Постанова

від 10.12.2019 по справі 260/578/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 рокуЛьвів№ 857/11591/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Коваль Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 260/578/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Енергоресурс Транс" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,-

суддя в 1-й інстанції - Гаврилко С.Є.,

час ухвалення рішення - 25.09.2019 року,

місце ухвалення рішення - м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення - 30.09.2019 року,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" звернулося з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати: постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 від 19.03.2019 р. та припис про усунення виявлених порушень № ЗК79/221/АВ/П від 20.01.2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що що за результатами інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" відповідачем складено Акт інспекційного відвідування № ЗК/79/221/АВ від 19 лютого 2019 року, яким, на думку інспекції праці, зафіксовано факт допуску працівника без оформлення трудових відносин, а саме встановлено, що у виробничому приміщенні автозаправочної станції № 3, яка розміщена за адресою смт. Буштино, вул. Головна, 413, яка належать TOB "Енергоресурс Транс" виявлено найманого працівника ОСОБА_1 , яка виконувала роботу прибиральника, найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу мийника, і з якими не укладено трудові договори встановленого взірця та не укладено договори цивільно-правового характеру, чим порушено вимоги статті 24 частин 1, 3 КЗпП України. Приписом про усунення виявлених порушень № ЗК/79/21/АВ/П від 20 січня 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" зобов`язано усунути порушення виявлені в ході інспекційного відвідування. На підставі висновків даного Акту, першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик Василем Івановичем, ухвалено постанову від 19 березня 2019 року № ЗК797/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" у розмірі 250380 грн.. Позивач вважає, що дії Управління Держапраці у Закарпатській області пов`язані з винесенням припису про усунення виявлених порушень № ЗК/79/21/АВ/П від 20 січня 2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 19 березня 2019 року № ЗК797/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 є протиправними, а сам припис про усунення виявлених порушень та постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є необґрунтованими та такими, що винесені з грубим порушенням вимог законодавства України, а сам факт використання TOB "Енергоресурс Транс" праці громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без укладення трудового договору не відповідає дійсності, не підтверджений жодним належним та допустимим доказом, ґрунтуються виключно на припущеннях посадових осіб Управління Держпраці у Закарпатській області.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 260/578/19 позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що під час інспекційного відвідування, проведеного 19 лютого 2019 року, у виробничому приміщенні автозаправочної станції №3, яка розміщена за адресою: смт. Буштино, вул. Головна, 413, і належить ТОВ "Енергоресурс Транс", виявлено найманого працівника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , яка виконувала роботу прибиральника. У письмовому поясненні ОСОБА_1 вказала, що працює у приміщенні АЗС №3 прибиральником з 10 лютого 2019 року. При цьому в поясненні вказала, що на день інспекційного відвідування з нею не було укладено трудовий або цивільно-правовий договір. Під час інспекційного відвідування, проведеного 19 лютого 2019 року, у виробничому приміщенні автозаправочної станції №1, яка розміщена за адресою с. Бедевля, вул. Вайнагія, 110, і належить ТОВ "Енергоресурс Транс", виявлено найманого працівника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , який виконував роботу мийника. У письмовому поясненні ОСОБА_2 вказав, що працює у приміщенні АЗС №1 мийником з 10 лютого 2019 року. При цьому в поясненні вказав, що на день інспекційного відвідування з ним не було укладено трудовий або цивільно-правовий договір. Бухгалтерією Товариства надано наказ №21 від 19 лютого 2019 року, в якому відображено, що ОСОБА_2 прийнятий на роботу на умовах стажування на посаду помічника оператора з 19 лютого 2019 року. При цьому, повідомлення до державної фіскальної служби в Тячівському районі надіслано під час інспекційного відвідування 19 лютого 2019 року, а згідно квитанції №2 отримано повідомлення фіскальною службою 19 лютого 2019 року, о 13 годині 33 хвилини. Разом з тим, згідно журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці працівників ТОВ "Енергоресурс Транс" відсутній розпис ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про проведення з ними інструктажу з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони до початку допущення їх до роботи, відповідно до ст. 29 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України).

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не повно з`ясовано всі фактичні обставини справи, дано невірну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи.

Просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 260/578/19 та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі акту інспекційного відвідування Управлінням Держпраці у Закарпатській області було ухвалено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 від 19 березня 2019 року у розмірі 250380 грн.. Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до юридичної відповідальності за те, що останній використовує працю найманих працівників: ОСОБА_1 , яка виконувала роботу прибиральника, найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу мийника без укладення трудових договорів.

Відповідно до цивільно-правового договору №08/02-6 від 08 лютого 2019 року ОСОБА_1 надає TOB "Енергоресурс Транс" послуги з комплексного прибирання приміщень, прилеглої території та догляду за рослинами.

