Рішення

від 25.09.2019 по справі 260/578/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2019 року м. Ужгород№ 260/578/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" - представник - не з`явився;

відповідач - Управління Держпраці у Закарпатській області - представник - Гончарук Валентина Василівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису, -

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" (90561, Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Річна, 13, код ЄДРПОУ 42344852) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035), в якому просить суд: "1. Відкрити провадження у адміністративній справі; 2. Ухвалити рішення суду, яким визнати протиправними та скасувати: постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 від 19.03.2019 р., винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грициком В.І., згідно якої на товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" (код ЄДРПОУ 42344852) накладено штраф у розмірі 250380 (двісті п`ятдесят тисяч триста вісімдесят) грн. за фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту) на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України; припис про усунення виявлених порушень № ЗК79/221/АВ/П від 20.01.2019 р., винесений інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області Юртин Віталієм Федоровичем; 3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 39795035) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" (код ЄДРПОУ 42344852) судові витрати у сумі 6283 грн.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року було відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову в даній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року клопотання представника відповідача про продовження процесуального строку задоволено. Прийнято та долучено поданий відзив на позовну заяву до даної справи.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року закрито підготовче провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 від 19 березня 2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" передбаченого статтею 265 частиною 2 абзацом 2 Кодексу законів про працю України у розмірі 250380 грн., - до набрання судовим рішенням в справі № 260/578/19 законної сили.

Розгляд даної адміністративної справи відкладався у зв`язку із існуванням на те об`єктивних причин.

Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Зокрема, позивач вказує, що за результатами інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" відповідачем складено Акт інспекційного відвідування № ЗК/79/221/АВ від 19 лютого 2019 року, яким, на думку інспекції праці, зафіксовано факт допуску працівника без оформлення трудових відносин, а саме встановлено, що у виробничому приміщенні автозаправочної станції № 3, яка розміщена за адресою смт . Буштино, вул. Головна, 413, яка належать TOB "Енергоресурс Транс" виявлено найманого працівника ОСОБА_1 , яка виконувала роботу прибиральника, найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу мийника, і з якими не укладено трудові договори встановленого взірця та не укладено договори цивільно-правового характеру, чим порушено вимоги статті 24 частин 1, 3 КЗпП України. Приписом про усунення виявлених порушень № ЗК/79/21/АВ/П від 20 січня 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" зобов`язано усунути порушення виявлені в ході інспекційного відвідування. На підставі висновків даного Акту, першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик Василем Івановичем , ухвалено постанову від 19 березня 2019 року № ЗК797/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" у розмірі 250380 грн.. Позивач вважає, що дії Управління Держапраці у Закарпатській області пов`язані з винесенням припису про усунення виявлених порушень № ЗК/79/21/АВ/П від 20 січня 2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 березня 2019 року № ЗК797/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 є протиправними, а сам припис про усунення виявлених порушень та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є необґрунтованими та такими, що винесені з грубим порушенням вимог законодавства України, а сам факт використання TOB "Енергоресурс Транс" праці громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без укладення трудового договору не відповідає дійсності, не підтверджений жодним належним та допустимим доказом, ґрунтуються виключно на припущеннях посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області.

У відзиві на позов представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 березня 2019 року № ЗК797/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 TOB "Енергоресурс Транс" притягнуто до фінансової відповідальності на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 Кодексу законів про працю України, тобто за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оскільки за результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи № ЗК/79/221/АВ від 19 лютого 2019 року, яким, зафіксовано факт допуску працівників без оформлення трудових відносин, а саме виявлено найманих працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з якими не укладено трудові договори встановленого взірця та не укладено договори цивільно-правового характеру, чим порушено вимоги статті 24 частин 1, 3 КЗпП України. Приписом про усунення виявлених порушень № ЗК/79/21/АВ/П від 20 січня 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" зобов`язано усунути порушення виявлені в ході інспекційного відвідування в строк - до 01 березня 2019 року.

25 вересня 2019 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд даної справи по суту без його участі, позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені (а.с.а.с. 232-239).

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон № 877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності статті 259 частини 1 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

В силу положень пункту 6 та пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У свою чергу Управління Держпраці у Закарпатській області є таким територіальним управлінням.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року. у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 265 частини 2 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. За змістом статті 325 частини 1 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

А відтак, Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підлягала до застосування до 14 травня 2019 року.

