Рішення

від 16.09.2019 по справі 320/1633/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року справа № 320/1633/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-виробнича фірма Люкас ЛТД до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Ірпінської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов, припису,

Суть спору : Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-виробнича фірма Люкас ЛТД (далі - позивач, ТОВ ТВФ Люкас ЛТД) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Ірпінської міської ради (далі - відповідач, Інспекця ДАБК), в якому позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2018 №3-2711/1/2711/5;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2018 №3-2711/1/2711/4;

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил від 16.11.2018 № С1611/1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/1633/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.05.2019, витребувано докази від сторін у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-виробничої фірми Люкас ЛТД про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 27.11.2018 №3-2711/2/2711/4. Зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 27.11.2018 №3-2711/2/2711/5.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 витребувано докази у справі від сторін та Київської міської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта , відкладено підготовче засідання на 13.06.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 повторно витребувано докази у справі від Київської міської дирекції Акціонерного товариства Укрпошта , відкладено підготовче засідання на 18.07.2019.

Протокольною ухвалою суду від 18.07.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 06.08.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2019 закрито підготовче провадження у справі та здійснено перехід до розгляду справи по суті після закриття підготовчого засідання 06.08.2019.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що спірні постанови та припис прийняті відповідачем безпідставно та необґрунтовано, оскільки при призначенні позапланової перевірки порушено встановлений законодавством порядок, а висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства не відповідають дійсним обставинам.

Як зауважив позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-виробнича фірма Люкас ЛТД є генеральним підрядником на об`єкті будівництва Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 , розташованого на земельній ділянці, яка використовується позивачем на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_2 від 08.09.2010.

Позивач зазначив про те, що відповідно до ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності 28.09.2018 ТОВ ТВФ Люкас ЛТД через Центр надання адміністративних послуг подано до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції контролю у Київській області повідомлення №0110/6/Ц про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за результатами розгляду якого відповідачем був встановлений недолік, а саме, інформація про основні показники об`єкта будівництва зазначена некоректно, у зв`язку з чим повідомлення повернуто позивачу для усунення недоліків.

Позивач наголосив на тому, що в проміжок часу до повторного звернення ТОВ ТВФ Люкас ЛТД 21.11.2018 з повідомленням про початок виконання будівельних робіт після врахування недоліків, відповідачем проведено позапланову перевірку на предмет дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва позивача, за наслідками якої складено акт від 16.11.2018 №16112018/1 про порушення позивачем ст. ст. 31, 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , на підставі якого винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16.11.2018 №С1611/1 та складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.11.2018 №Л-3-1611/1, №Л-3-1611/2.

Позивач звернув увагу суду на те, що декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту на час проведення перевірки не було зареєстровано відповідачем, а отже, на думку позивача, були відсутні підстави для проведення перевірки.

Крім того, позивач наголосив на тому, що позапланова перевірка була проведена з порушенням процедури проведення такої перевірки, за відсутності представника позивача, який був позбавлений можливості висловити свої зауваження щодо складання акту, примірник якого позивач не отримував. Також позивач не був ознайомлений з протоколами, на підставі яких винесені оскаржувані постанови, та не був повідомлений про час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідач позов не визнав та надав суду відзив на позовну заяву (вих. №2504/4 від 25.04.2019), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ ТВФ Люкас ЛТД.

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив про те, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у зв`язку з необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, у період з 05.11.2018 по 16.11.2018 посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради у Київській області на підставі наказу від 31.10.2018 №8П та направлення від 31.10.2018 було проведено позапланову перевірку на об`єкті будівництва Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2, замовник - ТОВ ТВФ Люкас ЛТД, за результатами якої складено акт від 16.11.2018 № 16112018/1, в якому зафіксовані порушення, складено протоколи від 16.11.2018 №Л-З-1611/1 та №Л-З-1611/2, припис від 16.11.2018 №1611/1 про усунення виявлених порушень.

Відповідач зазначив, що представник позивача - директор ОСОБА_2 . був повідомлений про проведення позапланової перевірки ТОВ ТВФ Люкас ЛТД, що підтверджується його розпискою, вчиненою власноруч на зворотній стороні направлення.

