Рішення

від 30.09.2019 по справі 904/3275/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2019м. ДніпроСправа № 904/3275/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Форм", Дніпрпопетровська область, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК-Агро", Дніпропетровська область, с. Вишневе

про стягнення 75 376,47 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-Форм" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК-Агро" про стягнення 75 376,47 грн., з яких: 44 814,41 грн. - основний борг, 22 127,70 грн. - пеня, 1 858,87 грн. - 3% річних, 6 575,49 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди майна № 04/06/18 від 04.06.2018 в частині сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 31.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В ухвалі від 31.07.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача отримав вищевказану ухвалу 14.08.2019, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відзив відповідач до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал-Форм" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВПК-Агро" (орендар) було укладено договір оренди майна № 04/06/18 (далі - договір).

Орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування будівельну опалубку (надалі - майно), асортимент, ціна та кількість якої визначені в Специфікації (Додаток 1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору. Орендар зобов`язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів (п. 1.1. договору).

Вказане в п. 1.1. договору майно передається у тимчасове користування орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт (п. 1.2. договору).

Сторони дійшли згоди у тому, що орендар не має права передати надане йому майно третім особам у піднайм (суборенду). Порушення орендарем вказаного положення дає орендодавцю підстави для розірвання договору в односторонньому порядку з правом пред`явлення вимоги про відшкодування нанесених таким порушенням матеріальних збитків (п. 1.3. договору).

Строк орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі. Моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його чистини орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна або акт прийому-передачі) (п. 2.1. договору).

Загальний розмір платежів за тимчасове користування майном (орендна плата) розраховується за фактичний строк перебування майна в оренді та становить, згідно Додаткам 1, 2 до договору, суму у розмірі 100 459,31 грн., у тому числі ПДВ: 16 743,22 грн. за 14 календарних діб оренди (п. 3.1. договору).

У випадку передачі інших або додаткових елементів, зміни комплектації оформлюються підписанням сторонами окремих додаткових Специфікацій, які є невід`ємними частинами договору, та товаророзпорядчими документами (накладна або акт прийому-передачі), без оформлення додаткових угод до цього договору. В цьому випадку розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації майна, що фактично передане, відповідно до Специфікацій та товаророзпорядчих документів (п. 3.2. договору).

Майно, що передається в орендне користування, відвантажується орендарю в спеціальній тарі. Тара передається виключно для переміщення і зберігання майна на будівельному майданчику і підлягає поверненню на склад орендодавця разом з орендним майном. На тару орендна плата не нараховується (п. 3.3. договору).

Орендна плата (п.п.3.1.,3.2.) щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря до 10-го числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин. При цьому, орендар зобов`язується сплатити орендодавцю шляхом передоплати орендну плату у розмірі, передбаченому п. 3.1. договору та у додаткових Специфікаціях, за 14 календарних діб оренди, протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання цього договору, або додаткових Специфікацій до нього та суму гарантійного платежу в розмірі 20 000 грн., яка виконує виключно функцію засобу забезпечення виконання зобов`язань та підлягає поверненню орендарю після повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором (п. 3.4. договору).

Щомісяця, протягом строку знаходження майна у тимчасовому платному орендному користуванні у орендаря за цим договором, орендодавець складає та направляє орендарю два примірники належним чином ним завіреного Акту наданих послуг по оренді майна. Орендар не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання від орендодавця двох примірників Акту наданих послуг по оренді майна зобов`язаний підписати їх, завірити своєю основною печаткою та повернути орендодавцю один примірник Акту наданих послуг по оренді майна (п. 3.8. договору).

Орендодавець здійснює безпосереднє відвантаження майна орендарю зі свого складу, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Орловська, 21А, а орендар власними силами та за власний рахунок здійснює переміщення майна у повному обсязі або в певній частині згідно власних виробничих потреб та комерційних цілей на будівельний майданчик, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, с. Вишневе (Складські приміщення) (п. 4.1. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 липня 2018 року, але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов`язань (п. 10.1. договору).

