Рішення

від 23.09.2019 по справі 906/754/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/754/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Макарчук В.І.

за участю представника відповідача: Глуховецький О.С., довіреність від 07.08.2019

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Трейд Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод"

про стягнення 60705,60 грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал-Трейд Україна" звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" про стягнення 60705,60 грн., з яких: 11873,69 грн. - 3 % річних та 48831,91 грн. інфляційних, нарахованих у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань згідно договору оренди тепловоза № 08-04.13/ДА від 08.04.2013.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, а саме: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3300,00 грн.

Ухвалою від 23.07.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 15.08.2019.

12.08.2019 відповідач, в порядку ст. 165 ГПК України, подав відзив на позовну заяву (а.с. 51-54).

Ухвалою від 15.08.2019 розгляд справи відкладено на 23.09.2019.

05.09.2019 позивачем, у порядку ст. 166 ГПК України, подано відповідь на відзив (а.с. 74-77).

05.09.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача (представника позивача)(а.с. 88).

23.09.2019 в судовому засіданні оголошувалась перерва до 17:00 год.

Оскільки учасники справи в судове засідання після оголошення перерви не з`явились, 23.09.2019 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань згідно договору оренди тепловоза № 08-04.13/ДА від 08.04.2013, що підтверджено рішенням господарського суду Житомирської області від 22.12.2014 у справі № 906/1536/14.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, посилаючись на ч. 4 ст. 75 ГПК України, зазначає про преюдиціальне значення рішення господарського суду Житомирської області від 22.12.2014 у справі № 906/1536/14 з урахуванням постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 у справі № 906/1536/14, відповідно до якого було встановлено факт неналежного виконання ПАТ "Норинський щебзавод" умов договору оренди тепловоза № 08-04.13/ДА від 08.04.2013 в частині розрахунків з ТОВ "Метал-Трейд Україна" за отриману техніку (майно) в сумі 143772,88 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 у справі № 906/1536/14 було змінено рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені і судового збору та стягнуто з відповідача на користь позивача 190572,95 грн., з яких: 143772,88 грн. - основний борг, 8505,10 грн. - пеня, 6071,88 грн. - 3% річних, 32223,09 грн. - інфляційні, а також 3811,46 грн. сплаченого судового збору.

Стягнута з відповідача за рішенням суду сума 190572,95 грн. була сплачена ним у повному обсязі 14.06.2019.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 48831,91 грн. інфляційних та 11873,69 грн. 3% річних за період з 01.07.2016 по 14.06.2019.

Позивач у відповіді на відзив, зокрема, заперечив щодо доводів (заперечень) відповідача, які є помилковими та такими, що не спростовують обгрунтованості та правомірності заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності (а.с. 74-77).

Також позивач просив відшкодувати йому понесені витрати за надану адвокатом професійну правничу допомогу в сумі 6300,00 грн., розмір яких, на його думку, є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, обсягом наданих ним послуг і ціною позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві від 09.08.2019 на позовну заяву, посилаючись, зокрема, на те, що норми, які передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку з виконанням судового рішення (а.с. 51-54).

Представник відповідача заперечив проти заявлених до стягнення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, вважає заявлений розмір судових витрат необгрунтованим, завищеним, не співмірним у розумінні ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

08.04.2013 між ТОВ "Метал-Трейд Україна" (орендодавець, позивач) та ПАТ "Норинський щебзавод" (орендар, відповідач) укладено договір оренди № 08-04.13/ДА тепловоза з екіпажем (а.с. 12-14), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування тепловоз серії ТГМ-4Б № 0520 в кількості 1(однієї) одиниці (пп.1.1 договору) (а.с. 12-14).

Розмір орендної плати за календарний місяць складає 110000,00 грн., в т.ч. 18333,33 грн. ПДВ (пп.4.1 договору).