Таким чином процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, на час виникнення спірних правовідносин, визначалася Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26 квітня 2017 року за № 295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі по тексту - Порядок № 295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 04 лютого 2019 року № 27 про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс", що знаходиться за адресою Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Вайнагія, 110 на виконання рішення колегії Державної служби України з питань праці № 1 від 19 жовтня 2018 року щодо порушень при оформленні трудових відносин та Керуючись Конвенціями про інспекцію праці питання оплати праці, часу праці та відпочинку, дотримання мінімальних гарантій, використання праці неповнолітніх (а.с. 102).

На підставі вказаного наказу від 18 лютого 2019 року видано направлення № 145 на проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс", що знаходиться за адресою Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Вайнагія, 110, строком дії з 19 лютого 2019 року по 20 лютого 2019 року (а.с. 103).

19 лютого 2019 року посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" на підставі вищезазначеного направлення.

За результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК 79/221/АВ від 19 лютого 2019 року, яким встановлено, що у виробничому приміщенні автозаправочної станції № 3, яка розміщена за адресою Закарпатська область, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Головна, 413, яка належать TOB "Енергоресурс Транс" виявлено найманого працівника ОСОБА_1 , яка виконувала роботу прибиральника, найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу мийника і з якими не укладено трудові договори встановленого взірця та не укладено договори цивільно-правового характеру, чим порушено вимоги статті 24 частин 1, 3 Кодексу Законів про працю (а.с.а.с. 104-110).

Актом від 19 лютого 2019 року, зафіксовано, посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" за адресою Закарпатська область, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Річна, 13.

Головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області оформлено припис про усунення виявлених порушень № ЗК/79/221/АВ/П від 20 січня (лютого) 2019 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" зобов`язано усунути порушення виявлені в ході інспекційного відвідування в строк - до 01 березня 2019 року (а.с. 157).

Крім того, відносно директора ТОВ "Енергоресурс Транс" - Костевич П.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК79/2221/АВ/П/ПТ від 20 лютого 2019 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 41 частиною 3 КУпАП (а.с.а.с. 158, 159).

Вказаний протокол листом від 21 лютого 2019 року № 3 було скеровано до Тячівського районного суду Закарпатської області (а.с. 160).

20 лютого 2019 року позивачем до головного державного інспектора Управління Держпраці в Закарпатській області було подано заперечення до акту інспекційного відвідування від 19 лютого 2019 року. Однак листом № 8 від 20 лютого 2019 року позивача було повідомлено, що заперечення до акту спростовуються самим актом інспекційного відвідування № ЗК 79/221/АВ від 19 лютого 2019 року (а.с.а.с. 155, 156).

28 лютого 2019 року рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД, перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицак В.І., вирішив, що справа підлягає розгляду відповідно до статті 265 КЗпП України 12 березня 2019 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 (а.с. 161).

Листом від 28 лютого 2019 року № 07-02/929, позивача було повідомлено, що розгляд справи за наслідками інспекційного відвідування, за результатами якого складено акт № ЗК 79/221/АВ від 19 лютого 2019 року, яким встановлено, порушення позивачем вимог статті 265 КЗпП України, відбудеться 12 березня 2019 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 (а.с. 180).

У зв`язку з поданим представником позивача клопотанням про відкладення розгляду справи про порушення законодавства про працю, листом від 11 березня 2019 року № 07-02/1047, позивача було повідомлено, що розгляд справи за наслідками інспекційного відвідування, за результатами якого складено акт № ЗК 79/221/АВ від 19 лютого 2019 року відбудеться 19 березня 2019 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 (а.с. 162, 181).

19 березня 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грициком Василем Івановичем було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52, якою на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України на TOB "Енергоресурс Транс" накладено штраф у розмірі 250380 грн. (а.с.а.с. 18, 19).

Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 3 Закону України № 877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється, серед іншого, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (стаття 4 частина 4 Закону України № 877-V).

Відповідно до статті 4 частини 8 Закону України № 877-V органам державного нагляду (контролю) та суб`єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо - та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (стаття 7 частина 1 Закону України №877-V).

Пунктом 5 Порядку № 295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Із врахуванням вказаних норм, суд приходить до висновку, що при призначенні інспекційного відвідування відповідачем не дотримано вищезазначених положень законодавства.

Судом встановлено, що наказом про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" доручено посадовим особам його проведення у позивача за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул . Вайнагія, 110 (а.с. 102). Аналогічна адреса вказана і у направленні на інспекційне відвідування (а.с. 103).

