Постанова

від 30.09.2019 по справі 904/1506/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1506/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Паруснікова Ю.Б, Білецької Л.М.,

розглянувши в письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2019 року у справі №904/1506/19 (суддя Бєлік В.Г.)

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", м. Енергодар, Запорізька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРОДЖЕТ", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 9 802,00 грн. за договором поставки № 20/05/110 від 27.08.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2019 року у справі №904/1506/19 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРОДЖЕТ" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" 1 404,00 грн пені та 275,16 грн витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

05.07.2019 року видано судовий наказ.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору поставки № 20/05/110 від 27.08.2018 року в частині дотримання строку поставки товару, порушенням вимог ст.ст.525,526, 530 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, правом позивача стягнути з відповідача відповідно до п. 7.2. договору пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої продукції.

Частково задовольняючи вимоги щодо стягнення пені, суд зазначив, що:

- згідно накладної № 1/11.2018 на суму 109 000,00 грн. поставка продукції в кількості 7 одиниць здійснена 01.11.2018 року, тобто, в строк, встановлений у п. 5.1. договору. Тому нарахування позивачем пені за період з 05.10.2018 року по 01.11.2018 року в сумі 3 052,00 грн. є неправомірним;

-згідно накладної № 2/11.2018 поставка недопоставленої продукції в кількості 1 одиниця відбулась 27.11.2018 року, отже, стягненню підлягає пеня за період прострочення поставки з 02.11.2018 року по 26.11.2018 року включно в сумі 1 404,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача про стягнення штрафу за прострочку поставки понад 30 днів, суд зазначив, що прострочення поставки має місце, однак тільки за накладною від 27.11.2018 року та не перевищує термін прострочення понад 30 днів.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Відокремлений підрозділ "Атоменергомаш" оскаржив його в частині відмови в задоволені позову про стягнення пені у сумі 4 618,00 грн та штрафу в сумі 3 780,00 грн.

В апеляційній скарзі зазначає на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права - ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, неналежну оцінку доказів щодо строків поставки продукції та їх виконання відповідачем.

Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2019 року у даній справі в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені в сумі 4 618 грн. та штрафу в сумі 3 780 грн. Прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині та стягнути з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2 881,5 грн.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав.

Відповідно до ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2019 року було поновлено строк на апеляційне оскарження.

Відкрито апеляційне провадження в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтроджет" (Постачальник) було укладено договір поставки № 20/05/110 від 27.08.2018 року на загальну суму 163 000 грн. (а.с.11-17).

Як вказував апелянт в доводах поданої апеляційної скарги, зазначений договір поставки № 20/05/110 був укладений за результатами проведення процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Під час проведення даної процедури закупівлі додатком до тендерної документації був проект договору поставки, що підлягає укладенню з переможцем торгів, та у якому містились пункти 5.1, 5.2, 5.5.

Умовами тендерної документації від учасників вимагалося надання листа-погодження з умовами та вимогами до договору замовника торгів згідно з додатком до тендерної документації, в зв`язку з чим відповідач у складі своєї тендерної пропозиції надав відповідний лист-погодження

Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язався поставити продукцію (поковки), зазначену в п. 1.1 договору, партіями відповідно до заявок Покупця.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.5 договору поставка продукції за цим договором здійснюється до 01.11.2018 року партіями відповідно до заявок Покупця, в яких зазначається кількість, номенклатура продукції, що постачається, та строки її поставки; Постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п.1.1 цього договору, в строки, номенклатурі та кількості, зазначені в заявці Покупця.

Отже, для визначення строку постачання продукції за договором поставки № 20/05/110 необхідно в комплексі розглянути умови пунктів 1.1, 5.1, 5.5 договору, згідно з якими:

- п. 1.1. Постачальник зобов`язується поставити в передбачені даним договором строки Покупцю зазначену в даному пункті продукцію з граничним строком постачання до 01.11.2018 року;

- п. 5.1. Поставка продукції за цим договором здійснюється до 01.11.2018 року партіями відповідно до заявок Покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки;

- п. 5.5. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п.1.1 цього договору, в номенклатурі, строки та кількості, зазначені в заявці Покупця.

Із вищезазначених пунктів слідує, що 01.11.2018 року є тільки граничним строком поставки, який зазначений у договорі на виконання вимог пункту 6 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з яким у тендерній документації повинен бути зазначений строк поставки товарів. Конкретний строк поставки у межах встановленого договором граничного строку визначається заявками Покупця, і саме в цей строк Постачальник повинен здійснити поставку продукції.

З урахуванням пункту 5.6 договору, згідно з яким у разі ненадання заявок Покупцем продукція, зазначена в п.1.1 цього договору, в будь-якому разі повинна бути поставлена Постачальником не пізніше 01.11.2018 року, зазначена дата є виключно граничним строком постачання продукції за відсутності заявок Покупця.

Згідно з п. 5.2-договору № 20/05/110 заявка може бути направлена Постачальнику наступними способами (усіма разом або декількома із зазначених, або одним з них - за вибором Покупця):

- поштою рекомендованим листом або листом з повідомленням про вручення за зазначеною у договорі адресою;

- електронною поштою за вказаною в договорі адресою:

- факсом за вказаним в договорі номером.

В договорі поставки зазначена електронна адреса Постачальника - office. introj et@gmail. com.

