Ухвала

від 27.09.2019 по справі 440/325/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2019 року

Київ

справа №440/325/19

касаційне провадження №К/9901/27120/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі №440/325/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС у Полтавській області 24.09.2019 звернулося із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Натомість, у касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про відстрочення від сплати судового збору скаржник посилається на обмежене фінансування з державного бюджету для сплати судового збору.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції керується наступним.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови, перелік суб`єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, касаційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги, передбачений підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Посилання податкового органу на скрутне майнове становище не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом - січень 2019 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривня (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік").

У відповідності до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом - січень 2019 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У справі подано позовну заяву, в якій заявлено вимоги майнового характеру про скасування вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску № Ф-4711-51/1514 від 23.11.2018, сума за якою становить 7371,54грн.

Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову складає 768,40грн.

Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 768,40грн. х 200% = 1536,80грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: 31219207026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Символ звітності банку: 207.

Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною другою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції:

документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись частиною другою статті 169, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню ДФС у Полтавській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі №440/325/19.

2. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 у справі №440/325/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) - залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Т.М.Шипуліна