Рішення

від 26.09.2019 по справі 200/7584/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 р. Справа№200/7584/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. за участю секретаря судового засідання Тігранян К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної установи Донецька обласна фітосанітарна лабораторія (код ЄДРПОУ 38471981, 87555, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 140А)

до Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689, 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22/2)

про скасування вимоги від 15 травня 2019 року № 04-05-07-15-05/3163

за участю представників:

від позивача: Найдьонова Л.М., Михайлова Т.Г. - за дов.

від відповідача: Чумак О.А., Сухарєва С.І. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Державна установа Донецька обласна фітосанітарна лабораторія звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби про скасування вимоги щодо усунення встановлених порушень від 15 травня 2019 року № 04-05-07-15-05/3163.

18 червня 2019 року суд прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/7584/19-а за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалами від 5 липня 2019 року та від 9 липня 2019 року суд відмовив позивачу та відповідачу у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 24 липня 2019 року суд клопотання Східного офісу Держаудитслужби про витребування доказів в адміністративній справі № 200/7584/19-а задовольнив, витребував у Державної установи Донецька обласна фітосанітарна лабораторія (належним чином засвідчені копії), а саме структуру Державної установи Донецька обласна фітосанітарна лабораторія за 2015-2018 роки; щомісячні відомості з нарахування заробітної плати за 2015, 2016, 2018 роки за рахунок загального фонду та за рахунок спеціального фонду; звіти про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма № 4-1м) за 2015, 2016, 2018 роки; звіти про надходження та використання коштів загального фонду (форми № 2-д, № 2- м) за 2015, 2016, 2018 роки та зобов`язав позивача надати суду витребувані документи до 12 серпня 2019 року.

Ухвалою від 13 серпня 2019 року суд розгляд справи призначив в порядку загального позовного провадження, замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначив підготовче засідання на 3 вересня 2019 року, клопотання Східного офісу Держаудитслужби про витребування доказів в адміністративній справі № 200/7584/19-а задовольнив, витребував у Державної установи Донецька обласна фітосанітарна лабораторія (належним чином засвідчені копії), а саме штатні розписи позивача в розмірі загального та спеціального фондів за 2015, 2016, 2017, 2018 роки (затверджені Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України, з 2016 року - Держпродспоживслужбою України).

Ухвалою від 2 вересня 2019 року суд відмовив Східному офісу Держаудитслужби у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 200/7584/19-а.

Під час судового засідання 3 вересня 2019 року судом було оголошено перерву до 26 вересня 2019 року.

Ухвалою від 5 вересня 2019 року суд відмовив Східному офісу Держаудитслужби у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 200/7584/19-а.

