Рішення

від 27.09.2019 по справі 910/8637/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.09.2019Справа № 910/8637/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко Г. П.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/8637/19

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТИ ІНЖІНІРІНГ КОНСАНТИНГ ГРУП"

про стягнення 63 862, 92 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТИ ІНЖИНІРІНГ КОНСАЛТИНГ ГРУП" (далі - відповідач) про стягнення неустойки (пені) за договором підряду та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору підряду № 25-06/2018 від 25.06.2018 (далі за текстом - договір), а тому позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 63 862, 92 грн, зобов`язати відповідача усунути недоліки у виконаній роботі - належним чином виконати гарантійні зобов`язання за договором. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 014, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачеві строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали шляхом: 1) подання до суду заяви із зазначенням правильного місцезнаходження відповідача; 2) подання до суду письмової заяви з попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат по справі, які позивач поніс та з яких сум складаються вказані витрати; 3) підтвердження щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; 4) подання до суду письмової заяви із зазначенням електронних адрес сторін у справі.

19.07.2019 від позивача, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, надійшла заява про усунення недоліків, якою останній усунув недоліки, встановлені ухвалою суду.

Позовну заяву 31.07.2019 прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/8637/19 за правилами спрощеного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін.

15.08.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позов про стягнення неустойки за договором підряду, зобов`язання вчинити дії, в якому відповідач заперечив позовні вимоги, вказуючи, що він по рекламації позивача усунув виявлені недоліки в проведених роботах, відсутністю складеного між сторонами дефектного акту тощо.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 25.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ , як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТИ ІНЖІНІРІНГ КОНСАЛТИНГ ГРУП , як підрядником, було укладено договір підряду №25-06/2018 (в подальшому - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, підрядник прийняв на себе зобов`язання виготовити та змонтувати системи купольного скляного накриття внутрішнього дворика (надалі-роботи) на об`єкті позивача за адресою: м. Львів, вул. Ф.Ліста, буд. 4 (Готель ФЕРЕНЦ ).

За умовами п.6.6. договору, результатом належного виконання відповідачем робіт за договором є встановлення купольного скляного накриття внутрішнього дворика об`єкта, що забезпечує належну жорсткість конструкції, належну її герметизацію, що виключає будь-які протікання.

При цьому, згідно п.7.1. договору, відповідач надав гарантію на результат робіт строком на 60 місяців.

Перебіг гарантійного терміну розпочався 27.12.2018, тобто з дня підписання сторонами акту приймання-здачі робіт за договором.

Згідно п.7.2. договору відповідач прийняв на себе зобов`язання усунути за власний рахунок усі недоробки та недоліки у роботах протягом 10-ти робочих днів з дня отримання письмової вимоги (рекламації) від позивача.

Положеннями договору (п.7.2.) обумовлено, що підрядник зобов`язаний усунути за власний рахунок усі недоробки, що виникають протягом строку гарантії і зумовлені виконанням робіт з порушенням чинних норм і правил, порушенням умов договору протягом 10 робочих днів, з дня отримання відповідної письмової вимоги (рекламації) замовника. Перелік недоробок визначається дефектним актом, що складається та підписується сторонами. У разі відмови або ухилення відповідача від усунення недоробок, що виникають протягом гарантійного терміну, або проведенню робіт по усуненні недоробок з перевищенням 10-ти денного терміну з дня отримання письмової рекламації від замовника, або ухилення від складання дефектного акту, відповідач, на вимогу позивача, сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору за кожен день прострочення усунення недоробок та\або невиконання гарантійних зобов`язань та\або ухилення від складання дефектного акту.

В п. 7.3. договору сторони погодили, що підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: нормального зносу об`єкта або його частини; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта.

За твердженням позивача, в процесі експлуатації ним системи купольного скляного накриття внутрішнього дворика (результату робіт за договором) на об`єкті, 20.05.2019 було виявлено протікання атмосферних опадів у двох місцях, що є прихованим недоліком, який неможливо було виявити позивачу при прийманні-передачі робіт.

22.05.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою - рекламацією за вих.. № 2205-1, в якій просив відповідача протягом 10 робочих днів з моменту отримання цієї вимоги - рекламації прибути на об`єкт замовника за адресою: м. Львів, вул. Ф. Ліста , буд. 4 (Готель Ференц ) для складання дефектного акту та усунення недоліків у роботах.

Відповідач у відповідь на вимогу - декларацію повідомив позивача листом вих. № 18 від 03.06.2018, що всі вказані в додатку до вимоги недоліки робіт були усунені 23.05.2019.

Позивач в свою чергу, звернувся до відповідача із запереченнями на лист вих. № 18 від 03.06.2018 (вих. № 2406-1 від 24.06.2019), в якому зазначив, що станом на 24.06.2019 протікання атмосферних опадів через купольне скляне накриття внутрішнього дворика (результату робіт за договором) на об`єкті триває, у зв`язку з чим позивач просив відповідача прибути на об`єкт та усунути недоліки у роботах належним чином.

