Рішення

від 27.09.2019 по справі 140/2121/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2121/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" до Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" (далі - ТзОВ "Ковальсько-пресове підприємство", товариство) звернулось із позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області (далі - ГУ ДКЗ у Волинській області, відповідач-2) про стягнення із Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби у Волинській області пені на бюджетну заборгованість у сумі 499 415 грн 09 коп. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 1 218 949 грн за листопад 2014 року, заявлена в декларації з ПДВ вх. № 9074231522 від 22 грудня 2014 року є узгодженим грошовим зобов`язанням з моменту набрання чинності постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2016 року у справі № 803/2497/15. Однак, станом на липень 2019 року вказана сума ПДВ не відшкодована товариству. Тому позивач, посилаючись на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, просить стягнути із Державного бюджету пеню на суму податку, не відшкодованого платнику, які є бюджетною заборгованістю з розрахунку 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, за період із 21 травня 2017 року по 05 липня 2019 року у сумі 499 415 грн 09 коп. При цьому зазначає, що на суму ПДВ, невідшкодовану товариству (1 218 949 грн за листопад 2014 року), нараховано і стягнуто пеню за період із 21 травня 2016 року по 21 травня 2017 року у сумі 278 072 грн 74 коп. судовим рішенням в адміністративній справі № 803/655/17.

Керуючись наведеним, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

До суду 12 серпня 2019 року надійшов відзив управління Державної казначейської служби у Волинській області. Однак, суд констатує, що у порушення вимог пункту 2 частини четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до поданого відзиву не долучено документ, що підтверджує надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Установлена обставина вказує на недотримання цим відповідачем частини третьої статті 162 КАС України, вимоги якої судом роз`яснено в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.

У поданому до суду 19 серпня 2019 року відзиві ГУ ДФС у Волинській області (арк. спр. 86-126) заперечено проти позову. При цьому відповідач вказав, що по сумах ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовано з бюджету у порядку, визначеному статтею 200 Податкового кодексу України, формується Тимчасовий реєстр. Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України 31 січня 2017 року ДФС сформовано та опубліковано на офіційному веб-порталі ДФС Тимчасовий реєстр заяв. Заявлена ТзОВ Ковальсько-пресове підприємство до бюджетного відшкодування сума за листопад 2014 року (1 218 949 грн) сформована до 01 лютого 2016 року, на час опублікування Тимчасового реєстру перебувала на судовому оскарженні. Отже, заявлена до відшкодування сума ПДВ ТзОВ Ковальсько-пресове підприємство до 01 лютого 2016 року по декларації за листопад 2014 року та невідшкодована станом на 01 січня 2017 року підлягає включенню саме до Тимчасового реєстру.

Внесення інформації для формування Реєстру заяв відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року № 326 Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною служби України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється електронними повідомленнями. На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру заяв, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС. Порядком інформаційної взаємодії в процесі формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ (наказ № 326), не визначено структури та форматів даних інформаційної взаємодії між Мінфіном та ДФС, Мінфіном та Казначейством, на сьогодні відсутня будь-яка можливість включення сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ до Тимчасового реєстру заяв та не передбачено відповідного механізму такого відшкодування.

Водночас, відповідач вказав, що фіскальними органами проводиться моніторинг залишку невідшкодованого ПДВ в тому числі, який знаходиться в адміністративному та судовому оскарженні. ГУ ДФС Волинській області щомісячно направляє актуальну інформацію до ДФС України щодо СГД та сум ПДВ, які повинні відображатись у Тимчасовому Реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування, в тому числі і щодо ТзОВ Ковальсько-пресове підприємство по декларації за листопад 2014 року. Наявність залишків невідшкодованих сум ПДВ доступна платнику в Електронному кабінеті платника. Отже, для належного та обґрунтованого розгляду справи та встановленні наявної суми бюджетного відшкодування ПДВ є необхідність, щоб ТзОВ Ковальсько-пресове підприємство в Електронному кабінеті платника провело звірку наявності залишків невідшкодованих сум ПДВ по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, на яку нараховується пеня за несвоєчасне відшкодування.

