Рішення

від 19.09.2019 по справі 200/6877/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2019 р. Справа№200/6877/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд: у складі - головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Запарі С.В.,

за участю:

представника позивача - Гуревича Р.Г., Чепуріна А.Ю.,

представниківвідповідача - Діденко Т.А., Терненко С.М.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК "СХІД" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2019 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК "СХІД" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2019 року №0000161410 за формою "Р", сума грошового зобов`язання за основним платежем 300881 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 75220,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відсутність товарно-транспортної накладної не свідчить про безумовний безтоварний характер господарської операції з поставки товарів, при цьому оплата за поставлені матеріали здійснюється на рахунок, який дає постачальник та покупець не зобов`язаний перевіряти, коли саме постачальник відкрив банківський рахунок. Позивач вважає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Вважає висновок Головного управління ДФС у Донецькій області про нереальність (фіктивність) операцій з даними контрагентами є таким, що не відповідає дійсності та не ґрунтується на нормах податкового законодавства.

20 червня 2019 року відповідач подав письмовий відзив на позов в якому проти позову заперечив та просив суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування відзиву зазначив, що перевіркою установлено нереальність придбання ТОВ ТБК СХІД по ланцюгу постачання ідентифікованих послуг та походження товарно-матеріальних цінностей, введення в обіг якого (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих послуг у попередніх ланках ланцюга його продажу та не можливості його надання власним трудовим ресурсом, враховуючи факт відсутності у контрагентів - постачальників ТОВ ЛОТУС СІТІ за ланцюгом постачання як трудових так і матеріальних ресурсів та відсутності придбання визначених послуг та залучення сторінних осіб (трудових ресурсів) до виконання. Вважає, що рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

31 травня 2019 року недоліки позовної заяви усунуті позивачем.

Ухвалою суду від 5 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 4 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 4 липня відкладено підготовче засідання на 1 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 1 серпня 2019 року оголошено перерву у судовому засіданні до 22 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 22 серпня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 вересня 2019 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити в повному обсязі. Представники відповідача заперечували проти задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін, які з`явилися у судове засідання, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТБК СХІД (ідентифікаційний код юридичної особи: 37503624; місцезнаходження: 84500, Донецька обл., місто Бахмут, вулиця Гаршина, будинок 76) зареєстровано в якості юридичної особи 26 січня 2011 року, основними видами діяльності згідно КВЕД, зокрема, є: покрівельні роботи, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Бахмутське управління, Бахмутська ДПІ.

У період з 18 березня 2019 року по 22 березня 2019 року посадовими особами Бахмутського відділу аудиту платників управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області на підставі направлень та наказу №428 від 11 березня 2019 року, виданого Головним управлінням ДФС у Донецькій області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТБК СХІД за період діяльності з 1 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року з метою перевірки достовірності формування та віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ ЛОТУС СІТІ за серпень 2018 року.

За результатами складено Акт перевірки від 29 березня 2019 року №318/05-99-14-10/37506624, за висновками якого встановлено порушення: ведення бухгалтерського та податкового обліку; пункту 44.1 статті 44,пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198, пункту 200.1статті 200 Розділу V Податок на додану вартість Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, за правочинами, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ними, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 300881 грн., у тому числі: за серпень 2018 року на суму 300881 грн.

Висновок відповідача у акті перевірки від 29 березня 2019 року №318/05-99-14-10/37506624, стосовно ТОВ ТБК СХІД обґрунтований тим, що правочин укладений позивачем з контрагентом ТОВ ЛОТУС СІТІ є таким, що не спрямований на настання реальних правових наслідків, оскільки:

- укладені ТОВ ТБК`СХІД договори не опосередковується реальним

виконанням операцій, які становлять його предмет;

- у договорах поставки в„–29 /8 від 15 серпня 2018 року, договору (мовою оригіналу) о переуступке права продажи товара № 12 від 16 серпня 2018 року по договору № 25/8-СПЦ от 15 серпня 18 року, договору (мовою оригіналу) о переуступке права № 10 від 31 серпня 2018 року по договору підряду № 26/18 від 20 серпня 2018 року, у реквізитах Постачальника (Нового постачальника та Нового підрядника) ТОВ ЛОТУС СІТІ зазначено розрахунковий рахунок, який відповідно даним інформаційного реєстру ДФС, дата відкриття відповідного рахунку 6 вересня 2018 року;

- рахунки складені ТОВ БУД-ПРАКТИК в межах договору поставки №25/8-СПЦ від 15 серпня 2018 року не містять посилання на відповідний договір та ПІБ посадової особи, що підписала відповідні рахунки;