Факт надання ОСОБА_1 вищезазначених послуг Товариству стверджується актами приймання наданих послуг до цивільно-правового договору від 08 лютого 2019 року згідно яких зазначені у договорі послуги надаються виконавцем та приймаються замовником у повному обсязі.

Про факт укладення цивільно-правового договору з ОСОБА_1 оплату виконаних робіт за вказаним договором TOB "Енергоресурс Транс" було повідомлено у встановленому порядку ДПІ у Тячівському районі ГУ ДФС у Закарпатській області шляхом подання відповідного звіту про трудові відносини осіб за лютий 2019 року, де зазначено, що ОСОБА_1 знаходиться із позивачем в цивільно-правових відносинах.

Крім цього, як вбачається з акту інспекційного відвідування, 19 лютого 2019 року під час проведення інспекційного відвідування директором позивачем було надано посадовій особі укладений цивільно-правовий договір про надання послуг на прибирання приміщень від 08 лютого 2019 року, однак такий відповідачем не було взято до уваги.

Письмові пояснення ОСОБА_1 , під час інспекційного відвідування 19 лютого 2019 року у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, висновок відповідача про те, що TOB "Енергоресурс Транс" було допущено ОСОБА_1 до виконання роботи без укладення з нею у письмовій формі трудового договору, та без укладення з нею договори цивільно-правового характеру, є безпідставним і не відповідає дійсним обставинам справи.

18 лютого 2019 року ОСОБА_2 , мешканець смт АДРЕСА_2 , подав заяву про прийняття на роботу помічником оператора автозаправочної станції з 19 лютого 2019 року.

Відповідно до наказу TOB "Енергоресурс Транс" № 36 від 19 лютого 2019 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу помічником оператора автозаправочної станції АЗС №1 з 19 лютого 2019 року зі строком випробування 1 місяць. Станом на 19 лютого 2019 року ОСОБА_2 був ознайомлений з посадовою інструкцією, що свідчить його підпис.

Про прийняття на роботу ОСОБА_2 19 лютого 2019 року TOB "Енергоресурс транс" було повідомлено орган Державної фіскальної служби у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 "Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу".

Згідно наказу TOB "Енергоресурс Транс" № 21 від 19 лютого 2019 року ОСОБА_2 було допущено до стажування помічником оператора автозаправочної станції АЗС № 1 на період з 19 лютого 2019 року по 19 березня 2019 року.

Запис про прийняття на роботу помічником оператора автозаправочної станції TOB "Енергоресурс транс" на підставі наказу № 36 від 19 лютого 2019 року міститься у трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 .

Письмові пояснення ОСОБА_2 , під час інспекційного відвідування 19 лютого 2019 року у матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, і змісту постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 від 19 березня 2019 року вбачається, зокрема, що найманого працівника ОСОБА_2 було допущено до роботи мийником без укладення трудових договорів.

Однак, із штатного розпису ТОВ "Енергоресурс Транс" вбачається, що така посада у товаристві взагалі не передбачена, і згідно відомостей з єдиного державного реєстру юридичних осіб товариство не здійснює такого виду діяльності як надання послуг авто мийок.

Також, суд першої інстанції зазначає, що із договору № 1 суборенди нежитлових приміщень від 01 лютого 2019 року, укладеного між ТОВ "Енергоресурс Транс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , вбачається, що приміщення автомийки, у якому інспектором праці було виявлено ОСОБА_2 під час мийки автомобіля, перебуває у користуванні на умовах оренди у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 .

Тобто, станом на час проведення інспекційного відвідування, ТОВ "Енергоресурс Транс" у приміщенні мийки господарську діяльність не здійснювало, а таку діяльність здійснював інший суб`єкт - ФОП ОСОБА_3 ..

Отже, перебуваючи в приміщенні мийки і виконуючи функції мийника, ОСОБА_2 жодним чином не міг бути допущеним до виконання цих функцій саме ТОВ "Енергоресурс Транс", оскільки, як було зазначено вище, саме на мийці здійснював свою господарську діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ..

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області від 19 березня 2019 року за № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52 підлягає скасуванню у судовому порядку, оскільки підставою для її винесення став помилковий висновок відповідача про допуск позивачем працівників до роботи без укладення трудового договору.

Оскільки за наслідками розгляду даної справи, судом першої інстанції встановлено, що на час складання припису № ЗК79/221/АВ/П від 20 січня 2019 року, порушень передбачених статтею 24 частиною 3 КЗпП України по факту допуску позивачем до виконання роботи працівника ОСОБА_1 , яка виконувала роботу прибиральника, найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу мийника без укладення письмових трудових договорів, у ТОВ "Енергоресурс Транс" не існувало, даний припис підлягає скасуванню.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано наказ від 04 лютого 2019 року № 27 про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс", що знаходиться за адресою Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Вайнагія, 110 на виконання рішення колегії Державної служби України з питань праці № 1 від 19 жовтня 2018 року щодо порушень при оформленні трудових відносин та Керуючись Конвенціями про інспекцію праці питання оплати праці, часу праці та відпочинку, дотримання мінімальних гарантій, використання праці неповнолітніх (а.с. 102).