Під час судового засідання 26 вересня 2019 року суд усною ухвалою задовольнив клопотання сторін та закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 200/7584/19-а та призначив судовий розгляд справи по суті у цьому ж судовому засіданні.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана вимога прийнята за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Державної установи Донецька обласна фітосанітарна лабораторія за період 1 січня 2015 року по 31 грудня 2018 року. За результатами ревізії фінансово-господарської діяльності складено акт ревізії фінансово-господарської діяльності Державної установи Донецька обласна фітосанітарна лабораторія за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2018 року № 04.05.07- 931/002 від 3 травня 2019 року. Відповідно до вимоги щодо усунення порушень ДУ Донецька обласна фітосанітарна лабораторія зобов`язано забезпечити відновлення витрат державного бюджету з утримання працівників Лабораторії, діяльність яких пов`язана з наданням платних послуг та яка підлягала виплаті за рахунок спеціального фонду, здійснених лабораторією за рахунок коштів загального фонду, шляхом перерахування до державного бюджету коштів надходжень спеціального фонду бюджету відповідно до п. 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 та листа Міністерства фінансів України та Держказначейства України від 12.02.2008 р. № 7.1-10/744 Щодо списання дебіторської та кредиторської заборгованості та відновлення касових видатків , проводити видатки на оплату заробітної плати працівників Лабораторії в межах і за рахунок відповідних надходжень фондів бюджету (загального та спеціального) згідно із нормами бюджетного законодавства. Під час проведення ревізії встановлено, що протягом 2015, 2016, 2018 років проведено покриття за рахунок коштів загального фонду видатків, які мають здійснюватись за рахунок спеціального фонду всупереч затверджених штатних розписів, пп. 19, 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ та частини 4, 8 статті 13 Бюджетного кодексу України. Позивач також зазначає, що підприємство здійснювало виплату заробітної плати працівникам, які прийняті по загальному фонду за рахунок цього фонду. Відсутні правові підстави для переведення працівників з загального на спеціальний фонд після їх прийняття на роботу згідно наказу по загальному фонду. Під час складання вимоги щодо усунення встановлених порушень відповідач порушив вимоги листа Державної фінансової інспекції України від 4 березня 2015 року № 25-18/205 щодо підготовки вимог про усунення виявлених порушень. Відповідно до вказаного листа, зокрема у вступній частині документа має бути зазначено ким, коли та на якій підставі проведено ревізію, назву об`єкта контролю, період ревізії та реквізити акта ревізії. На порушення вказаних вимог відсутнє посилання коли було проведено ревізію. Під час затвердження кошторисів ДУ Донецька обласна фіто санітарна лабораторія було прийнято до уваги усі приписи діючого законодавства. Порушень під час затвердження або виконання кошторисів ДУ Донецька обласна фітосанітарна лабораторія ревізією не встановлено. Працівники, які отримували оплату праці за рахунок загального фонду були прийняті на загальний фонд. У державної установи відсутні повноваження по переплануванню видатків, у зв`язку з наявністю аналогічних вакантних посад на спеціальному фонді. На порушення вказаних приписів у вимозі щодо усунення порушень вказано, що ревізією встановлені фінансові порушення, що не призвели до збитків - 236193 грн. 31 коп. і вказані порушення запропоновано усунути в установленому законом порядку.

Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області на виконання пункту 2.3.5.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2019 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державної установи Донецька обласна фітосанітарна лабораторія за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт ревізії від 3 травня 2019 року № 04.05.07- 931/002, який підписаний позивачем без заперечень. Ревізією встановлені фінансові порушення на загальну суму 387700 грн., з яких: порушення, що призвели до втрат фінансових ресурсів (спричинено збитків) - 19045 грн., фінансові порушення, що не призвели до збитків - 237019 грн. неефективні витрати - 131006 грн., які на момент направлення вимоги залишаються невідшкодованими на суму 236019 грн., а саме, в порушення вимог пунктів 19, 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228. частин 4. 8 статті 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-УІ зі змінами, затверджених штатних розписів, лабораторією здійснювалось нарахування та виплата за рахунок загального фонду частки заробітної плати, яка підлягала виплаті за рахунок спеціального фонду (при наявності невикористаних залишків спеціального фонду), що призвело до покриття за рахунок коштів загального фонду видатків, які мають здійснюватися за рахунок спеціального фонду (без відновлення видатків загального фонду) за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2018 року на загальну суму 236019 грн. Відповідач також зазначає, що наведені позивачем пояснення та розрахунки щодо структури лабораторії, затвердженої штатної чисельності, потреб та фактичного фінансування видатків на оплату праці за загальним фондом, часткового покриття браку фінансування коштів загального фонду за рахунок спеціального фонду, а також інформація щодо динаміки скорочення кількості проведених фітосанітарних експертиз за період 2015-2018 роки, взагалі не підтверджені жодним доказом. Позивачем не доказано його твердження щодо прийняття на роботу фахівців по загальному фонду згідно структури, штатного розпису та наказів про прийняття на роботу. Таке твердження позивача взагалі не відповідає фактичним обставинам, оскільки за затвердженими штатними розкладами позивача, які відсутні у матеріалах справи, зазначені позивачем посади фахівців відділу фітосанітарних процедур аналізу розповсюдження регульованих шкідливих організмів, відділу бух. обліку і фінансової звітності, відділу фітосанітарних процедур організації та контролю за проведенням обробки об`єктів регулювання, відділу реєстрації зразків об`єктів регулювання та оформлення документів, відділу фіто санітарного аналізу, відділу аналітики пестицидів, агрохімікагів фінансуються за рахунок спеціального фонду, а не загального фонду. За результатами ревізії встановлено, що в порушення вимог пунктів 19, 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ та частини 4, 8 статті 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456 зі змінами, затверджених штатних розписів лабораторією здійснювалось нарахування та виплата за рахунок загального фонду частки заробітної плати, яка підлягала виплаті за рахунок спеціального фонду (при наявності невикористаних залишків спеціального фонду). Відновлення касових видатків по загальному фонду не здійснювалось, заборгованість по заробітній платі в обліку лабораторії відсутня. Відповідне порушення призвело до покриття за рахунок коштів загального фонду видатків, які мають здійснюватися за рахунок спеціального фонду (без відновлення видатків загального фонду) за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2018 року на загальну суму 236193 грн. 31 коп. Щодо не зазначення у спірній вимозі кінцевої мети вжиття заходів щодо усунення порушень та відсутності шляху усунення порушення та пропозиції (рекомендації) щодо усунення, відповідач зазначає, що за аналізом змісту вимоги, вбачається, що відповідачем позивачу зазначено кінцеву мету для усунення порушення - відновити витрати державного бюджету, що здійснені лабораторією із порушеннями за рахунок коштів загального фонду, шляхом перерахування до державного бюджету коштів надходжень спеціального фонду бюджету. У вимозі також зазначено безпосередньо шлях досягнення остаточної мети із посиланням на нормативний документ та лист Міністерства фінансів України та Держказначейства України, в яких детально визначений порядок та рекомендації щодо практичного здійснення остаточної мети - відновлення витрат державного бюджету. Що саме є незрозумілим позивачу у зазначених в спірній вимозі кінцевій меті усунення порушення (відновити витрати державного бюджету) та шляху її досягнення (перерахування до державного бюджету коштів спец, фонду) із детальними рекомендаціями щодо необхідних дій згідно листа від 12.02.2008 № 7.1-10/744, що створює підстави для скасування вимоги, позивачем не зазначено. Визначені відповідачем у вимозі кінцева мета для усунення порушення та шлях її досягнення не обґрунтовані позивачем як неправомірні чи недостатні та незрозумілі для виконання позивачем.

