Постанова

від 01.10.2019 по справі 383/221/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2019 року м. Кропивницький

справа № 383/221/19

провадження № 22-ц/4809/1220/19

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Кіселика С.А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2019 року у складі судді Замши О.В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов?язати ОСОБА_2 усунути його порушене право у користуванні земельною ділянкою, а саме: ліквідувати несанкціоноване сміттєве звалище шляхом вивезення будівельного сміття, що знаходиться на земельній ділянці за адресою Кіровоградська область Бобринецький район кадастровий номер 3520810100:02:001:5329 та приведенням її у належний стан.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач перетворив його земельну ділянку на сміттєве звалище: складає бетонні відходи з своєї прилеглої земельної ділянки, на якій проводить будівельні роботи.

Звернувшись до органів місцевого самоврядування щодо проведення ОСОБА_2 будівельних робіт, отримав відповідь, що дозвіл на вивезення будівельного сміття на земельну ділянку позивача не надавався. Ліквідувати сміття відповідач добровільно відмовляється.

Зазначив, що протиправні дії ОСОБА_2 принижують його честь та гідність перед суспільством, завдають шкоди його репутації, а також завдають душевних страждань у зв`язку з пошкодженням його майна. В зв`язку з чим вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права та усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та стягнути з відповідача завдану моральну шкоду.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2019 року позов задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути порушене право ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою, а саме ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище шляхом вивезення будівельного сміття, що знаходиться на земельній ділянці за адресою Кіровоградська область Бобринецький район кадастровий номер 3520810100:02:001:5329. В частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 50000 гривень відмовлено.

Додатковим рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 липня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач в добровільному порядку будівельне сміття із земельної ділянки належної на праві власності позивачу не ліквідовує шляхом його вивезення, позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є обґрунтованими та повністю підтверджуються дослідженими судом доказами та підлягають до задоволення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, районний суд зазначив, що позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували наявність моральних страждань, погіршення стану його здоров`я та приниження його репутації, існування втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, які він поніс та співвідношення їх з розрахованим розміром моральних збитків.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Бобринецького районного суду від 16.05.2019 в частині незадоволення його позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн та ухвалити в цій частині нове рішення або змінити його, яким позов задовольнити повністю.

Вважає, що судом першої інстанції взагалі не були оцінені його доводи і докази щодо його позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, яка була йому завдана відповідачем.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28 серпня 2019 року відповідно до вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи був призначений в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:5329 для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою Кіровоградська область, Бобринецький район, що підтверджується Витягом №90497106 від 26.06.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.5).

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач на прилеглій земельній ділянці проводить будівельні роботи, сміття від якої вивозить на його ділянку.

08.01.2019 року позивач звернувся до міського голови із заявою про надання відповіді з приводу хто, коли і за яких обставин надавав дозвіл на проведення будівельних робіт, а також вивезення будівельного сміття на його земельну ділянку. Згідно отриманої відповіді голови Бобринецької міської ради від 28.01.2019 року №Д-16 дозвіл на проведення будівельних робіт на земельній ділянці, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , а також вивезення будівельного сміття на земельну ділянку Бобринецькою міською радою не надавався (а.с.7).

Відповідно до довідки за результатами звернення ОСОБА_1 до Бобринецького відділення поліції Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області про те, що ОСОБА_2 в квітні 2018 року зняв верхній шар асфальтного покриття та верхній шар ґрунту біля його земельної ділянки не знайшли своє підтвердження, через відмову ОСОБА_1 надати документи на земельну ділянку з приводу якої він звернувся (а.с.8).

Комісією Бобринецької міської ради, утвореної розпорядженням міського голови від 02 травня 2018 року, проведено обстеження земельної ділянки, яка розташована за межами міста Бобринець з південно-східної його частини. В результаті обстеження земельної ділянки та вивчення наявних документів на право власності на земельну ділянку встановлено, що власником земельної ділянки, площа якої 2 га., та яка розташована за межами міста Бобринець з південно-східної його частини є ОСОБА_1 . Земельна ділянка не забудована будівлями чи спорудами. На земельну ділянку заходить частково автодорога чи заїзд з асфальтобетонним покриттям, частина цього покриття зруйнована, та нагромаджено купу будівельного сміття (куски асфальтобетону, глини, бутового каменю та ґрунту). На спільній межі двох земельних ділянок, які межують між собою, та що надані громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не встановлено будь-якої огорожі.

За результатами обстеження надано пропозиції: громадянину ОСОБА_2 провести роботи по впорядкуванню території земельної ділянки власником якої є ОСОБА_1 , а саме провести роботи по звільненню від будівельного сміття цієї земельної ділянки; громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 провести роботи по встановленню огорожі на спільній межі двох земельних ділянок, які межують між собою (а.с.9).

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК (2768-14) шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом,способів захисту (стаття 16 ЦК).

Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Відповідно до частиною третьою та частиною четвертою ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно ч.1, п.3 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року N 15-рп/2004).

Пленум Верховного Суду України у роз`ясненнях, викладених у п. 2 постанови № 6 від 27 березня 1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування коди , звертає увагу судів на те, що розглядаючи позови вказаної категорії, необхідно мати на увазі, що шкода підлягає відшкодуванню за наявності неправомірних дій, причинного зв`язку між шкодою і діями та вини особи, що завдала шкоду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (із відповідними змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У заявленому позові позивач зазначив, що моральна шкода була йому завдана неправомірною поведінкою відповідача, який самовільно зайняв належну йому земельну ділянку, розмістив на ній сміттєве звалище, що завдало шкоди його репутації та спричинило душевні страждання.

Судом першої інстанції встановлено, що поведінка відповідача була протиправною у зв`язку з чим його зобов`язано ліквідувати несанкціоноване сміттєве звалище шляхом вивезення будівельного сміття, що знаходиться на земельній ділянці позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеним, що неправомірними діями відповідача позивачу було завдано моральну шкоду, яка полягала в душевних стражданнях.

Виходячи із засад розумності та справедливості, враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань та ступінь вини відповідача, колегія суддів апеляційного суду вважає, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди слід визначити у сумі 3 000 грн.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню в частині вирішення вимоги про відшкодування моральної шкоди з підстав передбачених п.п. 2,4 ст. 376 ЦПК України з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

Про судові витрати

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат в порядку ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 172,90 грн в рахунок компенсації судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи із розрахунку (2881,5 х 6):100= 172,90.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 травня 2019 року, в частині вирішення вимоги про відшкодування моральної шкоди, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 ( три тисячі) гривень на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 172,90 грн в рахунок компенсації судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді Л.М. Дьомич

С.А. Кіселик