Відповідач наголосив на тому, що керівник позивача ОСОБА_2 був присутнім під час складання акту за результатами перевірки, від підписання та отримання акту, протоколів та припису відмовився, у зв`язку з чим вказані матеріали були направлені рекомендованим листом з повідомленням та з описом вкладення за місцем реєстрації позивача.

Також відповідач вказав, що про час та місце розгляду справи щодо правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач був належно повідомлений відповідно до п. 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, справу щодо правопорушення у сфері містобудівної діяльності було розглянуто за відсутності позивача, а оскаржувані постанови про накладення штрафу були надіслані на адресу позивача поштовою кореспонденцією рекомендованим листом з повідомленням.

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що ним було дотримано порядок проведення перевірки та правомірно прийнято оскаржувані припис та постанови.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущений 15-денний строк звернення до суду з даним позовом, встановлений п. 28 Порядку №244, оскільки вважає, що позивач дізнався про можливі порушення своїх прав в день отримання оскаржуваних постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2018, саме 08.01.2019, про що свідчить відмітка про вручення уповноваженій особі за довіреністю поштового відправлення від 28.11.2018 зі штрихкодом №0820501548577, у зв`язку з чим останній день звернення до суду з даним позовом відповідач вважає 24.01.2019.

У судове засідання, призначене на 06.08.2019, з`явився представник позивача.

Відповідач у судове засідання 06.08.2019 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.

Присутній у судовому засіданні 06.08.2019 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Також 06.08.2019 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд адміністративної справи №320/1633/19 у порядку письмового провадження.

Від представника відповідача 03.05.2019, 10.06.2019 на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами та за відсутності представника відповідача.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідка чи експерта, ухвалою суду від 06.08.2019 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №320/1633/19 у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельно-виробнича фірма Люкас ЛТД (ідентифікаційний код 19404243, місцезнаходження: АДРЕСА_2) зареєстроване як юридична особа 12.10.1993, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.04.2019 (т.1, а.с.15).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ТВФ Люкас ЛТД на праві приватної власності належить частина складу магазину за адресою: АДРЕСА_2, а саме: магазин, А, 342,9 кв.м., склад, В, 179,4 кв.м., склад, Г, 154,6 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 24.06.2009, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 24.06.2008 №156/7 (т.1, а.с.164,165).

Зазначена частина магазину за адресою: АДРЕСА_2 розташована на земельній ділянці, площею 0,2306 га, кадастровий номер 3210900000:01:005:0050, якою позивач користується для обслуговування магазину у межах згідно з планом, відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Серії НОМЕР_3 від 08.09.2010, виданого на підставі рішення Ірпінської міської ради №3622-76-V від 23.10.2009 (т.1, а.с. 181).

Судом встановлено, що 04.09.2018 між ТОВ Торговельно-виробнича фірма Люкас ЛТД (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Підрядник) укладено договір підряду на реконструкцію частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2.

Наказом відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 04.09.2018 №137 замовнику ТОВ Торговельно-виробнича фірма Люкас ЛТД затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 за №0118-09-2018 від 04.09.2018 (т.1, а.с.188-189).

У зв`язку з початком виконання проектних робіт по об`єкту Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи по АДРЕСА_2 , на підставі договору на проектування від 04.09.2018 №46-18, наказом директора ТОВ ТВФ Люкас ОСОБА_2 від 04.09.2018 №01 головним архітектором проекту призначено ФОП ОСОБА_3 (т.1, а.с.19).

Відповідно до наказу директора ТОВ ТВФ Люкас ОСОБА_2 від 20.09.2018 №01 відповідальним за технічний нагляд за виконанням будівельних робіт по об`єкту будівництва Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи по АДРЕСА_2 призначено ОСОБА_4 , а наказом від 20.09.2018 №02 відповідальною особою щодо ведення авторського нагляду за виконанням будівельних робіт призначено ОСОБА_3 (т.1, а.с.20,25).

20.09.2018 директор ТОВ Торговельно-виробничої фірми Люкас ЛТД ОСОБА_2 (Замовник) прийняв від ФОП ОСОБА_3 (Підрядник) проектну документацію по об`єкту будівництва Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт прийому-передачі до договору підряду від 04.09.2018 №46-18 (т.1, а.с.22).