В той же час, у відповідності до акту інспекційного відвідування від № ЗК 79/221/АВ від 19 лютого 2019 року, інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" 19 лютого 2019 року проведено за місцем здійснення підприємницької діяльності за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Річна , 13 , позаяк вказаним актом зафіксовано, що у виробничому приміщенні автозаправочної станції № 3, яка розміщена за адресою Закарпатська область, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Головна, 413, яка належать TOB "Енергоресурс Транс" виявлено найманого працівника ОСОБА_1 , яка виконувала роботу прибиральника, найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу мийника (а.с.а.с. 104-110).

Будь-яких пояснень з приводу зміни адреси проведення інспекційного відвідування, відповідачем в ході розгляду справи не надано.

У згаданих наказі та направленні відсутня інформація щодо перевірки саме у виробничому приміщенні автозаправочної станції № 3, яка розміщена за адресою АДРЕСА_4 , яка належать TOB "Енергоресурс Транс".

Щодо встановленого відповідачем в ході інспекційного відвідування порушення позивачем вимог законодавства про працю.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до статті 2 частини 1 КЗпП України основними трудовими правами працівника є право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Відповідно до статті 24 частини 1 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі; додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з статтею 24 частини 3 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, з урахуванням зазначеного суд прийшов до висновку, що обов`язковою умовою допуску працівника до роботи є укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Як встановлено судом відповідач вказує, що TOB "Енергоресурс Транс" порушено вимоги статті 24 частини 3 КЗпП України - працівник допущений до роботи без укладання трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підставою для винесення спірної постанови стало те, що TOB "Енергоресурс Транс" порушено норми статті 24 частини 3 КЗпП України, а саме зафіксовано факт допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника чи уповноваженого органу та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу.

Судом встановлено, що на підставі акту інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Закарпатській області було ухвалено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 від 19 березня 2019 року у розмірі 250380 грн.. Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до юридичної відповідальності за те, що останній використовує працю найманих працівників: ОСОБА_1 , яка виконувала роботу прибиральника, найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу мийника без укладення трудових договорів (а.с.а.с 18, 19, 104-110).

Відповідно до цивільно-правового договору №08/02-6 від 08 лютого 2019 року ОСОБА_1 надає TOB "Енергоресурс Транс" послуги з комплексного прибирання приміщень, прилеглої території та догляду за рослинами (а.с.а.с. 37-41).

Факт надання ОСОБА_1 вищезазначених послуг Товариству стверджується актами приймання наданих послуг до цивільно-правового договору від 08 лютого 2019 року згідно яких зазначені у договорі послуги надаються виконавцем та приймаються замовником у повному обсязі (а.с.а.с. 42-48).

Про факт укладення цивільно-правового договору з ОСОБА_1 оплату виконаних робіт за вказаним договором TOB "Енергоресурс Транс" було повідомлено у встановленому порядку ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області шляхом подання відповідного звіту про трудові відносини осіб за лютий 2019 року (а.с.а.с. 67-74), де зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться із позивачем в цивільно-правових відносининах.

Крім цього, як вбачається з акту інспекційного відвідування, 19 лютого 2019 року під час проведення інспекційного відвідування директором позивачем було надано посадовій особі укладений цивільно-правовий договір про надання послуг на прибирання приміщень від 08 лютого 2019 року, однак такий відповідачем не було взято до уваги.

Письмові пояснення ОСОБА_1 , під час інспекційного відвідування 19 лютого 2019 року у матеріалах справи відсутні.

При цьому, Положенням № 96, не передбачено здійснення вказаним органом та/або його територіальними органами контролю та/або нагляду за додержанням цивільного законодавства України юридичними та/або фізичними особами. Так само вказаний орган не має жодних повноважень щодо кваліфікації (трактування) тих чи інших цивільних або будь-яких інших правовідносин у якості трудових, а також щодо здійснення контролю та/або нагляду за правильністю ведення бухгалтерського обліку та звітності.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик; предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, за наслідками яких замовник зобов`язується оплатити підрядникові виконану ним роботу, тобто предметом є кінцевий результат, а не процес праці; метою договору підряду є отримання певного матеріального результату.

Відповідно до статті 204 ЦК України, закріплено презумпцію правомірності правочину. яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що договір підряду укладений позивачем з ОСОБА_1 , не був визнаний недійсним чи неукладеним у порядку встановленому законом.

