Рішення

від 10.09.2019 по справі 7/286

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2019Справа № 7/286

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр інфотехнологій

до Товариства з обмеженою відповідальністю НГБ-Промцивільбуд

про стягнення 117 166,82 грн

представники сторін:

від позивача Бортник К.П. - представник за довіреністю б/н від 12.06.2019

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2009 року Закрите акціонерне товариство Енергогенеруюча компанія ДАРтеплоцентраль (далі - ЗАТ ЕК ДАРтеплоцентраль , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НГБ-Промцивільбуд (далі - ТОВ НГБ-Промцивільбуд , відповідач) про стягнення 117 166,82 грн.

Позовні вимоги були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його обов`язку оплатити послуги, надані позивачем на підставі договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 03.01.2007.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача борг у розмірі 117 166,82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 (суддя Якименко М.М.) порушено провадження у справі № 7/286 та призначено судове засідання для її розгляду на 25.05.2009.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 та 15.06.2009 розгляд справи відкладено на 15.06.2009 та 09.07.2009 відповідно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2009 зупинено провадження у справі № 7/286 до вирішення іншої пов`язаної з нею справи № 8/131 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Престиж до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень останньої № 640 від 30.05.2007, № 641 від 30.05.2007, № 642 від 30.05.2007, № 643 від 30.05.2007, якими були встановлені тарифи на комунальні послуги, у тому числі послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2009 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2009 скасовано, адміністративну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Престиж до Київської міської державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, акціонерної енергопостачальної компанії Київенерго , про визнання протиправними та скасування розпоряджень направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.09.2009 адміністративну справу № 2а-8008/09/2670 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Престиж до Київської міської державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спор, Акціонерної енергопостачальної компанії Київенерго , про визнання протиправними та скасування розпоряджень передано для подальшого розгляду до Шевченківського районного суду міста Києва.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2019 справу № 7/286 передано на розгляд судді Удаловій О.Г., у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1

17.04.2019 судом направлений запит № 7/286 (2009) до Шевченківського районного суду міста Києва та сторін у справі щодо обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі № 7/286.

03.05.2019 від Шевченківського районного суду міста Києва надійшла відповідь № 01-09/147/2019-Вих/ЦК/204 від 25.04.2019 на запит, згідно з якою суд направив належним чином завірені копії ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 27.04.2011, ухвали Київського апеляційного районного суду від 15.05.2012, ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.08.2012 по справі № 2а-376/2011 за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Престиж до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерна енергопостачальна компанія Київенерго про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2019 прийнято справу № 7/286 до свого провадження суддею Удаловою О.Г., поновлено провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.06.2019.

18.06.2019 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позовну заяву, у якому останній просив суд відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог з огляду на сплату відповідачем заборгованості за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 690189 від 01.02.2002 у повному обсязі.

25.06.2019 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Центр інфотехнологій (далі - ТОВ Центр інфотехнологій ) про заміну сторони у справі, в якій товариство просило замінити позивача з ЗАТ ЕК ДАРтеплоцентраль на заявника - ТОВ Центр інфотехнологій .

В обґрунтування вказаної заяви ТОВ Центр інфотехнологій пояснило, що правонаступником позивача - ЗАТ ЕК ДАРтеплоцентраль є ПАТ Екостандарт , яке на даний час є припиненим. На підставі договору факторингу № 28/09/2012 від 28.09.2012, укладеного до припинення ПАТ Екостандарт між ним і ПАТ Фортуна-Банк , а також на підставі договору факторингу № 04/10/12 від 04.10.2012, укладеного між ПАТ Фортуна-Банк і ТОВ Центр інфотехнологій , останнє набуло право вимоги до відповідача за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 03.01.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2019 відкладено підготовче засідання на 09.07.2019, а також відкладено розгляд заяви ТОВ Центр інфотехнологій про заміну сторони - позивача.

04.07.2019 до суду надійшли пояснення ТОВ Центр інфотехнологій щодо заміни сторони по справі.

08.07.2019 до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки № 08/07/19 від 08.07.2019, виданої ТОВ Центр інфотехнологій , про те, що вказане товариство своєчасно виконало свої грошові зобов`язання перед ПАТ Фортуна-Банк за договором факторингу № 04/10/12 від 04.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 здійснено правонаступництво позивача - ЗАТ ЕК ДАРтеплоцентраль на ТОВ Центр інфотехнологій (далі - позивач), відкладено підготовче засідання на 25.07.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2019 викликано ТОВ НГБ-Промцивільбуд , як відповідача, у підготовче засідання на 22.08.2019.

19.08.2019 до суду надійшли пояснення позивача про застосування тарифів протягом спірного періоду та фактичних даних щодо заборгованості відповідача.

22.08.2019 суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 10.09.2019.

10.09.2019 у судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати відзив не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.09.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

03.01.2007 між Закритим акціонерним товариством Енергогенеруюча компанія Укр-Кан Пауер (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю НГБ-Промцивільбуд (пкупець) був укладений договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води з особовим рахунком № 460219 (далі - договір).

Відповідно до положень статуту ЗАТ ЕК ДАРтеплоцентраль , затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів товариства від 11.06.2008, зареєстрованого 31.07.2008 за № 10671050005006398, ЗАТ ЕК ДАРтеплоцентраль є правонаступником ЗАТ ЕК Укр-Кан Пауер .