На підставі вказаного наказу від 18 лютого 2019 року видано направлення № 145 на проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс", що знаходиться за адресою Закарпатська область, Тячівський район, с. Бедевля, вул. Вайнагія, 110, строком дії з 19 лютого 2019 року по 20 лютого 2019 року (а.с. 103).

19 лютого 2019 року посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" на підставі вищезазначеного направлення.

За результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК 79/221/АВ від 19 лютого 2019 року, яким встановлено, що у виробничому приміщенні автозаправочної станції № 3, яка розміщена за адресою Закарпатська область, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Головна, 413, яка належать TOB "Енергоресурс Транс" виявлено найманого працівника ОСОБА_1 , яка виконувала роботу прибиральника, найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу мийника і з якими не укладено трудові договори встановленого взірця та не укладено договори цивільно-правового характеру, чим порушено вимоги статті 24 частин 1, 3 Кодексу Законів про працю (а.с.а.с. 104-110).

Актом від 19 лютого 2019 року, зафіксовано, посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" за адресою Закарпатська область, Тячівський район, смт. Буштино, вул. Річна, 13.

Головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області оформлено припис про усунення виявлених порушень № ЗК/79/221/АВ/П від 20 січня (лютого) 2019 року, яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурс Транс" зобов`язано усунути порушення виявлені в ході інспекційного відвідування в строк - до 01 березня 2019 року (а.с. 157).

Крім того, відносно директора ТОВ "Енергоресурс Транс" - ОСОБА_4 П.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗК79/2221/АВ/П/ПТ від 20 лютого 2019 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтею 41 частиною 3 КУпАП (а.с.а.с. 158, 159).

Вказаний протокол листом від 21 лютого 2019 року № 3 було скеровано до Тячівського районного суду Закарпатської області (а.с. 160).

20 лютого 2019 року позивачем до головного державного інспектора Управління Держпраці в Закарпатській області було подано заперечення до акту інспекційного відвідування від 19 лютого 2019 року. Однак листом № 8 від 20 лютого 2019 року позивача було повідомлено, що заперечення до акту спростовуються самим актом інспекційного відвідування № ЗК 79/221/АВ від 19 лютого 2019 року (а.с.а.с. 155, 156).

28 лютого 2019 року рішенням щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД, перший заступник начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицак В.І., вирішив, що справа підлягає розгляду відповідно до статті 265 КЗпП України 12 березня 2019 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 (а.с. 161).

Листом від 28 лютого 2019 року № 07-02/929, позивача було повідомлено, що розгляд справи за наслідками інспекційного відвідування, за результатами якого складено акт № ЗК 79/221/АВ від 19 лютого 2019 року, яким встановлено, порушення позивачем вимог статті 265 КЗпП України, відбудеться 12 березня 2019 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 (а.с. 180).

У зв`язку з поданим представником позивача клопотанням про відкладення розгляду справи про порушення законодавства про працю, листом від 11 березня 2019 року № 07-02/1047, позивача було повідомлено, що розгляд справи за наслідками інспекційного відвідування, за результатами якого складено акт № ЗК 79/221/АВ від 19 лютого 2019 року відбудеться 19 березня 2019 року в Управлінні Держпраці у Закарпатській області за адресою м. Ужгород, вул. Минайська, 16 (а.с. 162, 181).

19 березня 2019 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грициком Василем Івановичем було прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ЗК79/221/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-52, якою на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України на TOB "Енергоресурс Транс" накладено штраф у розмірі 250380 грн. (а.с.а.с. 18, 19).

Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 4 статті 2 вищезгаданого Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (діяв на момент виникнення спірних правовідносин), який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (п.8 Порядку №295).

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування (п.11 Порядку №295).

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (пункти 19, 20 Порядку №295).

Припис є обов`язковим для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування (пункти 23, 24 Порядку №295).