Сторони підписали Додаток № 1 до договору Специфікацію № 1 елементів опалубки (а.с. 22).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування будівельну опалубку, що підтверджується накладними № 05 06 2018 від 05.06.2018 (а.с. 25), № 06 06 2018 від 06.06.2018 (а.с. 23), № 06 06 2018 від 06.06.2018 (а.с. 24), № 02 07 2018 від 02.07.2018 (а.с. 26).

Згідно з накладними № 12 06 2018 від 12.06.2018 (а.с. 27), № 06 07 2018 від 06.07.2018 (а.с. 28) відповідач повернув позивачу майно з оренди.

Відповідно до підписаного сторонами та скріпленого їх печатками Акту № 23-06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2018, вартість оренди майна (елементів опалубки) по договору у червні 2018 року склала 152 572,31 грн. з ПДВ (а.с. 29).

Відповідно до підписаного сторонами та скріпленого їх печатками Акту № 24-07 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2018, вартість оренди майна (елементів опалубки) по договору у липні 2018 року склала 44 814, 41 грн. з ПДВ (а.с. 30).

Відповідно до п. 3.4. договору орендна плата (п.п.3.1.,3.2.) щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря до 10-го числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин.

Згідно з п. 7.1.1. договору орендар прийняв на себе обов`язок своєчасно та в повному обсязі здійснювати перерахування орендної плати за тимчасове користування майном.

Відповідно до п. 3.4. договору відповідач повинен був сплатити:

- орендну плату за Актом № 23-06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2018 за користування орендованим майном у червні 2018 року у розмірі 152 572,31 грн. у строк до 09.07.2018 включно;

- орендну плату за Актом № 24-07 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2018 за користування орендованим майном у липні 2018 року у розмірі 44 814,41 грн. у строк до 09.08.2018 включно.

Позивач зазначає, що відповідачем було здійснено часткову оплату:

- 04.06.2018 сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. за платіжним документом № 1267, з призначенням платежу "оплата по сч.5 от 04.06.18 за оренду опалубки";

- 04.06.2018 сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 100 459,31 грн. за платіжним документом № 1268, з призначенням платежу "оплата по дог. 04/06/18 от 04.06.18 за оренду опалубки";

- 21.02.2019 сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 32 113, 00 грн. за платіжним документом № 2482, з призначенням платежу "оплата по дог. 04/06/18 от 04.06.18 за оренду опалубки". Всього відповідачем сплачено 152 572, 31 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, відповідач порушив свої зобов`язання за договором оренди зі своєчасної оплати орендної плати, оскільки:

- орендну плату за користування орендованим майном у червні 2018 року сплатив у повному обсязі лише 21.02.2019;

- орендну плату за користування орендованим майном у липні 2018 року не сплатив взагалі. У зв`язку із викладеним, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 44 814,41 грн.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.ч.1,2,5 ст.762 Цивільного кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. (ст. 286 Господарського кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати орендної плати в сумі 44 814,41 грн. відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 44 814,41 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 22 127,70 грн. за загальний період з 10.07.2018 по 17.07.2019.

Відповідно до п. 8.2. договору у разі прострочення перерахування суми щомісячної орендної плати, орендодавець має право нарахувати та стягнути з орендаря пеню від суми заборгованості по орендним платежам у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого порушення за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 8.4. договору оренди пеня та інші санкції нараховуються за весь час прострочення в межах загальних строків позовної давності - три роки.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Договором передбачено стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання.

Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за загальний період з 10.07.2018 по 17.07.2019 у розмірі 1 858,87 грн. та інфляційні втрати у розмірі 6 575,49 грн. за загальний період з липня 2018 року по червень 2019 року

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Господарський суд зазначає, що при розрахунку пені та 3% річних на заборгованість за Актом № 23-06 від 30.06.2018, позивачем не враховано приписи п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» , згідно якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Позивач нараховує пеню та 3% річних на заборгованість з орендної плати за Актом № 23-06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2018 за користування орендованим майном у червні 2018 року у розмірі 32 113,00 грн. за період з 10.07.2018 по 21.02.2019.