Також зазначив, що обов`язок в повернені сум бюджетного відшкодування обмежується робочими (операційними) днями, а тому розрахунок пені за неробочі дні не передбачено нормами податкового законодавства. Позивачем при наданні розрахунку пені надана кількість днів прострочення із врахуванням всіх календарних днів.

Із урахуванням наведеного, на даний час технічна можливість відшкодування по Тимчасовому реєстру після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду відсутня, однак Головне управління ДФС у Волинській області вчиняє усі необхідні дії та заходи для своєчасного відшкодування позивачу суми ПДВ по декларації за листопад 2014 року.

Керуючись наведеними обставинами, ГУ ДФС у Волинській області просить у задоволенні позову відмовити.

Від позивача 23 серпня 2019 року до суду надійшла відповідь відзив (арк. спр. 127-129). Однак, у порушення вимог частини третьої статті 163, пункту 2 частини четвертої статті 162 КАС України, до поданої відповіді на відзив не долучено документ, що підтверджує її надіслання (надання) іншим учасникам справи. Установлена обставина вказує на недотримання позивачем частини третьої статті 162 КАС України, вимоги якої судом роз`яснено в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року у даній справі замінено відповідача - Ковельську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області його правонаступником - Головним управлінням ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач-1). Окрім того, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача-1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (арк. спр. 131-132).

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача-1 у заявах по суті справи (позові, відзиві), дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ТзОВ "Ковальсько-пресове підприємство" у грудні 2014 року подало до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 1 218 949 грн.

У зв`язку із заявленням до відшкодування суми ПДВ, Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю „Ковальсько-пресове підприємство" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року у сумі 1 218 949 гри, та від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за листопад 2014 року в сумі 39 156 грн, відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. № 9074231522 від 22 грудня 2014 року).

За результатами проведеної перевірки складено акт №100/03-06-1501-36523079 від 16 лютого 2015 року, на підставі якого 02 березня 2015 року контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення: № 0000691501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 1 218 949 грн та нараховано штрафні санкції у сумі 609 474 грн 50 коп.; № 000711501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 82 594 грн 50 коп.; №000701591, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на 2 269 грн.

ТзОВ "Ковальсько-пресове підприємство" оскаржило прийняті податкові повідомлення-рішення від 02 березня 2015 року у судовому порядку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року в адміністративній справі № 803/2497/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії та стягнення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області №0000701501, №0000691501, №0000711501 від 02 березня 2015 року; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 218 949 грн. У задоволенні вимоги про зобов`язання Ковельської ОДПІ надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області висновок із зазначенням, що сума 1 218 949 грн підлягає відшкодуванню з бюджету відмовлено з мотивів, що у випадку задоволення судом вимог про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування суд повністю захистив і відновив право позивача.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2016 року скасовано постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2015 року у справі № 803/2497/15 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1 218 949 грн з тих підстав, що така вимога заявлена передчасно, і в цій частині прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, грошове зобов`язання по бюджетному відшкодуванню з ПДВ за листопад 2014 року у сумі 1 218 949 грн вважається угодженим із 04 травня 2016 року - дня надрання чинності судовим рішенням, яким визнано протиправними і скасовано податкове повідомлення-рішення від 02 березня 2015 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на вказану суму.

У зв`язку із бездіяльністю Ковельської ОДПІ щодо відшкодування заявленої суми ПДВ товариство звернулось за захистом своїх порушених прав та інтересів до суду.

Так, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 21 грудня 2017 року і постановою Верховного суду від 30 травня 2019 року, в адміністративній справі № 803/655/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення пені позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області щодо невключення узгодженої суми бюджетного відшкодування заявленої ТзОВ "Ковальсько-пресове підприємство" у декларації вх. № 9074231522 від 22 грудня 2014 року в розмірі 1 218 949 грн за листопад 2014 року; зобов`язано Ковельську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані про узгоджену суму бюджетного відшкодування 1 218 949 грн за листопад 2014 року; стягнуто із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" пеню за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період із 21 травня 2016 року по 21 травня 2017 року у сумі 278 072 грн 74 коп.

Вказані обставини судом установлено на підставі судових рішень в адміністративних справах № 803/2497/15, № 803/655/17, які набрали законної сили, а тому, в силу частини четвертої статті 78 КАС України не підлягають доказуванню.

Станом на липень 2019 року товариству не виплачено бюджетну заборгованість із ПДВ за листопад 2014 року у сумі 1 218 949 грн, що визнається учасниками справи та, відповідно до частини першої статті 78 КАС України, звільняється від доказування.

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду, просить стягнути із Державного бюджету пеню на суму податку, не відшкодованого платнику, яка є бюджетною заборгованістю з розрахунку 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, за період із 21 травня 2017 року по 05 липня 2019 року у сумі 499 415 грн 09 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Наведені норми пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України узгоджувалися із пунктами 6 та 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (чинним на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Як установлено судом, сума бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2014 року набула статусу узгодженої 04 травня 2016 року, відомості щодо якої у судовому порядку зобов`язано Ковельську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Волинській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" та від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже, як "майно" (див. mutatis mutandis рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05.01.2000) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 1 218 949 грн, який охоплюється поняттям "майно" в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, судом неодноразово встановлено обов`язок відповідача щодо відшкодування позивачу заявленої суми ПДВ за листопада 2014 року (1 218 949 грн) та факт невиконання вказаного обов`язку станом на липень 2019 року.

Згідно із пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Неузгодженість в роботі між органами державної влади, у даному випадку між податковим органом та органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не може слугувати причиною порушення прав платників податків у сфері бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Отже, з огляду на те, що позивачем заявлено бюджетне відшкодування у відповідності до вимог законодавства, така сума (1 218 949 грн.) перевірена контролюючим органом та узгоджена 04 травня 2016 року, однак не відшкодована з незалежних від платника податків причин, позивач набув право вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30 травня 2019 року у справі № 803/655/17.

Водночас, як установлено, рішенням суду в адміністративній справі № 803/655/17, яке набрало законної сили 21 грудня 2017 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" пеню на бюджетну заборгованість у сумі 278 072 грн 74 коп. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року.

Вказану пеню було нараховано за період із 21 травня 2016 року по 21 травня 2017 року. Розрахунок пені було проведено відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, що не заперечувалось контролюючим органом.

У даній справі предметом судового розгляду є нарахування та стягнення пені за період із 21 травня 2017 року по 05 липня 2019 року у сумі 499 514 грн 09 коп.

Із урахуванням того, що пеню за 21 травня 2017 року стягнуто судовим рішенням в адміністративній справі № 803/2497/15 та повторно включено у період нарахування у справі, що розглядається, тому суд, за результатами перевірки розрахунку, ставить під сумнів правильність його проведення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що нарахування пені, визначеної пунктом 200.23 статті 200 ПК України належить до повноважень відповідача, а відтак суд не праві перебирати на себе не притаманні йому функції та повноваження щодо самостійного обрахунку пені. Встановивши порушення закону, суд може зобов`язати відповідача його усунути.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пеню відповідно до пункту 200.15, пункту 200.23 статті 200 ПК України за період із 22 травня 2017 року по 05 липня 2019 року на бюджетну заборгованість по ПДВ за листопад 2014 року.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи причини та обставини виникнення спірних правовідносин, суд вважає, що сплачений судовий збір у розмірі 7 492 грн підлягає стягненню з Головного управління ДФС у Волинській області.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Варшавська, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 36523079) до Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39497665), Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 4-А, ідентифікаційний код юридичної особи 38009371) про стягнення пені задовольнити.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Волинській області нарахувати та виплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" через Головне управління Державної казначейської служби у Волинській області пеню відповідно до пункту 200.15, пункту 200.23 статті 200 ПК України за період із 22 травня 2017 року по 05 липня 2019 року на бюджетну заборгованість по ПДВ за листопад 2014 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір у розмірі 7 492 грн (сім тисяч чотириста дев`яносто дві грн).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.І. Смокович

Повне судове рішення складене 27 вересня 2019 року.