Постанова

від 11.02.2020 по справі 140/1620/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/1620/19 пров. № 857/11630/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства АВГ КАРС до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Андрусенко О.О.,

час ухвалення рішення - 16:07:57,

місце ухвалення рішення - м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення - 30.09.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

ПП АВГ КАРС звернулось до суду з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 19.04.2019 року № UA205110/2019/000427/2 про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року позов задоволено.

Рішення мотивоване тим, що митний орган, ні в повідомленні декларанту про надання додаткових документів, ні в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації), не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах і які саме складові митної вартості не підтверджені документально. Також суд зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Однак у спірному рішенні взагалі відсутні номер та дата митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. Також, на думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач. Вважає, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з`ясував обставини, що мали значення для вирішення справи і висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що під час опрацювання документів доданих до митної декларації № UA205100/2019/006635 та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику було встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої, в тому числі, із зовнішніх джерел - 60100,00 євро. Декларанту було направлено повідомлення з вимогою про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, проте на вимогу митниці жодного додаткового документа декларантом надано не було. З результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте спірне рішення про коригування митної вартості від 19.04.2019 року, яким митну вартість визначено на рівні 60100,00 євро. Крім того, згідно норм іноземного та українського законодавства поданий до митного оформлення автомобіль є новим. Звіт про оцінку транспортного засобу від 07.05.2019 року № 1191/19, на переконання апелянта, не можна вважати висновком експерта, оскільки оцінювач не є експертом та не повідомлявся про кримінальну відповідальність за проведення завідомо неправдивої оцінки. При цьому, аналіз даного звіту про оцінку не дозволяє належно встановити звідки оцінювачем було взято інформацію щодо ціни КТЗ у країні придбання або в провідних країнах експортерах, адже звіт такої інформації не містить. Оцінювачем наведено лише три числових значення, походження яких є невідомим. Водночас, оцінювачем встановлено значну кількість пошкоджень транспортного засобу, які під час проведення митного огляду автомобіля 05.04.2019 року були відсутні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встанови суд, 14.02.2019 року між ПП АВГ КАРС (Покупець) та BALTCOAST OU (Продавець) укладено контракт № 04/19-ВАС, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець оплатити згідно відповідного інвойсу (фактури) за легкові автомобілі нові та бувші у використанні (Товар). Ціна товару вказується у відповідному інвойсі та формується на умовах DAP згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року. Загальна вартість контракту складає 1000000,00 євро. Також з врахуванням додаткової угоди від 25.03.2019 року№ 2 до вказаного Контракту покупець здійснює оплату вартості товару на умовах попередньої оплати протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідного інвойсу (або проформи) від продавця. За попереднім погодженням з продавцем можлива оплата вартості товару на умовах післяплати протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

08.04.2019 року декларант в інтересах ПП АВГ КАРС подав для митного оформлення в режимі імпорту митну декларацію № UA205100/2019/006635, якою задекларував легковий автомобіль марки LAND ROVER, модель - VELAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи водія - 5, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), тип двигуна - бензиновий, робочий об`єм циліндрів - 1997 см куб., потужність - 221 kW, тип кузова - універсал, колісна формула - 4 х 4, бувший у використанні, пробіг - 12197 км, календарний рік виготовлення - 2018, модельний рік виготовлення - 2018, задекларована митна вартість 36000,00 євро, метод визначення митної вартості - основний (за ціною договору).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та методу її визначення декларант надав митному органу наступні документи: контракт від 14.02.2019 року № 04/19-ВАС, інвойс від 27.03.2019 року № 2703.2/ВС-AWGC, специфікацію від 27.03.2019 року № 2703-2/ВС/AWGC, платіжне доручення в іноземній валюті від 26.03.2019 року № 20, міжнародну товарно-транспортну накладну від 27.03.2019 року, сертифікат EUR.1 від 28.03.2019 року № PL/MF/AN 0173453, сертифікат походження від 28.03.2019 року № PL/MF/AL 0489136, висновок про якісні характеристики товару від 02.04.2019 року № 3948/19, митну декларацію країни відправлення від 11.04.2019 року № 19PL341010Е0090236.

Як зазначає відповідач, в процесі опрацювання поданих декларантом документів відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику було встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої, в тому числі, із зовнішніх джерел - 60100,00 євро.

Також в зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку із спрацюванням ризиків АСАУР Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів , було направлено запит до спеціалізованого підрозділу митниці для визначення митної вартості за VIN-кодами, на який отримано відповідь, що така вартість становить 60100,00 євро.

Крім того, декларанту було надіслано електронне повідомлення про надання в десятиденний строк додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. У повідомленні було зазначено, що під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлено, що дані документи містять розбіжності, а саме: відповідно до експортної декларації № 19PL341010E0090236 відправником товару є BALTCOAST OU Graniidi 1, Tallin 10413, Естонія. В інвойсі від 27.03.2019 року № 2703.2/BC-AWGC та експортній декларації від 28.03.2019 року № 19PL341010E0090236 зазначено, що експортований транспортний засіб є новим, в той же час згідно поданої ЕМД автомобіль задекларовано як бувший у вжитку. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР та згідно з наказом ДФС України від 28.11.2018 року № 780 Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у використанні декларанту запропоновано надати: декларацію країни відправлення (Естонія); договір із третіми особами в республіці Польща, згідно якого здійснювалось відправлення з м. Хелм; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

У відповідь на вказану вимогу декларант листом від 15.04.2019 року повідомив, що ПП АВГ КАРС здійснює імпорт даного товару саме як вживаного. Крім того, зауважив, що не усі норми національного законодавства, зокрема, але не виключно, митного та податкового, є ідентичними європейським, і в дечому різняться. Таким чином, зазначення у документах, наданих нерезидентом України, поняття новий транспортний засіб не може вважатись розбіжністю в поданих документах, а є лише питанням трактування того чи іншого національного законодавства. Також вказав, що ПП АВГ КАРС надано повний пакет документів, передбачених ст. 53 Митного кодексу України.