Позивачем до суду було надано відповідь на відзив відповідача, в якому позивач зазначив, що у відзиві акцентується увага, що ревізією встановлені фінансові порушення, які призвели до втрат фінансових ресурсів, фінансові порушення, що не призвели до збитків, неефективні витрати. Предметом оскарження є фінансові порушення, що не призвели до збитків. В акту вказано, що відповідне порушення призвело до покриття за рахунок коштів загального фонду видатків, які мають здійснюватись за рахунок спеціального фонду (без відновлення видатків загального фонду) . На думку контролюючого органу порушення має місце бути, але воно не призвело до збитків, а спричинило покриття одного фонду за рахунок іншого. Відповідно до приписів діючого бюджетного законодавства бюджетний запит формується перед початком бюджетного року. На підставі бюджетного запиту затверджується кошторис. Бюджетний запит складається з загального та спеціального фондів. Також кошторисом затверджується загальний та спеціальний фонди разом. Звіти про виконання кошторисів за результатами року приймались розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня без зауважень, що свідчить про правомірність використання бюджетних коштів. Також без зауважень прийнято звітність за результатами бюджетного року в органах державної казначейської служби. Усі відповідні документи були надані під час ревізії. На думку відповідача інформація щодо динаміки скорочення кількості проведених фітосанітарних експертиз за період 2015-2018 роки, взагалі не підтверджена жодним доказом . Вказане міркування є хибним, доказ, який долучено відповідачем підтверджує скорочення кількості проведених фітосанітарних експертиз за період 2015-2018. Відповідно до додатку ЗО до акту платні послуги, що надавались в період, що підлягав ревізії за 2015 рік складає 14116, 2016 рік - 7154, 2017 рік - 5063, 2018 рік - 4572. Також на думку відповідача штатними розкладами, затвердженими Держветфітослужби України (у 2015 році) та Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів (Держспоживслужби, у 2016-2018 роках), чітко встановлено, що посади Позивача, по яких відповідачем ревізією встановлені покриття витрат на оплату праці із загального фонду насправді повинні фінансуватися за рахунок спеціального фонду . Це припущення також є хибним. З 1 січня 2015 року по 1 вересня 2015 року в штатному розкладі відображено фонд фінансування (загальний або спеціальний), посада, прізвище, ім`я по батькові працівника. В 2016 році в штатних розкладах ДУ Донецька обласна фітосанітарна лабораторія відсутнє розділення по фондам фінансування. За інші роки в штатних розкладах розділення по фондах фінансування є, але в штатному розписі відсутні прізвища працівників. Так, в штатному розписі однойменні посади можуть бути по загальному фонду та по спеціальному. При цьому на спеціальному фонді це буде вакантна посада, а на загальному ні.