Згідно з п. 1.1 договору енергопостачальна організація зобов`язувалась виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупця товар - теплову енергію у вигляді гарячої води в період з 01.01.2007 по 31.12.2007, у кількості 1456,0 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 0,560 Гкал/год, в тому числі: на опалення 0,560 Гкал.

Покупець, у свою чергу, зобов`язувався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору (п. 1.2 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК Київенерго , у відповідності з Тимчасовими правилами обліку відпускання і споживання теплової енергії .

Облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплової енергії подається енергопостачальній організації до 27 числа звітного місяця.

Відповідно до п. 6.4 договору покупець щомісяця з 12 по 14 число отримувати в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.

Покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим платіжним дорученням не пізніше 28 числа поточного місяця (п. 6.5 договору).

Судом встановлено, що станом на дату порушення провадження у справі № 7/286 позивач з ідентифікаційним кодом 21661022 мав повне найменування Закрите акціонерне товариство Енергогенеруюча компанія Дартеплоцентраль . На даний час у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом 21661022 містяться дані про Публічне акціонерне товариство Екостандарт , яке припинено, про що внесено 23.08.2013 відповідний запис до вказаного державного реєстру. Відомості про дані юридичних осіб-правонаступників позивача відсутні.

За приписами ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У матеріалах справи № 7/286 міститься договір факторингу № 28/09/2012 від 28.09.2012, укладений до припинення ПАТ Екостандарт між ним і ПАТ Фортуна-банк , та договір факторингу № 04/10/12 від 04.10.2012, укладений між ПАТ Фортуна-Банк і ТОВ Центр Інфотехнологій , на підставі яких відступлено право вимоги до відповідача за договором про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460219 від 03.01.2007.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для здійснення процесуального правонаступництва позивача - ЗАТ ЕК ДАРтеплоцентраль на ТОВ Центр інфотехнологій , про що складено відповідну ухвалу суду від 09.07.2019.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору енергопостачальна організація у період з листопада 2008 року по січень 2009 року поставила відповідачу теплову енергію в кількості 318,0 Гкал, що підтверджується актами приймання-передачі товарної продукції та особистими картками за листопад 2008 року - січень 2009 року.

Вказані акти підписані енергопостачальною організацією в односторонньому порядку, однак, оскільки з наявних в матеріалах справи пояснень сторін не вбачається розбіжностей щодо обсягів спожитої теплової енергії, акти приймання-передачі товарної продукції за період з листопада 2008 року по січень 2009 року приймаються судом в якості належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження обсягів спожитої відповідачем теплової енергії.

Відповідач, у свою чергу, частково оплатив спожиту ним теплову енергію та сплатив на користь енергопостачальної організації грошові кошти у загальному розмірі 38 064,12 грн, що підтверджується розрахунком помісячного споживання теплової енергії відповідачем, наданим позивачем. Відповідачем вказана обставина не спростована, доказів протилежного суду не надано.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору в частині здійснення своєчасної оплати вартості теплової енергії поставленої протягом вказаного спірного періоду.

Оцінюючи правомірність вимог позивача та вирішуючи даний спір по суті суд враховував наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Статтею 20 Закону України Про теплопостачання визначено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно з поясненнями позивача, вартість поставленої протягом листопада 2008 року теплової енергії визначалась за тарифами, встановленими розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.03.2007, протягом грудня 2008 року - за тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008, протягом січня 2009 року - за тарифами, встановленими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1780/1 від 25.12.2008.

Водночас, Указами Президента України № 1199/2008 від 16.01.2009 та № 65/2009 від 03.02.2009 вищевказані розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 та № 1780/1 від 25.12.2008 скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України, оскільки видані з перевищенням делегованих законодавством повноважень щодо встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

Згідно зі статтею 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що у сторін спору відсутній обов`язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж енергопостачальною організацією оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.

До 01.12.2008 були чинними тарифи на теплову енергію, що вироблялась енергопостачальною організацією, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 (в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007).

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 про втрату чинності розпорядження № 86 від 31.01.2007 скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 02.03.2009 з 10 лютого 2009 поновлено у дії розпорядження № 86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007.

Таким чином, для визначення вартості спожитої відповідачем за період з листопада 2008 року по січень 2009 року теплової енергії необхідно застосовувати тариф, встановлений розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 в редакції розпорядження № 715 від 18.06.2007.

Враховуючи встановлені судом обсяги теплової енергії, спожитої відповідачем потягом спірного періоду (318,0 Гкал), а також тариф, який підлягає застосуванню протягом вказаного періоду (205,94 грн з ПДВ), загальна вартість теплової енергії спожитої відповідачем протягом листопада 2008 року - січня 2009 року за розрахунком суду становить 65 488,92 грн. Отже, з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати в розмірі 38 064,12 грн, заборгованість відповідача перед позивачем становить 27 424,80 грн.

Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу, заявлена правомірно, проте з огляду на застосування належного тарифу підлягає задоволенню у розмірі визначеному судом, а саме - 27 424,80 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 27 424,80 грн.

Судові витрати, з урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що частина державного мита може бути повернута позивачу за його клопотанням у зв`язку із заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НГБ-Промцивільбуд (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 6-А, ідентифікаційний код 32962038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр інфотехнологій (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 7, ідентифікаційний код 32531966) борг у розмірі 27 424,80 грн (двадцять сім тисяч чотириста двадцять сім грн 80 коп.), витрати по сплаті державного мита в розмірі 274,25 грн (двісті сімдесят чотири грн 25 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 27,62 грн (двадцять сім грн 62 коп.).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 01.10.2019.

Суддя О.Г. Удалова