Відповідно до пп.4.3 договору, плата за користування майном сплачується орендодавцю щомісячно, не пізніше 5 (п`ятого) числа місяця, наступним за звітним місяцем на підставі актів виконаних робіт, підписаних обома сторонами, та рахунків, виставлених орендодавцем.

Згідно пп.5.3 договору орендар, зокрема, зобов`язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідач в порушення умов укладеного договору виконав свої зобов`язання щодо розрахунків з позивачем за отриману техніку (майно) частково.

Факт неналежного виконання ПАТ "Норинський щебзавод" умов пп. 4.3, 5.3 договору оренди тепловоза № 08-04.13/ДА від 08.04.2013 в частині розрахунків з ТОВ "Метал-Трейд Україна" за отриману техніку (майно) в сумі 143772,88 грн. встановлений рішенням господарського суду Житомирської області від 22.12.2014 у справі №906/1536/14, з урахуванням постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 у справі № 906/1536/14 (а.с. 15-26).

Стягнута з відповідача сума 190572,95 грн. була сплачена ним у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 266 від 09.02.2016, № 595 від 15.03.2016, № 253 від 01.02.2018, № 3835 від 13.06.2019 (а.с. 27-30).

За несвоєчасне виконання зобов`язання щодо сплати 143772,88 грн. позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 48831,91 грн. інфляційних та 11873,69 грн. 3% річних за період з 01.07.2016 по 14.06.2019.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди тепловоза № 08-04.13/ДА від 08.04.2013.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору оренди тепловоза № 08-04.13/ДА від 08.04.2013 в частині розрахунків з позивачем в сумі 143772,88 грн. був встановлений рішенням господарського суду Житомирської області від 22.12.2014 у справі № 906/1536/14 (а.с. 15-21) та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 у справі № 906/1536/14 (а.с. 22-26).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, рішення господарського суду Житомирської області від 22.12.2014 у справі № 906/1536/14, яке залишено в силі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 у справі № 906/1536/14 в частині встановлення факту неналежного виконання відповідачем умов договору оренди тепловоза № 08-04.13/ДА від 08.04.2013 на суму 143772,88 грн. має преюдиціальне значення для вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України заявлено до стягнення з відповідача 48831,91 грн. інфляційних та 11873,69 грн. 3% річних за період з 01.07.2016 по 14.06.2019.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок (а.с. 31-33), суд установив, що розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним та підлягає задоволенню в сумі 11873,69 грн. 3% річних та 48831,91 грн. інфляційних.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд критично відноситься до заперечень відповідача з приводу того, що норми, які передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку з виконанням судового рішення, оскільки зі змісту позову вбачається, що спірні правовідносини виникли не у зв`язку з виконанням судового рішення, а у зв`язку з невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором оренди тепловоза №08-04.13/ДА від 08.04.2013 за період з 01.07.2016 по 14.06.2019.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню на загальну суму 60705,60 грн., з яких 48831,91 грн. інфляційних та 11873,69 грн. 3% річних.

Враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача 6300,00 грн. судових витрат за надану адвокатом професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку .

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Правничу допомогу позивачу надавав адвокат Яковлєв А.В., який здійснює свою діяльність згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 25.07.2012 за № 4422 (а.с. 34).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

21.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метал-Трейд Україна" (клієнт, позивач) та адвокатом Яковлєвим А.В. укладений договір № Ю/МТ/02 про надання правничої допомоги (а.с. 35-38).

Згідно умов п. 2.1 договору, адвокат приймає доручення клієнта надати правничу допомогу з приводу стягнення з Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04865033, місцезнаходження: 11154, Житомирська область, Овруцький район, село Норинськ, вул. Шкільна, буд. 16, надалі - "Боржник") у зв`язку з чим, клієнт доручає адвокату:

а) підготувати позов для звернення до суду з позовною вимогою боржника щодо стягнення заборгованості інфляційних та трьох відсотків річних, здійснити іншу підготовку справи до її розгляду;

б) після прийняття позову до розгляду здійснювати підготовку заяв по суті справи або заяв з процесуальних питань;

в) здійснювати представництво інтересів клієнта в судових установах системи судоустрою України під час розгляду справи в письмовому провадженні, готуючи заяви по суті справи (ст. 161 ГПК України) або заяви з процесуальних питань (ст. 169 ГПК України) та направляє їх засобами електронної пошти клієнту на підпис та подання до суду.

