Рішення

від 18.09.2019 по справі 520/6704/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2019 р. № 520/6704/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Муравської І.Ю.,

за участі:

представника позивача Мітрохіна Д.В.,

представника відповідача Гупал Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради про визнання незаконною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05.07.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, в якому з урахуванням уточнень просила суд:

- визнати рішення від 05.06.2019 року про відмову Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради у задоволенні заяви ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання - протиправним та скасувати його;

- визнати рішення від 05.06.2019 року про відмову Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зняття з реєстрації місця проживання - протиправним та скасувати його;

- зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради зняти ОСОБА_1 з реєстрації попереднього місця проживання та зареєструвати її місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати рішення від 05.06.2019 року про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 15.05.2018 року та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 04.05.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 - протиправними та скасувати їх;

- зобов`язати Департамент реєстрації Харківської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 15.05.2018 року та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 04.05.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішення відповідача про відмову у задоволенні заяв про реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач, Департамент реєстрації Харківської міської ради, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду замінено відповідача Департамент реєстрації Харківської міської ради по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про визнання незаконною відмову та зобов`язання вчинити певні дії на Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради.

В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.06.2019 до відділу реєстрації місця проживання Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації через Центр надання адміністративних послуг м. Харкова ОСОБА_1 було подано заяву про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з вибуттям до майбутнього місця проживання. Одночасно ОСОБА_1 було подано заяву про реєстрацію місця проживання за новою адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, ОСОБА_1 , як законним представником своїх малолітніх дітей, також були подані: заява про зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 та реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та заява про первинну реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До заяв про зняття з реєстрації та реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 були додані наступні документи: паспорт громадянина України сер. НОМЕР_3 , виданий Харківським ГУМВС України в Харківській області 14.10.2010; свідоцтво про народження ОСОБА_3 НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 04.05.2013; свідоцтво про народження ОСОБА_2 НОМЕР_1 , видане Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області 15.05.2018; згода на обробку персональних даних; квитанції про сплату адміністративного збору; договір дарування від 24.09.2018, засвідчений приватним нотаріусом ХМНО Лавіндою Н.О.; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 138897558 від 24.09.2018 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, власником садового будинку ОСОБА_4 , який також є законним представником ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , була надана згода на реєстрацію місця проживання зазначених осіб в садовому будинку.

За результатом розгляду документів, поданих ОСОБА_1 для зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 та реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 її та її малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , працівниками органу реєстрації 05.06.2019 були прийняті рішення про:

відмову у знятті з реєстрації ОСОБА_1 , відповідно до абз. 3 п. 11 Правил у зв`язку з тим, що у поданих особою документах містяться недостовірні відомості та відмову у реєстрації ОСОБА_1 , відповідно до абз. 2 п. 11 Правил у зв`язку з тим, що особа не подала необхідних документів. В роз`ясненні до рішення зазначено, що відповідно до абзацу 2 пункту 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 207, реєстрації особа не подала необхідних документів, а саме: реєстрація місця проживання особи здійснюється до житла, однак у заяві зазначена адреса садового будинку, що не відповідає абзацу 11 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Також, вказано, що відповідно до абзацу 3 пункту 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 207, особа подала документи, що містять недостовірні відомості, а саме: відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і абз. 2 п. 4 Правил послуга передбачає реєстрацію одночасно із зняттям з попереднього місця проживання, разом з тим, у знятті з реєстрації місця проживання особі відмовлено;

відмову у знятті з реєстрації та у реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , відповідно до абз. 2 п.11 Правил у зв`язку з тим, що особа не подала необхідних документів. В роз`ясненні до рішення зазначено, що відповідно до абзацу 2 пункту 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 207, особа не подала необхідних документів, а саме: відповідно до частині 4 статті 29 Цивільного Кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Також, вказано, що у здійсненні реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання законного представника дитини відмовлено;

відмову у реєстрації місця проживання малолітнього ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до абз. 2 п. 11 Правил у зв`язку з тим, що особа не подала необхідних документів. В роз`ясненні до рішення зазначено, що відповідно до абзацу 2 пункту 11 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 207, особа не подала необхідних документів, а саме: відповідно до частині 4 статті 29 Цивільного Кодексу України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Також, вказано, що у здійсненні реєстрації місця проживання/зняття з реєстрації місця проживання законного представника дитини відмовлено.

Як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, законодавством не передбачено реєстрацію місця проживання особи в садовому будинку, оскільки такий будинок не є житловим за своїм юридичним статусом.