Відповідачем до суду були надані заперечення на відповідь позивача на відзив відповідача, в якому зазначає, що зі змісту позову та відповіді позивача на відзив розуміється, що в підставу заявлених позивачем вимог Позивачем покладено виключно незгоду із виявленим відповідачем при ревізії порушенням щодо покриття витрат з оплати праці, що повинні були здійснюватися за рахунок коштів спеціального фонду бюджету, а не загального фонду, з огляду на задіяння таких працівників Лабораторії у роботі з надання платних послуг. Слід зауважити, що позивачем не оспорюється факт того, що оплата праці зазначених у додатку 31 до акту ревізії працівників, у зазначених в акті ревізії розмірах, фактично здійснювалася за рахунок коштів загального фонду установи, а не спеціального. Позивачем також не оспорюється факт надання ним платних послуг та отримання внаслідок цього коштів, що зараховуються на рахунок спеціального фонду установи відповідно до норм бюджетного законодавства, так як це передбачено Положенням про державну установу Донецька обласна фіто санітарна лабораторія , затвердженого наказом Держветфітослужби України від 23.11.2012 № 395, змінило Положення від 06.11.2014 №4007, Положення про державну установу Донецька обласна фітосанітарна лабораторія , затвердженого наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 07.07.2016 № 185, нові редакції Положення, затверджені наказами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.03.2017 № 164, від 22.11.2017 № 1109, від 22.03.2018 № 227. Позивач сам зазначає про зміни в динаміці надання платних послуг, разом з тим підтверджує факт їх надання установою, притому що доречи неможна говорити про абсолютне скорочення такої динаміки, адже з наведених позивачем даних щодо кількості проведених фітосанітарних експертиз можна казати про збільшення їх обсягу у 2018 році, у порівнянні з 2016 та 2017 роками. Позивач не заперечує того факту, що зазначені в додатку 31 до акту ревізії працівники залучалися до надання установою платних послуг протягом 2015-2018 років та розраховану частку заробітної плати, що повинна була сплачуватися за рахунок спецфонду. Разом з тим, на підтвердження факту, що зазначені посади працівників, що залучаються до надання платних послуг лабораторією фінансуються саме за рахунок коштів спеціального фонду бюджету свідчить саме наявність затверджених штатних розписів та структури Лабораторії по спеціального фонду. Тобто, наявність в структурі та штаті лабораторії посад, що фінансується за рахунок спецфонду з огляду на їх задіяння у наданні Лабораторією платних послуг та одночасне здійснення видатків на оплату праці таких працівників за рахунок загального (хоча б вони і були прийняті за загальним фондом державної установи), а не спецфонду, як раз і підтверджує встановлений ревізією факт порушення лабораторією частин 4, 8 статті 13 Бюджетного кодексу України. Таким чином, відповідачем під час ревізії встановлено, що позивачем здійснювалось нарахування та виплата за рахунок загального фонду частки заробітної плати, яка підлягала виплаті за рахунок спеціального фонду (при наявності невикористаних залишків спеціального фонду). Відновлення таких касових видатків по загальному фонду не здійснювалось. Тобто, ревізією встановлено здійснення позивачем видатків на оплату праці працівників певних посад за рахунок загального фонду, всупереч тому, що такі посади забезпечуються за рахунок спеціального фонду (і це підтверджується штатними розписами позивача, затвердженими головним розпорядником), кошти якого повинні спрямовуватися на конкретну мету, зокрема покриття витрат, пов`язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю. Крім того, відповідач зазначає, що позивач спрямовував кошти спецфонду в його основній частині на виплату премій та інших видів заохочень, витрачаючи при цьому до того ж недостатні кошти загального фонду на видатки з оплати праці, що повинні були здійснюватися за рахунок коштів спецфонду. Слід зазначити, що видатки на надбавки та доплати обов`язкового характеру здійснені в 2016 році в сумі 281500 грн. Видатки здійснені лише за рахунок загального фонду. Замість цього лабораторія використала кошти спеціального фонду на виплату премій - інших заохочувальних виплат, тоді як надбавки та обов`язкові оплати за всіма посадами запланувала та здійснила виключно за рахунок загального фонду бюджету. Ревізією не встановлено порушень цільового використанні коштів спецфонду установи, проте фактично суми спецфонду у значній частині були спрямовані на виплату премії та інших видів заохочень.

