Рішення

від 25.03.2019 по справі 320/447/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2019 року м. Київ № 320/447/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2018 р. №181310-5002-1002, яким їй було визначено до сплати грошове зобов`язання зі сплати земельного податку у розмірі 4763,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона має статус громадянки, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 р.р., що підтверджується посвідченням категорії 4, серії НОМЕР_3 , виданого Київською обласною радою, а тому на підставі пп. 281.1.5 п. 281.1 ст. 281 ПК України, вона звільнена від сплати земельного податку. Крім того, заявниця вказала, що рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 12.07.2018 №2528-54-VII "Про внесення змін до додатку 2 рішення міської ради від 29.06.2017 р.№951-34-VII "Про встановлення місцевих податків і зборів у Білій Церкві на 2018 р.", була змінена ставка земельного податку з 1,5% до 01% .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 р. було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі, без проведення судового засідання.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити з таких підстав: позивачка є власницею земельної ділянки загальною площею 0,0651 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3210300000:03:006:0097, що підтверджується державним актом про право власності та постійного користування серії САК в„–549511 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та постійного користування. Розрахунок земельного податку за 2018 р. було проведено на підставі листа управління Держгеокадастру у м.Білій Церкві Київської області від 06.04.2016 р. №8-1027-992-305/2-16, в якому зазначена грошова оцінка земель функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон (у грн. за 1 кв.м) з урахуванням коефіцієнта індексації. Земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться у 08 економіко-планувальній зоні. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки по даній зоні складає 460,24 грн. з урахуванням коефіцієнта індексації за 2017 р. -1,06 та за 2018 р. - 1 ставки земельного податку по земельній ділянці -1,5% (пп.4.1.1, п.4.1 рішення міської ради від 29.06.2017 р. №951-34-VII. Дата офіційного опублікування на сайті міської ради 10.07.2017 р., отже розрахунок по земельному податку складає: 0,0651 га х460,21 х1х1,5%= 4763,90 грн. Відповідно до пп.281.1.5 п.281.1 ст.281 ПКУ, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

В той же час, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. №76-VIII були внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із закону виключено статтю 23, якою були визначені компенсації та пільги громадянам, віднесеним до четвертої категорії. Таким чином, вважає відповідач, пільги зі сплати земельного податку з фізичних осіб починає застосовуватись до обраної земельної ділянки з базового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Позивачкою вищевказаної заяви подано не було, отже пільга щодо сплати земельного податку до такої особи не застосовується. Щодо неналежного вручення заявниці оспорюваного ППР, відповідач вказав, що остання змінила свою поштову адресу, водночас у встановленому п.70.7 ст.70 ПКУ порядку, не повідомила податковий орган про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків, в тому числі місце реєстрації такого платника. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

На спростування доводів податкового органу від позивачки надійшли заперечення на відзив, в якому вона вказала, що рішенням Конституційного Суду від 28.12.2014 р. у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 2- 7, 12 та 14 пункту 4 розділу І Закону України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-III (далі - Закон № 76), Конституційний Суд України дійшов висновку, що підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76, частина третя статті 22, частина друга статті 24, частина сьома статті 30 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ зі змінами (далі - Закон № 796), стаття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону № 796 у редакції Закону № 76 суперечать статтям 3, 16 Конституції України, тому вона має право на пільгу, встановлену законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне позовну заяву задовольнити, ураховуючи таке:

відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку та постійного користування серії САК в„–549511 , зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та постійного користування ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки загальною площею 0,0651 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 3210300000:03:006:0097.

У липні 2018 року, нею було отримано податкове повідомлення - рішення від 25.04.2018 р. №181310-5002-1002 ГУ ДФС у Київській області , яким визначено до сплати суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік у розмірі 4763,90 грн. грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи, що воно прийнято відповідачем протиправно, звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке: відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, - підпункти 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України. Згідно підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Статтею 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Разом з тим, підпунктом 281.1.5 пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу України від сплати земельного податку для фізичних осіб звільняються фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до підпунктів 281.2.2 пункту 281.2 статті 282 ПК України звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, зокрема, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара.

Пунктом 4 частини першої статті 14 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій, зокрема до них належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Матеріали справи свідчать, що позивачка є громадянкою, яка постійно проживає або постійно працює на території зони радіоекологічного контролю (категорії 4), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 27.04.1995 та є власником земельної ділянки площею 0,0651 га. Таким чином, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо обов`язку позивачки у разі незгоди з податковим боргом здійснити звірку грошових нарахувань шляхом звернення до контролюючого органу, оскільки вона є особою, яка постраждала від наслідків Чорнобильської АЕС; межа граничних норм земельної ділянки, яка перебуває у власності позивачки, не перевищує 0,10 га, а тому, в силу пп. 281.1.5 п. 281.1 ст. 281 ПК України, вона звільнена від сплати земельного податку.

Суд звертає увагу, що встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 квітня 2018 р. №181319-5002-1002 Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Брагіна О.Є.