Ухвала

від 30.09.2019 по справі 240/10744/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

30 вересня 2019 року м. Житомир справа № 240/10744/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства "Анна-Анастасія" до Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Фермерське господарство "Анна-Анастасія" 27.09.2019 звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить:

- прийняти клопотання про забезпечення позовних вимог до розг ляду та прийняти рішення, яким забезпечити позов шляхом заборони Високівській сільській раді Черняхівського району Житомирської облас ті дії з продажу права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 1825682000:01:000:0485) до вирішення судового спору;

- зобов`язати Високівську сільську раду Черняхівського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 04344191) надати дозвіл Мартиненку ОСОБА_1 Сергійовичу (засновнику Фермерського господарства "АННА- АНАСТАСІЯ") на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зе мельної ділянки (кадастровий номер 1825682000:01:000:0485) у влас ність;

- сплачену Фермерським господарством "АННА-АНАСТАСІЯ" суму судового збору відшкодувати за рахунок Високівської сільської ради Че рняхівського району Житомирської області.

В обґрунтування клопотання зазначено, що дії Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області із зволіканням/відмовою у наданні дозволу ОСОБА_2 (заснов нику позивача) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 1825682000:01:000:0485) у власність, з намаганням відповідача в подальшому вирішити питання продажу права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 1825682000:01:000:0485) на земельних торгах у формі аукціону та надання відповідачем цієї земельної ділянки в оренду третім особам може утруднити або зробити неможливим в подальшому виконання судового рі шення за даним позовом.

У відповідності до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву Фермерського господарства "Анна-Анастасія" про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Положеннями частини першої статті 151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Разом з тим, суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно певної сторони у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Із аналізу наведених норм випливає, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

Разом з цим, варто зазначити, що розглядати заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчившись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність способу забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

За приписами пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" №2 від 06.03.2008, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

До позовної заяви позивачем додано копію рішення 37 сесії Високівської сільської ради VІІ скликання №678, яким відмовлено Фермерському господарству "Анна-Анастасія" в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,2096 га, кадастровий номер 1825682000:01:000:0485, так як вказана земельна ділянка рішенням 35 сесії сільської ради VІІ скликання №625 включена до переліку земельних ділянок комунальної власності Високівської сільської ради із земель запасу сільської ради для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону окремими лотами.

При цьому, позивачем не додані докази, що рішення 35 сесії сільської ради VІІ скликання №625, яке ухвалено відповідачем до оскаржуваної відмови, було скасовано або оскаржено у судовому порядку, а тому не підлягає виконанню.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник лише вказує на дії, які можуть бути вчинені в майбутньому та які, на його думку, можуть ускладнити виконання рішення суду, однак не наводить жодних фактів того, що відповідач діє умисно недобросовісно.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Земельного Кодексу України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів. Виконавцем земельних торгів є суб`єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення (ч. 3 ст.135 Земельного Кодексу України).

Згідно з ч. 5 ст.135 Земельного Кодексу України земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів.

У відповідності до ч. 3 ст. 137 Земельного Кодексу України виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів.

На час звернення з позовом, позивачем не надано оголошення про проведення земельних торгів щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1825682000:01:000:0485.

Суд зазначає, що припущення позивача стосовно того, що намагання відповідача в подальшому вирішити питання продажу права оренди на земельну ділянку (кадастровий номер 1825682000:01:000:0485) на земельних торгах у формі аукціону та надання відповідачем цієї земельної ділянки в оренду третім особам може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення за даним позовом не може бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Отже, забезпечення позову в спосіб, зазначений позивачем, буде означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення по справі, що, в свою чергу, може призвести до порушення прав, свобод та інтересів інших осіб, що суперечить приписам КАС України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Окрім того, з врахуванням позовних вимог, якими є зобов`язання Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області надати дозвіл ОСОБА_2 (засновнику Фермерського господарства "АННА- АНАСТАСІЯ") на розроблення проекту землеустрою щодо відведення зе мельної ділянки (кадастровий номер 1825682000:01:000:0485) у влас ність, це питання підлягає дослідженню при судовому розгляді з урахуванням ст. 77 КАС України.

Згідно з частиною п`ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки заявником не доведено дійсну наявність обставин, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 156, 204, 243, 248, 256 КАС України,

ухвалив:

У задоволенні заяви Фермерського господарства "Анна-Анастасія" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено: 30.09.2019.

Суддя Н.М. Майстренко