Пунктом 5.1 договору визначено, що вартість правничої допомоги адвоката за представництво в суді, іншої правничої допомоги, пов`язаною зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката та вартість представництва визначається за погодинною ставкою у розмірі 700 (сімсот) гривень за одну годину надання правничої допомоги з підготовки справи до розгляду.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач при зверненні до суду подав попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести, згідно якого розмір витрат на правничу допомогу становить 3300,00 грн (а.с. 39).

Відповідно до ч. 3 ст. 124 ГПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивач у відповіді на відзив від 03.09.2019 № 350, зокрема, просив відшкодувати йому понесені витрати за надану адвокатом професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6300,00 грн (а.с. 74-77). При цьому до відповіді на відзив позивач долучив попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести, станом на 03.09.2019 (а.с. 85).

На підтвердження понесених витрат позивач подав: договір № Ю/МТ/02 про надання правничої допомоги від 21.06.2019 (а.с. 35-38), акт приймання - передачі наданих послуг від 30.06.2019 з описом переліку та обсягу наданих послуг адвокатом (а.с. 40), акт приймання - передачі наданих послуг від 02.09.2019 з описом переліку та обсягу наданих послуг адвокатом (а.с. 81,82), платіжні доручення: № 1224 від 30.08.2019 про сплату 3300,00 грн за надання правничої допомоги (а.с. 80), № 1225 від 30.08.2019 про сплату 3000,00 грн за надання правничої допомоги (а.с. 83).

Згідно акту приймання - передачі наданих послуг від 30.06.2019 (а.с. 40), адвокат надав наступні послуги на загальну суму 3300,00 грн :

- збір та ознайомлення з документами, на підставі яких подано позов (наведені у додатку до позову), що було виконано адвокатом за 30 хв. та визначено у грошовому еквіваленті на суму 500,00 грн. (виходячи з того, що вартість однієї години згідно договору № Ю/МТ/02 про надання правничої допомоги від 21.06.2019 становить 700,00 грн.). У подальшому позивач у відзиві від 03.09.2019 № 350 на відзив зазначив про помилкове визначення кількості витраченого часу у даному акті та уточнено час виконання даної послуги, який становить 45 хв., замість 30 хв. (а.с. 74-77,85);

- складання проекту позовної заяви з розрахунком, де: складання тексту позову зайняло 3 години, а складання розрахунку позовних вимог зайняло 1 годину та визначено у грошовому еквіваленті на загальну суму 2800,00 грн

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 02.09.2019 (а.с. 81,82) адвокат надав наступні послуги на загальну суму 3850,00 грн.:

- надання правничої допомоги з аналізу відзиву на позов, яка полягала в перевірці судової практики з питань нарахування інфляційних та річних на суму заборгованості за договором за період, що слідував після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, яка була виконана за 1 годину та визначена у грошовому еквіваленті на суму 700,00 грн.;

- формування правової позиції за відповіддю на доводи відповідача та узгодження її з клієнтом (позивачем), яка була виконана за 30 хв. та визначена у грошовому еквіваленті на суму 350,00 грн.;

- складання відповіді на відзив відповідача, яка була виконана за 4 години та визначена у грошовому еквіваленті на суму 2800,00 грн.

Згідно даного акту сторони домовились, що клієнт сплачує адвокату 3000,00 грн., а на суму 850,00 грн. адвокат надає знижку.