Позивач, вважаючи вищевказані рішення відповідача протиправними, звернулась до суду з даним позовом.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-IV від 11 грудня 2003 року (далі по тексту Закон України №1382-IV) відповідно до Конституції України регулює відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України №1382-IV вільний вибір місця проживання чи перебування - це право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України №1382-IV місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України №1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Частиною третьою статті 6 Закону України №1382-IV встановлено, що для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг): письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету міністрів України №207 від 02.03.2016 року реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було відмовлено в реєстрації місця проживання у судовому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , у звязку з тим, що садовий будинок не є житловим та в ньому не може бути проведено реєстрацію місця проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Частиною 1 статті 379 ЦК України визначено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

Згідно зі ст. 4 Житлового кодексу Української РСР №5464-X від 30 червня 1983 року (далі - ЖК УРСР) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об`єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд); квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення).

До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об`єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду.

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Аналіз наведених вимог чинного законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація місця проживання фізичної особи здійснюється за наявності в особи житла.

Житлом, у розумінні наведених вимог законодавства, є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що для цілей реєстрації місця проживання будинок або інше приміщення мають відповідати таким ознакам житла як пристосування та придатність для постійного проживання в них.

Відповідно до звіту про проведення технічного огляду дачного (садового) будинку за адресою АДРЕСА_1 від 27.08.2019 року, будинок відповідає встановленим державним будівельним нормам для житлових будинків, а саме: відповідає вимогам пункту 2.9 ДБН В.2.2-15 «Житлові будинки. Основні положення» у частині висоти житлових приміщень, відповідає вимогам ДБН В. 1.2- 6 «Основні вимоги до будівель і споруд. Механічний опір та стійкість», вимогам пункту 3.37 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» у частині дотримання санітарних та протипожежних розривів. Зазначений будинок також відповідає вимогам ДБН В.2.2-15:2015 «Житлові будинки. Основні положення». Також у звіті зазначено, що житлова площа будинку складає 140,8 кв. метрів.

З огляду на викладене, суд вважає, що вказаний садовий будинок пристосований і може бути використаний для постійного проживання в ньому.

Посилання відповідача на положення державних будівельних норм, відповідно до яких для садових будинків установлюються інші нормативні вимоги до зовнішніх конструкцій, інженерного устаткування, що не відповідають аналогічним нормативним вимогам до житлових будинків, зазначених висновків суду не спростовують.

При цьому, відмінність будівельних норм у частині вимог до окремих конструктивних рішень, що застосовуються під час будівництва житлових будинків у порівнянні зі садовими будинками, не позбавляє останніх ознак, притаманних житлу, і не спростовує їхньої придатності для постійного проживання, за умови, що власник садового будинку з власної ініціативи пристосував його для цього.

Суд також керується тим, що чинне законодавство не виключає можливості переведення садових будинків у статус житлових.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання» №1673-VII від 02.09.2014 року, який набрав чинності 27 вересня 2014 року, ЖК УРСР доповнено статтею 8-1 «Переведення в жилі будинки садових і дачних будинків», згідно з якою громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, сам по собі той факт, що садовий будинок був збудований на підставі будівельних норм, що відрізняються від будівельних норм, установлених для житлових будинків, не спростовує того, що він може потім використовуватися для проживання в ньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.08.2019 року по справі №183/4661/16.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, заборони на проведення реєстрація місця проживання особи в садовому будинку відсутні в нормах чинного законодавства, а посилання відповідача про те, що реєстрація місця проживання особи в садовому будинку не передбачена чинним законодавством є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення від 05.06.2019 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зняття з реєстрації місця проживання, про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 15.05.2018 року та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 04.05.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 , є протиправними та підлягають скасуванню.

Як встановлено вище, єдиною підставою для винесення оскаржуваних рішень слугувало те, що садовий будинок не є житловим та в ньому не може бути проведено реєстрацію місця проживання.

При цьому, вказане твердження було спростовано вищенаведеними висновками суду.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, в даному випадку вичерпав надані йому дикреційні повноваження щодо розгляду питання зняття/реєстрації місця проживання.

З огляду на висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень відповідача та для належного відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради зняти ОСОБА_1 з реєстрації попереднього місця проживання та зареєструвати її місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язати Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 15.05.2018 року та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 04.05.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих ним рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) про визнання незаконною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 05.06.2019 року Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про реєстрацію місця проживання.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 05.06.2019 року Управління реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зняття з реєстрації місця проживання.

Зобов`язати Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради зняти ОСОБА_1 з реєстрації попереднього місця проживання та зареєструвати її місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати протиправними та скасувати рішення від 05.06.2019 року про відмову у реєстрації місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 15.05.2018 року та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 04.05.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради зареєструвати місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 15.05.2018 року та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 04.05.2013 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) сплачений судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 30.09.2019 року.