Наказом директора ТОВ ТВФ Люкас ОСОБА_2 від 20.09.2018 №01/18 затверджено проект по об`єкту Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 , який виконала ФОП ОСОБА_3 . згідно з умовами договору на проектування від 04.09.2018 №46-18 (т.1, а.с.182-187).

Відповідно до розрахунку класу наслідків по об`єкту Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи по АДРЕСА_2 , складеного ФОП ОСОБА_3 , за всіма наведеними розрахунками характеристик можливих наслідків згідно табл.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16 вказаний об`єкт будівництва відноситься до класу незначних наслідків (відповідальності) СС1 (т.1 а.с.187).

Отже ТОВ ТВФ Люкас ЛТД є замовником та генеральним підрядником об`єкту будівництва Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що 01.10.2018 відповідно до статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ТОВ ТВФ Люкас ЛТД через електронну систему надання адміністративних послуг у сфері будівництва подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 28.09.2018, яке зареєстровано за №0110/6/ц (т.1, а.с. 143-144).

Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради від 30.10.2018 №01/Д/3010 повідомлення позивача про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), повернуто ТОВ ТВФ Люкас ЛТД на доопрацювання із зазначенням того, що за результатами перевірки повноти даних у повідомленні від 28.09.2018, встановлено, що інформацію про основні показники об`єкта будівництва зазначено некоректно (т.1, а.с.30).

З метою перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні ТОВ ТВФ Люкас ЛТД про початок виконання будівельних робіт, 31.10.2018 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області видано наказ №8П про проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с.121).

На підставі вказаного наказу Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було видано направлення для проведення позапланової перевірки від 31.10.2018 №3110/89/5 (т.1, а.с.122).

З матеріалів справи вбачається, що у період з 05.11.2018 по 16.11.2018 посадовими особами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області відповідно до ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, на підставі наказу від 31.10.2018 №8П та направлення для проведення позапланової перевірки від 31.10.2018 №3110/89/5, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ТОВ ТВФ Люкас ЛТД, АДРЕСА_2, об`єкту будівництва Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 .

Результати перевірки оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 16.11.2018 (далі - акт перевірки) (т. 1, а.с.124 - 130).

Так, у ході перевірки встановлено порушення:

- статей 31, 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , встановлено, що на момент виїзду посадовою особою 05.11.2018 зафіксовано, що на об`єкті у присутності керівника ТОВ ТВФ Люкас ЛТД ОСОБА_2 частково виконані роботи з реконструкції частини складу магазину з облаштуванням окремої вхідної групи. Одночасно встановлено, що замовником наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, а саме проектна документація відповідно до ДБН А 2.2-3-2014 не надавалась;

- статті 11 Закону України Про архітектурну діяльність , Постанови Кабінету Міністрів України №903, відсутній договір про надання послуг технічного нагляду, матеріали, що спростовують вищевказане, не надано.

16.11.2018 головним спеціалістом Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Ірпінської міської ради ОСОБА_7 за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою АДРЕСА_2 , винесено припис №1611/1 про усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (т.1, а.с.131).

Також 16.11.2018 головним спеціалістом Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Ірпінської міської ради Андрійченко Л.Г. на підставі зазначених вище висновків акта перевірки, складено протоколи №Л-З-1611/1 та №Л-З-1611/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ Торгівельно-виробнича фірма Люкас ЛТД .

Акт перевірки від 16.11.2018, припис від 16.11.2018 №1611/1 та протоколи від 16.11.2018 №Л-З-1611/1, №Л-З-1611/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності були направлені позивачу цінним листом з описом вкладення 19.11.2018 за штрихкодовим ідентифікатором №0820501548550 на адресу: АДРЕСА_2. Вказані документи отримано ОСОБА_2 12.12.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (т. 1, а.с. 138).

