Рішення

від 19.09.2019 по справі 910/3286/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

19.09.2019Справа № 910/3286/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Росущан К.О., розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/3286/18

за позовом приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал , м. Київ,

до житлового кооперативу Річковик-3 , м. Київ,

про стягнення 343 557,04 грн.,

за участю представників:

позивача - Гарматіна К.В. (посвідчення від 07.11.2007 № 2694, адвокат);

відповідача - Ковальової О.О. (ордер від 15.03.2019 № 416985; адвокат);

вільний слухач - Березової ОСОБА_1 Г ОСОБА_2 (посвідчення (КМДА) від 12.01.2018 № 22),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Плотницька Н.Б.) перебувала справа 910/3286/18 за позовом приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (далі - Компанія) до житлового кооперативу Річковик-3 (далі - Кооператив) про стягнення заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення від 10.09.2002 № 01032/4-03, а саме: 493 949,84 грн основного боргу; 99 110,28 грн втрат від інфляції; 26 807,69 грн 3 % річних; 11 879,01 грн пені та 49 394,98 грн штрафу, а всього 684 141,80 грн.

Постановою Верховного Суду від 12.02.2019 касаційну скаргу Компанії задоволено; рішення суду від 14.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 у справі №910/3286/18 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення за спожиті послуги з прийняття стічних вод після використання холодної води, що йде на підігрів, і нарахованих на цю суму штрафних та фінансових санкцій; справу у даній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2019 залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 у справі № 910/3286/18 в частині вимог щодо стягнення з Кооперативу на користь Компанії заборгованість за спожиті послуги з постачання холодної води та прийняття стоків холодної води 163 837,36 грн; пені у розмірі 7 596,81 грн; 3 % річних - 12 241,65 грн; втрат від інфляції - 8 095,23 грн та витрати по сплаті судового збору - 2 876,57 грн.

21.02.2019 матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2019 справу № 910/3286/18 прийнято до свого провадження вимоги Компанії про стягнення з Кооперативу 247 537,82 грн за спожиті послуги з прийняття стічних вод після використання холодної води, що йде на підігрів (код 3-50611), 55 982,53 грн інфляційних втрат, 11 000,72 грн трьох відсотків річних та 4 282,20 грн пені та 24 753,78 грн штрафу; всього 343 557,04 грн; підготовче засідання призначено на 21.03.2019.

18.03.2019 Компанія подала суду письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 підготовче засідання відкладено до 10.04.2019.

02.04.2019 Кооператив подав суду відзив на позовну заяву.

10.04.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у підготовчому засіданні оголошено перерву до 14.05.2019 та зобов`язано Публічне акціонерне товариство Київенерго надати суду довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, наданої публічним акціонерним товариством Київенерго житловому кооперативу Річковик-3 та мешканцям багатоквартирних будинків, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маяковського, 95а, 91б та 93а у період з 01.12.2004 по 31.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.05.2019; також, повторно витребувані у Публічного акціонерного товариства Київенерго документи.

У судовому засіданні 29.05.2019 по справі № 910/3286/18 судом на підставі частини 5 статті 183 ГПК України оголошено перерву на 20.06.2019.

20.06.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у підготовчому засіданні оголошено перерву до 09.07.2019; повторно витребувані у Публічного акціонерного товариства Київенерго і Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго документи.

09.07.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.07.2019; також повторно витребувані у Публічного акціонерного товариства Київенерго і Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго документи.

09.07.2019 до суду надійшли пояснення від представника Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго щодо відсутності запитуваних судом відомостей.

Відповіді на запити суду 14.05.2019, 09.07.2019 і 20.06.2019 від Публічного акціонерного товариства Київенерго не надійшло.

23.07.2019 до суду надійшло клопотання від представника Кооперативу, разом з наданими на його запит, копії Форми 5.1 ЖЕО - сплати за договорами Зведена відомість розщеплення сплат 9252-ЖК Річковик-3 за період з березня 2015 по жовтень 2017 років від Комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр .

У зв`язку з тим, що підготовче засідання 25.07.2019 не відбулось через тимчасову непрацездатність судді, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2019 підготовче засідання призначене на 15.08.2019

У підготовче засідання 15.08.2019 з`явилися представники сторін та повідомили суд про те, що заяв і клопотань не мають, ними вчинені всі дії передбачені у підготовчому провадженні; заперечень від представника позивача щодо залучення до матеріалів справи відомостей, наданих представником Кооперативу, з Комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр щодо обсягів використання холодної води, що йде на підігрів на підставі сплати мешканцями.

Ухвалою Господарського суду міста Києва закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/3286/18 до судового розгляду по суті на 12.09.2019.

У судовому засіданні 12.09.2019 представником відповідача визнано позовні вимоги у частині стягнення з Кооперативу на користь Компанії заборгованість за спожиті послуги з відведення стоків гарячого водопостачання за період з березня 2015 року по жовтень 2017 року у розмірі 94 741,15 грн, а також нараховані на цю суму штрафні та фінансові санкції; також вказував, що Кооперативом двома платежами у серпні 2015 року і березні 2016 року сплачено на користь Компанії на загальну суму 42 000,00 грн. Судом на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.09.2019.