Крім того, відповідачем до суду були надані додаткові письмові пояснення з питання законодавчого врегулювання та підстав формування змісту вимоги про усунення порушення, адресованої позивачу відповідачем згідно законодавства, в яких представник відповідача зазначив, що ревізією у позивача було встановлено фінансове порушення, проти якого позивач не заперечував, при підписанні акту ревізії свої заперечення у встановленому законодавством порядку не надав. Зауважує, що чинним законодавством не визначено конкретних випадків можливих фінансових порушень, що можуть бути виявлені під час ревізії та, відповідно, конкретних певних уніфікованих шляхів усунення таких порушень, адже де фактично неможливо з огляду на велику різноманітність врегулювання різними законодавчими актами певних сфер діяльності бюджетних установи та, відповідно, і всю різноманітну безліч таких порушення. Чинне законодавство не містить норм, що визначали б конкретні шляхи усунення конкретних фінансових порушень, що виявляються ревізією. Зазначає, що Держаудитслужба відійшла від практики складання вимог про усунення порушень із зазначенням неконкретизованої вимоги усунути виявлені порушення в установленому порядку. Разом з тим, наразі Держаудитслужбою при складанні вимог підконтрольним установам щодо усунення порушень зазначаються остаточна мета, що повинна бути досягнута задля усунення наслідків порушення та безпосередньо шлях такого усунення з посиланням на норми законодавства, що регулюють певну сферу відносин при здійсненні діяльності підконтрольною установою. При зазначенні у вимозі шляхів усунення виявлених порушень управління, як суб`єкт владних повноважень, діє в межах дискреційних повноважень формуючи у вимогу як досягнення логічного та вірного з точки зору сутності виявленого порушення кінцевого очікуваного результату задля усунення порушення та відповідно шлях досягнення такого результату відповідно до положень чинного законодавства. Отже, як зазначає відповідач, з урахуванням вищевикладеного, відповідач при складанні спірної вимоги діяв в межах визначених законодавством повноважень у порядку та способом визначеним законом зазначивши очікуваний результат та шлях усунення порушення відповідно до норм законодавства, то регулюють відносини у сфері бюджетного процесу.

Позивачем також до суду були надані додаткові письмові пояснення по справі з приводу отримання додаткових пояснень відповідача. Так, представник позивача зазнає, що спірна вимога є індивідуально-правовим актом, і відтак породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб забезпечити відновлення витрат , встановлених контролюючим органом. Додатково про обов`язковий характер даної вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для ініціювання розгляду питання про відповідність керівника установи займаній посаді. Водночас, спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов`язковий до виконання підконтрольною установою, винесена з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою. Фінансове правопорушення - дія або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання всіх форм власності, об`єднань громадян, посадових осіб, громадян України та іноземних громадян, наслідком яких стало невиконання фінансово-правових норм. Норми діючого законодавства визначають конкретні випадки фінансових порушень. У разі відсутності у діючому законодавстві конкретних випадків фінансових порушень вони не можуть трактуватись як порушення. Дискреційні функції державних органів не можуть полягати в розширенні переліку фінансових порушень. У констатуючій частині спірної вимоги відсутній повний перелік (зміст) порушень законодавства, виявлених в ході ревізії та не усунутих об`єктом контролю в період ревізії з посиланням на конкретні норми (пункт, частина, стаття) актів законодавства, що були порушені, та із зазначенням розміру завданих збитків, якщо такі були. У спірній вимозі відповідач приходить до висновку, що порушено вимоги пунктів 19, 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, який затверджено Постановою Кабінету міністрів України 28.02.2002 № 228. Пунктом 19 передбачено, що спеціальний фонд проекту кошторису передбачає складення зведення показників спеціального фонду кошторису за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. Пунктом 23 встановлено порядок планування видатків спеціального фонду кошторису. Правомірність своєї позиції під час винесення оскаржуваної вимоги відповідач обґрунтовує дискреційною функцією під час здійснення повноважень. Дискреція охоплює повноваження державного органу (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, можливість діяти за власним розсудом, в межах закону. Отже, реалізація дискреційної функції відповідачем можлива тільки в межах законодавства. При цьому конкретизована має бути не тільки кінцева мета, а й спосіб усунення порушення, а найголовніше порушення. Як вже неодноразово вказувалось позивачем діюче законодавство не містить заборони по сплаті заробітної плати за рахунок загального фонду при наявності коштів на спеціальному. Відповідач неодноразово вказує шлях для досягнення поставленої мети - шляхом перерахування до державного бюджету коштів надходжень спеціального фонду бюджету при відсутності встановлення фінансових порушень які не привели до збитків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державна установа Донецька обласна фітосанітарна лабораторія , зареєстрована як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 38471981.