27.11.2018 відповідачем на підставі акта перевірки від 16.11.2018, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.11.2018 №Л-З-1611/1, №Л-З-1611/2, припису від 16.11.2018 №С1611/1 винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- №З-2711/2/2711/4, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.5 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а саме: відсутній договір про надання послуг з технічного нагляду, чим порушено ст. 11 Закону України Про архітектурну діяльність , Постанову Кабінету Міністрів №903, та накладено штраф у сумі 73640,00 грн.;

- №З-2711/1/2711/5, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а саме: замовником наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, проектна документація відповідно до ДБН А 2.2-3-2014 не надавалась, чим порушено ст. ст. 31, 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 66276,00 грн (т. 1, а.с.136-137).

28.11.2018 на адресу ТОВ ТВФ Люкас ЛТД рекомендованою поштовою кореспонденцією за штрихкодовим ідентифікатором №0820501548577 надіслано примірники вказаних постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (т. 1, а.с. 141).

Доказів отримання позивачем рекомендованого поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором №0820501548577 відповідачем не надано, натомість згідно інформації на офіційному вебсайті Укрпошта за даним ідентифікатором міститься інформація про те, що 03.12.2018 вказане поштове відправлення не було вручено під час доставки (інші причини) та 08.01.2019 було повернуто відправнику, тобто відповідачу по справі (том 1, а.с.142).

З метою примусового виконання постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2018 №З-2711/2/2711/4 головним державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Лемберською О.І. постановою від 21.02.2019 відкрито виконавче провадження ВП №58448686 (т.1, а.с.40-41).

Так само, з метою примусового виконання постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2018 №З-2711/1/2711/5 головним державним виконавцем Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Мельниковою В.С. постановою від 22.02.2019 відкрито виконавче провадження ВП №58449405 (т.1, а.с.45).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач повторно 21.11.2018 подав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою АДРЕСА_2 , яке було зареєстровано відповідачем за №КС061183250479 від 21.11.2018, про що свідчить відмітка про реєстрацію на першому аркуші повідомлення, поданого позивачем повторно (том 1, а.с.32).

Не погоджуючись з вказаними приписом та постановами, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулюються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VІ (далі - Закон №3038-VІ).

Згідно з абз.1-3 ч.1 ст.4 Закону №3038-VI об`єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов`язаного комплексного розміщення основних об`єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

Об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються відповідно до: у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.

Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи (ч.2 ст.4 Закону №3038-VI).

Відповідно до чч.1-3 ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За приписами частини 3 статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Так, відповідно до п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є : подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт , декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п.7 Порядку №553).

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 12 Порядку №553 встановлено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані:

у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами;

ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю;

надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 15 Порядку №553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Пунктом 16 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції (п. 18 Порядку №553).

Відповідно до п.13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Пунктом 14 Порядку №553 визначено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 17-22 Постанови № 553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якого належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22 Постанови № 553).

Отже, за результатами проведення державного архітектурно-будівельного контролю складаються, зокрема, акт перевірки, припис та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у разі виявлення порушень вимог чинного законодавства).

При цьому, Порядком №553 встановлено обов`язок контролюючого органу направити на адресу суб`єкта господарювання, щодо якого була проведена перевірка, акт перевірки, припис та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 №208/94-ВР (далі - Закон №208/94-ВР) суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу, за такі правопорушення, зокрема, недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що такий захід державного архітектурно-будівельного контролю, як позапланова перевірка, повинен здійснюватися у присутності суб`єкта містобудування, який має ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом та отримувати примірники цих документів, а також має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень, тощо.

Водночас, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений Порядком №553 строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки, такий суб`єкт містобудування несе відповідальність за наведені дії у вигляді штрафу.

Перевіряючи дії відповідача щодо наявності підстав та правомірності проведення перевірки , суд виходить з такого.

Підставою проведення позапланового заходу, за наслідками якого винесено оскаржуваний припис та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, стала перевірка достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 28.09.2018 №0110/6/Ц.

Як вже зауважено судом, відповідно до п. 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки, серед іншого, є: необхідність перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт , декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Підпунктом 4 пункту 4 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, затвердженого рішенням Ірпінської міської ради від 23.11.2015 №120-4-VII (т.1, а.с.149), визначено, що до повноважень відповідача відноситься здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах відповідних населених пунктів.

