Рішення

від 17.09.2019 по справі 910/5057/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2019Справа № 910/5057/19

За позовом Обслуговуючого кооперативу Житловий кооператив Річковик-3 (м. Київ)

До Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяк 95-А" (м. Київ)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

державний реєстратор дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Костельнікова Тетяна Миколаївна

Про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

від позивача: Ковальова О.О.

від відповідача: Нестеренко І.Н., Сімонов П.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обслуговуючий кооператив Житловий кооператив Річковик-3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Маяк 95-А про:

- визнання недійсним рішення установчих зборів відповідача від 14.11.18.;

- скасування державної реєстрації відповідача (дата - 14.01.19., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10661020000015590, ідентифікаційний код 42751385).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення установчих зборів відповідача є недійсним, державна реєстрація відповідача проведена з порушенням вимог чинного законодавства України і факт такої реєстрації порушує права та інтереси позивача, зокрема:

- статтею 5 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлена спеціальна процедура реорганізації житлових кооперативів в ОСББ. Будинок за адресою: м. Київ, пр. Маяковського,95-А є кооперативним, а тому створити в ньому ОСББ є можливим виключно шляхом реорганізації, однак загальні збори членів ЖК Річковик-3 ніколи таке питання не розглядали і рішення не приймали;

- установчі збори відповідача не мали повноважень на ухвалення 14.11.18. рішення про припинення діяльності ЖК Річковик-3 в будинку № 95-а по проспекту Маяковського в місті Києві;

- державний реєстратор, яким проведено реєстрацію відповідача здійснює свою діяльність у Дарницькому районі міста Києва, натомість відповідач знаходиться в Деснянському районі міста Києва;

- державний реєстратор зобов'язаний був відмовити відповідачу у вчиненні реєстраційних дій на підставі ст. 5 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.19. відкрито провадження у справі № 910/5057/19 та призначено підготовче засідання на 28.05.19.

22.05.19. третьою особою подано заперечення проти позову.

23.05.19. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

28.05.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 06.06.19.

06.06.19. позивачем будо подано відповідь на відзив.

06.06.19. судом за клопотанням відповідача без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 25.06.19.

25.06.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 23.07.19.

18.07.19. позивачем подано письмові пояснення.

23.07.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.08.19.

При цьому за наявними в матеріалах справи документами та з врахуванням письмових пояснень суд встановив, що адвокат Ковальова О.О. є повноважним представником позивача, а адвокат Сімонов П.А. є повноважним представником відповідача.

13.08.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 17.09.19.

При розгляді справи по суті судом було заслухано вступне слово, з'ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

В судовому засіданні 17.09.19. позивачем підтримано позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні 17.09.19. проти позову заперечував.

Третя особа в судове засідання 17.09.19. явку свого повноважного представника не забезпечила.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.09.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача проти них, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Законом України від 10 липня 2003 року Про кооперацію регламентовано, що кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (абзац третій частини першої статті 2).

За змістом абзацу п'ятого частини першої статті 2 цього Закону обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Частиною п'ятою статті 23 згаданого Закону встановлено, що виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з метою одержання прибутку. Інші кооперативи надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Згідно з пунктом 1.3 статуту позивача (Кооперативу), у відповідності до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та за частиною другою статті 6 Закону України Про кооперацію даний кооператив є обслуговуючим.

Позивач з 1991 року обслуговував житлові будинки № 91-Б, 93-А, 95-А по проспекту Маяковського в місті Києві.

Позивач вказує, що йому стало відомо, що співвласниками квартир у будинку № 95-А по проспекту Маяковського в місті Києві проведено установчі збори та прийнято рішення про створення у вказаному будинку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяк 95-А". За твердженням Обслуговуючого кооперативу Житловий кооператив Річковик-3 рішення установчих зборів відповідача є недійсним, державна реєстрація відповідача проведена з порушенням вимог чинного законодавства України і факт такої реєстрації порушує права та інтереси позивача.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами статті 384 Цивільного кодексу України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту й закону.

Закон України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Так, відповідно до статті 4 наведеного Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання.