Чинне законодавство України не містить жодного обов`язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов`язання зобов`язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов`язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд вправі визначати вид майбутнього договору, що може укладатися між ними.

Вимоги статті 24 КЗпП (працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) та вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", щодо того, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком "до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором", застосовуються до трудових правовідносин.

Отже, оскільки позивач уклав з ОСОБА_1 договір підряду (цивільно-правовий договір), який є предметом регулювання Цивільного кодексу України, у ФГ TOB "Енергоресурс Транс" не виникло жодного обов`язку щодо надання тому чи іншому органу повідомлення за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2015 року № 413.

Також враховуючи презумпцію дійсності правочину, суд зазначає, що юридичні особи не обмежені в праві залучати фізичних осіб до виконання певного виду роботи на підставі цивільних договорів, і не зобов`язані законодавством укладати тільки трудові договори.

Крім того, необхідно зазначити, що законодавцем, у спірних відносинах, не встановлено обов`язку, зокрема підрядника, повідомляти замовника послуг інформацію щодо осіб, які безпосередньо виконують договірні підрядні роботи, як от у яких правових стосунках робітники перебувають у підрядника.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 08 травня 2018 року (справа №127/21595/16-ц) дійшов схожого висновку, зазначивши, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

З системного аналізу умов договору підряду, укладеного між TOB "Енергоресурс Транс" та ОСОБА_1 , вбачається, що предметом цього договору є кінцевий результат праці, а не сам її процес. В той час, як для трудових договорів, характерним було би зворотнє.

Таким чином, висновок відповідача про те, що TOB "Енергоресурс Транс" було допущено ОСОБА_1 до виконання роботи без укладення з нею у письмовій формі трудового договору, та без укладення з нею договори цивільно-правового характеру, є безпідставним і не відповідає дійсним обставинам справи.

18 лютого 2019 року ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_4 , подав заяву про прийняття на роботу помічником оператора автозаправочної станції з 19 лютого 2019 року (а.с. 49).

Відповідно до наказу TOB "Енергоресурс Транс" № 36 від 19 лютого 2019 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу помічником оператора автозаправочної станції АЗС №1 з 19 лютого 2019 року зі строком випробування 1 місяць. Станом на 19 лютого 2019 року ОСОБА_2 був ознайомлений з посадовою інструкцією, що свідчить його підпис (а.с. 50).

Про прийняття на роботу ОСОБА_2 19 лютого 2019 року TOB "Енергоресурс транс" було повідомлено орган Державної фіскальної служби у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу" (а.с.а.с. 51, 52).

Згідно наказу TOB "Енергоресурс Транс" № 21 від 19 лютого 2019 року ОСОБА_2 було допущено до стажування помічником оператора автозаправочної станції АЗС № 1 на період з 19 лютого 2019 року по 19 березня 2019 року (а.с. 54).

Запис про прийняття на роботу помічником оператора автозаправочної станції TOB "Енергоресурс транс" на підставі наказу № 36 від 19 лютого 2019 року міститься у трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 (а.с. 53).

Письмові пояснення ОСОБА_2 , під час інспекційного відвідування 19 лютого 2019 року у матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, і змісту постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 від 19 березня 2019 року вбачається, зокрема, що найманого працівника ОСОБА_2 було допущено до роботи мийником без укладення трудових договорів.

Однак, із штатного розпису ТОВ "Енергоресурс Транс" вбачається, що така посада у товаристві взагалі не передбачена, і згідно відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб товариство не здійснює такого виду діяльності як надання послуг авто мийок (а.с.а.с. 55-62).

Також, суд зазначає, що із договору № 1 суборенди нежитлових приміщень від 01 лютого 2019 року, укладеного між ТОВ "Енергоресурс Транс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , вбачається, що приміщення автомийки, у якому інспектором праці було виявлено ОСОБА_2 під час мийки автомобіля, перебуває у користуванні на умовах оренди у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (а.с.а.с. 75-77).

Тобто, станом на час проведення інспекційного відвідування, ТОВ "Енергоресурс Транс" у приміщенні мийки господарську діяльність не здійснювало, а таку діяльність здійснював інший суб`єкт - ФОП ОСОБА_4 ..

Отже, перебуваючи в приміщенні мийки і виконуючи функції мийника, ОСОБА_2 жодним чином не міг бути допущеним до виконання цих функцій саме ТОВ "Енергоресурс Транс", оскільки, як було зазначено вище, саме на мийці здійснював свою господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ..