Також у акті приймання - передачі наданих послуг від 02.09.2019 сторони (позивач та адвокат) погодили, що станом на 02.09.2019 загальна вартість наданих за договором № Ю/МТ/02 про надання правничої допомоги від 21.06.2019 послуг з правничої допомоги складає 6300,00 грн., з яких 3300,00 грн. згідно акту приймання - передачі наданих послуг від 30.06.2019 та 3000,00 грн. згідно акту приймання - передачі наданих послуг від 02.09.2019.

Дослідивши надані позивачем документи на підтвердження понесених ним судових витрат за надану адвокатом професійну правничу допомогу у розмірі 6300,00 грн., суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума є явно завищеною, та вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру судових витрат позивача за надану адвокатом професійну правничу допомогу від заявленої суми до 2600,00 грн., виходячи з наступного.

Представник відповідача у відзиві від 09.08.2019 на позовну заяву заперечив проти заявлених до стягнення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3300,00 грн, зокрема, вважає заявлений розмір судових витрат необґрунтованим, завищеним та не співмірним із заявленими вимогами у розумінні ч. 4 ст. 126 ГПК України (а.с. 51-54).

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Європейський суд з прав людини у п. 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пунктах 34-36 рішення від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", п. 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", п. 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" неодноразово наголошував, про те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно зі статтею 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У додатковій постанові від 25.06.2019 у справі № 909/371/18 Верховний Суд дійшов висновку, що виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Суд зауважує, що в даній справі правова допомога адвоката фактично зводиться тільки до написання позовної заяви та відповіді на відзив, що в свою чергу, не потребувало складних юридичних консультацій, не призводило до значного витрачання часу для будь-яких інших дій з боку адвоката, вказаних у актах приймання - передачі наданих послуг. Предмет спору в даній справі не вимагав від адвоката значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, спір стосувався лише нарахування 3% річних та інфляційних на несвоєчасно сплачену основну заборгованість, яка вже підтверджена судовим рішенням. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося.

Крім того, суд зауважує, що відповідь на відзив позивача не містить нового обґрунтування позовних вимог, що вказує на те, що адвокат додатково не витрачав часу на нормативне обґрунтування позовних вимог. Більше того. основна частина відповіді на відзив присвячена запереченням відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

До того ж при визначені розміру витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню відповідачем суд також враховує, що позовна заява, розрахунок позовних вимог та відповідь на відзив підписано саме директором ТОВ "Метал-Трейд Україна", а також той факт, що адвокат не брав участі у представленні інтересів позивача в суді.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги принципи співрозмірності та розумності судових витрат, враховуючи, що справа не є складною, за своєю суттю є малозначною, не містить значного обсягу доказів, що підлягали оцінці, суд вважає за необхідне, відшкодувати позивачу судові витрати за надану адвокатом професійну правничу допомогу у розмірі 2600,00 грн., оскільки адвокатом фактично були надані послуги зі складення процесуальних документів.

Заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6300,00 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також принципу розподілу таких витрат.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача судові витрати за надану адвокатом професійну правничу допомогу у сумі 6300,00 грн. є неспівмірними із складністю цієї справи, ціною позову, затраченим адвокатом часом на надання таких послуг, отже такі витрати позивача підлягають частковому задоволенню та покладенню та відповідача.

З урахуванням викладених обставин, оцінивши заявлені до стягнення витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, суд дійшов висновку, що відповідно до ст. ст. 126, 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача частково в розмірі 2600,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" (11154, Житомирська область, Овруцький район, с.Норинськ, вул. Шкільна, 16, код ЄДРПОУ 04865033)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Трейд Україна" (04070, м.Київ, вул. Спаська, 39 А, офіс 3, код ЄДРПОУ 33320312)

- 48831,91 грн. інфляційні нарахування;

- 11873,69 грн. 3% річних;

- 1921,00 грн. судового збору;

- 2600,00 грн. витрат професійну на правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 30.09.19

Суддя Сікорська Н.А.

Друк.: 3 прим.:

1- у справу,

2,3- сторонам (рек. з повід.).