Постанова

від 27.12.2019 по справі 910/8637/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2019 р. Справа№ 910/8637/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Калатай Н.Ф.

Зубець Л.П.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2019

у справі № 910/8637/19 (суддя Бондаренко Г. П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТИ ІНЖІНІРІНГ КОНСАНТИНГ ГРУП"

про стягнення 63 862, 92 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОЕКТИ ІНЖІНІРІНГ КОНСАНТИНГ ГРУП" про стягнення 63 862, 92 грн неустойки та зобов`язання вчинити дії з усунення недоліків виконаних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору підряду № 25-06/2018 від 25.06.2018 в частині усунення недоліків проведених відповідачем робіт впродовж гарантійного строку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 у справі № 910/8637/19 в задоволенні позову ТОВ "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ" до ТОВ "ПРОЕКТИ ІНЖІНІРІНГ КОНСАНТИНГ ГРУП" про стягнення 63 862, 92 грн відмовлено, стягнуто з відповідача судові витрати.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши недоведення позивачем обставин наявності недоліків виконаної відповідачем роботи та порушення зобов`язань по усуненню недоліків, посилаючись на приписи ст. ст. 549, 610, 875, 884 ЦК України, положення п. 7.2 Договору, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням, ТОВ "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 у справі № 910/8637/19 повністю і прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи. Так, позивач зазначає, що станом на дату пред`явлення позову йому не було відомо про наявність листа ТОВ "ПРОЕКТИ ІНЖІНІРІНГ КОНСАНТИНГ ГРУП" № 20 від 01.07.2019, з якого, на переконання скаржника, вбачається визнання відповідачем факту наявності невиявленого місця герметизації скляного куполу. За твердженнями апелянта, судом невірно встановлено обставини недоведення позивачем наявності недоліків в роботі відповідача, оскільки листування сторін переконливо свідчbть про їх наявність. Також позивач наголошує на тому, що складений в односторонньому порядку дефектний акт може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Дефектний акт не був складений з причин, що об`єктивно не залежали від позивача.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2019, справа № 910/8637/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), судді Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 у справі № 910/8637/19 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи процесуальний строк для подання відзиву, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду, але не пізніше 25.11.2019.

22.11.2019 від ТОВ "ПРОЕКТИ ІНЖІНІРІНГ КОНСАНТИНГ ГРУП" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи з вірним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Так, відповідач вказує, що лист № 20 від 01.07.2019 не підтверджує факту визнання відповідачем недоліків в роботі, оскільки містить посилання на можливу наявність інших невиявлених місць протікання та необхідності складання дефектного акту. Крім того, відповідач зазначає, що 23.05.2019 в узгоджений час представники відповідача прибули на об`єкт та провели роботи з додаткової герметизації ділянок скляного накриття. Уповноважених представників позивача для складання дефектного акту в той час на об`єкті не було.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки сторони письмово виклали свою правову позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, дана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

25.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ (замовник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТИ ІНЖІНІРІНГ КОНСАЛТИНГ ГРУП (підрядник за договором, відповідач у справі) укладено договір підряду №25-06/2018 (далі - договір), згідно умов якого підрядник прийняв на себе зобов`язання виготовити та змонтувати системи купольного скляного накриття внутрішнього дворика (далі-роботи) на об`єкті позивача за адресою: м. Львів, вул. Ф.Ліста, буд. 4 (Готель ФЕРЕНЦ ).

Згідно п.6.6. договору, результатом належного виконання відповідачем робіт за договором є встановлення купольного скляного накриття внутрішнього дворика об`єкта, що забезпечує належну жорсткість конструкції, належну її герметизацію, що виключає будь-які протікання.

У відповідності до п.7.1. договору, відповідач надав гарантію на результат робіт строком на 60 місяців. Перебіг гарантійного терміну розпочався 27.12.2018, тобто з дня підписання сторонами акту приймання-здачі робіт за договором.

За змістом п. 7.2 договору підрядник зобов`язаний усунути за власний рахунок усі недоробки, що виникають протягом строку гарантії і зумовлені виконанням робіт з порушенням чинних норм і правил, порушенням умов договору протягом 10 робочих днів, з дня отримання відповідної письмової вимоги (рекламації) замовника. Перелік недоробок визначається дефектним актом, що складається та підписується сторонами. У разі відмови або ухилення відповідача від усунення недоробок, що виникають протягом гарантійного терміну, або проведенню робіт по усуненні недоробок з перевищенням 10-ти денного терміну з дня отримання письмової рекламації від замовника, або ухилення від складання дефектного акту, відповідач, на вимогу позивача, сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни договору за кожен день прострочення усунення недоробок та\або невиконання гарантійних зобов`язань та\або ухилення від складання дефектного акту.