01.07.2019 відповідач направив позивачу листа вих. № 20 від 01.07.2019, в якому зазначив, що повторне звернення, після усунення недоліків, свідчить про те, що можливо існує не виявлене місце з порушеною герметизацією, та пропонував створити спільну комісію в складі представників замовника та інших підрядників та субпідрядників, задіяних на вказаному об`єкті для виявлення таких місць та розроблення заходів щодо усунення протікань.

Предметом позову у справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 63 862, 92 грн неустойки за порушення строків усунення недоліків, виявлених в гарантійний період, за період прострочення з 24.05.2019 по 01.07.2019 та про зобов`язання відповідача власними силами, за власний рахунок усунути недоліки у виконаній роботі протягом одного календарного місяця з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивач, незважаючи на умови договору, в односторонньому порядку, без складання дефектного акту, вимагає усунення недоліків, при цьому ігноруючи пропозицію відповідача щодо створення комісії.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Договір, укладений між сторонами є договором будівельного підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом (ч. 1).

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч. 2).

У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення (ч. 4).

Як встановлено судом в договорі сторони погодили, що перелік недоробок визначається дефектним актом, що складається та підписується сторонами та що відповідні недоліки усуваються протягом 10 робочих днів, з дня отримання відповідної письмової вимоги (рекламації) замовника.

Дефектний акт - це документ, який складається після огляду пошкоджень на об`єкті, і є визначальною основою для відновлювального ремонту, а також для повного ремонту пошкоджень.

Як зазначає сам позивач, дефектний акт не складався з незалежних від позивача причин. При цьому, матеріали справи містять відповідь відповідача на рекламацію позивача, в якій зазначається про усунення заявлених недоліків.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, підставою для застосування такого виду відповідальності, як пеня, є порушення зобов`язання.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Тобто чинним законодавством виділяється два види порушення зобов`язання: невиконання зобов`язання та виконання неналежним чином.

Позивач в своєму позові зазначає, що відповідачем не були усунуті недоліки у виконаних ним за договором роботах та не виконано гарантійне зобов`язання за договором.

Таким чином, у даній справі позивачу необхідно довести, що у виконаній відповідачем роботі були допущені недоліки (дефекти), і що такі дефекти не були усунуті відповідачем у визначений сторонами термін - 10 робочих днів, з дня отримання відповідної письмової вимоги (рекламації) замовника.

Доказом, який підтверджує факт наявності недоліків у виконаних роботах є дефектний акт, який за умовами договору складається сторонами. Проте, позивач у випадку ухилення відповідача від складення такого акту не був позбавлений можливості скласти такий акт самостійно, або із залученням експертної організації. Матеріали справи не містять дефектного акту, або іншого документу, який би підтверджував наявність недоліків (дефектів) у виконаних відповідачем роботах та їх опис.

На підтвердження факту наявності недоліків у виконаній відповідачем за договором роботі, позивач надав суду 1 фотографію, на якій місця недоліків обведені маркером, проте така фотографія не є належним та допустимим доказом по справі, оскільки не містить інформації ні про дату її створення, ні про місцезнаходження об`єкту, який на ній зображений, ні про характер недоліків, ні про причини недоліків.

У своїй рекламації позивач зазначив, що його уповноваженими представника було виявлено протікання атмосферних опадів у двох місцях та про необхідність їх усунення. У свою чергу матеріали справи містять лист, в якому відповідач повідомляє позивача про усунення виявлених недоліків, в межах строку визначеного договором.

Зазначене свідчить про те, що свої зобов`язання по усуненню недоліків у строк визначений договором відповідач виконав. І позивачем, факт виконання робіт по усуненню недоліків не заперечується.

Водночас обставини направлення позивачем заперечення на лист відповідача (вих. № 2406 від 24.06.2019) свідчать про те, що позивач не був задоволений результатом таких робіт, оскільки протікання атмосферних опадів тривало. При цьому, жодних інших доказів (крім самого заперечення), які б підтверджували, що протікання атмосферних опадів дійсно триває позивач суду не надав.

В свою чергу, відповідач для виявлення місця протікання запропонував позивачу створити спільну комісію у складі представників позивача та відповідача, а також інших підрядників та субпідрядників, задіяних на об`єкті, виконання робіт. Пропозиція відповідача прийнята позивачем не була, адже позивач звернувся до суду із даним позовом.

Отже позивачем не доведено ні обставин наявності недоліків у виконаних відповідачем роботах, ні обставин порушення відповідачем його зобов`язань по усуненню, виявлених недоліків, що виключає застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення пені та виключає задоволення позовних вимог про зобов`язання усунути недоліки.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, як не доведених та необґрунтованих.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору та інші витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ" (79000, м. Львів, вул. Ференца Ліста, буд. 4; ідентифікаційний код 41072705) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТИ ІНЖІНІРІНГ КОНСАНТИНГ ГРУП" (02141, м. Київ, вул. Л. Руденко, буд. 6-А, кімната 511; ідентифікаційний код 37961484) про стягнення 63 862, 92 грн відмовити.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ" (79000, м. Львів, вул. Ференца Ліста, буд. 4; ідентифікаційний код 41072705).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27.09.2019.

Суддя Г. П. Бондаренко