Пунктами 27-29 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються. Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено, крім Конституції України, Кодексом законів про працю України. Так, частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Тобто, забороняється, а також є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, факт допущення без укладення трудового договору до роботи особи, яка за характером виконуваних робіт виконує трудову функцію, що у сукупності з іншими притаманними ознаками надає їй статусу працівника, а підприємство (чи ФОП) щодо неї є суб`єктом, яке використовує саме її найману працю у розумінні КЗпП України. При цьому, відносини між сторонами фактично є такими, що регулюються законодавством про працю, сторони розуміють цей факт, але жодним чином не оформляють своїх відносин, у першу чергу, з мотивів ухилення від сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення інспекційного відвідування відповідач встановив порушення ТОВ Енергоресурс Транс вимог законодавства України про працю, що описані в Акті від 19.02.2019 року. Зокрема, встановлено, що у виробничому приміщенні автозаправочної станції №3 виявлено найманого працівника ОСОБА_1 , яка виконувала роботу прибиральника; у виробничому приміщенні автозаправочної станції №1 виявлено найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу мийника. Відповідачем здійснено відеозйомку вказаних працівників на їх робочих місцях при виконанні ними трудової функції.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно - правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 ( далі - Порядок № 509).

Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з п. 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Відповідно до п. 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 березня 2019 року у справі № 307/621/19, яка набрала законної сили 09 квітня 2019 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 41 частиною 3 КУпАП щодо ОСОБА_5 закрито у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 78 частини 4 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 78 частини 6 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою

Це рішення набрало законної сили та має преюдиційне значення для цієї справи. Преюдиція - це обов`язковість фактів, встановлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

При розгляді вищевказаної справи було допитано свідків, які дали настпуні показання.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 18 лютого 2019 року він прийшов на АЗС №1, яка розміщена за адресою с. Бедевля, вул. Вайнагія, 110, і належить ТОВ "Енергоресурс Транс", з бажанням працевлаштуватися на роботу. Йому сказали, що є вакантною посада помічника оператора, назвали перелік документів, необхідних для прийняття на роботу та сказали прийти на наступний день. 19 лютого 2019 року він прийшов на вказану АЗС, подав документи, і поки його документально оформляли на роботу на посаду помічника оператора, він пішов пройтися по вулиці. Поблизу АЗС працювала автомийка, керівником якої був його знайомий ОСОБА_6 , куди він і зайшов, щоб дізнатися про можливість працевлаштуватися мийником, у вільний від роботи на АЗС час ОСОБА_7 запропонував йому попробувати помити його автомобіль, на що він погодився. Однак, в цей час, на автомийку зайшли невідомі йому громадяни, які представилися інспекторами праці, та попросили його написати пояснення.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 08 лютого 2019 року, вона уклала цивільно-правовий договір з ТОВ "Енергоресурс Транс" на прибирання приміщення АЗС № 3, яка розташована в смт. Буштино, вул. Головна, 413. Зазначила, що кожний день на роботу вона не ходить, оскільки в її обов`язки входить прибирання приміщення АЗС один раз на 2-3 дні, тобто за потребою. Після завершення прибирання, з нею, складають акт виконаний робіт. 19 лютого 2019 року вона перебувала в приміщенні АЗС, і в цей час зайшли працівники інспекції праці та почали розпитувати її, чи укладався з нею трудовий договір. Вона відповіла, що не укладався. Про те, чи був з нею укладений цивільно-правовий договір, її ніхто не питав. Зазначила, що на вимогу та під диктовку інспектора праці вона написала пояснення, в якому, через страх, зазначила все, що хотів даний інспектор, в тому числі і те, що працює не з 08 лютого, а з 10 лютого 2019 року та нібито, без жодних документів.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що згідно цивільно-правового договору №08/02-6 від 08 лютого 2019 року ОСОБА_1 надає ТОВ "Енергоресурс Транс" послуги з комплексного прибирання приміщень, прилеглої території та догляду за рослинами.

18 лютого 2019 року ОСОБА_2 подав заяву про прийняття на роботу помічником оператора автозаправочної станції з 19 лютого 2019 року.

Наказом ТОВ "Енергоресурс Транс" №36 від 19 лютого 2019 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу помічником оператора заправочної станції АЗС №1, з 19 лютого 2019 року, зі строком випробування 1 місяць, і цього ж дня, ОСОБА_2 був ознайомлений з посадовою інструкцією, про що свідчить його підпис. Запис про прийняття на роботу помічником оператора заправочної станції ТОВ "Енергоресурс Транс" на підставі наказу №36 від 19 лютого 2019 року міститься у трудовій книжці ОСОБА_2 .

Згідно наказу ТОВ "Енергоресурс Транс" №21 від 19 лютого 2019 року, ОСОБА_2 було допущено до стажування помічником оператора заправочної станції АЗС №1, на період з 19 лютого 2019 року по 19 березня 2019 року.

19 лютого 2019 року ТОВ "Енергоресурс транс" було повідомлено орган Державної фіскальної служби про прийняття на роботу ОСОБА_2 .

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування встановлених обставин у справі.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів прийшла до переконання, що оскаржувані припис та постанова є протиправними та підлягають до скасування, а суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Закарпатській області залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 260/578/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Я. С. Попко Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 12.12.2019 року