У судове засідання, призначене на 19.09.2019 з`явилися представники сторін, суд здійснював розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті судом заслухано вступне слово представників сторін.

Представник позивача свої вимоги підтримав. В своїх поясненнях позивач плутався щодо порядку подання даних засобів обліку доступ до яких у споживача відсутній і які не перебувають у на балансі останнього, а також щодо порядку нарахування за надані послуги та виставлення рахунків на оплату.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову повністю з підстав, викладених у своїх відзивах і поясненнях, пояснив, що відомості про нарахування одержує від позивача через ГІОЦ.

У судовому засіданні 19.09.2019 судом з`ясовано обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.09.2019 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений частиною 6 статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд

ВСТАНОВИВ

Відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , правонаступником прав та обов`язків якого є Компанія (Постачальник) та Кооперативом (абонент) укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення від 10.09.2002 №01032/4-03, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов`язався сплатити за зазначені послуги згідно з умовами договору та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затверджених наказом Голови Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 № 65.

Відповідно до пункту 2.1. Договору передбачено, що позивач приймає каналізаційні стоки відповідача.

Постановою НКРЕ від 20.01.2011 №58 встановлені для ПАТ АК "Київводоканал тарифи, зокрема, на водовідведення для потреб населення.

Згідно з пункту 22 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги від 01.06.2011 №869 (у редакції чинній у період нарахованої заборгованості) до складу тарифу на водовідведення включаються, зокрема, витрати на пропускання стічних вод, їх очищення.

Відповідно до пункту 1.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № (далі Правила №37) стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання, зокрема гарячого водопостачання.

При цьому, пункту 1.2 Правил №37 визначено, що останні розповсюджуються на Водоканали та Підприємства.

Разом з тим, абзацом 1 пункту 3.13. Правил №190 визначено, що суб`єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі, розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Абзацом 3 пункту 3.13. Правил №190 встановлено, що обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Відповідно до пунктів 7.1 і 7.2 Правил №37 підприємства зобов`язані здійснювати контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації. Підприємства зобов`язані систематично (відповідно до місцевих правил) подавати до Водоканалу інформацію про об`єми та якісний склад стічних вод, які вони скидають до міської каналізації.

Відповідно до пункту 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Для абонентів із стабільним об`ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Відповідно до пункту 3.3 Договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильника, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим способом, передбаченим пунктом 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Пунктом 2.2. Правил приймання №37 передбачено обов`язок водоканалу забезпечити приймання, відведення і очистку вод у межах розрахункових проектних показників очисних споруд даного населеного пункту.

Згідно пункту 2.4. Правил приймання №37 встановлено, що підприємства зобов`язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п`ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Відповідно до пункту 3.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов`язаний у триденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів, направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Цей договір є безстроковим, діє весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 7.1 Договору).

На виконання умов укладеного договору Компанією надано Кооперативу послуги з постачання води та прийняття стічних вод за період з 01.12.2014 по 31.10.2017 на загальну суму 920 670,20 грн.

Обсяги та вартість наданих послуг Компанія підтверджує Актами про зняття показань з приладу обліку №3-220-50 /лічильник №9884206wpdynamik-150/ (підписаних Компанією без участі АТ "Київенерго" та відповідача), розшифровками рахунків абонента та зведеними відомостями розщеплення сплат.

Вказаний засіб обліку встановлений позивачем та без участі відповідача прийнято на облік. Ні теплопунткт, ні засіб обліку на балансі відповідача не перебуває. Доказів іншого суду не представлено.

Для відображення бухгалтерського і податкового обліку наданих послуг, складання актів звірки, було відкрито особові рахунки на кожен об`єкт (групу об`єктів), по якому здійснюється водокористування. За кодом № 3-50611 фіксуються нараховані/сплачені кошти за послуги питного водопостачання, що використовується для приготування гарячої води та стоки гарячої води.

Кооперативом у порушення умов укладеного договору належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання по оплаті спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2014 по 31.10.2017.

Таким чином, Компанія нарахувала заборгованість Кооперативу за спожиті послуги з прийняття стічних вод після використання холодної води, що йде на підігрів, за кодом № 3-50611, в період з 01.12.2014 по 31.10.2017 у розмірі 247 537,83 грн.

За змістом статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до с статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частиною 1 статті 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії від 10.04.2014 № 1198-VII Товариство визнано виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів всіх форм власності, а ПАТ Київенерго стало виконавцем послуг з централізованого постачання гарячої води. У подальшому, виконавцем вказаних послуг стало комунальне підприємство КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО з 1 травня 2018 року.

Суд зазначає, що згаданий Закон не змінює та не припиняє обов`язку Кооперативу з оплати вартості відведення гарячої води.