З матеріалів справи слідує, що 01.10.2018 позивачем через електронну систему надання адміністративних послуг у сфері будівництва подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 28.09.2018 (том 1, а.с.26-29).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач отримав повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2, 01 жовтня 2018 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (вх. №0110/6/ц від 01.10.2018) (том 1, а.с.143).

Вказане повідомлення про початок виконання будівельних робіт листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області від 30.10.2018 №вих.01/Д/3010 повернуто для усунення недоліків (том 1, а.с.30).

Зокрема, у листі відповідача від 30.10.2018 №вих.01/Д/3010 зазначено, що за результатами перевірки повноти даних, зазначених позивачем у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2, встановлено, що в поданому повідомленні інформація про основні показники об`єкта будівництва зазначена некоректно.

При цьому суд зауважує, що в чому саме полягає некоректність інформації про основні показники об`єкта будівництва у повідомленні позивача про початок виконання будівельних робіт, у листі відповідача від 30.10.2018 №вих.01/Д/3010 не зазначено.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Правовідносини з приводу видачі документів дозвільного характеру у сфері будівельної справи деталізовані у Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 (в редакції, чинній на час проведення перевірки, далі - Порядок №466).

Приписами пункту 6 Порядку №466 встановлено, що документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Відповідно до пункту 13 Порядку №466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Порядку №466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які не є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник (його уповноважена особа) зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) у поданому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати виправлені (достовірні) дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх до реєстру шляхом подання особисто або надсилання відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві заяви за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку та повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомлення про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт за формою згідно з додатками 1, 2 і 2 1 до цього Порядку в одному примірнику (абз 2 п.15 Порядку №466).

Аналіз наведених положень свідчить про те, що контролюючий орган зобов`язаний протягом одного робочого дня з дня виявлення недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання будівельних робіт, письмово повідомити про це замовника.

Отже, отримавши 01 жовтня 2018 року повідомлення позивача про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкту Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2, відповідач був зобов`язаний не пізніше 03 жовтня 2018 року з дня виявлення недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, письмово повідомити про це позивача.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що вказаного обов`язку відповідач не дотримався та повідомив про некоректність інформації про основні показники об`єкта будівництва в поданому повідомленні листом від 30.10.2018 №вих.01/Д/3010, при чому без зазначення в чому саме полягає така некоректність.

Наведені обставини приводять суд до висновку про те, що позивач, не отримавши протягом одного робочого дня після вручення відповідачу повідомлення про початок виконання будівельних робіт письмового повідомлення відповідача про недостовірність даних, наведених у надісланому повідомленні, мав право розпочати будівельні роботи на об`єкті.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону №3038-VI виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

З наявного в матеріалах справи направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 31.10.2018 №3110/89/5 (т.1, а.с.122) вбачається, що підставою для проведення позапланового заходу є наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради від 21.06.2017 №89 та перевірка достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Отже, на момент видачі направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 31.10.2018 №3110/89/5 позивач мав право проводити будівельні роботи на об`єкті Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2, адже відповідач вчасно не повідомив позивача про виявлену недостовірність даних, наведених у надісланому повідомленні.

При цьому суд виходить з того, що повідомлення відповідача листом від 30.10.2018 №вих.01/Д/3010 про некоректність інформації про основні показники об`єкта будівництва в поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт без зазначення в чому саме полягає така некоректність, не можна вважати належним, адже отримавши таке повідомлення, замовник не міг зрозуміти, яка саме інформація зазначена некоректно, що своєю чергою унеможливлювало усунення замовником недоліків у поданому повідомленні.

Натомість, виходячи з положень пункту 7 Порядку №553, який визначає, що підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів, відповідач мав право провести спірну перевірку, відтак суд не може погодитися з твердженням позивача щодо відсутності у відповідача підстав для здійснення позапланової перевірки.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки через несповіщення позивача про її проведення, суд зазначає таке.

Так, позивач стверджує, що не був сповіщений про проведення перевірки, що унеможливило його присутність під час її проведення.

