Рішення

від 12.09.2019 по справі 910/8404/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2019Справа № 910/8404/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Приватного підприємства Інноваційні новітні послуги Каскад

до Приватного підприємства Інноваційні послуги населенню Каскад

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва

Головного територіального управління юстиції у м. Києві

про визнання права власності на грошові кошти та зняття арешту з грошових коштів

за участю представників сторін:

від позивача Сердюк М.М. адвокат за ордером КС №472006 від 13.12.2018

від відповідача не з`явились

від третьої особи не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2019 року Приватне підприємство Інноваційні новітні послуги Каскад (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Інноваційні послуги населенню Каскад (далі - відповідач), в якому просило суд визнати за позивачем право власності на грошові кошти в розмірі 79 576,37 грн, що знаходяться на рахунку відповідача, відкритому в Печерській філії АТ КБ Приватбанк , МФО 300711, та зняти арешт, накладений Дніпровським РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, з вказаних грошових коштів.

В обґрунтування заявлених ним позовних вимог позивач посилався на приписи ст. 392 Цивільного кодексу України та ст. 59 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 відкрито провадження у справі № 910/8404/19 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.08.2019, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - третя особа).

29.07.2019 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника.

01.08.2019 суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 27.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 викликано ПП Інноваційні послуги населенню Каскад , як відповідача, та Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, як третю особу, для розгляду справи по суті на 27.08.2019.

23.08.2019 до суду надійшли подані позивачем письмові пояснення, в яких останній вказав, що йому, як особі, яка вважає що грошові кошти, на які в межах виконавчого провадження накладений арешт, належать їй, а не боржнику, положеннями ст. 60 Закону України Про виконавче провадження надано право на звернення до суду з позовом про визнання права власності на такі грошові кошти (майно) та зняття з них арешту.

27.08.2019 у судовому засіданні суд відклав розгляд справи по суті на 12.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2019 викликано ПП Інноваційні послуги населенню Каскад , як відповідача, та Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, як третю особу, для розгляду справи по суті на 12.09.2019.

У судовому засіданні 12.09.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в жодне судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, представник третьої особи про причини неявки суд не повідомив, відповідач правом надати відзив не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.09.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.06.2016 головним державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в межах виконавчого провадження № 50242125 була прийнята постанова про арешт коштів боржника - ПП Інноваційні послуги населенню Каскад (відповідач), якою був накладений арешт на грошові кошти, у тому числі розміщені на банківському рахунку відповідача № НОМЕР_1 , відкритому в Печерській філії АТ КБ Приватбанк .

01.11.2016 старшим державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві в межах виконавчого провадження № 52474556 була прийнята постанова про арешт коштів боржника - ПП Інноваційні послуги населенню Каскад (відповідач), якою був накладений арешт на грошові кошти, у тому числі розміщені на банківському рахунку відповідача № НОМЕР_1 , відкритому в Печерській філії АТ КБ Приватбанк .

Згідно з відомостями розміщеними в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішенням (заочним) Дарницького районного суду м. Києва від 06.07.2016 по справі № 753/5586/16-ц позов ПП Інноваційні послуги населенню Каскад (відповідач у даній справі) до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 44 757,93 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 28 696,12 грн, 3% річних в розмірі 4 194,32 грн, а всього 77 648,37 грн. Крім того, на користь ПП Інноваційнй послуги населенню Каскад стягнуто витрати на правову допомогу в розмірі 550,00 грн та судові витрати в розмірі 1 378,00 грн (всього 1 928,00 грн).

23.10.2017 старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого листа № 753/5586/16 від 19.11.2016 про стягнення на користь ПП Інноваційнй послуги населенню Каскад (відповідач у даній справі) заборгованості в загальному розмірі 1 928,00 грн була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 54982222.

06.11.2017 старшим державним виконавцем Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві на підставі виконавчого листа № 753/5586/16 від 19.11.2016 про стягнення на користь ПП Інноваційнй послуги населенню Каскад (відповідач у даній справі) заборгованості в загальному розмірі 77 648,37 грн була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 54982198.

12.11.2017 між відповідачем, як первісним кредитором, та позивачем, як новим кредитором, був укладений договір про відступлення права вимоги № 1211/18, згідно з умовами якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги повернення боргу за отримані житлово-комунальні послуги по об`єкту за адресою: пр-т М. Бажана, 10-А, м. Київ, за період з 01.01.2012 о 15.05.2013 в розмірі 77 648,37 грн, з яких: 44 757,53 грн - заборгованість за житлово-комунальні послуги, 28 696,12 грн - інфляційні втрати, 419,32 грн - 3% річних та право вимоги усіх супутніх витрат, та право вимоги усіх супутніх витрат, пов`язаних зі стягненням цієї суми зі ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.2 вищевказаного договору про відступлення права вимоги у зв`язку з передачею права вимоги новому кредитору останньому передається право бути стягувачем за виконавчим провадженням № 54982222 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПП Інноваційнй послуги населенню Каскад заборгованості у розмірі 1 928,00 грн та виконавчим провадженням № 54982198 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПП Інноваційнй послуги населенню Каскад заборгованості у розмірі 77 648,37 грн.