Судом встановлено, що відповідачем у період з 25 лютого 2019 року по 26 квітня 2019 року з призупиненням з 29 березня 2019 року по 19 квітня 2019 року на виконання пункту 2.3.5.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2019 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державної установи Донецька обласна фітосанітарна лабораторія за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт ревізії від 3 травня 2019 року № 04.05.07- 931/002.

Ревізією встановлені фінансові порушення на загальну суму 387700 грн., з яких: порушення, що призвели до втрат фінансових ресурсів (спричинено збитків) - 19450 грн., фінансові порушення, що не призвели до збитків - 237190 грн., неефективні витрати 131060 грн., які на момент направлення вимоги залишаються невідшкодованими на суму 236190 грн., а саме: в порушення вимог пунктів 19, 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, частин 4, 8 статті 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456 зі змінами, затверджених штатних розписів, лабораторією здійснювалось нарахування та виплата за рахунок загального фонду частки заробітної плати, яка підлягала виплаті за рахунок спеціального фонду (при наявності невикористаних залишків спеціального фонду), що призвело до покриття за рахунок коштів загального фонду видатків, які мають здійснюватися за рахунок спеціального фонду (без відновлення видатків загального фонду) за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2018 року на загальну суму 236190 грн.

27 березня 2019 року відповідач на виконання пункту 2.3.5.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на 1 квартал 2019 року було направлено позивачу запит № 8, відповідно до якого, під час проведення ревізії встановлено, що протягом 2015, 2016, 2018 років проведено покриття за рахунок коштів загального фонду видатків, які мають здійснюватись за рахунок спеціального фонду всупереч затверджених штатних розписів, пунктів 19, 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ та частини 4, 8 статті 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI зі змінами. Зважаючи на вищевикладене відповідач вимагає надати пояснення відповідно до поставлених питань.

Позивачем на виконання запиту відповідача від 27 березня 2019 року № 8 були надані письмові пояснення.

Крім того, позивачем були надані до суду копія структури ДУ Донецька обласна фітосанітарна лабораторія за ревізуємий період, копія штатних розписів ДУ Донецька обласна фітосанітарна лабораторія 2015-2018 роки, копія кошторисів з додатками 2015-2018рр., копія звіту про надходження та використання коштів загального фонду (форма №2д) 2015-2018 роки, копія звіту про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма №4-Ід) 2015-2018 роки, копія відомості нарахування заробітної плати співробітників ДУ Донецька обласна фітосанітарна лабораторія за 2015 рік загальний фонд, копія відомості нарахування заробітної плати співробітників ДУ Донецька обласна фітосанітарна лабораторія за 2015 рік спеціальний фонд, копія відомості нарахування заробітної плати співробітників ДУ Донецька обласна фітосанітарна лабораторія за 2016 рік загальний фонд, копія відомості нарахування заробітної плати співробітників ДУ Донецька обласна фітосанітарна лабораторія за 2016 рік спеціальний фонд, копія відомості нарахування заробітної плати співробітників ДУ Донецька обласна фітосанітарна лабораторія за 2018 рік загальний фонд, копії наказів про прийняття на роботу.