Як вже зауважено судом згідно з пунктом 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Незважаючи на те, що даний пункт Порядку №553 встановлює обов`язок органу державного архітектурно-будівельного контролю надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, суд не вбачає підстав не застосовувати положення даного пункту до спірних правовідносин щодо необхідності повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки, оскільки єдиною відмінністю між плановою та позаплановою перевіркою є підстави проведення відповідного заходу контролю. Так, планова перевірка проводиться за умови включення її до відповідного плану роботи контролюючого органу, а позапланова перевірка проводиться за наявності інших, окремо визначених підстав для її проведення.

Судом встановлено, що відповідач не направляв на адресу позивача повідомлення про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю щодо перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт.

Наявна в матеріалах справи розписка директора ТОВ ТВФ Люкас ЛТД про отримання 05.11.2018 копії направлення для проведення позапланового заходу, не свідчить про повідомлення позивача про проведення перевірки (т.1, а.с.122-123).

При цьому суд зауважує, що направлення для проведення позапланового заходу від 31.10.2018 №3110/89/5 містить строк його дії: з 05.11.2018 до 16.11.2018.

В акті перевірки №16112018/1 зазначено інформацію лише про строк проведення заходу державного нагляду (контролю) - з 05.11.2018 до 16.11.2018, натомість в направленні для проведення перевірки відсутня інформація про те, коли саме посадовою особою органу державного нагляду (контролю) Андрійченко Л.Г. планується здійснити виїзд на об`єкт перевірки.

За таких обставин розписка позивача про отримання 05.11.2018 направлення про проведення позапланового заходу, не є належним повідомленням про проведення перевірки, зокрема про дату виїзду посадової особи відповідача на об`єкт перевірки.

Виходячи з того, що позивач не був сповіщений про проведення відповідачем позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, суд констатує, що позивач не міг бути присутнім під час його проведення.

Відтак твердження відповідача про відсутність зауважень з боку позивача в акті перевірки від 16.11.2018, як і про відмову позивача від отримання акту перевірки, не відповідають дійсності.

Таким чином, в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи позивача про те, що він не був повідомлений про дату та час проведення позапланової перевірки, і тим самим відповідач позбавив позивача права бути обізнаним про проведення заходу державного нагляду (контролю), чим протиправно обмежив позивача у наданні пояснень щодо виявлених порушень, наданні доказів, що на думку суду, суперечить вимогам Порядку №553.

Також суд наголошує на тому, що відсутність позивача під час перевірки зумовлює неможливість виконання посадовою особою контролюючого органу встановленого п.7 Порядку №553 обов`язку щодо необхідності пред`явлення під час перевірки службового посвідчення.

При цьому, суд зазначає, що не є повідомленням про позапланову перевірку вручення позивачу направлення на проведення перевірки.

Своєю чергою неповідомлення позивача про проведення перевірки і виїзд на об`єкт перевірки та проведення перевірки у відсутність позивача нівелює право позивача вирішувати питання про допуск до самої перевірки.

Судом встановлено, що всупереч вказаним вище вимогам ані керівника, ані уповноваженого представника позивача не було ознайомлено з актом перевірки від 16.11.2018, протоколами від 16.11.2018 та приписом від 16.11.2018.

Таким чином, враховуючи те, що позивач не був повідомлений про проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю, не був присутнім під час його проведення при винесенні оскаржуваного припису від 16.11.2018 відповідач діяв не у межах наданих йому повноважень, та не у спосіб, визначений вищенаведеними правовими нормами.

Вказане своєю чергою позбавило позивача можливості надати відповідачу документи, які свідчать про вжиті позивачем заходи з належного оформлення документів, необхідних для проведення реконструкції об`єкту містобудування, а саме:

- укладення 04.09.2018 між ТОВ Торговельно-виробнича фірма Люкас ЛТД (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Підрядник) договору підряду на реконструкцію частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2;

- затвердження наказом відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 04.09.2018 №137 замовнику ТОВ Торговельно-виробнича фірма Люкас ЛТД Містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 за №0118-09-2018 від 04.09.2018;

- призначено ФОП ОСОБА_3 . головним архітектором проекту наказом директора ТОВ ТВФ Люкас ОСОБА_2 від 04.09.2018 №01;

- призначення наказом директора ТОВ ТВФ Люкас ОСОБА_2 від 20.09.2018 №01 відповідального за технічний нагляд за виконанням будівельних робіт по об`єкту будівництва Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 ;