Винагорода за відступлення права вимоги, передбачена цим договором, за зобов`язанням нового кредитор до первісного кредитора визначена сторонами в сумі - 1 000,00 грн (п. 2.1 договору про відступлення права вимоги).

У той же день, 12.11.2017 сторонами був складений акт прийому-передачі документів до договору № 1211/18 про відступлення права вимоги, яким сторони засвідчили факт здійснення первісним кредитором передачі документів, пов`язаних з переданим правом вимоги, на користь нового кредитора.

22.11.2018 грошові кошти в загальному розмірі 77 648,37 грн були стягнуті Дарницьким РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на користь стягувача (ПП Інноваційнй послуги населенню Каскад (відповідач у даній справі) у виконавчому провадженні № 54982198 та перераховані на його рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Печерській філії АТ КБ Приватбанк .

27.11.2018 грошові кошти в загальному розмірі 1 928,00 грн були стягнуті Дарницьким РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на користь стягувача (ПП Інноваційнй послуги населенню Каскад (відповідач у даній справі) у виконавчому провадженні № 54982222 та перераховані на його рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Печерській філії АТ КБ Приватбанк .

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.12.2018 по справі 753/5586/16-ц задоволено заяву ПП Інноваційні новітні послуги Каскад (позивач у даній справі) та замінено стягувача у виконавчому провадженні №№ 54982198 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПП Інноваційні послуги населенню Каскад (відповідач у даній справі) заборгованості у розмірі 77 648,37 грн, з яких: 44 757,53 грн - заборгованість за житлово-комунальні послуги; 28 696,12 грн - інфляційні витрати та 419,32 грн - 3% річних, а також у виконавчому провадженні № 54982222 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПП Інноваційні послуги населенню Каскад (відповідач у даній справі) заборгованості у розмірі 1 928,00 грн на правонаступника - ПП Інноваційні новітні послуги Каскад .

Таким чином, заміна сторони у виконавчих провадженнях №№ 54982198 та 54982222 відбулась після виконання органом Державної виконавчої служби рішення Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 06.07.2016 по справі № 753/5586/16-ц.

У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з листом № 04.02-1/19 від 04.02.2019, в якому просив сплатити йому грошові кошти, стягнуті на користь відповідача в межах виконавчих проваджень №№ 54982198 та 54982222.

У відповідь на вищевказану вимогу відповідач направив позивачу лист від 11.02.2019, яким повідомив, що виконати вимогу позивача неможливо з огляду на накладені в межах виконавчих проваджень №№ 53051646, 51594412 та 51594412 арешти на грошові кошти відповідача, при цьому відповідач зазначав, що вказані виконавчі провадження закінчені, проте арешти не зняті.

Враховуючи викладені обставини позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд визнати за ним право власності на грошові кошти в загальному розмірі 79 576,37 грн, що знаходяться на рахунку відповідача, відкритому в Печерській філії АТ КБ Приватбанк , МФО 300711, та зняти арешт, накладений Дніпровським РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, з вказаних грошових коштів.

Оцінюючи правомірність вимог позивача та вирішуючи даний спір по суті суд враховував наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 179, ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, за правилами ст. 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності спрямований на усунення перешкод у здійсненні власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить по-перше, підтвердження в судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Вказана норма встановлює право особи звернутися за захистом свого майнового права (права власності), коли таке право порушується або не визнається органом/особою, який/яка здійснює заходи примусового виконання, встановлені Законом України Про виконавче провадження .

Разом з тим, застосування вказаної норми можливе лише в тому разі, коли порушення права здійснюється органом примусового виконання.

Водночас, фактичні обставини свідчать про те, що державний виконавець здійснив виконання рішення (заочного) Дарницького районного суду м. Києва від 06.07.2016 по справі № 753/5586/16-ц та перерахував на користь відповідача спірні грошові кошти 22.11.2018 та 28.11.2018, тобто до прийняття Дарницьким районним судом м. Києва ухвали від 17.12.2018 по справі 753/5586/16-ц про заміну стягувача.

