Ухвала

від 30.09.2019 по справі 910/573/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"30" вересня 2019 р. Справа№ 910/573/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Міжнародний благодійний фонд Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/573/19 (суддя Чебикіна С.О., повний текст складено - 07.08.2019) за позовом публічного акціонерного товариства Київський завод Радар до Міжнародного благодійного фонду Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні про розірвання договору оренди, повернення орендованого майна, виселення та стягнення заборгованості в сумі 259 264,56 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/573/19 позов задоволено повністю; розірвано договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. (реєстраційний номер 1872) від 26.12.2013 майна, що належить на праві власності публічному акціонерному товариству Київський завод Радар , укладений між публічним акціонерним товариством Київський завод Радар та Міжнародним благодійним фондом Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні ; зобов`язано Міжнародний благодійний фонд Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні повернути публічному акціонерному товариству Київський завод Радар нежитлові приміщення п`ятого поверху, загальною площею 909,70 кв.м., що розташовані в нежитловому будинку загальною площею 8376,10 кв.м. розміщеному за адресою: м. Київ, вул. Тельмана (Німецька), 1 (літера А), корпус 24, що перебуває на балансі публічного акціонерного товариства Київський завод Радар (інвентарний №7326); виселено Міжнародний благодійний фонд Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні з нежитлових приміщень п`ятого поверху, загальною площею 909,70 кв.м., що розташовані в нежитловому будинку загальною площею 8376,10 кв.м. розміщеному за адресою: м. Київ, вул. Тельмана (Німецька), 1 (літера А), корпус 24, що перебуває на балансі публічного акціонерного товариства Київський завод Радар (інвентарний №7326); стягнуто з Міжнародного благодійного фонду Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні на користь публічного акціонерного товариства Київський завод Радар 238 687,15 грн. орендної плати, 8 643,05 грн. пені, 11 934,36 грн. штрафу та 9 651,97 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити публічному акціонерному товариству Київський завод Радар в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, яка діє на дату звернення з апеляційною скаргою), встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даного спору є: три вимоги немайнового характеру (про розірвання договору оренди, повернення орендованого майна і виселення) та вимога майнового характеру (про стягнення 259 264,56 грн.).

При поданні позовної заяви, обґрунтованим розміром судового збору було 9 651,97 грн. , з яких: 5 763,00 грн. за три немайнові вимоги (по 1 921,00 грн. за кожну немайнову) та 3 888,97 грн. за майнову вимогу (1,5% х 259 264,56 грн.).

Отже, апелянт оскаржуючи судове рішення в апеляційному порядку, має сплатити 150 відсотків вказаної суми, тобто 14 477,95 грн.

В свою чергу, апелянтом доказів оплати судового збору до суду не надано.

Разом з тим, скаржником додано до скарги клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення постанови з розгляду апеляційної скарги у даній справі.

В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначає, що станом на 16.09.2019 на розрахунковому рахунку МБФ Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні не достатньо коштів для оплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 8 Закону України Про судовий збір (в редакції, чинній на дату звернення з апеляційною скаргою) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, вказаною статтею передбачено можливість відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак лише за вичерпних умов. При цьому, приписами цієї статті визначено суб`єктів оскарження щодо яких можна здійснити відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Враховуючи відсутність у даному випадку умов, визначених статтею 8 Закону України Про судовий збір , суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України , від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України , зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України ).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду .

При цьому, суд звертає увагу апелянта на те, що сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у даній справі складає - 14 477,95 грн., а не 14 476,50 грн., як зазначає скаржник у своєму клопотанні.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.

Крім цього, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Оскільки, апеляційна скарга залишається без руху на підставі статті 260 Господарського процесуального кодексу України, то відповідно і вищезазначене клопотання судом наразі не розглядається.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Міжнародний благодійний фонд Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 у справі №910/573/19 залишити без руху.

2. Міжнародному благодійному фонду Сприяння розвитку танцювального спорту в Україні усунути встановлений при поданні апеляційної скарги недолік шляхом подання до Північного апеляційного господарського суду доказів оплати судового збору у розмірі 14 477,95 грн., протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений вище строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана суддями: 30.09.2019 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

М.А. Руденко