- рахунок від 19 серпня 2018 року в„–29 на постачання матеріалів, складений ТОВ "ЛОТУС СІТІ" в межах договору поставки в„–29 /8 від 15 серпня 2018 року, не містить посилання на відповідний договір та ПІБ посадової особи, що підписала відповідний рахунок та у реквізитах Продавця зазначено розрахунковий рахунок, який відповідно даним інформаційного реєстру ДФС, дата відкриття відповідного рахунку 6 вересня 2018 року, отже зазначення банківського рахунку НОМЕР_1 в рахунку в„–29 від 19 серпня 2018 року - свідчить проте, що даний документ було складено не раніше 6 вересня 2018 року;

- товарно-транспортні накладні, шляхові листи на перевезення вантажу до перевірки не надано;

- рахунок від 31 серпня 2018 року №12, складений TOB АСТЕРІОН ГРУП (ЄДРПОУ 41916647) на адресу TOB ТБК СХІД у межах договору підряду № 26/18 від 20 серпня 2018 року, на оплату будівельних робіт на об`єкті благоустрою Парасковіївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат №40 Донецької обласної ради із улаштуванням спортивного майданчику, по вулиці Гірників, 23, с. Парасковіївка, Бахмутського району Донецької області на суму 1500000грн., в т.ч. ПДВ 250000грн. не містить посилання на відповідний договір, а також ПІБ посадової особи, що підписала відповідний рахунок;

- до перевірки не надано актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), передбачених п.3.3 договору підряду № 26/18 від 20 серпня 2018 року.

Тобто, надані первинні документи не відповідають здійсненню господарських операцій, в результаті чого встановлено відсутність документального підтвердження права ТОВ ТБК СХІД включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість від вартості товарів по даті події, яка відбулася раніше - або оприбуткування товарів, або перерахування коштів не підтверджується документально передача права власності та відповідно використання у власній господарській діяльності ТОВ ТБК СХІД .

На підставі вказаних висновків Акта перевірки відповідачем 26 квітня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000161410, яким ТОВ ТБК СХІД збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 376101,25 грн., з яких сума за податковим зобов`язанням - 300881 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 75220,25 грн.

Незгода позивача із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно п. 198.2 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

За правилами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, за змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу щодо порушення вимог чинного законодавства позивачем суд зазначає наступне.

Так, між ТОВ "БУД-ПРАКТИК" та позивачем (покупець) укладено договір поставки №25/8-СПЦ від 15 серпня 2018 року. 16 серпня 2018 року між ТОВ ТБК СХІД (покупець), ТОВ БУД-ПРАКТИК та ТОВ ЛОТУС СІТІ укладено договір (мовою оригіналу) о переуступке права требования№12 згідно умов якого, Первісний постачальник передає, а Новий постачальник приймає на себе право продажу товару, яке належить Первісному постачальнику по договору №25/8-СПЦ від 15 серпня 2018 року, а покупець приймає проданий товар, за який раніше сплачено Первісному постачальнику. На підтвердження виконання господарської операції з поставки товару позивачем до суду надано: рахунки між продавцем ТОВ БУД-ПРАКТИК та покупцем ТОВ ТБК СХІД №28 від 18 серпня 2018 року, №26 від 16 серпня 2018 року, №27 від 17 серпня 2018 року, видаткові накладні між продавцем ТОВ ЛОТУС СІТІ та покупцем ТОВ ТБК СХІД №28 від 18 серпня 2018 року, №26 від 16 серпня 2018 року, №27 від 17 серпня 2018 року (т. 1, а.с. 82-90).

Так, у зазначених вище договорах та видаткових накладних у реквізитах постачальника - ТОВ ЛОТУС СІТІ (ЄДРПОУ 40853754) зазначено р/р НОМЕР_1 в ПАТ ПУМБ , МФО 334851.

При цьому, випискою ПАТ ПУМБ по рахунку ТОВ ТБК СХІД № НОМЕР_2 за 31 серпня 2019 року підтверджено сплату за матеріали ТОВ БУД-ПРАКТИК коштів у розмірі 244968,91 грн. згідно вказаним вище рахунків (т.1, а.с. 105).

Стосовно тверджень відповідача щодо відкриття відповідного рахунку 6 вересня 2019 року, тобто пізніше ніж укладено договір із зазначенням такого рахунку, суд зазначає, що по-перше докази на підтвердження зазначеного матеріали справи не містять, по-друге списання коштів на відповідний рахунок здійснено 17 вересня 2019 року, що підтверджується випискою ПАТ ПУМБ по рахунку ТОВ ТБК СХІД № НОМЕР_2 за 17 вересня 2019 року (т.1, а.с. 106).