- призначення наказом від 20.09.2018 №02 відповідальною особою щодо ведення авторського нагляду за виконанням будівельних робіт ОСОБА_3 ;

- прийняття 20.09.2018 директором ТОВ Торговельно-виробничої фірми Люкас ЛТД ОСОБА_2 (Замовник) від ФОП ОСОБА_3 (Підрядник) проектної документації по об`єкту будівництва Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт прийому-передачі до договору підряду від 04.09.2018 №46-18;

- затвердження наказом директора ТОВ ТВФ Люкас ОСОБА_2 від 20.09.2018 №01/18 проекту по об`єкту Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 , який виконала ФОП ОСОБА_3 . згідно з умовами договору на проектування від 04.09.2018 №46-18.

Відтак, на переконання суду, позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування припису від 16.11.2018 №С1611/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, підлягає задоволенню.

Щодо правомірності винесення оскаржуваних постанов про накладення штрафу стосовно позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд зазначає, що постанови винесені посадовою особою відповідача за результатами розгляду акту, протоколів та припису, складених за результатами позапланової перевірки на будівництві позивача, яка була проведена з порушенням вимог Порядку №553.

Окрім цього, відповідачем при винесенні постанов не дотримано положень Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995 (далі - Порядок №244), зокрема п.13 Порядку №244, де зазначено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. При цьому, суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до п. 17 цього Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб, а відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів встановлено відсутність дотримання відповідачем положень Порядку №244, зокрема, в частині виконання обов`язків щодо ознайомлення позивача з протоколами, роз`яснення прав та обов`язків, надання права на підписання протоколів та можливості надати зауваження на ці протоколи, не надано доказів й завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи.

Так, у протоколах 16.11.2018 №Л-З-1611/1 та №Л-З-1611/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складених 16.11.2018 головним спеціалістом Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю Ірпінської міської ради ОСОБА_7 за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті Реконструкція частини складу-магазину з облаштуванням окремої вхідної групи за адресою АДРЕСА_2 , вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 14.00 год. 27 листопада 2018 року.

Вказані протоколи від 16.11.2018 №Л-З-1611/1, №Л-З-1611/2 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності були направлені позивачу цінним листом з описом вкладення 19.11.2018 за штрихкодовим ідентифікатором №0820501548550 на адресу: АДРЕСА_2 та були отримано ОСОБА_2 (директором позивача) 12.12.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (т. 1, а.с. 138).

Отже, в порушення приписів пункту 17 Порядку №244, за відсутності доказів сповіщення суб`єкта містобудування про його ознайомлення із датою розгляду справи не пізніше як за три доби до дня розгляду справи, відповідач не мав права проводити розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Зважаючи на те, що протоколи були підставою для винесення оскаржуваних постанов, суд зазначає, що відповідач при притягненні позивача до відповідальності за виявлене правопорушення діяв не у спосіб, передбачений Порядком №244.

Не знайшли в судовому засіданні свого підтвердження й доводи відповідача про те, що уповноваженою особою позивача за довіреністю 08.01.2019 отримано оскаржувані постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2018 №З-2711/1/2711/5 та №З-2711/2/2711/4, надіслані поштовим відправленням від 28.11.2018 за №0820501548577, з огляду на наступне.

Як вже встановлено судом, 28.11.2018 на адресу ТОВ ТВФ Люкас ЛТД рекомендованою поштовою кореспонденцією за штрихкодовим ідентифікатором №0820501548577 надіслано примірники оскаржуваних постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Доказів отримання позивачем рекомендованого поштового відправлення за штрихкодовим ідентифікатором №0820501548577 відповідачем не надано, натомість згідно інформації на офіційному вебсайті Укрпошта за даним ідентифікатором міститься інформація про те, що 03.12.2018 вказане поштове відправлення не було вручено під час доставки (інші причини) та 08.01.2019 було повернуто відправнику, тобто відповідачу по справі (том 1, а.с.142).