В п. 7.3. договору сторони погодили, що підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: нормального зносу об`єкта або його частини; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта.

В процесі експлуатації позивачем системи купольного скляного накриття внутрішнього дворика (результату робіт за договором) на об`єкті, 20.05.2019 було виявлено протікання атмосферних опадів у двох місцях, що є прихованим недоліком, який неможливо було виявити при прийманні-передачі робіт.

22.05.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою - рекламацією за вих. № 2205-1, в якій просив відповідача протягом 10 робочих днів з моменту отримання цієї вимоги - рекламації прибути на об`єкт замовника за адресою: м. Львів, вул. Ф. Ліста , буд. 4 (Готель Ференц ) для складання дефектного акту та усунення недоліків у роботах.

Відповідач у відповідь на вимогу - рекламацією повідомив позивача листом вих. № 18 від 03.06.2018, що всі вказані в додатку до вимоги недоліки робіт було усунено 23.05.2019.

Позивач, в свою чергу, звернувся до відповідача із запереченнями на лист вих. № 18 від 03.06.2018 (вих. № 2406-1 від 24.06.2019), в якому зазначив, що станом на 24.06.2019 протікання атмосферних опадів через купольне скляне накриття внутрішнього дворика (результату робіт за договором) на об`єкті триває, у зв`язку з чим позивач просив відповідача прибути на об`єкт та усунути недоліки у роботах належним чином.

01.07.2019 відповідач направив позивачу листа вих. № 20 від 01.07.2019, в якому зазначив, що повторне звернення, після усунення недоліків, свідчить про те, що можливо існує не виявлене місце з порушеною герметизацією, та пропонував створити спільну комісію в складі представників замовника та інших підрядників та субпідрядників, задіяних на вказаному об`єкті, для виявлення таких місць та розроблення заходів щодо усунення протікань.

Предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 63 862, 92 грн неустойки за порушення строків усунення недоліків, виявлених в гарантійний період, за період прострочення з 24.05.2019 по 01.07.2019 та про зобов`язання відповідача власними силами, за власний рахунок усунути недоліки у виконаній роботі протягом одного календарного місяця з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом статей 626 - 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Дослідивши зміст договору № 25-06/2018 від 25.06.2018, укладеного між ТОВ "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ" та ТОВ "ПРОЕКТИ ІНЖІНІРІНГ КОНСАНТИНГ ГРУП", колегія суддів встановила, що вказаний правочин за своєю правовою продою є договором будівельного підряду, правове регулювання якого здійснюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом (ч. 1).

Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами (ч. 2).

У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення (ч. 4).

Частиною 3 статті 853 ЦК України передбачено, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Отже, згідно з наведеною нормою замовник, виявивши приховані недоліки, зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника, оскільки виконання цього обов`язку дозволить підряднику спільно з замовником зафіксувати виявлені приховані недоліки та вирішити пов`язані з цим спірні питання.

Сторонами в договорі погоджено порядок виявлення та усунення недоліків, які встановлені після прийняття виконаних робіт протягом гарантійних строків. Так, договором передбачено, що перелік недоробок визначається дефектним актом, який складається та підписується сторонами (п. 7.2). При цьому, вказаним пунктом встановлено відповідальність підрядника, зокрема, за ухилення від складання дефектного акту та відмову від усунення недоліків.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується позивачем, дефектний акт сторонами не складався, тобто встановленого договором порядку щодо виявлення та фіксації недоліків виконаної відповідачем роботи не дотримано.

Посилання позивача на те, що зазначений документ не був складений з незалежних від нього причин судовою колегією визнається необґрунтованим, оскільки сторона не була позбавлена можливості скласти вказаний документ в односторонньому порядку з відображенням у ньому факту відмови відповідача від його підписання у випадку наявності таких обставин.

Разом з цим, як свідчить наявне у матеріалах справи листування сторін, відповідачем 23.05.2019 були вчинені дії щодо усунення протікання скляного куполу на об`єкті шляхом додаткової герметизації. Тобто відповідачем у встановлений договором строк вчинено дії щодо задоволення вимоги-рекламації № 2205-1 від 22.05.2019. Факт виконання робіт по усуненню недоліків позивачем не заперечується.

