Постанова

від 13.01.2020 по справі 754/2281/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2020 року м. Київ

Справа №754/2281/19

Апеляційне провадження №22-ц/824/2010/2020

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.

секретар Луговий Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва ухваленого під головуванням судді Лісовської О.В. 24 вересня 2019 року в м. Києві, повний текст рішення складений 01 жовтня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Кристал-16 про захист права власності,

В С Т А Н О В И В

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищевказаним вказаним позовом, в якому просила: зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в здійсненні ОСОБА_2 її права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; зобов`язати припинити використання незаконно облаштованого другого входу до квартири АДРЕСА_2 , що облаштований на зелену прибудинкову територію з боку проїжджої частини АДРЕСА_2, наступним чином: демонтувати залізні східці, ганок, тротуарну доріжку, а також другий вихід з квартири АДРЕСА_2 , облаштований на зелену прибудинкову територію з боку проїжджої частини АДРЕСА_2, привести зазначену територію в стан який існував до моменту початку використання відповідачем квартири АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 . У червні 2018 року відповідач ОСОБА_1 придбала квартиру за АДРЕСА_2 квартири АДРЕСА_2 знаходиться безпосередньо під квартирою позивача. Одразу після виселення попередніх мешканців квартири у червні 2018 року з`явилися робітники, що почали облаштовувати додатковий вхід до квартири АДРЕСА_2 через фасад будинку, з боку проїжджої частини АДРЕСА_2. Облаштування додаткового входу відбувалося шляхом демонтажу балконного борту квартири АДРЕСА_2 , монтажу залізних східців, ганку, тротуарної доріжки та вхідних дверей безпосередньо на газон прилеглої прибудинкової території. Встановлення додаткового входу в квартиру АДРЕСА_2 здійснено безпосередньо під вікнами кімнати квартири, де позивач мешкає із сім`єю. Тимчасово проживаючі особи в квартирі відповідача в усній розмові повідомили ОСОБА_2 , що у квартирі АДРЕСА_2 насправді знаходиться готель, так званий хостел. 27 вересня 2018 року, на виконання вимог мешканців під`їзду, правління ЖБК Кристал-16 склало акт комісії щодо фіксації функціонування закладу готельного типу (хостелу) в приміщенні квартири АДРЕСА_2 . Вказаним актом засвідчено, що жодного погодження для персонального використання прилеглої зеленої території, тобто, укладення договору оренди або іншого подібного правочину відповідачем виконано не було. Так само не було погоджено переобладнання фасаду будинку, облаштування входу, ганку та східців. Також актом засвідчено неналежну поведінку осіб в хостелі та дискомфорт, завданий власникам квартир в будинку за адресою АДРЕСА_1 , який зумовлений використанням додаткового входу до квартири АДРЕСА_2 на першому поверсі. Отже, облаштування другого входу до квартири ОСОБА_1 з фасаду будинку, безпосередньо під вікнами позивачки, здійснено самовільно, всупереч норм закону, без жодних погоджень та виключно для отримання персональної матеріальної вигоди. Своїми незаконними діями відповідач порушує право власності позивача.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Кристал-16 про захист права власності - задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , а саме зобов`язати припинити використання незаконно облаштованого другого входу до квартиру АДРЕСА_2 , що знаходиться на прибудинковій території з боку проїзної частини АДРЕСА_2, наступним чином: демонтувати залізні східці, ганок, тротуарну доріжку, другий вихід з квартири; привести територію у стан, який існував до моменту початку використання квартири АДРЕСА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 768, 40 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що облаштування додаткового входу шляхом демонтажу балконного борту квартири, монтажу залізних східців, ганку, тротуарної доріжки та вхідних дверей безпосередньо на газоні прилеглої прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 проведене без дотримання встановленого законом порядку та не відповідає нормам законодавства в галузі містобудування, здійснено без згоди інших співвласників та адміністрації ЖБК Кристал-16 , дії відповідача порушують право власності позивача.

Не погодилась із вищезазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 , нею подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та за неповного з`ясування обставини, що мають значення для справи. Вказує на те, що суд першої інстанції не звернув увагу на положення ч. ч. 1, 5 ст. 376 ЦПК України та роз`яснення, які надані у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6. А саме, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що будь-яких приписів органом державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису відповідачеві не видавалося. Також вказує на те, що будь-яких доказів про те, що перебудова спірного об`єкта будівництва з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил є неможливою матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, просить скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Також просить стягнути на її користь витрати на оплату судового збору у розмірі 1152,60 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що судом першої інстанції цілком обґрунтовано встановлено факт суттєвого порушення права власності, а саме права на повноцінне використання власного майна.

З огляду на викладене просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Чабанов А.О. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив про її задоволення.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 , а також представник ЖБК Кристал-16 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , що була отримана нею у спадок від її батька ОСОБА_5 (а.с. 6, 7). У вказаній квартирі позивач проживає разом з матір`ю, чоловіком та малолітнім сином. Син позивача - ОСОБА_6 є інвалідом дитинства та згідно консультативного висновку лікаря-епілептолога потребує чіткого дотримання гігієни сну (а.с. 23).

Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 17 травня 2018 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 47-48).

На виконання вимог мешканців під`їзду правління ЖБК Кристал-16 склало акт комісії щодо фіксації функціонування закладу готельного типу (хостелу) в приміщенні квартири АДРЕСА_2 . Вказаним актом засвідчено, що жодного погодження для персонального використання прилеглої зеленої території, тобто, укладення договору оренди або іншого подібного правочину відповідачкою виконано не було. Так само не було погоджено переобладнання фасаду будинку, облаштування входу, ганку та східців. Також актом засвідчено неналежну поведінку осіб в хостелі та дискомфорт, завданий власникам квартир в будинку за адресою АДРЕСА_1 , який зумовлений використанням додаткового входу до квартири АДРЕСА_2 на першому поверсі (а.с. 16, 20-22).

Згідно із ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватись на шкоду людині і суспільству.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ст. 319 ЦК України усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечить закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з ч. 2 ст. 383 ЦК України власник квартири, здійснюючи ремонт і зміни в квартир, не повинен порушувати права власників інших квартир у багатоквартирному будинку і не порушувати санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтями 7, 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , встановлено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до вимог п. 5 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва від 27 грудня 2017 року № 872 до початку проектування необхідно отримати згоду балансоутримувача житлового будинку, власника або користувача земельної ділянки, власників (співвласників) суміжних приміщень, інтереси яких зачіпаються, на проектне рішення для влаштування вхідної групи.

Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень визначені п.1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 76 від 17 травня 2005 року. Даними положеннями визначено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається.

Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених обставин вбачається, що до початку здійснення будівельних робіт щодо облаштування додаткового входу шляхом демонтажу балконного борту квартири, монтажу залізних східців, ганку, тротуарної доріжки та вхідних дверей безпосередньо на газоні прилеглої прибудинкової території будинку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідач повинна була отримати згоду співвласників будинку, а також балансоутримувача будинку та погодити здійснення зазначених робіт з уповноваженими органами у визначеному законом порядку. Матеріали справи не містять даних про вчинення відповідачем таких дій, а отже здійснення нею такого перепланування не може вважатися правомірним.

ЖБК Кристал-16 складено акт комісії щодо фіксації функціонування закладу готельного типу (хостелу) в приміщенні квартири АДРЕСА_2 . Вказаним актом засвідчено, що жодного погодження для персонального використання прилеглої зеленої території, тобто, укладення договору оренди або іншого подібного правочину відповідачем вчинено не було. Так само не було погоджено переобладнання фасаду будинку, облаштування входу, ганку та східців. Також актом засвідчено неналежну поведінку осіб в хостелі та дискомфорт, завданий власникам квартир в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який зумовлений використанням додаткового входу до квартири АДРЕСА_2 на першому поверсі.

Виходячи з вищевикладених норм чинного законодавства, власник квартири вправі здійснювати ремонт і зміни в кватирі, і не порушуючи права інших власників квартир. При цьому перенесення і влаштування дверних прорізів відноситься до елементів перепланування, яке не допускається у разі наявності погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, погіршення умов проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі.

Позивач є співвласником найбільш наближеної квартири до квартири відповідача, а саме квартира позивача, в якій вона проживає разом з дитиною знаходиться поверхом вище і , відповідно, всі негативні наслідки від влаштування відповідачем окремого виходу з квартири, перш за все, мають вплив на життя позивача та членів її родини, на реалізацію ними права вільного користування даним житловим приміщенням. В судовому засіданні апеляційного суду всіма учасниками визнані обставини використання квартири відповідача для тимчасового проживання великої кількості людей. Відповідно, ними здійснюється систематичне використання спірного окремого виходу до квартири відповідача. Таким чином, обставини погіршення умов проживання позивача як співвласника найбільш наближеної квартири до квартири відповідача знайшли своє підтвердження. Враховуючи, що облаштування відповідачем додаткового входу до власної квартири, є елементом перепланування квартири, що призводить до погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасаду, здійснено без отримання відповідних погоджень та погіршує умови проживання всіх або окремих громадян у будинку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не звернув увагу на положення ч. ч. 1, 5 ст. 376 ЦПК України та роз`яснення, які надані у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 колегією суддів до уваги не беруться. Так, відсутність використання позасудових заходів направлених на усунення порушення прав, не позбавляє особу права на звернення до суду. Також враховуючи характер перепланування та відсутність можливості усунення допущених відповідачем порушень іншим шляхом, запропонований позивачем і застосований судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача у вигляді демонтування облаштування другого входу до квартири відповідача слід визнати обґрунтованим.

Таким чином, доводи викладені у апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. А тому колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування з мотивів викладених у апеляційній скарзі не вбачається.

Враховуючи, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, понесені відповідачем судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: А.М. Андрієнко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 16 січня 2020 року.