15 травня 2019 року відповідачем була складена вимога щодо усунення встановлених порушень № 04-05-07-15-05/3163, відповідно до якої відповідач, на підставі пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю Україні , пунктів 46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від20.04.2006 року № 550, підпункту 7 пункту 4, підпункту 14 пункту 6 Положення про управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області , затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 року № 3, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області вимагає опрацювати матеріали ревізії, усунути виявлені порушення в установленому законодавством порядку, в тому числі, забезпечити відновлення витрат державного бюджету з утримання працівників лабораторії, діяльність яких пов`язана з наданням платних послу та яка підлягала виплати за рахунок спеціального фонду, здійснених лабораторією за рахунок коштів загального фонду, шляхом перерахування до державного бюджету відповідно до пункту 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 та листа Міністерства фінансів України та Держказначейства України від 12.02.2008 року № 7.1-10/744 Щодо списання дебіторської та кредиторської заборгованості та відновлення касових видатків , проводити видатки на оплату заробітної плати працівників Лабораторії в межах і за рахунок відповідних надходжень, фондів бюджету (затильного га спеціального) згідно нормами бюджетного законодавства, у подальшому дотримуватись вимог законодавства та не допускній встановлених порушень, розглянути питання щодо притягнення працівників, вишніх у зазначених порушеннях, до встановленої законом відповідальності. Вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень разом і завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів надати управлінню в термін до 17 червня 2019 року.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні .

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (надалі Положення №43), визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 16, 21, 22, 23 пункту 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; накладати у випадках, передбачених законом, адміністративні стягнення; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пунктів 7, 9, 13 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні органу державного фінансового контролю надається право:

- пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Виходячи з наведеного, вимога органу державного фінансового спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою, водночас вимога про відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, не може бути примусово стягнута шляхом вимоги, такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, для правильного вирішення спору слід встановити конкретний перелік дій, що зобов`язаний вчинити об`єкт фінансового контролю з метою усунення порушень, виявлених на підставі акта ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, оскільки від встановлення вказаних обставин буде залежати, чи є обов`язковою до виконання вимога відповідача.

Як вбачається зі змісту оскарженої вимоги, в ній містяться висновки Держаудитслужби про виявлені під час ревізії порушення позивачем вимог чинного законодавства, які на момент направлення вимоги залишаються невідшкодованими на суму 236190 грн., а саме: в порушення вимог пунктів 19, 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, частин 4. 8 статті 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456 зі змінами, затверджених штатних розписів, лабораторією здійснювалось нарахування та виплата за рахунок загального фонду частки заробітної плати, яка підлягала виплаті за рахунок спеціального фонду (при наявності невикористаних залишків спеціального фонду), що призвело до покриття за рахунок коштів загального фонду видатків, які мають здійснюватися за рахунок спеціального фонду (без відновлення видатків загального фонду) за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2018 року на загальну суму 236190 грн. В той же час, вказана вимога не містить визначених конкретних дій, обов`язкових до виконання позивачем для усунення виявлених порушень.

Суд зазначає, що аналіз норм Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , Положення про Державну фінансову інспекцію України дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

За таких обставин, в органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства.

Як вже зазначалося, у вимозі містяться висновки відповідача про виявлення під час ревізії порушення позивачем вимог чинного законодавства, однак у вказаній вимозі не зазначено конкретних дій, обов`язкових до виконання позивачем для усунення виявлених порушень, які зазначені у вимозі.

Зважаючи на правову природу письмової вимоги контролюючого органу, вона породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому законність письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.

У даній справі зміст спірної вимоги, яка є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб усунути виявлені порушення, встановлені контролюючим органом. Додатково про обов`язковий характер даної вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави. В той же час, спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов`язкова до виконання підконтрольною установою, прийнята з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою. Зазначивши у вимозі про необхідність усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства, відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення негативних наслідків протиправного використання грошових коштів. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене в світлі обов`язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії.

Вищенаведені висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 жовтня 2018 року у справі № 813/4101/17.

Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що правову позицію щодо необхідності врахування судами змісту вимог Держаудитслужби викладено в постановах Верховного Суду від 8 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 та від 11 вересня 2018 року у справі № 825/1481/16.

Щодо висновків відповідача про виявлені під час проведення ревізії порушення, суд зазначає, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вказана позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року у справі № 816/1463/17.