Як вказано вище, відповідачем було здійснено часткову оплату:

- 04.06.2018 сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн. за платіжним документом № 1267, з призначенням платежу "оплата по сч.5 от 04.06.18 за оренду опалубки";

- 04.06.2018 сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 100 459,31 грн. за платіжним документом № 1268, з призначенням платежу "оплата по дог. 04/06/18 от 04.06.18 за оренду опалубки";

- 21.02.2019 сплачено позивачу грошові кошти у розмірі 32 113, 00 грн. за платіжним документом № 2482, з призначенням платежу "оплата по дог. 04/06/18 от 04.06.18 за оренду опалубки". Всього відповідачем сплачено 152 572, 31 грн.

Тобто орендну плату за користування орендованим майном у червні 2018 року відповідач сплатив у повному обсязі 21.02.2019

Таким чином, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення, пеня та 3% річних на заборгованість з орендної плати за Актом № 23-06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2018 за користування орендованим майном у червні 2018 року у розмірі 32 113,00 грн. повинна нараховуватись за період з 10.07.2018 по 20.02.2019.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 22 071,30 грн. та 3% річних у розмірі 1 856,23 грн.

Щодо нарахованого розміру інфляційних втрат.

Позивач нараховує інфляційні втрати:

- на заборгованість з орендної плати за Актом № 23-06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2018 за користування орендованим майном у червні 2018 року у розмірі 32 113,00 грн. за період з липня 2018 року по лютий 2019 року;

- на заборгованість з орендної плати за Актом № 24-07 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2018 за користування орендованим майном у липні 2018 року у розмірі 44 814,41 грн. за період з серпня 2018 року по червень 2019 року.

Однак при розрахунку позивачем не враховано приписи абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013р., відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як вказано вище, відповідач повинен був сплатити:

- орендну плату за Актом № 23-06 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2018 за користування орендованим майном у червні 2018 року у розмірі 152 572,31 грн. у строк до 10.07.2018 включно;

- орендну плату за Актом № 24-07 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2018 за користування орендованим майном у липні 2018 року у розмірі 44 814,41 грн. у строк до 10.08.2018 включно.

Отже період нарахування інфляційних втрат:

- на заборгованість з орендної плати за Актом № 23-06 від 30.06.2018 повинен починатися з наступного місяця, тобто з серпня 2018 року;

- на заборгованість з орендної плати за Актом № 24-07 від 31.07.2018 повинен починатися з наступного місяця, тобто з вересня 2018 року.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 по справі №910/5625/18 сказав наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

…в розрахунок інфляційних втрат не може включатися заборгованість менше місяця.

Враховуючи викладене, інфляційні втрати підлягають нарахуванню:

- на заборгованість з орендної плати за Актом № 23-06 від 30.06.2018 за період з серпня 2018 року по січень 2019 року=2242,47грн., однак суд не виходить за межі позовних вимог, тому стягненню з відповідача підлягають нараховані позивачем 2183,68грн.;

- на заборгованість з орендної плати за Актом № 24-07 від 31.07.2018 за період з вересня 2018 року по червень 2019 року=4385,45грн.

Відповідно до виконаного господарським судом розрахунку до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 6 569,13 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 75 311,07 грн., з яких: 44 814,41 грн. - основний борг, 22 071,30 грн. - пеня, 1 856,23 грн. - 3% річних, 6 569,13 грн. - інфляційні втрати.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача - 7,73 грн. (0,09 %), на відповідача - 1 919,27 грн. (99,91 %).

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВПК-Агро" (51107, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Вишневе, вул. Гагаріна, 4/1, ідентифікаційний код 34229691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-Форм" (49048, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Заповідна, будинок 142, ідентифікаційний код 39014602) 75 311,07 грн., з яких: 44 814,41 грн. - основний борг, 22 071,30 грн. - пеня, 1 856,23 грн. - 3% річних, 6 569,13 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 919,21 грн., про що видати наказ.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 30.09.2019

Суддя І.В. Мілєва