Постанова

від 30.09.2019 по справі 910/4576/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2019 р. Справа№ 910/4576/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Іоннікової І.А.

Коробенка Г.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного підприємства "Сетам", м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019

у справі №910/4576/19 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Органічні технології", м. Київ

до Державного підприємства "Сетам", м. Київ

про стягнення 58 455,45 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Органічні технології" (далі - ТОВ "НВФ "Органічні технології", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам", відповідач) про стягнення 58 455,45грн., з яких: 48 965,00 грн. безпідставно набуті кошти, 7 305,14 грн. інфляційних втрат та 2 185,31 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, після проведення електронних торгів з продажу лоту за реєстраційним номером 239313, до яких позивача не було допущено, повернення гарантійного внеску останньому не здійснив, у зв`язку з чим позивач вимагає їх повернення з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у даній справі позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ДП "Сетам" на користь ТОВ "НВФ "Органічні технології" 48 965,00грн. гарантійного внеску, 7 138,33грн. інфляційних втрат, 2141,04грн. 3% річних та 1 914,06грн. витрат по сплаті судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Аргументуючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності фактів подання позивачем заявки на участь у електронних торгах та сплатою гарантійного внеску на рахунок організатора торгів. Однак, враховуючи, що переможцем зазначених торгів визнано іншого учасника, а позивача до участі у цих торгах не допущено, суд першої інстанції визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі вимоги про стягнення з відповідача гарантійного внеску. В частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних місцевий господарський суд позовні вимоги задовольнив частково, оскільки позивач не правильно визначив період, за який підлягають відшкодуванню йому матеріальні втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП "Сетам" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 у даній справі скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач вказує, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам чинного законодавства, прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема, відповідач стверджує, що оскільки позивачем не було дотримано вимог Порядку реалізації арештованого майна, то відповідно у ДП "Сетам" відсутній обов`язок повертати йому кошти, свідомо перераховані для іншого учасника. Разом з цим безпідставним є стягнення з ДП "Сетам" інфляційних втрат і 3% річних.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/4576/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А.(доповідач у справі), суддів Іоннікової І.А. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 поновлено ДП "Сетам" строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 10.06.2019, відкрито апеляційне провадження у справі №910/4576/19, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позиції учасників справи.

Через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду 12.08.2019 від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Матеріалами справи підтверджується, що 18.09.2017 на веб-сайті ДП "Сетам" було оприлюднено оголошення про проведення 09.10.2017 електронних торгів з продажу нерухомого майна, що складається з дільниці збирання тросів, дільниці термообробки, дільниці мехообробки загальною площею 54281,5 кв. м., їдальні загальною площею 1.107,1 кв. м., будівлі управління загальною площею 3.769,6 кв. м. за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Б.Штенгеля, 4а, за номером лоту 239313 з початковою ціною 979300,00 грн. Гарантійний внесок визначено в розмірі 48.965,00 грн.

Як вказує відповідач позивачем було подано заявку для участі у вказаних торгах за лотом №239313, якого зареєстровано як учасник №24.

З метою участі в указаних торгах позивачем в особистому кабінету було сформовано квитанцію про сплату гарантійного внеску в розмірі 48 965,00 грн. і згідно платіжного доручення № 87 від 05.10.2017 ці кошти позивачем перераховано на рахунок організатора торгів - ДП "Сетам" .

З роздруківки копії сторінки з особистого кабінету позивача вбачається, 07.10.2017 його не було допущено до участі у торгах у зв`язку з відсутністю оплати гарантійного внеску.

За результатами проведення торгів 09.10.2017 складено протокол №289939, відповідно до якого переможцем електронних торгів став учасник під № 25.