Доказів повідомлення державного виконавця про укладення сторонами договору про відступлення права вимоги № 1211/18 від 12.11.2017 до виконання ним рішення (заочного) Дарницького районного суду м. Києва від 06.07.2016 по справі № 753/5586/16-ц та перерахування на користь відповідача спірних грошових коштів матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що органом примусового виконання не було допущено порушення прав позивача. Таким чином, посилання позивача на приписи ст. 59 Закону України Про виконавче провадження в обґрунтування власних позовних вимог за висновком суду є безпідставними.

Поряд з наведеним суд вказує, що посилання позивача на набуття відповідачем спірних грошових коштів без достатньої правової підстави поряд з посиланням на приписи ст. 59 Закону України Про виконавче провадження є безпідставними, оскільки положення вказаної статті Закону не врегульовують відносини, пов`язані з набуттям майна без достатньої правової підстави. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018 у справі № 910/23727/17.

Посилання позивача на те, що спірні грошові кошти були отримані відповідачем без достатньої правової підстави, обумовлені тим, що за умовами договору про відступлення права вимоги № 1211/18 від 12.11.2017 відповідач відступив на користь позивача право на отримання таких грошових коштів.

Суд відхиляє наведені твердження позивача як безпідставні з огляду на те, що спірні грошові кошти були перераховані відповідачу органом Державної виконавчої служби України на виконання рішення (заочного) Дарницького районного суду м. Києва від 06.07.2016 по справі № 753/5586/16-ц. Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили, а отже, правова підстава набуття відповідачем грошових коштів не відпала на момент їх перерахування державним виконавцем відповідачу.

Крім того, оцінюючи фактичні обставини справи суд встановив, що зазначаючи про відсутність можливості виконати вимогу позивача та сплатити грошові кошти в загальному розмірі 79 576,37 грн (77 648,37 грн + 1 928,00 грн) відповідач у листі від 11.02.2019 зазначив про нескасовані державним виконавцем арешти його грошових коштів, накладені в межах інших виконавчих проваджень, а саме №№ 53051646, 51594412 та 51594412, що відрізняються за номерами від тих, щодо яких до матеріалів справи долучені постанови про арешт коштів боржника - ПП Інноваційні послуги населенню Каскад (відповідач) від 01.06.2016 (виконавче провадження № 50242125) та від 01.11.2016 (виконавче провадження № 52474556).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження накладення арештів на грошові кошти відповідача в межах виконавчих проваджень №№ 53051646, 51594412, 51594412 та існування вказаних арештів на момент розгляду і вирішення даної справи в суді.

Арешти грошових коштів відповідача в межах виконавчих проваджень №№ 50242125 та 52474556 накладені органом Державної виконавчої служби України ще у 2016 році, за умови відсутності постанов про відкриття вказаних виконавчих проваджень з ідентифікатором доступу до Автоматизованої системи виконавчого провадження, суд позбавлений можливості встановити чи були припинені арешти грошових коштів відповідача у вказаних виконавчих провадженнях.

Суд зазначає, що приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України на кожну із сторін покладений обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач, у порушення наведених приписів процесуального законодавства, не надав суду належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що відсутність можливості у відповідача сплатити на користь позивача спірні грошові кошти обумовлена саме арештами грошових коштів, накладеними органами Державної виконавчої служби України.

Поряд з наведеним суд також вказує, що згідно з положеннями ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Позивачем не доведено, що перераховані кошти мають якісь індивідуальні ознаки, що вони наділені тільки їм властивими ознаками, які відрізняють ці кошти з-поміж інших коштів.

Відтак, заявлений позивачем речовий спосіб захисту - визнання права власності - за своєю правовою природою спрямований на відновлення порушеного (оспорюваного) права стосовно майна, якому властиві ознаки індивідуально визначеної речі, натомість грошові кошти на рахунку особи (безготівкові гроші), право власності на які просить визнати позивач, за своєю природою наділені родовими ознаками, а отже застосування такого способу захисту, як визнання права власності, в даному випадку є неналежним.

Суд вважає за необхідне відзначити, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відтак, застосування такого способу захисту, як визнання права власності та виключення грошових коштів з-під арешту, повинно бути обґрунтовано з точки зору правомірності та ефективності та не повинно порушувати законні права стягувачів у виконавчих провадженнях, порушених проти відповідача та не закінчених станом на момент розгляду та вирішення даного спору.

Окрім наведеного суд також зазначає, що сплата суми судового збору, визначеного рішенням суду, не є зобов`язанням у розумінні положень ст. 509 Цивільного кодексу України, а отже, не може бути предметом відступлення за договором. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 по справі № 906/110/16, від 05.04.2018 по справі № 923/607/16, від 27.03.2019 по справі № 910/386/17, 16.04.2019 по справі № 910/377/17, від 13.05.2019 року по справі № 916/106/15-г.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відшкодуванню з рахунок відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 01.10.2019.

Суддя О.Г. Удалова