Компанія є єдиним підприємством, яке має технічну можливість здійснювати приймання каналізаційних стоків, і тому має виключне право отримувати плату за надання даного виду послуг.

При цьому, Компанією не надано суду пояснень щодо обсягів гарячого водопостачання, наданих Кооперативу, відомості щодо яких містяться у доданих до матеріалів справи Актах про зняття показань.

Також судом встановлена неможливість отримання від ПАТ Київенерго відомостей помісячних обсягів гарячої води для правильного обчислення боргу у спірний період Кооперативу перед Компанією.

Суд враховує надані довідки форми 5.1 ЖЕО Комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр - сплати за договорами Зведена відомість розщеплення сплат 9252-ЖК Річковик-3 , які містять інформацію про нарахування спожитих послуг з водовідведення гарячої води.

Із вказаних відповідачем довідок вбачається, що у період з березня 2015 року по жовтень 2017 року обсяг спожитих послуг з відведення стоків гарячого водопостачання Кооперативом складає 23 942,0 куб.м., вартістю 136 741,15 грн.

Представником Компанії не надано заперечень з даного приводу і не спростовано вказаних відомостей.

Також, із банківських виписок, які були надані позивачем і містять у матеріалах справи вбачається, що відповідачем було здійснено оплату у серпні 2015 року у розмірі 22 000,00 грн та 20 000,00 грн у березні 2016 року; всього на загальну суму 42 000,00 грн, які також не можуть бути стягнуті з Кооперативу.

Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за надані послуги, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормами статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства України, порушене право позивача підлягає захисту судом у разі звернення позивача за захистом протягом встановленого законом загального 3-річного строку позовної давності з моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника сплачувати частинами (окремими платежами) та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору розрахунок за надані послуги повинен здійснюватись відповідачем частинами - періодичними платежами (до 1 числа наступного за звітним за кожен місяць), початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту прострочення виконання відповідачем кожного із цих зобов`язань окремо.

У випадку неналежного виконання стороною зобов`язань за договором, позовна давність за вимогами кредитора про стягнення заборгованості, яка визначена періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до норм частин 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

У відповідності до положень пункту 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 29.05.2013, № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 Цивільного кодексу України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке.

У дослідженні обставин, пов`язаних із вчиненням зобов`язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (частина перша статті 264 Цивільного кодексу України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Як вбачається, з доданих до позовної заяви, банківських виписок, відповідачем проводилась часткова оплата спожитих послуг з постачання та відведення холодної води за договором. Відповідно до призначень платежів, вказаних у банківських виписках, відповідачем при здійсненні частини платежів не вказувалось конкретного рахунку, а зазначалось лише посилання на договір.

Згідно з частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду з даним позовом 20.03.2018, періодом розрахунку та штрафних нарахувань щодо заборгованості Кооперативу за спожиті послуги з прийняття стічних вод після використання холодної води, що йде на підігрів - з 20 березня 2015 року по 31 жовтня 2017 року.

Спростовувати обґрунтованість позовних вимог в частині об`єму стічних вод у межах даної справи міг би відповідач, надавши контррозрахунок спірної суми, здійснений на підставі даних, що на думку відповідача є обґрунтованими.

Однак такого контррозрахунку спірної суми відповідачем суду не подано.

Кооперативом визнано позовні вимоги в частині стягнення з нього 94 741,15 грн основної суми боргу, яка розрахована із наданих суду Комунальним підприємством Головний інформаційно-обчислювальний центр даних та враховуючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, знайшли своє підтвердження розрахунок заборгованості за надані послуги з урахуванням поданих до матеріалів справи доказів, тому суд прийшов до висновку що позивач має право на стягнення заборгованості за спожиті послуги в розмірі 94 741,15 грн.

Також підлягають задоволенню вимоги про стягнення з Кооперативу 14 179,35 грн інфляційних втрат, 2 963,49 грн трьох відсотків річних, 6 217,52 пені, розраховані судом.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 152 796,68 грн основного боргу, 41 803,18 грн інфляційних втрат, 4 783,12 грн трьох процентів річних, 1 318,71 грн пені і 24 753,78 грн штрафу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» до ЖИТЛОВОГО КООПЕРАТИВУ «РІЧКОВИК-3» про стягнення 343 557,04 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з ЖИТЛОВОГО КООПЕРАТИВУ «РІЧКОВИК-3» (02232, м.Київ, Деснянський район, ПРОСПЕКТ МАЯКОВСЬКОГО, будинок 93-А, код 22884181)) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, м.Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, код 03327664): 94 741,15 (дев`яносто тисяч сімсот сорок одна) грн заборгованості за спожиті послуги з прийняття стічних вод після використання холодної води, що йде на підігрів, 14 179,35 грн інфляційних втрат, 6 217,52 (шість тисяч двісті сімнадцять) грн три проценти річних, 2 963,49 (дві тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн пені і 1 927,66 (одна тисяча дев`ятсот двадцять сім) грн судового збору.

3. В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 01.10.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Курдельчук І.Д.