Рішення

від 30.09.2019 по справі 420/5042/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5042/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Сидорівського С.А.,

представника позивача: Осадчого А.Ю.,

представника відповідача: Коротких О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ліон-2007 (місцезнаходження: 67500, Одеська область, смт. Комінтернівське, вул. Центральна, 20; код ЄДРПОУ 36970257) до Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0018061406 від 22.04.2019р.,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ліон-2007 до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач просить суду:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0018061406 від 22.04.2019р.

- судові витрати відшкодувати за рахунок Державного бюджету.

Ухвалою від 02.09.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

19.09.2019 року (вх. № 33866/19) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на адміністративний позов. (т.2, а.с. 56-71)

В обґрунтування позовних вимог зокрема зазначено, що позивачем, в результаті проведення документальної планової виїзної перевірки, отримано від Головного управління ДФС в Одеській області рішення від 22 квітня 2019 року №0018061406 щодо застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 102620,25 грн.. Однак , позивач не погоджується із висновками, наведеними у акті перевірки №420/15-32-14-01/35226639 від 13.09.2019 року та вважає протиправним податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2019 року №0018061406.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що при складанні оскаржуваного рішення контролюючий орган діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ліон-2007 Одеському окружному адміністративному суду.

Судом встановлено що Головним управлінням ДФС в Одеській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Ліон-2007 (код ЄДРПОУ 35226639) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складено акт №420/15-32-14-01/35226639 від 13.03.2019 року Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю ЛІОН-2007 , код за ЄДРПОУ 35226639 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 (т.1, а.с. 12-208).

В акті перевірки міститься твердження, що прибуткові касові ордери: №48 від 11.09.2017 року на суму - 3914,22 грн. (т.1, а.с. 223); №49 від 21.09.2017 року на суму - 8881,83 грн. (т.1, а.с. 225); №50 від 26.09.2017 року на суму - 7728,0 грн. (т.1, а.с. 227) на підставі яких були оприбутковані у касовій книзі готівкові кошти на загальну суму 20524 гривень 05 копійок неправильно (несвоєчасно) оформлені, а кошти за вказані дати - є не оприбуткованими. (т.1, а.с. 206)

Контролюючий орган зробив такий висновок через перебування директора ТОВ Ліон-2007 ОСОБА_1 у відпустці з 07.09.2017 року по 30.09.2017 року на підставі наказу від 01.09.2017 року (т.2, а.с. 19) та останній, на думку перевіряючих, не мав права оформлювати (підписувати) касові документи (прибуткові ордери).

У зв`язку з чим, у висновках Акту перевірки встановлено порушення п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637, а саме, підприємством ТОВ ЛІОН-2007 не оприбутковано до каси підприємства готівкові кошти у сумі - 20524,05 грн. (т.1, а.с. 207)

На підставі акту перевірки від 13 березня 2019 року №420/15-32-14-01/35226639 Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 квітня 2019 року №0018061406 щодо застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 102620,25 грн. (т.1, а.с. 221)

Не погодившись із зазначеним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить його скасувати.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення №637).

Пунктом 2.2 Положення №637 передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Під касою, згідно з пунктом 1.2 вказаного Положення, розуміється приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до пункту 4.1 Положення №637, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.

Пунктом 3.3 Положення №637 передбачено, що приймання готівки в касі проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Відповідно до п.4.8 гл.4 Положення №637 Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов`язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Згідно з пунктом 2.6 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до пункту 1.2 Положення №637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Абзацом 2 пункту 2.6 Положення №637 передбачено, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідно до пункту 4.3 Положення №637, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

Статтею 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (зі змінами та доповненнями) від 12.06.1995 № 436/95 (далі - Указ №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Відповідно абзацу 3 цієї ж статті, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб`єктів господарювання, перелічених у пункті 1 Указу №436/95, застосовується штраф у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, у разі проведення суб`єктом господарювання готівкових розрахунків на підставі прибуткових касових ордерів, оприбуткуванням готівки є сукупність дій з оформленням касового ордеру та відображення на його підставі готівки у касовій книзі.

Судом встановлено, що на підставі договорів про поворотну фінансову допомогу №48 від 11.09.2017 року (т.1, а.с. 224), №49 від 21.09.2017 року (т.1, а.с. 226), №50 від 26.09.2017 року (т.1, а.с. 228), засновник ТОВ Ліон-2007 ОСОБА_2 надав ТОВ Ліон-2007 поворотну фінансову допомогу з метою виплати заробітної плати за серпень 2017 року.

Кошти отримувались від ОСОБА_2 в касі підприємства особисто директором ТОВ Ліон-2007 ОСОБА_1 про що оформлювались відповідні прибуткові касові ордери: №48 від 11.09.2017 року на суму - 3914,22 грн. (т.1, а.с. 223); №49 від 21.09.2017 року на суму - 8881,83 грн. (т.1, а.с. 225); №50 від 26.09.2017 року на суму - 7728,0 грн. (т.1, а.с. 227), всього на суму 20524,05 грн.

Вказані прибуткові накладні були зареєстровані в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів підприємства, а також у касовій книзі підприємства. (т.1, а.с. 229-237).