Основна діяльність об'єднання полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За частинами першою, другою статті 5 Закону житлово-будівельні кооперативи можуть бути реорганізовані в об'єднання. Реорганізація відбувається за рішенням загальних зборів. Відповідно до статуту (положення) кооперативу збори можуть прийняти рішення про реорганізацію кооперативу в об'єднання. З моменту прийняття цього рішення зазначені збори вважаються установчими зборами об'єднання і далі проводяться відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 5 статті 13 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники багатоквартирних будинків, утримання яких до дня набрання чинності цим Законом здійснювали житлово-будівельні (житлові) кооперативи, продовжують відшкодовувати витрати на утримання відповідних будинків і споруд та прибудинкових територій таким кооперативам до моменту створення в багатоквартирному будинку ОСББ (у тому числі шляхом реорганізації кооперативу) або прийняття співвласниками рішення про форму управління багатоквартирним будинком.

Таким чином чинне законодавство України не виключає можливості створення у багатоквартирному житловому будинку, в якому існує обслуговуючий кооператив, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а ст. 5 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачає лише можливість реорганізації кооперативу в об'єднання, як один з можливих правових механізмів його створення.

Вказане спростовує твердження позивача про те, що створити ОСББ в кооперативному будинку за адресою: м. Київ, пр. Маяковського,95-А є можливим виключно шляхом реорганізації позивача, а державний реєстратор зобов'язаний був відмовити відповідачу у вчиненні реєстраційних дій на підставі ст. 5 ЗУ Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Згідно зі статтею 6 згаданого Закону, об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Частиною четвертою статті 6 згаданого вище Закону встановлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Дослідивши наявні в матеріалах справи: протокол № 1/13-18 від 13.09.18. засідання ініціативної групи про скликання і проведення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, б. 95-а; протокол № 1/16-18 створення та засідання ініціативної групи про скликання і проведення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, б. 95-а; повідомлення ініціативної групи, вручене голові правління позивача від 18.09.18.; заяву про вихід зі складу членів кооперативу ЖК Річковик-3 від 18.09.18.; протокол № 2/29-18 від 29.09.18. засідання ініціативної групи про скликання і проведення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, б. 95-а; протокол № 1/22-18 від 22.10.18. установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, б. 95-а; протокол № 1/18 від 14.11.18. установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, б. 95-а; протокол від 14.11.18. № 1/18-П засідання правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Маяк-95-а ; документи, надані для державної реєстрації відповідача, судом не встановлено порушення вимог закону під час створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяк 95-А", доводи позивача про те, що установчі збори відповідача не мали повноважень на ухвалення 14.11.18. рішення про припинення діяльності ЖК Річковик-3 в будинку № 95-а по проспекту Маяковського в місті Києві, не приймаються судом.

14.01.19. державним реєстратором Дарницької районної в місті Києві державної реєстрації зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Маяк 95-А" (місцезнаходження юридичної особи: 02138, м. Київ, Деснянський район, проспект Маяковського, б. 95-А).

Стосовно доводів позивача про те, що державний реєстратор, яким проведено реєстрацію відповідача здійснює свою діяльність у Дарницькому районі міста Києва, натомість відповідач знаходиться в Деснянському районі міста Києва, суд наголошує, що положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань унормовано, що державна реєстрація проводиться незалежно від місцезнаходження юридичної особи в межах міста Києва.

Юридично неспроможними є доводи позивача про те, що заборгованість мешканців будинку за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, б. 95-а сплачується мешканцями інших двох будинків, які перебувають на обслуговуванні позивача, а сам Обслуговуючий кооператив Житловий кооператив Річковик-3 не позбавлений права в тому числі і в судовому порядку стягнути наявну заборгованість з власників квартир та сплатити перерахувати її надавачам комунальних послуг, а не ухиляючись від своїх обов'язків та чинити бездіяльність.

Виключно на припущеннях ґрунтуються доводи позивача про те, що відповідачем було приховано від державного реєстратора інформацію, яка могла вплинути на можливість проведення державної реєстрації.

Враховуючи викладене в сукупності судом встановлено відсутність порушення прав та законних інтересів як Кооперативу, так і його членів, з огляду на що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та відмову в задоволенні позову, судовий збір покладається на позивача.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 20.000,00 грн., суд відзначає, що позивачем подано лише їх попередній (орієнтовний) розрахунок, однак не заявлено остаточного розміру таких витрат, не подано доказів їх понесення.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 30.09.19.

Суддя Т.М. Ващенко