19.04.2019 року Волинська митниця ДФС прийняла рішення № UA205110/2019/000427/2 про коригування митної вартості товару (автомобіля).

На підставі вказаного рішення відповідач видав також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205110/2019/00427, в якій роз`яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості від 19.04.2019 року №UA205110/2019/000427/2.

З метою випуску товару у вільний обіг позивач подав нову митну декларацію від 19.04.2019 року № UA205100/2019/007311 та надав гарантійні зобов`язання щодо сплати митних платежів.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскарженого рішення відповідача про коригування митної вартості товару, зважаючи на таке.

Зазначене рішення мотивоване наступним. Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, митну вартість визначено за резервним методом згідно з ст. 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС України від 28.11.2018 року № 780 Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку , та спрацюванням системи ризиків АСАУР: Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодами - SALYA2BX6JA703676, валюта - EUR, вартість - 60100 Євро . Рівень митної вартості становить 60 100 євро. Крім того, митницею відповідно до положень ст. ст. 55, 57 Митного кодексу України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Також роз`яснено право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та ст. 55 Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм колегія суддів дійшла висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що свідчать про заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі № 804/16271/15.

Також колегія суддів зазначає, що митниця досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Крім того, основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору) і обов`язок доведення правильності визначення митної вартості товару за цим методом покладено на декларанта.

В свою чергу, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною законодавство пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть вважатися обґрунтованими, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача про те, що у митниці були обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товару, оскільки у поданих для митного оформлення документах містились суттєві неточності і розбіжності, які впливають на визначення митної вартості, зокрема, як описано вище: в інвойсі та експортній декларації вказано, що експортований транспортний засіб є новим, а в митній декларації - бувший у вжитку; продавцем автомобіля є Фірма BALTCOAST OU (Естонія), а його відправка здійснювалась з м. Хелм (Польща); відсутня декларація крани відправника товару - Естонії; задекларована вартість транспортного засобу суттєво відрізнялась від наявної цінової інформації митниці.

Наведеним спростовується висновок суду першої інстанції про те, що митним органом в повідомленні декларанту про надання додаткових документів не вказано на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації та не зазначено які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах і які саме складові митної вартості не підтверджені документально.

Отже, Волинська митниця ДФС, направляючи зазначене повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які, на думку позивача, можуть підтвердити заявлену митну вартість, однак дана вимога контролюючого органу не була виконана, а саме, декларант не подав витребовуваних документів.

Наданий ПП АВГ КАРС лист від 15.04.2019 року, на думку колегії суддів, не можна розцінювати як виконання зазначеної вище вимоги митниці, оскільки в цьому листі позивач лише надав пояснення щодо декларування автомобіля як нового, а щодо інших зауважень контролюючого органу та витребовуваних документів вказав, що ним було подано повний пакет документів разом з митною декларацією від 08.04.2019 року.

Враховуючи факт невиконання позивачем законної вимоги митниці щодо надання додаткових пояснень та документів для підтвердження задекларованої митної вартості ввезеного транспортного засобу - легкового автомобіля марки LAND ROVER, модель - VELAR, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , робочий об`єм циліндрів - 1997 см куб., календарний і модельний рік виготовлення - 2018, в сумі 36000,00 євро, а також ненадання доказів щодо необґрунтованості такої вимоги, колегія суддів вважає, що у Волинської митниці ДФС були законні підстави для винесення спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 року № UA205110/2019/000427/2.

Також колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Дослідивши зміст оскарженого рішення Волинської митниці ДФС, колегія суддів вважає, що воно містить всі реквізити і в повній мірі відповідає вимогам наведеної норми.

Щодо визначення митним органом митної вартості товару на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Отже, наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки.

Відповідно до п. 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до п. 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Отже, зважаючи, що з цінової інформації ЄАІС ДФС у відповідача виникли обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості ввезеного позивачем транспортного засобу і ПП АВГ КАРС не надало належних та достатніх доказів для усунення цих сумнівів, зокрема, не надало витребовуваних контролюючим органом документів, колегія суддів вважає, що Волинська митниця ДФС обґрунтовано визначила митну вартість даного товару на підставі вказаної інформації, що не суперечить законодавству України та принципам і положенням Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Щодо посилання позивача і суду першої інстанції на звіт про оцінку транспортного засобу від 07.05.2019 року № 1191/19, колегія суддів погоджується з твердженнями відповідача про те, що даний звіт не можна вважати висновком експерта, оскільки оцінювач не є експертом та не повідомлявся про кримінальну відповідальність за проведення завідомо неправдивої оцінки. Також аналіз даного звіту про оцінку не дозволяє належно встановити звідки оцінювачем було взято інформацію щодо ціни транспортного засобу у країні придбання або в провідних країнах-експортерах, обґрунтування вказаних у звіті числових значень. Про недостовірність даного звіту свідчить і те, що оцінювачем встановлено значну кількість пошкоджень транспортного засобу, які під час проведення митного огляду автомобіля 05.04.2019 року були відсутні.

Враховуючи описані вище обставини та норми законодавства, колегія суддів вважає помилковим та необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 року № UA205110/2019/000427/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 312, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 140/1620/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства АВГ КАРС відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги виключно у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 17 лютого 2020 року