Рішення

від 24.09.2019 по справі 754/2281/19

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/4583/19

Справа №754/2281/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2019 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Лісовської О.В.

за участю секретаря - Грей О.П.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

представника третьої особи Горобця А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Кристал-16 , про захист права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3 про захист права власності, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У червні 2018 року відповідачка ОСОБА_3 придбала п`ятикімнатну квартиру за АДРЕСА_2 знаходиться безпосередньо під квартирою позивачки. Одразу після виселення попередніх мешканців квартири у червні 2018 року з`явилися робітники, що почали облаштовувати додатковий вхід до квартири АДРЕСА_7 . Облаштування додаткового входу відбувалося шляхом демонтажу балконного борту квартири АДРЕСА_3 , монтажу залізних східців, ганку, тротуарної доріжки та вхідних дверей безпосередньо на газон прилеглої прибудинкової території. Встановлення додаткового входу в квартиру АДРЕСА_3 здійснено безпосередньо під вікнами кімнати квартири, де позивачка мешкає із сім`єю. Тимчасово проживаючі особи в квартирі відповідачки в усній розмові повідомили ОСОБА_1 , що у квартирі АДРЕСА_3 насправді знаходиться готель, так званий хостел. 10.09.2018 року мешканцями під`їзду було подано колективне звернення до голови правління ЖБК Кристал-16 щодо дискомфорту зумовленого наявністю хостелу безпосередньо в житловому будинку. У зверненні, за підписом 31 особи (із 35 квартир), зазначено про факт функціонування хостелу у квартирі відповідачки; використання прибудинкової зеленої території не за призначенням; облаштування ганку та східців з фасаду будинку без дотримання жодних норм та погоджень. 17.09.2018 року мешканцями всього під`їзду було подано колективне звернення депутату Київської міської ради ОСОБА_4 з проханням направити депутатські звернення до відповідних контролюючих органів з метою перевірки законності функціонування хостелу. Станом на сьогоднішній день відповідь на це звернення не надійшла. 27.09.2018 року, на виконання вимог мешканців під`їзду, правління ЖБК КРИСТАЛ-16 склало акт комісії щодо фіксації функціонування закладу готельного типу (хостелу) в приміщенні квартири АДРЕСА_7 . Вказаним актом засвідчено, що жодного погодження для персонального використання прилеглої зеленої території, тобто, укладення договору оренди або іншого подібного правочину відповідачкою виконано не було. Так само не було погоджено переобладнання фасаду будинку, облаштування входу, ганку та східців. Також актом засвідчено неналежну поведінку осіб в хостелі та дискомфорт, завданий власникам квартир в будинку за адресою АДРЕСА_4 , який зумовлений використанням додаткового входу до квартири АДРЕСА_3 на першому поверсі. Отже, облаштування другого входу до квартири ОСОБА_3 з фасаду будинку, безпосередньо під вікнами позивачки, здійснено самовільно, всупереч норм закону, без жодних погоджень та виключно для отримання персональної матеріальної вигоди. Своїми незаконними діями, як то, утримання хостелу в квартирі АДРЕСА_3 в цілому , а зокрема облаштуванням та використанням незаконного другого входу з газону прибудинкової території відповідачка суттєво погіршує якість житла позивачки, а саме квартири АДРЕСА_10 , а отже порушує право власності позивачки. Враховуючи те, що вирішити мирним шляхом дане питання сторони не можуть, позивачка звертається до суду з даним позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_1 її права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; зобов`язати припинити використання незаконно облаштованого другого входу до квартири АДРЕСА_7 , що облаштований на зелену прибудинкову територію з боку проїжджої частини проспекту Маяковського, наступним чином: демонтувати залізні східці, ганок, тротуарну доріжку, а також другий вихід з квартири АДРЕСА_7 , облаштований на зелену прибудинкову територію з боку проїжджої частини проспекту Маяковського, привести зазначену територію в стан який існував до моменту початку використання відповідачкою квартири АДРЕСА_7 .

02.04.2019 року від представника третьої особи до суду надійшли Пояснення, в яких зазначено, що ЖБК є балансоутримувачем 9-ти поверхового житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , та прилеглої території, який згідно Статуту кооперативу здійснює функції оперативного управління та обслуговування. ОСОБА_1 дійсно є власником Ѕ частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі вона проживає з моменту заселення будинку разом зі своєю сім`єю. Обов`язки щодо утримання власного помешкання виконує належним чином, квартиру використовує за призначенням, своєчасно сплачує комунальні платежі, скарг інших мешканців будинку на її поведінку немає. 17.05.2018 року ОСОБА_3 було придбано п`ятикімнатну квартиру АДРЕСА_7 , що знаходиться на першому поверсі. Після придбання вказаної квартири АДРЕСА_3 , без будь-яких дозволів і погоджень, із балкону не у двір, а з боку пр . В . Маяковського було виконано окремий вихід. У вересні 2018 року голові правління ЖБК Кристал-16 було вручене колективне звернення мешканців під`їзду з вимогою зафіксувати факт існування хостелу, факт самозахоплення прибудинкової зеленої території для облаштування незаконного входу та прохання вжити заходів для усунення такої незаконної установи в житловому будинку. 28.09.2018 року Правлінням ЖБК на виконання такого звернення було складено акт комісії фіксації функціонування закладу готельного типу (хостелу) в приміщенні квартири АДРЕСА_7 . Мешканці під`їзду, де розташований хостел, колективно звертались до депутата Київської міської ради ОСОБА_7 , а голова правління ЖБК Кристал-16 від імені кооперативу подавав заяву до правоохоронних органів. Звернення до депутата та правоохоронних органів не дали жодних результатів, принаймні станом на сьогоднішній день. В грудні 2018 року в квартирі відповідачки було розпочато ремонтні роботи. З метою доступу до інженерних комунікацій від імені ОСОБА_3 та її сина надійшла заява, в якій зазначено, що в подальшому, після ремонту, квартира відповідачки не буде використовуватись в якості хостелу. Втім станом на сьогоднішній день в хостелі проживають ще більше осіб, здебільшого таксисти, які, окрім всього, ще й паркують свої авто на газонах та в сусідніх подвір`ях. Таке облаштування додаткового входу до квартири АДРЕСА_3 дійсно виконано через фасад будинку , з проїжджої частини проспекту Маяковського . Облаштування додаткового входу відбувалося шляхом демонтажу балконного борту квартири АДРЕСА_3 , улаштуванню залізних східців на балкон, улаштуванню тротуарної доріжки безпосередньо на газон прилеглої прибудинкової території. Жодних дозволів на таке переобладнання квартири від ЖБК Кристал-16 відповідачка не отримувала. Ініціативи щодо укладання договору на використання зеленої прибудинкової території від відповідачки також не надходило. Дозвільних документів від адміністрації району чи то інших уповноважених органів щодо легальності ведення господарської діяльності в квартирі АДРЕСА_3 у описаний спосіб відповідачкою надано не було. На підставі викладеного представник ЖБК Кристал-16 просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні позивачка та її представник повністю підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила. Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідачки, за наявних у справі матеріалів.

Представник третьої особи - ЖБК Кристал-16 - у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представника третьої особи, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , що була отримана нею у спадок від її батька ОСОБА_8 (а.с. 6).

У вказаній квартирі позивачка проживає разом з матір`ю, чоловіком та малолітнім сином.

Син позивачки ОСОБА_9 є інвалідом дитинства та згідно консультативного висновку лікаря-епілептолога потребує чіткого дотримання гігієни сну, тобто під час дитячого сну в приміщенні має бути тихо та темно (а.с. 23).

Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 17.05.2018 року ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_7 (а.с. 47-48).

10.09.2018 року мешканцями під`їзду будинку АДРЕСА_4 було подано колективне звернення до голови правління ЖБК Кристал-16 щодо дискомфорту зумовленого наявністю хостелу в квартирі АДРЕСА_7 , в якому за підписом 31 особи (із 35 квартир) зазначено про факт функціонування хостелу в квартирі відповідачки; використання прибудинкової зеленої території не за призначенням; облаштування ганку та східців з фасаду будинку без дотримання жодних норм та погоджень (а.с.16).

17.09.2018 року мешканцями під`їзду будинку АДРЕСА_4 було подано колективне звернення депутату Київської Міської Ради ОСОБА_4 з проханням направити депутатські звернення до відповідних контролюючих органів з метою перевірки законності функціонування хостелу в квартирі АДРЕСА_7 (а.с. 17).

27.09.2018 року на виконання вимог мешканців під`їзду правління ЖБК Кристал-16 склало акт комісії щодо фіксації функціонування закладу готельного типу (хостелу) в приміщенні квартири АДРЕСА_7 . Вказаним актом засвідчено, що жодного погодження для персонального використання прилеглої зеленої території, тобто, укладення договору оренди або іншого подібного правочину відповідачкою виконано не було. Так само не було погоджено переобладнання фасаду будинку, облаштування входу, ганку та східців. Також актом засвідчено неналежну поведінку осіб в хостелі та дискомфорт, завданий власникам квартир в будинку за адресою АДРЕСА_4 , який зумовлений використанням додаткового входу до квартири АДРЕСА_3 на першому поверсі (а.с. 20-22).

Вирішуючи по суті позовні вимоги, суд враховує наступні вимоги діючого законодавства.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ст. 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Аналогічна позиція викладена в п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку до спільного майна багатоквартирного будинку належать приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно із статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Стаття 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Також згідно з пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 перепланування дозволяється робити лише після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи: копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення; копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку; проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку; згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

Отже, до початку здійснення будівельних робіт, у тому числі і облаштування додаткового входу шляхом демонтажу балконного борту квартири, монтажу залізних східців, ганку, тротуарної доріжки та вхідних дверей безпосередньо на газоні прилеглої прибудинкової території будинку АДРЕСА_4 , відповідачка повинна була отримати згоду всіх співвласників будинку, а також балансоутримувача будинку та погодити здійснення зазначених робіт з уповноваженими органами у визначеному законом порядку.

Разом з тим, відповідачкою не надано суду відповідних доказів в підтвердження правомірності своїх дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, враховуючи, що облаштування додаткового входу шляхом демонтажу балконного борту квартири, монтажу залізних східців, ганку, тротуарної доріжки та вхідних дверей безпосередньо на газоні прилеглої прибудинкової території будинку АДРЕСА_4 проведене без дотримання встановленого законом порядку та не відповідає нормам законодавства в галузі містобудування, без згоди інших співвласників та адміністрації ЖБК Кристал-16 , дії відповідачки порушують право власності позивачки, за відсутності доказів правомірності дій відповідачки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 768, 40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, Конституцією України, ст. 15 , 16, 383, 391 ЦК України, ст. 152 ЖК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Кристал-16 , про захист права власності - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , а саме зобов`язати припинити використання незаконно облаштованого другого входу до квартиру АДРЕСА_7 , що знаходиться на прибудинковій території з боку проїзної частини пр . Маяковського, наступним чином: демонтувати залізні східці, ганок, тротуарну доріжку, другий вихід з квартири; привести територію у стан, який існував до моменту початку використання квартири АДРЕСА_7 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 768, 40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_14 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_15 .

Третя особа - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Кристал-16 , ЄДРПОУ 22893228, адреса: м. Київ, пр. Маяковського, 4.

Повний текст рішення виготовлений 01 жовтня 2019 року.

Суддя О.В.Лісовська