Отже, з врахуванням того, що 23.05.2019 представниками відповідача вчинялись дії щодо усунення недоліків в роботі, а також у зв`язку з відсутністю будь-яких доказів в підтвердження відмови відповідача від складання дефектного акту, судова колегія вважає, що позивачем належними засобами доказування, в порядку ст. 74 ГПК України, не було доведено ухилення підрядника від складання дефектного акту як необхідної передумови для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення неустойки згідно вимог п. 7.2 договору.

Місцевим господарським судом вірно було надано оцінку обставинам надіслання позивачем листа-заперечення (вих. № 2406 від 24.06.2019), зі змісту якого вбачається, що позивач не був задоволений результатом таких робіт, оскільки протікання атмосферних опадів тривало. При цьому, жодних інших доказів (крім самого заперечення), які б підтверджували, що протікання атмосферних опадів дійсно триває позивач в суді першої інстанції не надав.

Колегія суддів, серед іншого, також вважає за необхідне зауважити, що у вищевказаному листі позивач вимагав прибути на об`єкт та усунути недоліки у роботі. Питання щодо прибуття уповноважених представників відповідача для складання дефектного акту та, відповідно, узгодження такої дати, позивачем у даних запереченнях не порушувалось.

Відповідач листом № 20 від 01.07.2019 повідомив позивача, що за фактом виявлених протікань негайно були виконані роботи по додатковій герметизації зон, в яких передбачалась наявність негерметичності. При цьому, відповідачем зазначено про можливе існування невиявлених місць з порушеною герметизацією, що може знаходитись не в зоні відповідальності ТОВ ПРОЕКТИ ІНЖІНІРІНГ КОНСАЛТИНГ ГРУП . У зв`язку з цим, відповідачем повідомлено про необхідність створення спільної комісії задля виявлення протікання скляного куполу та готовність прибуття його уповноважених представників в узгоджений позивачем час.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що відповідач в процесі досудового врегулювання спору активними діями підтверджував готовність усунення виявлених позивачем недоліків в роботі на об`єкті. Тобто факту відмови підрядника від виконання гарантійних зобов`язань у даній справі не встановлено.

Посилання апелянта на визнання відповідачем факту наявності невиявленого місця герметизації не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки наведеним додатково підтверджується відсутність обставин відмови відповідача від усунення недоліків в проведеній ним роботі.

Вимога про стягнення пені у зв`язку порушення відповідачем десятинного строку на усунення недоліків також не підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується проведення відповідачем додаткових робіт з герметизації на наступний день після виставлення позивачем вимоги-рекламації, а подальше протікання скляного куполу в місці проведених відповідачем додаткових робіт належними засобами доказування не підтверджено, висновків експертного дослідження також не надано.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 3) ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.

За загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов`язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Беручи до уваги те, що відмови підрядника від усунення недоліків матеріали справи не містять, відповідачем вчинялись дії з усунення недоліків в строки, визначені договором, а господарсько-правова відповідальність учасника господарських відносин, зокрема, у виді стягнення неустойки, настає у разі вчинення ним правопорушення у сфері господарювання, чого у цьому випадку відповідачем допущено не було, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову про стягнення 63 862, 92 грн пені.

За сукупністю викладеного, доводи апеляційної скарги щодо прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що вирішуючи спір у даній справі Господарським судом міста Києва не було розглянуто позовні вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії з усунення недоліків виконаних робіт.

Колегія суддів, розглянувши заявлені в суді першої інстанції позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії вважає їх необґрунтованими, оскільки позивачем недоведено ухилення чи відмови підрядника від усунення недоліків в роботі. Більше того, з листування сторін вбачається, що підрядник вчиняв активні дії з їх усунення та наполягав на необхідності утворення спеціальної спільної комісії для встановлення та фіксації обставин протікання скляного куполу. Відтак, підстав для задоволення даної частини позовних вимог також не вбачається.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що викладені в апеляційній скарзі доводи позивача не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, однак, з огляду на те, що місцевим господарським судом не було розглянуто частину позовних вимог, рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 підлягає зміні, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення. У даній справі ухвалюється рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (позивача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВАГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 у справі №910/8637/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 у справі №910/8637/19 змінити, виклавши п. 1 його резолютивної частини в наступній редакції:

В задоволенні позову відмовити повністю .

3. В іншій частині Рішення Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 у справі №910/8637/19 залишити без змін.

4. Справу №910/8637/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Н.Ф. Калатай

Л.П. Зубець