Отримані грошові кошти у відповідності до договорів про поворотну фінансову допомогу були направлені на виплату заробітної плати у день їх надходження, про що свідчать видаткові касові ордери №52 від 11.09.2017 року на суму 3914,22грн. (т.1, а.с. 238), №53 від 21.09.2017 року на суму 8881,83 грн. (т.1, а.с. 241), №54 від 26.09.2017 року на суму 2576,00 грн. (т.1, а.с. 244), №55 від 26.09.2017 року на суму 2576,00 грн. (т.1, а.с. 250), №56 від 26.09.2017 року на суму 2576,00 грн. (т.2, а.с. 6), всього на суму 20524,05 грн.

Суд зазначає, що Акт перевірки не містить жодного твердження про факти невірного оформлення касових документів. Головним управлінням ДФС в Одеській області не встановлено невідповідність складених касових документів нормам діючого законодавства.

Відповідач стверджує про несвоєчасність оприбуткування готівки до каси підприємства через те, що під час складання прибуткових касових ордерів директор підприємства перебував у відпустці та не міг підписати прибуткові касові ордери.

Проте жодних відомостей про перебування Директора ТОВ Ліон-2007 ОСОБА_1 за межами країни, чи наявність інших підстав, які б підтверджували неможливість підписання прибуткових касових ордерів Відповідач до суду не надав.

26.09.2019 року, у судовому засіданні було з`ясовано, що Директор підприємства не покладав обов`язків виконання функцій касира на інших працівників підприємства, а відтак залишався єдиною особою повноважною здійснювати приймання готівкових коштів та оформлення відповідних касових документів на підприємстві.

Відповідно до вимог ст. 62 Закону України Про господарські товариства у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Одноосібний виконавчий орган товариства або голова колегіального виконавчого органу товариства може діяти від імені товариства без довіреності. Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків.

Отже повноваження директора підприємства щодо виконання його обов`язків розпочинається з моменту його обрання та внесення про керівника відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та закінчуються з моменту обрання нового одноосібного виконавчого органу та виключення відомостей про нього з вказаного реєстру. Отже діюче законодавство не містить часових обмежень щодо здійснення виконавчим органом - директором керівництва підприємством, у тому числі пов`язаних із лікарняними, відпустками та іншими обставинами, а відтак зобов`язує останнього здійснювати поточне керівництво постійно.

При цьому, суд зазначає що Відповідачем не наведено норм чинного законодавства, які б містили заборони щодо виконання функцій касира керівником підприємства.

Отже, керівник, незалежно від того чи перебуває він на лікарняному або знаходиться у відпустці, якщо він не доручив своїм розпорядженням здійснювати приймання готівки іншим працівникам підприємства, виконує ці обов`язки та повноваження особисто

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 74 Кодексу законів про працю України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відпустка - це час відпочинку, який передбачає тимчасове оплачуване або безоплатне звільнення роботодавцем працівника від виконання трудових обов`язків протягом встановленої законом або за угодою сторін кількості календарних днів із збереженням за ним місця роботи на цей період.

Отже, на період відпустки правовий зв`язок працівника та роботодавця не припиняється, а трудова функція обмежується виключно в частині обов`язковості її виконання.

Ані Кодекс законів про працю України, ані Закон України Про відпустки не містить заборон та обмежень щодо здійснення працівником під час перебування у відпустці чи в інший період відпочинку передбачених трудовим договором функцій за власною ініціативою.

Аналіз положень статей 62 та 79 Кодексу законів про працю України дає підстави стверджувати лише про існування законодавчого обмеження та про особливий облік надурочних робіт та відкликання з відпустки. Разом з цим, надурочними роботами та відкликанням з відпустки вважаються дії, що проведені за ініціативою власника або уповноваженого ним органу.

Залишення з власної ініціативи працівників після робочого часу на роботі для виконання трудової функції, а також і вихід на роботу під час відпустки з власної ініціативи, по-перше, вимогами закону не заборонені, по-друге, додатково не обліковуються

Таким чином, хоча виконання працівником, який перебуває у відпустці, окремих трудових обов`язків не відповідає змісту та меті відпустки, самі по собі такі обставини не можуть свідчити про дефектність первинного бухгалтерського документа та спростовувати засвідчені ними операції.

У даному випадку правове значення має лише наявність на відповідному документі підпису посадової особи та наявність у такої особи відповідних повноважень на підписання первинних документів.

Аналогічна правова позиція висловлена під час розгляду адміністративної справи №810/3765/18 судами першої та апеляційної інстанції, та підтверджена ухвалою Верховного суду від 07.12.2018 року, якою Верховний суд відмовив у відкритті касаційного провадження вказавши про те, що правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її тлумачення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0018061406 від 22.04.2019р.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ліон-2007 (код ЄДРПОУ 36970257) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ліон-2007 (місцезнаходження: 67500, Одеська область, смт. Комінтернівське, вул. Центральна, 20; код ЄДРПОУ 36970257) до Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0018061406 від 22.04.2019р. - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0018061406 від 22.04.2019р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ліон-2007 (код ЄДРПОУ 36970257) за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. ( одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн., 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2019р.

Суддя О.М. Тарасишина

.