Відповідно до вказаних умов договору, листом № 4390/14 від 19.09.2018 року позивач направив відповідачу заявку на поставку продукції за договором, в якій був визначений строк постачання поковок до 05.10.2018 року (а.с.18).

На виконання п. 5.2 договору лист із заявкою був направлений постачальнику електронною поштою за вказаною в договорі адресою 20.09.2018 року, що підтверджується скрін-шотом відповідної сторінки електронної пошти позивача (а.с.19).

Отже, строк поставки продукції було визначено до 05.10.2018 року у відповідності до умов укладеного між сторонами договору відповідно до листа позивача від 19.01.2018 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував, що вищезгаданий лист є заявкою Покупця в розумінні умов договору. Однак ці доводи не можна вважати обгрунтованими в силу наступного:

Пунктом 5.1. договору сторони погодили зміст заявки Покупця, в якій має бути вказано номенклатуру, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки.

За змістом лист позивача № 4390/14 від 19.09.2018 року містить вказані дані. Інших листів, заявок на поставку сторонами не надано. Та обставина, що відповідач виконав вимоги поставки вказаної в листі № 4390/14 продукції , підтверджує доводи апелянта про те, що саме за зазначеним листом-заявкою було встановлено строк поставки - до 05.10.2018 року.

Суд першої інстанції вказані умови договору належним чином не дослідив.

Встановлено, що відповідно до п. 1.1. договору відповідач повинен був поставити 8 одиниць продукції.

Згідно накладної № 1/11.2018 від 01.11.2018 року було поставлено 7 одиниць (а.с.20).

Згідно накладної № 2/11.2018 від 27.11.2018 року поставлено 1 одиницю продукції і умови договору в частині поставки товару відповідачем виконані (а.с.21).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею ст. 610 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. ст. 549, 551 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення вказаних в даному договорі строків поставки та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Якщо в результаті допущеного прострочення та/або недопоставки поставка продукції втратить інтерес для покупця, він має право відмовитися від прийняття продукції та вимагати відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача претензію № 5331/15 від 19.11.2018 року, в якій вимагав сплатити штрафні санкції за порушення умов договору поставки № 20/05/110 від 27.08.2018 року.

Відповідь на претензію відповідач не надав.

Звернувшись до господарського суду, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за загальний період з 05.10.2018 року по 28.11.2018 року у розмірі 6 022,00 грн. та штраф за прострочення поставки більш ніж на 30 днів в сумі 3 780,00 грн.

Оскільки є встановленим, що відповідач порушив строки поставки продукції, підстави для стягнення пені наявні. Період нарахування пені визначено позивачем вірно - з 05.10.2018 року по 01.11.2018 року - 28 днів.

Отже, за накладною № 1/11.2018 на суму 109 000,00 грн. пеня нарахована позивачем в розмірі 3 052,00 грн. вірно (109 000,00 грн. х 0,1% х 28 днів = 3 052,00 грн.).

Остання поковка вартістю 54 000 грн. з ПДВ поставлена відповідачем 29.11.2018 року згідно видаткової накладної № 2/11.2018. Період прострочки виконання зобов`язання зі сторони відповідача склав 55 днів. Отже, належна до стягнення пеня складає 2 970,00 грн. (54 000,00 грн. х 0,1 % х 55 днів = 2 970,00 грн.

Отже, загальний розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені складає 6 022,00 грн.

Позивач просив суд одночасно стягнути з відповідача за порушення умов договору як пеню, так і штраф.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором сторони передбачили господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Як вбачається зі змісту п. 7.2 договору, відповідальність у вигляді штрафу настає у випадку прострочення поставки на строк більше 30 днів.

Відмовляючи в задоволенні цієї частини заявлених вимог, суд зазначив, що відповідальність за порушення строків поставки, зазначених покупцем в заявці договором не передбачена і що прострочка виконання зобов`язання відповідачем має місце тільки за накладною від 27.11.2018 року та не перевищує термін прострочення понад 30 днів,

Колегія суддів зазначає на помилковість даних висновків оскаржуваного рішення з огляду на наступне:

Як зазначено вище, заявкою позивача встановлено строк поставки - до 05.10.2018 року. Заявка оформлена у вигляді листа позивача № 4390/14 від 19.09.2018 року. Відповідно до видаткової накладної № 2/11.2018 від 29.11.2018 року період прострочки продукції вартістю 54 000,00 грн. з ПДВ становить 55 днів.

Отже, відповідно до п.7.2 договору належний до стягнення штраф становить 3 780,00 грн., як вірно зазначив позивач.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді позову суд першої інстанції не надав належну оцінку доказам у справі та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Апеляційна скарга є обгрунтованою та підлягає задоволенню. Позов слід задовільнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати за розгляд позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.269, 275, 277,287 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2019 року у справі №904/1506/19 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРОДЖЕТ" (49022, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 12а, офіс 3, код ЄДРПОУ 40222018) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01011, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306, код ЄДРПОУ 26444970) - 6 022,00 грн. - пені, 3 780,00 грн. штрафу та 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРОДЖЕТ" (49022, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 12а, офіс 3, код ЄДРПОУ 40222018) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01011, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306, код ЄДРПОУ 26444970) судові витрати за розгляд апеляційної скарги в розмірі 2 881,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков