Постанова

від 25.09.2019 по справі 911/1257/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2019 р. Справа№ 911/1257/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

представники учасників судового процесу у даній справі не з`явилися;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

на ухвалу господарського суду Київської області від 22.05.2019

у справі № 911/1257/19

за заявою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Дах» 91742,59 грн. боргу

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2019 у справі № 911/1257/19 відмовлено Акціонерному товариству Комерційному Банку «Приватбанк» у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Дах» 1566,67 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5400,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1442,58 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, АТКБ «Приватбанк» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 22.05.2019 у справі № 911/1257/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву АТКБ «Приватбанк» .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на ухвалу господарського суду Київської області від 22.05.2019 у справі № 911/1257/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2019.

У судове засідання 25.09.2019 представники учасників судового процесу не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до господарського суду Київської області з заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Дах» 91742,59 грн., з яких: 83333,34 грн. - заборгованість за кредитом, 1566,67 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5400,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1442,58 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

22.05.2019 господарським судом Київської області був виданий судовий наказ за вимогою АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Дах» основного боргу у сумі 83 333,34 грн.

Оскаржуваною ухвалою відмовлено Акціонерному товариству Комерційному Банку «Приватбанк» у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Дах» 1566,67 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5400,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1442,58 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Із вказаним рішенням апелянт не погодився.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції винесене з повним дослідженням матеріалів справи та є таким, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

Заявник у вказаній заяві просить суд першої інстанції, крім іншого, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Дах» 1566,67 грн. - заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 5400,00 грн. - заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 1442,58 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

За змістом ст.ст. 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, ст. 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, пеня за своєю правовою природою не є основною грошовою заборгованістю за договором в розумінні ст. 148 ГПК України, а є санкцією за невиконання (неналежне виконання) відповідного грошового зобов`язання.

Щодо вимог заявника про стягнення 1566,67 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 5400,00 грн. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суд дійшов вірного висновку, зазначивши, що вказані вимоги не є безспірними в розумінні частини 2 ст. 12 ГПК України та не є заборгованістю в розумінні ст. 148 ГПК України. Доказів відсутності спору між сторонами щодо цих вимог, доказів визнання боржником цієї заборгованості суду не надано.

Відповідно до ч. 3 статті 152 ГПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення комісії за користування кредитом у сумі 5400,00 грн., пені в сумі 1442,58 грн. та процентів в сумі 1566,67 грн. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, оцінка чому надана судом апеляційної інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Київської області від 22.05.2019 у справі № 911/1257/19. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 22.05.2019 у справі № 911/1257/19 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/10796/17 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний: 30.09.2019.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко