкового, є ідентичними європейським, і в дечому різняться. Таким чином, зазначення у документах, наданих нерезидентом України, поняття новий транспортний засіб не може вважатись розбіжністю в поданих документах, а є лише питанням трактування того чи іншого національного законодавства. Також вказав, що ПП АВГ КАРС надано повний пакет документів, передбачених статтею 53 МК України (а.с.80).

19.04.2019 року митниця прийняла рішення №UA205110/2019/000427/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.12-13).

У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, митну вартість визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС від 28.11.2018 року №780 Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку , та спрацюванням системи ризиків АСАУР: Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 60 100 Євро . Рівень митної вартості становить 60 100 євро.

Крім того, в даному рішенні зазначено, що митницею відповідно до положень статті 55 та статті 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Також, роз`яснено право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 МК України.

Зазначене рішення слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00427. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості від 19.04.2019 року №UA205110/2019/000427/2 (а.с.10-11).

Як вбачається з митної декларації від 19.04.2019 року №UA205100/2019/007311 товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання (а.с.88-89).

Позивач, не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 року №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Суд зазначає, що з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме легкового автомобілю марки LAND ROVER, модель - VELAR, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2018 за ціною 36000 євро та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, у зв`язку з чим митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на рівні 60 100 євро.

Як вбачається з електронного повідомлення від митниці декларанту відповідач поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів у зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням системи ризиків АСАУР. Однак, суд зазначає, що митним органом, ні в повідомленні декларанту про надання додаткових документів, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації), не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах і які саме складові митної вартості не підтверджені документально.

Разом з тим, наявними в матеріалах справи доказами, а саме: інвойсом №2703.2/ВС-AWGC від 27.03.2019 року (а.с.18, 102), специфікацією №2703-2/ВС/AWGC від 27.03.2019 року (а.с.32), платіжним дорученням в іноземній валюті №20 від 26.03.2019 року (а.с.33) підтверджено, що позивач придбав вищевказаний автомобіль саме у BALTCOAST OU, та сплатив за нього кошти у розмірі 36000 євро. Суд звертає увагу, що зазначені документи не містять в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях вартості автомобіля.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. При цьому митний орган має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 року №UA205110/2019/000427/2 вказано, що митна вартість товарів не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Тобто, відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому митну вартість він визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні взагалі відсутні номер та дата митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 60 100 Євро . Однак, документів, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

При цьому, слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Представником відповідача не надано жодних доказів щодо того, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів є інформація про іншу митну вартість станом на квітень 2019 року товарів, подібних (аналогічних) до товару, який 08.04.2019 року був пред`явлений позивачем для проходження митного оформлення.

Суд зазначає, що представник відповідача ні у відзиві на позовну заяву, ні у судових засіданнях не вказав яким саме чином статус транспортного засобу новий чи бувший у вжитку впливає на митну вартість задекларованого автомобіля.

Разом з тим, пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України передбачено, що вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом вважається, зокрема, наземний транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів.

Отже, наземний транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром, якщо він: або був у використанні не менше 1 року (незалежно від наявного пробігу); або реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг більше 6000 кілометрів (незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зокрема, додаткового аркушу до акту про проведення митного огляду товарів №UA205100/2019/006483 показник одометра складає 12197 км (а.с.65). У судовому засіданні представник позивача пояснив, що даний автомобіль не був зареєстрованим у інших державах, проте використовувався на виставках та тест-драйвах. А тому, при здійсненні митного оформлення декларант позивача не міг задекларувати даний транспортний засіб як новий, так як показник одометра складає 12197 км.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за іншим резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом визначено таку вартість товару, що є порушенням статті 55 Митного кодексу України.

Водночас, суд звертає увагу на те, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Крім того, необґрунтованими є вимоги митного органу щодо витребування додаткових документів, таких як декларація країни відправлення (Естонія) та договір з третіми особами, в Республіці Польща згідно якого здійснювалось відправлення з м. Хелм, оскільки як вбачається з пункту 2.3 контракту №04/19-ВАС від 14.02.2019 року продавець здійснює відправку товару самостійно з таких місць, зокрема, серед переліку є м. Хелм, Республіка Польща (а.с.23). Також, безпідставною є вимога митного органу щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами. З даного приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Вимоги митного органу щодо надання каталогів та специфікацій виробника товару також є безпідставними, оскільки, митний орган необґрунтовано поставив під сумнів достовірність наданих декларантом документів.

Щодо посилань представника відповідача у відзиві на позовну заяву, що звіт про оцінку транспортного засобу від 07.05.2019 року №1191/19 не є висновком експерта та не дозволяє належно встановити звідки оцінювачем було взято інформацію щодо ціни КТЗ у країні придбання або в провідних країнах експортерах суд зазначає, що даний звіт є довідковим та з огляду на документи, що видані продавцем товару, не є основою для визначення митної вартості декларантом. Разом з тим, звіт свідчить про рівень цін на такий транспортний засіб на ринку. Крім того, суд звертає увагу, що у звіті про оцінку транспортного засобу вказано які нормативно-правові акти та довідкові джерела інформації були використані оцінювачем, під час дослідження, а саме: 1. Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за №1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159); 2. Національний стандарт №1 Загальні принципи оцінки майна та майнових прав , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440; 3. Інтерне сайт https://www.mobile.de; 4. Комп`ютерна програма Auto VIN . Науково-дослідне бюро судових експертиз Сантодор , Київ, 2009 року. 5. Комп`ютерна програма Каталог двигунів . Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз, Інформаційно-обчислювальний центр Союзу експертів України, Донецьк, 2009 рік. Крім того, у наданому позивачем звіті від 07.05.2019 року №1191/19 про оцінку транспортного засобу (а.с.37-40) визначено вартість автомобіля LAND ROVER, моделі VELAR, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на дату оцінки на рівні 35558 євро, що є нижчою ніж заявлена декларантом до митного оформлення.

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 60100 євро. Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 року №UA205110/2019/000427/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1921,00 грн., сплачений відповідно до квитанції від 17.05.2019 року №9686 (а.с.2).

Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС від 19 квітня 2019 року №UA205110/2019/000427/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) на користь Приватного підприємства АВГ КАРС (45603, Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вулиця Рівненська, будинок 74, код ЄДРПОУ 41400897) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повний текст судового рішення складено 30.09.2019 року.