У спірній вимозі відповідач приходить до висновку, що порушено вимоги пунктів 19, 23 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, який затверджено постановою Кабінету міністрів України 28.02.2002р. № 228. Пунктом 19 передбачено, що спеціальний фонд проекту кошторису передбачає складення зведення показників спеціального фонду кошторису за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання. Пунктом 23 встановлено порядок планування видатків спеціального фонду кошторису. Правомірність своєї позиції під час винесення оскаржуваної вимоги відповідач обґрунтовує дискреційною функцією під час здійснення повноважень. Дискреція охоплює повноваження державного органу (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, можливість діяти за власним розсудом, в межах закону. Отже, реалізація дискреційної функції відповідачем можлива тільки в межах законодавства. При цьому конкретизована має бути не тільки кінцева мета, а й спосіб усунення порушення.

Відповідач вимагає від позивача у спірній вимозі забезпечити відновлення витрат державного бюджету з утримання працівників лабораторії, діяльність яких пов`язана з наданням платних послу та яка підлягала виплати за рахунок спеціального фонду, здійснених лабораторією за рахунок коштів загального фонду, шляхом перерахування до державного бюджету. Одночасно, як зазначено представниками відповідача під час судового розгляду справи та підтверджується актом ревізії, збитки у зв`язку із даним порушенням державному бюджету позивачем нанесені не були, а отже і втрат державний бюджет від дій позивача не отримав. В той же час спосіб усунення порушення відповідач визначив шляхом перерахування коштів до бюджету, що, на думку суду, є безпідставним позбавленням коштів позивача, та є неспівмірним із виявленим порушенням з урахуванням відсутності збитків, нанесених державі. Судом також враховано, що шлях усунення виявленого порушення, саме таким чином як визначив відповідач, не узгоджується із нормами діючого законодавства.

Суд зазначає, що ні оскаржувана частина вимоги органу державного фінансового контролю, ні акт ревізії, не містять посилання на відповідну методику. Фінансові порушення визначені відповідачем не в установленому законодавством порядку, а на власний розсуд, та не підтверджені належними фінансовими документами. Діюче законодавство не містить заборони по сплаті заробітної плати за рахунок загального фонду при наявності коштів на спеціальному.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги позивача про скасування вимоги відповідача від 15 травня 2019 року, а отже, вона є такою, що підлягає задоволенню.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач не просить суд визнати протиправною вимогу, а тільки скасувати її, а тому не вважає її протиправною, у зв`язку з необґрунтованістю таких доводів. Скасування оскаржуваної вимоги є повним, достатнім та ефективним поновленням порушеного права позивача. Крім того, суд не приймає посилання відповідача на те, що акт ревізії від 3 травня 2019 року був підписаний позивачем, а тому позивач погодився із зазначеними порушеннями, оскільки підписання акту не позбавляє позивача права звернення до суду задля захисту порушеного права.

Згідно з статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не повинен втручатися в його компетенцію. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у сумі 3542 грн. 91 коп., відповідно до платіжного доручення від 6 червня 2019 року № 75 як за позовну вимогу майнового характеру, проте, суд зазначає, що позовна вимога позивача про скасування вимоги від 15 травня 2019 року є немайновою.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 1 січня 2019 року № 2628-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня.

Отже, позивач при звернені до суду мав сплатити судового збору у сумі 1921 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку щодо стягнення зі Східного офісу Держаудитслужби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державної установи Донецька обласна фітосанітарна лабораторія витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн. Для повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 1621 грн. 91 коп. позивач має право звернутися з відповідною заявою до суду.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Державної установи Донецька обласна фітосанітарна лабораторія (код ЄДРПОУ 38471981, 87555, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 140А) до Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689, 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22/2) про скасування вимоги Східного офісу Держаудитслужби щодо усунення встановлених порушень від 15 травня 2019 року № 04-05-07-15-05/3163 задовольнити повністю.

Скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби щодо усунення встановлених порушень від 15 травня 2019 року № 04-05-07-15-05/3163.

Стягнути зі Східного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40477689, 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22/2) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державної установи Донецька обласна фітосанітарна лабораторія (код ЄДРПОУ 38471981, 87555, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 140А) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 вересня 2019 року. Повне судове рішення складено 1 жовтня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар