Ухвала

від 25.09.2019 по справі 826/11270/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11270/18 Головуючий у 1 інстанції: Маруліна Л.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

УХВАЛА

25 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Карпушової О.В. Кузьмишиної О.М. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг інвест груп" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг інвест груп" до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Білдінг інвест груп" звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у місті Києві щодо формування та видачі витягу від 26.06.2018 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:291:0003 заявнику ТОВ Білдінг інвест груп зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 2;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у місті Києві сформувати та видати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:291:0003 ТОВ Білдінг інвест груп зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 0,5.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у місті Києві щодо формування та видачі Витягу від 26.06.2018 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:291:0003 заявнику ТОВ Білдінг інвест груп зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 2; Визнано протиправним та скасовано Витяг від 26.06.2018 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у місті Києві. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у місті Києві сформувати та видати Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:291:0003 ТОВ Білдінг інвест груп зі значенням Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) - 0,5.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг інвест груп" відмовлено.

16 липня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг інвест груп" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року.

17 липня 2019 року дану справу було витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва для розгляду вищевказаної заяви про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року відкрито провадження за заявою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг інвест груп" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та призначено до розгляду.

23 серпня 2019 року представник "Білдінг інвест груп" - Яндян О.А. через відділ документообігу суду подав клопотання про перенесення розгляду справи. Вказане клопотання мотивовано тим, що у період часу з 23 серпня 2019 року по 30 серпня 2019 року представник апелянта буде перебувати у відпустці за межами України, а тому, не зможе бути присутнім в судовому засіданні.

У судовому засіданні 28 серпня 2019 р. колегією суддів задоволено вказане клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 25 вересня 2019 року.

27 серпня 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Держгеокадастру у м.Києві надійшов відзив на заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, в якому просить заяву залишити без задоволення, а рішення без змін.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року слід відмовити, виходячи із наступного.

Як встановлено колегією суддів, в якості нововиявлених обставин заявник вважає Висновок № 9 судового експерта Гриненко Ю.І. (свідоцтво Мінюсту України від 08.09.2017 №1897) за результатами проведення економічної експертизи в частині нарахування та сплати до бюджету орендної плати за землю за 2017 рік та перше півріччя 2018 року (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:291:0003).

Також, заявник зазначає, що після розгляду справи ТОВ "БІЛДІНГ ІНВЕСТ ГРУП стало відомо, що 30 серпня 2018 року судовим експертом Гриненко Ю.І. (свідоцтво Мінюста України від 08.09.2017 №1897) був складений висновок № 9 за результатами проведення економічної експертизи в частині нарахування та сплати до бюджету орендної плати за землю за 2017 рік та перше півріччя 2018 року (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:291:0003).

Згідно висновків вказаного висновку експерта: заниження ТОВ БІЛДІНГ ІНВЕСТ ГРУП орендної плати за землю у 2017 році та першому півріччі 2018 року, документально та нормативно не підтверджується. Обґрунтованість застосування ТОВ БІЛДІНГ ІНВЕСТ ГРУП нормативної грошової оцінки, зазначеної у Витягу з технічної документації грошової оцінки про нормативну грошову оцінку від 07.08.2015 року №9719, щодо нарахування орендної плати за землю у 2017 році та першому півріччі 2018 року підтверджується документально та нормативно.

Також, у висновку зазначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок міста Києва проведена в 2013 році, Рішення Київської міської ради від 03.07.2014 року № 23/23 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва є чинним, інших рішень, які є підставою для проведення нової нормативної грошової оцінки землі, Київська міська рада не приймала, та не ініціювала проведення нової нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок з розробленням нової технічної документації з новими коефіцієнтами, використання ТОВ БІЛДІНГ ІНВЕСТ ГРУП витягу від 07.08.2015 року для розрахунку орендної плати за землю протягом 2017 року та І півріччя 2018 року відповідає вимогам нормативно - правових актів, в редакціях, які діяли на момент здійснення господарських операцій, що досліджувались.

На думку заявника, своїм висновком експерт підтвердив, що отримувати новий витяг про нормативну грошову оцінку земель міста Києва не є можливим, оскільки нова грошова оцінка не замовлялась, не розроблялась та не затверджувалась, що підтверджує правильність доводів ТОВ БІЛДІНГ ІНВЕСТ ГРУП у позовній заяві до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві.

Перевіряючи обґрунтованість заяви, колегія суддів враховує, що заявник вважає зазначені обставини нововиявленими, посилаючись на те, що вони не були і не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

В адміністративному судочинстві перегляд судових рішень, у зв`язку з нововиявленими обставинами, є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи, у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Частиною 1 ст. 363 КАС України визначено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

В силу п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 364 КАС України, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами зазначаються: нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин; докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі Правєдная проти Росії від 18.11.2004 р. зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Так, згідно із пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику перегляду судами у зв`язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили від 27.02.1981 р. за №1 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.1998 року № 15, як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов`язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

Крім того, у Розділі І постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 року № 7 Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Крім того, слід зазначити, що не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 26.06.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про отримання нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки комунальної власності розміром 1,1742 га, кадастровий номер 8000000000:85:291:0003, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торгово-розважального комплексу, місце розташування - в кварталі, обмеженому вулицями Оленівською, Межигірською, Набережно-Луговою у Подільському районі міста Києва із зміненими значеннями локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

26.06.2018 року відповідачем сформовано новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:85:291:0003, в якому змінено значення коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) з 0,5 на 2, та пояснено, що таку зміну проведено на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489.

Так, згідно копії витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:85:291:0003 від 07.08.2015 року №9719, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки позивача - 0,5, функціональне використання - інші землі: землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво , який розраховано, відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.04.2006 року за №388/12262).

У Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему України від 23.07.2010 № 548 такий вид цільового використання землі як 0,5 інші землі: землі зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво відсутній, а тому, у відповідності до пункту 3 розділу І та пунктів 2, 5 розділу II Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів не може бути застосований при визначенні Кф під час формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Під час формування оскаржуваного витягу відповідачем взято до уваги інформацію Головного управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), згідно якої до 01.01.2013 р. зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:291:0003, площею 1,1742 га. яка розташована за адресою квартал обмежений вулицями Оленівською. Межигірською, Набережно-Луговою; вид використання - для будівництва експлуатації та обслуговування офісно-торгово-розважального комплексу; цільове призначення - іншої комерційної діяльності.

Як зазначалося, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у м. Києві задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг інвест груп" відмовлено.

Суд дійшов висновку про те, що, у зв`язку із тим, що у відомостях про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:291:0003, які містилися в Державному земельному кадастрі на момент видачі Витягу від 26.06.2018 року, була відсутня інформація щодо коду цільового призначення зазначеної земельної ділянки, то Державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у режимі реального часу в автоматизованому режимі сформовано та роздруковано даний Витяг із коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки 2,0.

Із висновку експертизи від 30.08.2018 р. № 9 наданого заявником вбачається, що судовим експертом Гриненко Ю.І. у висновку досліджувався витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.05.2015 р. № 9719 та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000176172015, які, в межах даної судової справи, заявником не оскаржуються та не оспорюються, правовідносини щодо яких виникли у 2015 році та стосуються порядку справляння та нарахування податків та зборів, а не порядку видачі територіальними органами Держгеокадастру у м. Києві витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок .

Водночас, згідно вступної частини висновку судового експерта Гриненко Ю.І. від 30.08.2018 № 9, оскаржуваний у даній справі витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.06.2018 р., правовідносини щодо якого виникли у 2018 році та формування і видача якого врегульовані законодавством, яке набрало чинність лише з 01.01.2017 р., судовим експертом Гриненко Ю.І. у висновку від 30.08.2018 р. № 9 не досліджувався.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що економічну експертизу проведено щодо питань про нарахування та сплати до бюджету орендної плати за землю за 2017 рік та перше півріччя 2018 року (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:291:0003).

Однак, судовим експертом Гриненко Ю.І. у висновку від 30.08.2018 р. № 9 питання щодо правомірності формування спірного витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.06.2018 р.не вирішувалося та на розгляд таке питання не ставилося.

З огляду на вказане, висновок судового експерта Гриненко Ю.І. від 30.08.2018 № 9 не є доказом, який підтверджує неправомірність чи незаконність витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.06.2018 р. під час перегляду постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 р. по справі № 826/11270/18 в розрізі невідповідності оскаржуваного діючому, на момент видачі, діючому законодавству.

Крім цього, як вірно вказує відповідач у своєму відзиві, новий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.06.2018 р. ТОВ Білдін Інвест Груп замовило за власною ініціативою, що спростовує доводи заявника про те, що Головне управління Держгеокадастру у м. Києві ініціювало самостійно та без заяви зацікавленої особи видачу витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Також, колегія суддів зауважує, що доводам заявника про те, що відповідачем змінено коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки (Кф) з 0,5 на 2, надана оцінка судом апеляційної інстанції під час прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від від 27 лютого 2019 року та вони не є нововиявленими обставинами, в розумінні ч. 2 ст. 361 КАС України.

Крім того, у разі незгоди із судовим рішенням, учасники процесу мають право оскаржити його в касаційному порядку.

У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення заявник фактично надає переоцінку дослідженим обставинам справи з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі, що суперечить інституту перегляду рішень за нововиявленими обставинами.

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено перегляд рішення, що набрало законної сили, у зв`язку з наявністю нових, додаткових доказів, зібраних після вирішення справи та набрання рішенням законної сили, адже ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності при вирішенні справи по суті, а не у провадженні за новоявленими обставинами.

Європейський суд з прав людини у справі Brumarescu v. Romania від 28.11.1999 р. наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів . Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (справа Ryabykh v. Russia від 24.07.2003).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявник не довів існування нововиявлених обставин, які могли б стати підставою для скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від від 27 лютого 2019 року, оскільки заявником не наведено правових підстав, передбачених ч.2 ст. 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, враховуючи, що обставина, на яку посилається заявник, не є істотною для вирішення справи по суті.

Керуючись ст.ст. 242, 321, 325, 368, 369 КАС України,суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг інвест груп" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року - відмовити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому ч. 2 ст. 369 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Карпушова О.В. Кузьмишина О.М.

Повний текст ухвали виготовлено 30.09.2019 року.