Враховуючи встановлені судом обставини та з урахуванням спростованих під час судового розгляду справи порушень, викладених в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗК79/221/АВ від 19 лютого 2019 року, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області від 19 березня 2019 року за № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 підлягає скасуванню у судовому порядку, оскільки підставою для її винесення став помилковий висновок відповідача про допуск позивачем працівників до роботи без укладення трудового договору.

Крім того, необхідно зазначити наступне. У відповідності до статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України (норма, у відповідності до якої позивач був притягнутий до відповідальності), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Вказану норму законодавцем сконструйовано таким чином, що для того щоб настала відповідальність, необхідно два фактора: перший фактор - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (у спірному випадку) та другий обов`язковий фактор - виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків. Тобто лише при наявності цих двох обов`язкових факторів настає негативний наслідок до такої фізичної особи-підприємця - застосування штрафу у розмірі тридцятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідачем також не надано суду, доказів наявності у позивача трудових правовідносин з іншими особами та у зв`язку із цим виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Інспекція праці не наділена повноваженнями щодо визначення характеру правовідносин, що виникають між громадянами та суб`єктами господарської діяльності при укладенні будь-яких договорів та встановлення юридичних фактів, що мають юридичне значення.

Крім того, відносно директора ТОВ "Енергоресурс Транс" - Костевич П.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК79/2221/АВ/П/ПТ від 20 лютого 2019 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 41 частиною 3 КУпАП (а.с.а.с. 158, 159).

У відповідності до статті 41 частини 3 КУпАП, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2019 року у справі № 307/621/19, яка набрала законної сили 09 квітня 2019 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 41 частиною 3 КУпАП щодо Костевича П.В. закрито у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а.с.а.с. 30-36) (міститься в ЄДРСР за № 80792371).

Відповідно до статті 78 частини 4 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 78 частини 6 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою

Це рішення набрало законної сили та має преюдиційне значення для цієї справи. Преюдиція - це обов`язковість фактів, встановлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Разом з тим, якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Суд вважає, що встановлені постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2019 року у справі № 307/621/19 обставини є тотожними щодо обставин, які досліджені в даній справі, а відтак обставини, що встановлені вказаною постановою мають преюдиційне значення для вирішення даної справи.

Щодо припису про усунення позивачем виявлених порушень в ході інспекційного відвідування.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до пунктів 19-21 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надасться інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

За правилами пунктів 23, 24 Порядку № 295, Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. Із викладеного слідує, що в разі відсутності зауважень до акту, припис може бути винесений як в останній день інспекційного відвідування, так і протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання).

Оскільки за наслідками розгляду даної справи, судом встановлено, що на час складання припису № ЗК79/221/АВ/П від 20 січня 2019 року, порушень передбачених статтею 24 частиною 3 КЗпП України по факту допуску позивачем до виконання роботи працівника ОСОБА_1 , яка виконувала роботу прибиральника, найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу мийника без укладення письмових трудових договорів, у ТОВ "Енергоресурс Транс" не існувало, даний припис підлягає скасуванню.

Суд з огляду на вищенаведене не приймає доводи відповідача щодо правомірності спірних припису та постанови, оскільки на їх підтвердження не надано до суду належних та допустимих доказів.

Необхідно також зауважити, що спірний припис від 20 січня 2019 року був складений відповідачем ще задовго до інспекційного відвідування, яке мало місце 19 лютого 2019 року.

Тому, виходячи з матеріалів справи, суд вбачає, що докази у своїй сукупності спростовують обставини, викладені у оскаржуваних приписі та постанові та доводять, що до ТОВ "Енергоресурс Транс" застосування фінансової санкції, передбаченої статтею 265 КАС України є помилковим, а оскаржувані постанова та припис є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У відповідності до статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частини 2 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області судовий збір сплачений при зверненні до суду у розмірі 5706,70 грн..

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" (90561, Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Річна, 13, код ЄДРПОУ 42344852) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправними та скасування постанови та припису - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову першого заступника начальника Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 від 19 березня 2019 року.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № ЗК79/221/АВ/П від 20 січня 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" (90561, Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Річна, 13, код ЄДРПОУ 42344852) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) судові витрати у розмірі 5706,70 (п`яти тисяч семиста шести гривень 70 копійок) грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 25 вересня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 30 вересня 2019 року.

СуддяС.Є. Гаврилко