Підтверджуючи обставину недопущення позивача до участі у вказаних торгах, відповідач зазначає, що у квитанції, яка була автоматично сформована та розміщена в особистому кабінеті учасника № 24, у полі "Призначення платежу" було зазначено: "*1; 40116 ;240958;40301403; гарантійний внесок за участь у торгах, без ПДВ", а в платіжному дорученні позивача № 87 від 05.10.2017 в розділі "Призначення платежу" вказано: "*; 39906 ;240958;40301403; Гарантійний внесок за участь у торгах, без ПДВ". Тобто позивачем під час здійснення оплати гарантійного внеску допущено помилку у розділі "Призначення платежу", замість "40116" зазначено "39906", внаслідок чого кошти від учасника №24 системою зараховані іншому учаснику під №10 - ТОВ "Восток-транзіт", оскільки зазначені реквізити відповідають його даним, якого і було допущено до участі у торгах.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження ідентифікації даних іншого учасника - ТОВ "Восток - транзіт" за вказаними у платіжному дорученні від 05.10.2017 №87 реквізитами.

Водночас місцевий господарський суд встановив, що в указаному платіжному дорученні про перерахування гарантійного внеску у розділі "Призначення платежу" зазначено номер 40301403, який відповідає ідентифікаційному номеру (коду ЄДРПОУ) позивача.

До апеляційної скарги відповідачем надано інформаційну довідку начальника відділу системного адміністрування телекомунікаційних систем ДП "Сетам" Поляруса Ю.А., якою апелянт підтверджує, що цифри "40116" та "39906" означають номер кабінету учасника, відповідно до яких система ідентифікує якому саме учаснику зараховується гарантійний внесок. Однак, враховуючи приписи ч.3 ст. 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає вказаний доказ оскільки відповідач не надав доказів неможливості подання вказаної довідки до суду першої інстанції з причин, які об`єктивно не залежали від нього.

В матеріалах справи міститься лист позивача від 02.11.2017 за №7, адресований відповідачу, з вимогою повернути сплачений ним згідно платіжного доручення № 87 від 05.10.2017 гарантійний внесок в розмірі 48 965,00 грн. На підтвердження факту надіслання цього листа відповідачу позивачем подано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за номером 6100314277216, яке правомірно не прийнято судом першої інстанції в якості належного і допустимого доказу, у зв`язку з неможливістю ідентифікувати зміст відправлення. Інших доказів в підтвердження надіслання вказаного листа відповідачу позивач не подав.

24.01.2019 позивачем на адресу відповідача направлена претензія за №2, яка отримана відповідачем 28.01.2019 (вх. номер 1527-12-19), з вимогою невідкладно повернути сплачені позивачем кошти в розмірі 48 965,00грн.

Відповідач у відповідь на вказану претензію листом №744-1527-12-19/12 від 01.03.2019 повідомив позивача про неможливість її задоволення, оскільки кошти, сплачені за квитанцією №87 від 05.10.2017, зараховані як гарантійний внесок іншого учасника під №10, тому на підставі абз.1 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна їх було повернуто саме цьому учаснику. Станом на момент пред`явлення претензії кошти в сумі 48 965,00 грн. в розпорядженні відповідача відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи (банківської виписки) 11.10.2017 ДП "Сетам" було перераховано кошти в розмірі 48 965,00 грн. на рахунок ТОВ "Восток-транзіт" (повернення гарантійного внеску).

Спір між сторонами у даній справі виник внаслідок того, що відповідач після проведення торгів не повернув позивачу сплачений ним гарантійний внесок. Поряд із сумою гарантійного внеску позивач вимагає сплати нарахованих інфляційних втрат та 3% річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно ч. 1 ст. 177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України майно не можна вважати набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо в момент його набуття (збереження) це відбулося хоч і не прямо передбаченим, але в усякому разі не забороненим цивільним законодавством способом з метою досягнення учасниками відповідних правовідносин певного правового результату в майбутньому, якщо в подальшому цей результат настав.

Положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України покладають на особу, яка набула/зберегла у себе майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, обов`язок повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як вбачається із матеріалів справи спір між сторонами даної справи виник під час проведення відповідачем продажу арештованого майна на електронних торгах.

Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначено Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431 (із змінами і доповненнями) (далі - Порядок, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

П.2 вказаного наказу ДП "Сетам" уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Порядку гарантійний внесок - це грошова сума, що зарахована на рахунок організатора електронних торгів, яку за одним лотом сплачує учасник електронних торгів, крім випадків, передбачених цим Порядком, у розмірі 5%, виходячи зі стартової ціни лота, та є завдатком зі сплати винагороди організатору електронних торгів за надані ним послуги з реалізації майна.

За приписами п. 2 розділу IV Порядку для участі в електронних торгах (торгах за фіксованою ціною) учасник проходить процедуру реєстрації на Веб-сайті, подає заявку на участь в електронних торгах за кожним лотом окремо, сплачує гарантійний внесок на рахунок Організатора та виконує інші вимоги, визначені цим Порядком.

Гарантійний внесок вважається сплаченим з моменту зарахування його на рахунок Організатора.

Організатор розміщує повні реквізити для сплати гарантійного внеску стосовно кожного лота шляхом їх зазначення в квитанції, що автоматично формується Системою в особистому кабінеті учасника при подачі заявки на участь у торгах за певним лотом.

Система автоматично завершує реєстрацію учасника та надає йому відповідний доступ до участі у торгах негайно після підтвердження Організатором сплати сум гарантійного внеску, а за лотами, де така сплата не вимагається, одразу після належного заповнення заявки учасника.

З метою реєстрації на Веб-сайті заявник (уповноважений представник юридичної особи) надає такі документи: найменування юридичної особи; код за ЄДРПОУ; прізвище, ім`я та по батькові (за наявності останнього) представника юридичної особи; адресу електронної пошти уповноваженої особи для надсилання повідомлень Системою та Організатором; номер контактного телефону уповноваженої особи; логін та пароль. Після реєстрації на Веб-сайті користувач повинен заповнити графу "фінансові реквізити", що знаходяться в його особистому кабінеті в розділі "налаштування". У разі відсутності актуальних та повних реквізитів для повернення йому гарантійного внеску організатор звільняється від обов`язку з повернення гарантійного внеску (п.3 розділу IV Порядку).

Заявці на участь в електронних торгах, поданій через Веб-сайт, Системою автоматично присвоюється унікальний реєстраційний номер та фіксується дата і час її подання (п.6 розділу IV Порядку).

Відповідно до змісту п. 7 розділу IV Порядку передбачено, що Система забезпечує наявність у кожного зареєстрованого учасника особистого кабінету, доступ до якого здійснюється з використанням логіна та паролю такої особи.

Як встановлено судом першої інстанції і не заперечується відповідачем позивач пройшов процедуру реєстрацію на Веб-сайті щодо подачі заявки на участь в електронних торгах за лотом №239313, йому Системою автоматично присвоєно унікальний реєстраційний номер - 24.

Зазначена обставина свідчить, що позивачем надані всі необхідні актуальні та повні реквізити, передбачені п.3 розділу IV Порядку.

Платіжним дорученням № 87 від 05.10.2017, на підставі сформованої в особистому кабінеті квитанції, позивач сплатив на рахунок ДП "Сетам", як організатора торгів, гарантійний внесок в розмірі 48 965,00грн.

Відповідач підтверджує, що вказані кошти надійшли на його рахунок, проте були зараховані як гарантійний внесок сплачений іншим учасником торгів під №10 - ТОВ "Восток-транзіт", оскільки відповідали його реквізитам.

У зв`язку із вказаною обставиною позивача не було допущено до участі в електронних торгах за лотом №239313.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що з огляду на наявні в платіжному дорученні №87 від 05.10.2017 реквізити, а саме: найменування юридичної особи, код за ЄДРПОУ, які відповідають даним заявки учасника електронних торгів, зареєстрованого за №24, кошти в розмірі 48 965,00 грн. сплачені саме позивачем.