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем надано: сертифікати відповідності, що зареєстровані в реєстрі за №№ UA/TR.042.61-18, UA1.049.0041346-16, UA.PN.104.0208-18, UA.TR.042.37-18, UA1.170.0087796-16, радіаційний сертифікат №035-04/18 від 6 квітня 2018 року, паспорт радіаційної якості №035-04/18, №039-04/18. Також на підтвердження використання придбаних матеріалів позивачем надано до суду: довідку про варстість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень, грудень 2018 року, підсумкові відомості ресурсів на обєкті: "Реконструкція нежитлової будівлі під Центр надання адміністративних та соціальних послуг Соледарської міськобєднаної територіальної громади", матеріальні звіти за серпень 2018 року, докази складського обліку метеріальних цінностей та договір оренди нежитлових приміщень №153/14 від 6 травня 2014 року.

Крім того, 20 серпня 2018 року між позивачем та ТОВ АСТЕРІОН ГРУП (підрядник) укладено договір підряду №26/18 згідно якого підрядник зобов`язується виконати ремонтні роботи на об`єкті Реконструкція об`єктів благоустрою Парасковіївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат №40 Донецької обласної ради із улаштуванням спортивного майданчику, по вулиці Гірників, 23, с. Парасковіївка, Бахмутського району Донецької області на суму 1500000грн., в т.ч. ПДВ 250000 грн.

31 серпня 2018 року між ТОВ АСТЕРІОН ГРУП (первинний підрядник), ТОВ ЛОТОС СІТІ (новий підрядник) та ТОВ ТБУ СХІД (замовник) укладено договір про переуступку права №10 згідно якого первинний підрядчик передає, а новий підрядчик приймає на себе право проведення ремонтних робіт по договору № 26/18 від 20 серпня 2018 року, первинний підрядник зобов`язаний перерахувати на рахунок нового підрядника суму за сплачені ремонтні роботи Замовником у розмірі 1500000 грн., в т.ч. ПДВ 250 000 грн.

На підтвердження виконання зазначених договору підряду позивачем до суду надано: рахунок між продавцем ТОВ АСТЕРІОН ГРУП та покупцем ТОВ ТБК СХІД №12 від 31 серпня 2018 року, Акт виконаних робіт №37 від 9 грудня 2018 року між підрядником ТОВ ЛОТУС СІТІ та замовником ТОВ ТБК СХІД , видаткова накладна між продавцем ТОВ ЛОТУС СІТІ та покупцем ТОВ ТБК СХІД №42 від 5 грудня 2018 року, №28 від 10 грудня 2018 року, акти на закриття прихованих робіт №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, загальні журнали робіт Реконструкція об`єктів благоустрою Парасковіївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат №40 Донецької обласної ради із улаштуванням спортивного майданчику, по вулиці Гірників, 23, с. Парасковіївка, Бахмутського району Донецької області .

В матеріалах справи наявні письмові докази, які також надавались підприємством до перевірки, а саме підписані із замовником акти виконаних робіт КБ-2 та довідки про вартість робіт КБ-3 по роботах виконаних у 2018 році, тобто надані докази прийняття замовником.

Суд вважає неприйнятними посилання контролюючого органу на те, що позивачем не надано актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3) до договору підряду №26/18 від 20 серпня 2018 року, оскільки такі акти не укладаються із субпідрядниками.

Так, рахунки складені ТОВ БУД-ПРАКТИК не містять посилання на відповідний договір та ПІБ посадової особи, що підписала відповідні рахунки, проте мають печатку та підпис.

При цьому, випискою ПАТ Перший український міжнародний банк по рахунку ТОВ ТБК СХІД № НОМЕР_2 за 31 серпня 2019 року підтверджено сплату за будівельні роботи ТОВ АСТЕРІОН-ГРУП коштів у розмірі 1500000 грн. згідно рахункувід 31 серпня 2019 року (т.1, а.с. 105).

Суд вважає необхідним зазначити, що певні дефекти в оформленні документів (зокрема відсутність окремих реквізитів або помилки при їх заповненні) не позбавляють можливості ідентифікувати господарську операцію, обсяг товару, його вартість, тощо, і не повинні розглядатися як підстави для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту у разі реального здійснених господарських операцій.

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується представниками сторін вищенаведені договіри укладені в рамках виконнная договору №137 від 18 червня 2018 року Реконструкція об`єктів благоустрою Парасковіївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат №40 Донецької обласної ради із улаштуванням спортивного майданчику, по вулиці Гірників, 23, с. Парасковіївка, Бахмутського району Донецької області .