Так, на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду про витребування доказів від 21.05.2019 Акціонерне товариство Укрпошта листами від 10.06.2019 №33-К-11559 та від 24.06.2019 №33-К-12856 підтвердило повернення 08.01.2019 рекомендованого поштового відправлення №0820501548577 уповноваженій особі на одержання пошти Ірпінської міської ради Коваленко К.І. під підпис на підставі довіреності від 05.01.2019 (т.1, а.с. 232, 233).

Для суду є очевидним, що поштове відправлення від 28.11.2018 за штрихкодовим ідентифікатором №0820501548577, в якому на адресу позивача були направлені оскаржувані постанови про накладення штрафу, не було вручено позивачу чи його уповноваженій особі, як про це стверджує відповідач.

Внаслідок невручення позивачу оскаржуваних постанов про накладення штрафу, суд зазначає, що в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами щодо оскарження постанов про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2018 №З-2711/1/2711/5 та №З-2711/2/2711/4.

Відповідно до статті 5 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

У свою чергу, представник позивача стверджує, що про існування оскаржуваних постанов ТОВ ТВФ Люкас дізналося з листа Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження щодо виконання постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у березні 2019 року.

Оскільки судом в ході розгляду справи було встановлено, що 08.01.2019 поштове відправлення від 28.11.2018 №0820501548577 не було вручене позивачу, оскільки в цей день вказане поштове відправлення було повернуто відповідачу та отримано уповноваженою особою відповідача, а про існування спірних постанов позивачу стало відомо з листа Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження щодо виконання постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно ТОВ ТВФ Люкас ЛТД від 21.02.2019 №58448686/3 (т.1, а.с.39), суд дійшов висновку, що позов, який отримано судом нарочно 03.04.2019, був поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, відтак підстав для залишення позовної заяви без розгляду немає.

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - суб`єктом владних повноважень правомірності своїх рішень, невідповідність яких вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи.

З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз.1 ч.3 ст.6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з пп.6 п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривні.

У позовній заяві позивачем заявлено:

- дві вимоги майнового характеру на загальну суму 139916,00 грн. (66276,00 грн. + 73640,00 грн.), судовий збір за звернення з якими становить 2098,74 грн. (139916,00 грн. х 1,5%=2098,74 грн.),

- одну вимогу немайнового характеру, за яку належало сплатити 1921,20 грн. судового збору.

Крім того, за звернення із заявою про забезпечення позову позивачу належало сплатити 576,30 грн. (0,3 х 1921,00 грн.).

Під час звернення до суду позивачем за звернення з позовною заявою сплачено 5763,00 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією від 02.04.2019 №14 (том 1, а.с.3), оригінал якої наявний в матеріалах справи.

Також позивачем за звернення із заявою про забезпечення позову сплачено 1152,60 грн., що підтверджується квитанцією від 02.04.2019 №13, оригінал якої наявний в матеріалах справи (том 1, а.с.53).

Отже, загальна сума сплаченого позивачем під час звернення до суду судового збору становить 6915,60 грн., тоді як сплаті підлягало 4596,04 грн.

Таким чином, позивачем було надміру сплачено 2319,56 грн. судового збору.

Враховуючи задоволення позовних вимог та постановлення судом ухвали про забезпечення позову сума судового збору, що підлягала сплаті під час звернення до суду в сумі 4596,04 грн., підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", питання про повернення з Державного бюджету України судового збору, сплаченого в більшому розмірі, ніж встановлено законом, вирішується за клопотанням особи, що його сплатила.

Беручи до уваги відсутність такого клопотання у матеріалах справи на час ухвалення рішення у справі, питання про повернення позивачеві надміру сплаченої суми судового збору судом під час розподілу судових витрат не вирішується, а може бути вирішено окремо в порядку письмового провадження.

Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Таким чином, з огляду на задоволення позовних вимог сума судового збору, яка відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області, становить 4596,04 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил від 16.11.2018 № 1611/1.

3. Визнати протиправними та скасувати постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.11.2018 №3-2711/1/2711/5, №3-2711/1/2711/4.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельно-виробнича фірма Люкас ЛТД (ідентифікаційний код 19404243, місцезнаходження: АДРЕСА_2) судовий збір у сумі 4596,04 грн. (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто шість грн. 04 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради Київської області (ідентифікаційний код відсутній, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 16.09.2019.

Суддя Кушнова А.О.