Заперечення відповідача стосовно того, що реквізити платіжного доручення №87 від 05.10.2017 відповідали реквізитам учасника №10, а не №24 спростовуються тією обставиною, що при проходженні позивачем процедури реєстрації подачі заявки на участь в електронних торгах за лотом №239313 відповідач присвоїв йому унікальний реєстраційний номер 24, що, у свою чергу, свідчить про надання позивачем актуальних та повних реквізитів, передбачених п. 3 розділу IV Порядку, які дають можливість організатору торгів ідентифікувати відповідного учасника.

Пунктом 2 розділу Х Порядку визначено, що гарантійний внесок переможця електронних торгів зараховується до ціни продажу в рахунок сплати винагороди Організатору. Іншим учасникам внесена сума гарантійного внеску повертається протягом трьох робочих днів після отримання від виконавця повідомлення про повний розрахунок переможця електронних торгів за придбане майно.

Проте, враховуючи, що позивач не був допущений до участі в електронних торгах за лотом №239313, тобто не набув статусу учасника торгів і відповідно не приймав участі у них, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що підстави для застосування до спірних правовідносин приписів п.2 розділу Х Порядку відсутні. У даному випадку обов`язок відповідача повернути отримані від позивача коштів виник на підставі вимог ст.1212 ЦК України, як набутих чи збережених без достатніх правових підстав.

Відповідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала.

Відповідно з п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України положення глави 83 цього Кодексу застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Натомість необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави, що відбулося в даному спорі.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правильним застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень розділу IV Порядку в сукупності із приписами ст.1212 ЦК України і відповідно наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача коштів в розмірі 48 965,00грн., що на час вирішення справи не були повернуті відповідачем на вимогу позивача, незважаючи на наявність в платіжному дорученні №87 від 05.10.2017 актуальних та повних реквізитів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно ст.611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно із ч.2 ст.625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень вказаної норми Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 і ст. 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, в силу приписів вказаних норм та враховуючи те, що вимога про повернення сплаченого гарантійного внеску отримана відповідачем 28.01.2019, нарахування інфляційних втрат та 3% річних необхідно здійснювати за період починаючи з 05.02.2019 по 01.04.2019. За розрахунком здійсненим апеляційним господарським судом з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 687, 71 грн. та 3% річних в сумі 225,37 грн. розраховані за період з 05.02.2019 по 01.04.2019 на загальну суму заборгованості в розмірі 48 956, 00 грн. В решті заявлених вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних позов не підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача щодо відсутності у його розпорядженні коштів, що надійшли від позивача у зв`язку з поверненням їх учаснику торгів під №10, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами підставність повернення іншій особі гарантійного внеску, сплаченого позивачем згідно платіжного доручення №87 від 05.10.2017.

Ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на встановлені обставини рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягає зміні, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноматність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи сторін, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності до ч.1 ст.277 ГПК України є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч.4 ст.277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Дослідивши матеріали, наявні у справі, враховуючи повноваження суду апеляційної інстанції та те, що судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права в частині визначення строку виникнення грошового зобов`язання та відповідно нарахування інфляційних втрат та 3%річних, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає зміні в цій частині.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову та за подання апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сетам" у справі №910/4576/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 року у справі № 910/4576/19 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Сетам" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ 39958500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Органічні технології" (61003, м. Харків, вул. Університетська, 13, код ЄДРПОУ 40301403) 48 965 (сорок вісім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 00 коп. гарантійного внеску, 687 (шістсот вісімдесят сім) грн 71 коп. інфляційних втрат, 225 (двісті двадцять п`ять) грн 37 коп. - 3% річних, 1 639 (одна тисяча шістсот тридцять дев`ять) грн. 12 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити."

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Органічні технології" (61003, м. Харків, вул. Університетська, 13, код ЄДРПОУ 40301403) на користь Державного підприємства "Сетам" (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, код ЄДРПОУ 39958500) 412 (чотириста дванадцять) грн. 40 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

5. Матеріали справи № 910/4576/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України .

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді І.А. Іоннікова

Г.П. Коробенко