На підтвердження використання у господарській діяльності придбаних товарів, та виконання будівельних робіт та витрат за договором №137 від 18 червня 2018 року позивачем та надано: підсумкові відомості ресурсів за серпень 2018 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, матеріальний звіт за серпень 2018 року (форма №КБ-3), за листопад 2018 року, за червень 2019 року, Акт №2 приймання виконаних робіт за листопад 2018 року, підсумкові відомості ресурсів за листопад 2018 року (форма № КБ-2в), Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року, узагальнений журнал робіт (т. 2, а.с. 144-152, 153-170), Рекомендаційний лист-відгук в.о. директора Параскоївської спеціалізованої загальноосвітньої школи - інтернату №40 Донецької обласної ради (т. 1, а.с. 107-250, т. 2, а.с. 1-26), сертифікати відповідності продукції (т. 2, а.с. 171-181), Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (т. 2, а.с. 184-188), Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (т. 2, а.с. 214-219), підсумкова відомість ресурсів, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-1, Акт на закриття прихованих робіт №5, №1, №2, №3, №6, №11, №8, №9, №13, №17, №10, №7, №15, №14, №4, №16, №12, №18 (т. 2, а.с. 192-209), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за червень 2019 року, Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року.

Стосовно тверджень відповідача щодо відсутності довіреностей для отримання товарно-матеріальних цінностей до податкових накладних, суд погоджується з позицією позивача, та зазначає, що наявність або відсутність даних документів ніяким чином не може свідчити про нереальність вчинення господарських операцій, оскільки факт здійснення господарських операцій з ТОВ ЛОТУС СІТІ підтверджується видатковими та оплатою поставленої продукції.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних як підтвердження нереальності господарських операцій з поставки товарів оскільки товарно-транспортні накладні призначені для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є первинним документом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг і підставою для формування витрат за такі послуги.

Відсутність товарно-транспортної накладної ще не свідчить про безумовний безтоварний характер господарської операції з поставки товарів у цілому, так само як і відсутність сертифікатів якості на товар.

Так позивачем витрати та податковий кредит сформовані по факту придбання товару, а не транспортних послуг, відтак докази транспортування є додатковими (допоміжними, факультативними) до підтвердження обставин реальності, але не є документами на підставі яких формуються витрати та податковий кредит, якщо тільки вартість транспортування (перевезення) за умовами договорів не входить до вартості товару або послуги транспортування є господарською операцією за наслідками якої формуються власне витрати та податковий кредит.

Відтак, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу, як товарно-транспортна накладна або недоліки у формуванні товарно-транспортної накладної, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року №К/9901/36212/18.

Як встановлено під час перевірки податковим органом та відображено в Акті перевірки, згідно аналізу придбання та реалізації ТОВ ЄВРОТРАНС ПЛЮС (41701600) та ТОВ ЕЛЬДАКО ОЙЛ (42166846) (по ланцюгу постачання до позивача), згідно з базою Єдиний реєстр податкових накладних , убачається нереальність господарської операції внаслідок, зокрема, відсутності можливості виконання операцій з постачання товарів/послуг наявним трудовим ресурсом (недостатня кількість осіб для здійснення господарських операцій у задекларованих об`ємах).

Проте суд зазначає, що відсутність у контрагента позивача задекларованих матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Стосовно посилань податкового органу на неможливість встановлення походження товарно-матеріальних цінностей як на підставу для визнання господарських операцій нереальними, суд виходить з наступного.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податку від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо платник податку мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також суд вважає неприйнятними посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень за ознаками вчинення кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, в яких фігурують підприємства залучені по ланцюгу постачання товарно-матеріальних цінностей до позивача, оскільки вказані обставини не спростовують реальності господарських операції позивача зі своїми контрагентами.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про нереальність господарських операцій з ТОВ ЛОТУС СІТІ через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами правочини визнані податковим органом ризикованими, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судом, що доводить правомірність формування позивачем, як витрат так і податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов`язань з податку на додану вартість спірними податковим повідомленням-рішенням унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що викладені податковим органом обставини щодо порушення позивачем вимог Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами, тому податкове повідомлення-рішення є підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір у розмірі 5641,52 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 26 квітня 2019 року №0000161410 за формою "Р".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул.130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ: 39406028) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК "СХІД" (місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Гаршина, б. 76; код ЄДРПОУ: 37503624) судовий збір у розмірі 5641,52 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 19 вересня 2019 року у присутності представників сторін, у повному обсязі рішення виготовлено 27 вересня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили у строк та у порядок, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя В.С. Дмитрієв